Рішення № 112660251, 07.08.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2458/23

Провадження № 2-др/711/79/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2023 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді - Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дубини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси заяву представника позивача - адвоката Весеньова Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа № 711/2458/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Авансар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

14.06.2023 за наслідками розгляду вищевказаної цивільної справи судом ухвалено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено, визнано виконавчий напис № 75903 від 31.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. таким, що не підлягає виконанню.

22.06.2023 представник позивача - адвокат Весеньова Є.В. звернувся до суду з заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ТОВ «Авансар» на користь позивача понесених судових витрат, а саме судового збору в розмірі 1 073,60 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 22.06.2023 заяву передано для розгляду судді Булгаковій Г.В.

28.06.2023 від представника ТОВ «Авансар» надійшло клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому просив відмовити у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу або зменшити їх розмір. Свою позицію мотивував тим, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом, неспівмірний із складністю справи та є завищеним, оскільки справи, предметом спору яких є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відноситься до категорії справ незначної складності, практика з розгляду вказаної категорії справ є сталою, а приклади написання таких позовних заяв можна знайти у відкритих джерелах.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 04.08.2023 від адвоката Весеньова Є.В. надійшла заява, в якій він просив проводити розгляд справи без участі позивача та його представника.

У відповідності до частини 4 статті 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішеннята клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що рішення ухвалене на користь позивача, а також те, що за даних обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору про надання послуг адвоката від 16.04.2023, укладеного між адвокатом Весеньовим Є.В. та позивачем ОСОБА_1 , в якому сторони погодили, що розмір гонорару адвоката складає фіксовану суму - 15 000,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера № б/н від 14.06.2023 на суму 15 000,00 грн. та ордер про надання правничої (правової) допомоги серії СА № 1057764 від 19.06.2023.

При ухваленні судом рішеннявід 14.06.2023 по справі № 711/2458/23 питання розподілу між сторонами судових витрат судом не вирішувалося, проте у відповідності до вимог частини 8 статті 141 ЦПК України представником позивача було заявлено про орієнтований розмір витрат на правову допомогу та, що докази фактично понесених витрат будуть надані додатково.

Представник відповідача просив зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, оскільки вважав їх розмір неспівмірним зі складністю справи.

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пункти 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункт 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004). У рішенні від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» Європейський суд з прав людини вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В даному випадку, враховуючи характер спірних правовідносин,складність справи та обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 1 073,60 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.2957318647.1 від 19.04.2023.

Оскільки за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача - адвоката Весеньова Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк Олексій Степанович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авансар» (ЄДРПОУ 40199031, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 21/27, оф. 405, м. Київ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 073,60 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., а всього 4 073,60 грн.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Г. В. Булгакова