Рішення № 112656101, 02.08.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4218/23

н/п 2-а/953/143/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Демченко С. В.,

секретар судового засідання - Кошова О. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Коберник Віталій Миколайович;

відповідач - Департамент патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Коберника Віталія Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

01 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративною позовною заявою до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Коберника В. М., Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 26 травня 2023 року інспектор 2 батальйону 3 роти УПП в м. Київ Коберник В. М. склав щодо нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, за те, що він 26 травня 2023 року, керуючи транспортним засобом Мерседес по бульвару Лесі Українки, 19/16 у м. Києві, здійснив зупинку ближче 10 метрів від виїзду з прилеглих територій і безпосередньо з місця виїзду. Зазначив, що 26 травня 2023 року близько 16 години 00 хвилин, керуючи автомобілем по бульвару Лесі Українки біля будинку № 19/16, він побачив помилку на екрані комп`ютера, схожу на Check Engine, що може бути критичною помилкою роботи двигуна автомобіля, у зв`язку з чим йому довелося включити покажчик повороту та здійснити миттєву зупинку. Зауважив на тому, що коли він здійснив зупинку, то відразу включив аварійну сигналізацію та вимкнув роботу двигуна автомобіля, після чого знову завів його з метою перевірки чи з`явиться помилка знову. Оскільки на екрані бортового комп`ютера знову з`явилася помилка, він вирішив зателефонувати до сервісного центру Мерседес, та в той час до його автомобіля під`їхали співробітник патрульної поліції, повідомили йому, що він порушив норми п.15.9 ПДР, оскільки його зупинка є незаконною. Позивач пояснив співробітникам поліції, що його зупинка була аварійною та вимушеною, здійсненою не з його вини. Зазначив, що коли він здійснив аварійну зупинку то відразу ввімкнув покажчики аварійної світлової сигналізації. Не приймаючи до уваги його пояснення, інспектор все склав стосовно нього постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Вважає вказану постанову незаконною з тих підстав, що інспектор порушив принципи всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтвердили наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація). Зауважив на тому, що під час розгляду справи він заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання доказів правомірності вимушеної зупинки та залучення адвоката. Інспектор задовольнив його клопотання та надав п`ять хвили для залучення захисника, посилаючись на те, що зміна завершується у цей день та він не зможе розглянути справу. Після чого інспектор без належного дослідження всіх обставин справи все ж таки виніс оскаржувану постанову, яка, на переконання позивача, підлягає скасуванню. Зазначив, що після того, як інспектор виніс оскаржувану постанову, він завів автомобіль для того щодо від`їхати та поставити автомобіль на іншому місці, однак на екрані знов з`явилася помилка, у зв`язку з чим на наступний день його батько - власник вищевказаного автомобіля відвіз автомобіль на авторизований сервіс ПВП «Панорама» для діагностики автомобіля. За результатами діагности автомобіля була встановлена помилка блока ABS гальмівної системи, порушення живлення цього блоку.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

27 червня 2023 року на адресу суду від представника відповідача ДПП Кубрак О. І., який діє на підставі довіреності надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що твердження позивача, викладені у позовній заяві, є хибними, а позовні вимоги - безпідставними. Зазначив, що співробітник патрульної поліції під час винесення постанови діяв виключно на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України. Постанова винесена у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права та є такою, що не має підстав для скасування. Зауважив на тому, що позивач 26 травня 2023 року о 16 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у м. Києві по бульвару Лесі Українки, 19/16, здійснив зупинку та стоянку ближче 10 метрів від в`їзду та виїзду в прибудинкову територію, тим самим створив суттєву перешкоду іншим учасникам, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП. Зауважив на тому, що відповідно до положень п.31.5 ПДР у разі виникнення на дорозі несправностей, зазначених у п.31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконання вимог п. 9.9 і 9.11 цих Правил. Зокрема п.9.9 ПДР встановлено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі вимушеної зупинки на дорозі. При цьому п.9.10 ПДР встановлено, що разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 метрів до транспортного засобу в населених пунктах та 40 метрів поза ними. У порушення вищевказаних вимог позивач не встановив ні знаку аварійної зупинки, ні миготливого червоного ліхтаря. Посилання позивача на те, що він мав намір встановити знак аварійної зупинки, однак фактично не встиг цього зробити, оскільки до нього під`їхав екіпаж патрульної поліції є недоречними, з огляду на те, що позивач міг це зробити і під час розгляду справи, оскільки будь-яких обмежень з боку співробітників поліції не було. З приводу посилання позивача на виниклу під час руху автомобіля помилку, яка з`явилася на екрані комп`ютера, що стало причиною вимушеної зупинки, зазначив, що у ході розгляду справи така помилка не виникала, що ставить під сумнів такі твердження позивача, а надана позивачем довідка від 27 травня 2023 року щодо комп`ютерної діагности автомобіля також не свідчить про те, що на момент винесення оскаржуваної постанови транспортний засіб був у аварійному стані. Посилання позивача на те, що співробітник поліції під час винесення оскаржуваної постанови порушив вимоги ст. 268 КУпАП є безпідставним, оскільки інспектор в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, а тому інспектор забезпечив позивачу можливість реалізації прав, визначених ст. 268 КУпАП при розгляді справи. До відзиву наданий відеозапис.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Коберник В. М. у судове засідання не з`явився про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.

Представник відповідача ДПП у судове засідання не з`явився про час дату та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилались сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 26 травня 2023 року інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в м. Київ Коберник В. М. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року, на підставі якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та на нього накладений штраф у розмірі 680 грн.

Зі змісту постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року вбачається, що 26 травня 2023 року о 16 годині 34 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 19/16 здійснив зупинку та стоянку ближче ніж 10 метрів від в`їзду та виїзду в прибудинкову територію, чим створив суттєву перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 15.9 «и» ПДР України.

Як слідує зі змісту п. 7 вищевказаної постанови, додатком до неї є відеозаписи № 474371, 470445.

Приписами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За змістом ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Притягнути до адміністративної відповідальності можна лише ту особу, яка вчинила дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення та яка є або може бути суб`єктом адміністративного правопорушення.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з п. 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху - частини перша, друга, третя, четверта, шоста, сьома статті 122. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення п. 15.9 «и» Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 15.9. «и» Правил дорожнього руху зупинка забороняється: ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою: запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З долучених до матеріалів справи доказів, зокрема зі змісту п.7 постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року, слідує, що до неї додається відео з бодікамери поліцейського 474371, 470445, на якому зафіксовано факт вчинення правопорушення, що слугує беззаперечним доказом вини позивача.

З відеозапису, здійсненого на бодікамеру поліцейського, доданого відповідачем до відзиву та дослідженого судом, зафіксовано порушення позивачем п. 15.9 (и) ПДР України. З відеозапису вбачається, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу на відстані менше, ніж 10 метрів до виїзду з прилеглої території.

Суд зазначає, що вказаний відеозапис містить інформацію щодо предмета доказування (на відео чітко зафіксований факт порушення). Дане відео зафіксовано на технічний засіб, що має функції відеозапису і використовується для забезпечення публічної безпеки і громадського порядку. Доказ є достовірним, за допомогою нього можна встановити дійсні обставини справи, а саме наявність факту порушення ПДР України з боку водія автомобіля.

Представник відповідача зазначив, що позивач здійснив зупинку та стоянку ближче ніж 10 метрів від в`їзду та виїзду в прибудинкову територію, що є порушенням Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.п. «и» п. 15.9 ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

За приписами п. 1.10. ПДР вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.

Позивач вказав, що зупинка транспортного засобу була аварійною та вимушеною, здійсненою не з його вини, з огляду на те, що на екрані комп`ютера автомобіля висвітилася помилка схожа на Check Engine, що може бути критичною помилкою роботи двигуна автомобіля. Однак, такі доводи позивача суд не приймає до уваги, оскільки з дослідженого судом відеозапису, який є додатком до постанови, вбачається, що в ході розгляду справи інспектор поліції перевірив екран бортового комп`ютера автомобіля, при цьому жодної помилки на ньому не було зафіксовано.

Суд також критично оцінює долучений до матеріалів справи наряд замовлення № 1000001226 від 27 травня 2023 року, в якому зазначено, що під час огляду транспортного засобу Mercedes-Benz, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 виявлені помилки блока ABS гальмівної системи порушення живлення цього блоку, оскільки вказана довідка не підтверджує факт того, що під час винесення оскаржуваної постанови 26 травня 2023 року транспортний засіб позивача перебував у аварійному стані.

Позивач до позову не додав жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, на які він посилається в обґрунтування свого позову. Так, як обставини крайньої необхідності позивач ОСОБА_1 не спростував під час розгляду справи, тому його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Крім того, позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, стверджує про те, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення порушив вимоги ст. 268 КУпАП, оскільки не забезпечив йому можливість скористатися правовою допомогою.

Суд зазначає, що у посадових осіб суб`єктів владних повноважень, у тому числі і у працівників органів і підрозділів Національної поліції, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення, є обов`язок - забезпечити особам, які притягуються до адміністративної відповідальності можливість користування правами, закріпленими у ст. 268 КУпАП.

Статтею 268 КУпАП встановлено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порушення таких прав, зокрема права на участь захисника або інших прав, передбачених статтею 268 КУпАП, може відбутись у разі подання особою, яка притягається до відповідальності певних клопотань та необґрунтованої відмови у їх задоволенні з боку уповноваженої посадової особи.

Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ст. 59 Конституції покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки зумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Так, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач заявив працівнику поліції клопотання про залучення захисника для надання йому належної правової допомоги. Вказане клопотання позивача інспектор поліції задовольнив та повідомив позивача, що йому надається п`ять хвили для залучення захисника та надання доказів правомірності його зупинки, після чого інспектор розглянув справу за відсутності захисника. За результатами розгляду справи стосовно позивача складена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, суд встановив, що інспектор фактично не надав позивачу можливості скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, а саме - правом користуватися юридичною допомогою адвоката, якою він бажав скористатися під час розгляду справи, що прямо передбачено чинним законодавством.

Такі доводи позивача в ході судового розгляду належними та допустимими доказами не спростовані відповідачем.

Суд акцентує увагу на тому, що одним із прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є право на захист/юридичну допомогу, таке право становить одну з основоположних засад справедливого розгляду.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що беручи до уваги особливу вразливість особи на початкових етапах провадження, коли він потрапляє в стресову ситуацію, забезпечення доступу до захисника на ранніх етапах є процесуальною гарантією права не свідчити проти себе та основною гарантією недопущення порушення його прав.

Так, з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що позивач бажав скористатися правовою допомогою, проте реалізацію такого права позивача інспектор не забезпечив.

Верховний Суд у своїй постанові від 18 лютого 2020 року у справі №524/9827/16-а зазначив, що ненадання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги є підставою для скасування постанови.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку відповідач по справі під час винесення оскаржуваної постанови порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн на ОСОБА_1 , а провадження в адміністративній справі - закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 536,80 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції м. Києва Коберника Віталія Миколайовича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС № 7058011 від 26 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривен, провадження у справі - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення..

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач - Інспектор 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції м. Києва Коберник Віталій Миколайович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 9.

Відповідач - Департамент патрульної поліції, код ЄДРПОУ: 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3

Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 02 серпня 2023 року.

Суддя С.В. Демченко