Рішення № 112659601, 01.08.2023, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/2076/22

Провадження № 2/535/161/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Шолудько А.В., з участю секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/2076/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису, який вчинив 01.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., зареєстрованого в реєстрі за № 77098, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості у розмірі 17455,74 грн., таким, що не підлягає виконанню та стягнення з відповідача на свою користь безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 17455,74 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., було вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №77098, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості у сумі 17455,74 грн. Вчиняючи спірний виконавчий напис, нотаріусом було порушено вимоги Закону України «Про нотаріат» та Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, відсутні докази безспірності заборгованості; не передбачено вчинення виконавчого напису на договорі, який не є нотаріально посвідченим. На підставі вказаного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. було відкрито виконавче провадження №68678803 та здійснювались виконавчі дії щодо примусового виконання виконавчого напису і стягнення з позивача заборгованості. В межах зазначеного виконавчого провадження з позивача було стягнуто кошти в розмірі 17455,74 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис був вчинений з порушенням Закону України «Про нотаріат», тому відповідач отримав безпідставно вказані кошти, у зв`язку з чим вона звернулась до суду за захистом свої порушених прав.

Розпорядженням голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.

Згідно з частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 09.11.2022 на розгляд судді Шолудько А.В. надійшла цивільна справа №535/2076/22 (а.с. 24).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 23.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» до про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів залишено без руху з наданням п`ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви (а.с. 29-30).

20.12.2022 позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної зави та квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру, а саме про стягнення безпідставно набутих коштів (а.с. 34-36).

Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 23.11.2022 справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 43-44).

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі в порядку, передбаченому ч. 6, п. 1 ч. 7 ст. 128ЦПК України (а.с. 80, 82, 85, 86, 95).

Позивач ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с. 87-88).

Відповідач «Фінансова компанія «Авансар» про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Остапенко Є.М. про причини неявки суд не повідомив, пояснення щодо позову та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Харківського області Амельченко В.П., про причини неявки суд не повідомив, пояснення щодо позову та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подав.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частин першої та другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд вирішив можливим розглянути справу у спрощеному позовному провадженні за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи, наявних у ній доказів, суд приходить до переконання, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. вчинено виконавчий напис № 77098 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , невиплачені в строк кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», код ЄДРПОУ 40199031, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, офіс 501/5, якому Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "ФАГОР", код ЄДРПОУ 40202955 відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №27/05/2020-4 від 27.05.2020 року, якому в свою чергу ТОВ "Фінансова Компанія "ПЛЕЯДА", код ЄДРПОУ 40210636 відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 1 від 20.05.2016 року, якому в свою чергу Публічним Акціонерним товариством «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», код ЄДРПОУ 38619024 на підставі Договору факторингу № 1905 від 19.05.2016 року, відступлено право вимоги за кредитним договором № 200345018 вiд 10.05.2016 року, укладеного між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та ОСОБА_1 . Пропоновано задовольнити вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Авансар», стягнути з ОСОБА_1 за період з 10.05.2016 по 28.05.2021 включно, суму у розмірі: 4279,09 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 11426,65 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 900,00 грн. - заборгованість за нарахованою пенею. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача, яка підлягає стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 17455,74 грн. (а.с. 94).

На підставі виконавчого напису № 77098 від 01.06.2021, приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. 17.02.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості на загальну суму 17455,74 грн (а.с. 11-12).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 частини 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

У відповідності до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1 даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2 Інструкції, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Крім того, пункт 3.3 Інструкції передбачає, що якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Пунктом 3.5 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як передбачено ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Суду не надано доказів, що виписку по рахунку позивача було надано приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а тому суд позбавлений можливості встановити, що нотаріус міг встановити безспірність заборгованості.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Суду не було надано доказів що для вчинення виконавчого напису надавались первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 310/9293/15 (ЄДРСР № 71825964).

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом 01.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Як вбачається з матеріалів справи, договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису не був посвідчений нотаріально, а тому суд вважає, що з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин наявні правові підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису та подання стягувачем неналежних документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена позиція підтверджується зокрема Постановою ВС КЦС від 15.04.2020 р. по справі № 158/2157/17.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів необхідно зазначити наступне.

Судом встановлено, що приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 77098 виданого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Авансар» суму заборгованості, яка становить 17455,74 грн., що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2022 (а.с. 11-12).

Згідно з інформацією про виконавче провадження № НОМЕР_2 відкритого на підставі виконавчого напису від 01.06.2021 № 77098, 17.02.2022 приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Амельченком В.П. винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження (а.с. 83-84).

Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П. закінчено виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання виконавчого напису № 77098 виданого 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа у повному обсязі.

Відповідно до квитанції АТ КБ «Приватбанк» №220dfPBNKІ007b890001 від 04.03.2022 ОСОБА_1 сплачено кошти в сумі 19670,31 грн. одержувач: ОСОБА_2 , призначення платежу: стягнення згідно виконавчого документа № 77098 від 01.06.2021 (а.с. 93).

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.

Таким чином, враховуючи що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання виконавчого напису нотаріуса № 77098 виданого 01.06.2021 таким, що не підлягає виконанню, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України, суд вважає, що відпали правові підстави для набуття ТОВ ««Фінансова компанія «Авансар»» примусово стягнутих коштів у розмірі 17455,74 грн. які підлягають поверненню на користь позивача, як отримані безпідставно.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягти судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984,80 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264 ЦПК України, ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 77098, вчинений 01.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості у розмірі 17455,74 грн таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 17455,74 грн. (сімнадцять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять грн. 74 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1984,80 грн (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири грн. 80 коп).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», місцезнаходження: Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, 501/5, поштовий індекс 04053, код ЄДРПОУ 40199031.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: вул. Мала Житомирська, буд. 6/5, м. Київ, поштовий індекс 01001.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, місцезнаходження: майдан Захисників, буд. 7/8, м. Харків, поштовий індекс 61001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Шолудько