Ухвала суду № 112659432, 04.08.2023, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя

в суді І інстанції Потапенко А.В.

Єдиний унікальний № 374/287/23

Провадження № 2-з/374/4/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023 до Ржищівського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТзОВ "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал О.О., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову. У заяві позивач посилався на п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" як на підставу звільнення від сплати судового збору, долучивши копію посвідчення учасника бойових дій.

Перевіривши заяву, встановлено, що вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України, згідно такого.

За змістом ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Проте, заявником не вказано ціну позову, про забезпечення якого просить заявник.

Відповідно до ч.6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Що стосується клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", то суд виходив із такого.

Пунктом 6 постанови Пленуму ВССУ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17.10.2014 роз`яснено таке.

Згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову.

При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред`явленні окремих позовів і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред`явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

Оскільки передбачені Законом № 3674-VI пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову (підпункт 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI) здійснюється назагальних підставахза визначенимиставками незалежновід того,чи звільненіпозивачі відсплати судовогозбору запред`явлення певнихпозовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).

Отже, заявнику при подачі заяви про забезпечення позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 536 грн 80 коп. (п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") та долучити до заяви підтвердження такої сплати.

Крім того, Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй Постанові Пленуму N 10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" зазначив, що судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Відповідно до ч.10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заяву про забезпечення позову необхідно повернути, оскільки вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 151, 153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, - повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із нею до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала, відповідно до п.6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Потапенко