Рішення № 112654897, 01.08.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.08.2023 Єдиний унікальний номер 205/5008/23

Справа № 205/5008/23

Провадження № 2/205/2137/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Глух Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року представник позивача звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вищевказаною позовною заявою.

Позов обґрунтований тим, що 26.04.2018 року між сторонами укладено кредитний договір шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів-фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» № 92.15.008628, акцептованої Банком шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 50 000 грн. строком на 24 місяців зі сплатою 45 % річних за користування кредитом.

Підписавши заяву про надання кредиту/кредитний договір та приєднавшись до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів-фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд», відповідач підтвердив ознайомлення та згоду з умовами публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «Конкорд» на умовах, зазначених в ньому та розміщених на офіційному сайті АТ «АКБ «Конкорд»,а також підтвердив ознайомлення та згоду з тарифами Банку.

Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав, у зв`язку з чим, станом на 23.02.2023 року має заборгованість у розмірі 80 338,71 грн., з яких: 50 000 грн. - заборгованість за прострочене тіло кредиту; 16 855,65 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 13 481,06 грн. - плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості.

Представник позивача просив суд стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості, а також витрати з оплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.05.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача - адвокат Павленко С.В. на електронну адресу суду направив клопотання у якому просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» про причини своєї неявки суду не повідомив, відзив не подав, будь-яких заяв від нього не надходило.

Суд у зв`язку з вищевикладеним зазначає, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

Суд, враховуючи ту обставину, що позивачу та відповідачу були створені належні та достатні умови для подання суду відповідних заяв по суті справи, заяв із процесуальних питань та доказів, вважає, що чергове відкладення розгляду справи порушуватиме розумний строк розгляду цивільної справи, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне ухвалити відповідне рішення по справі за наявними матеріалами.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.04.2018 року між АТ АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50007-МПК шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до публічного договору комплексного обслуговування клієнтів-фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд», акцептованої Банком шляхом безготівкового зарахування кредитних коштів на картковий рахунок у розмірі 50 204 грн. строком на 24 місяці зі сплатою 45 % річних за користування кредитом (а.с. 60-61).

26.04.2018 року відповідачем також було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки № 92.15.008628 (а.с. 62).

В матеріалах справи міститься також копія розписки від 26.04.2018 року відповідача ОСОБА_1 про отримання платіжної картки та ПІН-конверту (а.с. 63).

Також відповідачем 25.06.2020 року було підписано заяву про надання кредиту/кредитний договір 50007-МПК (а.с. 64), паспорт споживчого кредиту «ONE», за змістом якого відповідача було проінформовано про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту (а.с. 66), а також було підписано анкету-заяву на отримання кредитного ліміту (Овердрафту) (а.с. 68).

Підписанням вказаних вище заяв відповідач підтвердив свою згоду про те, що в разі оформлення кредитної лінії/овердрафту всі комісії та плати за кредитним договором визначаються Тарифами банку, що діють на дату здійснення операції. Підписанням вказаної вище заяви про надання кредиту відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію банку укласти публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «КОНКОРД» на умовах, зазначених в Публічному договорі. Також позичальник підтвердив що перед поданням цієї заяви він ознайомився з Тарифами банку та умовами Публічного договору, які знаходяться на офіційному сайті банку за електронною адресою та в установі банку, з ними погодився і зобов`язався виконувати.

У відповідності до розрахунку сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки за обраним видом кредиту, сума кредиту складає 50 000,00 грн., термін користування 24 місяці, процентна ставка 45 % річних (а.с. 61).

У п.п. 2.7.4. Публічного договору комплексного обслуговування клієнтів-фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд», сторони домовились, що Клієнт вважається належним чином, в т.ч письмово, повідомленим/ ознайомленим: п.п. 2.7.4.5. про вимогу погашення боргових зобов`язань Клієнта у відповідності до Публічного договору в разі направлення письмового повідомлення на адресу Клієнта зазначену в Заяві про надання банківського продукту/послуги, або на адресу, або в іншому документі, наданому до Банку (факт відправлення підтверджується поштовим реєстром); п.п.2.7.4.7. у разі здійснення Банком та/або Клієнтом однієї або кількох дій, а саме: - вручення Клієнту письмового повідомлення особисто під підпис;т - передача письмового повідомлення в установу поштового зв`язку для відправлення на адресу, зазначену в заяві про надання банківського продукту/послуги, або на адресу зазначену Клієнтом в іншому документі, наданому до Банку; - направлення письмового повідомлення на адресу Клієнта зазначену в Заяві про надання банківського продукту/послуги, або на адресу зазначену Клієнтом в іншому документі, наданому до Банку (факт відправлення підтверджується поштовим реєстром); - отримання Клієнтом повідомлення в системі «Icon 25», про що в Банку зберігається відповідна інформація; - направлення Клієнту повідомлення у вигляді SMS-повідомлення на номер мобільного телефону зазначеного в Заяві про надання банківського продукту/послуги, або на іншій мобільний телефон, зазначений в іншому документі наданому до Банку. Клієнт вважається повідомленим навіть у тому випадку, коли письмове повідомлення, надіслане на його останню відому адресу (зазначену в заяві про надання банківського продукту/послуги та/або письмово повідомлена Клієнтом) не було йому доставлено (вручено) незалежно від причин (а.с. 73).

Також позивачем було долучено до позовної заяви Тарифні пакети на випуск та обслуговування елітних банківських платіжних карток АТ «АКБ «КОНКОРД», у якому міститься підпис відповідача (а.с. 67) та сам публічний договір комплексного обслуговування клієнтів-фізичних осіб в АТ «АКБ «Конкорд» (а.с. 69-85).

Представник позивача наголошує, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати відсотків, внаслідок чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 23.02.2023 року складає 80 338,71 грн., з яких: 50 000 грн. - заборгованість за прострочене тіло кредиту; 16 855,65 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 13 481,06 грн. - плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості (а.с. 10-19).

Оскільки відповідач у добровільному порядку свої договірні зобов`язання не виконує, то між сторонами виник спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договір. Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону, банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання сплати процентів та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

Згідно із статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому, відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) надає другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з виписки по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 20-59), відповідач користувався кредитними коштами, наданими банком, частково сплачував заборгованість за кредитом.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до вимог договору та вимог закону.

Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За загальним правилом, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються. У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Положеннями ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт виконання позивачем умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за даним кредитним договором виконав в повному обсязі.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2 передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Враховуючи вищевказані положення закону та існуючі обставини справи, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем умов кредитного договору відносно строків повернення кредитної заборгованості та визнає право позивача на стягнення її в судовому порядку.

Також, суд погоджується із правильністю розрахунку позивачем основної суми заборгованості, які містяться в позовній заяві та письмовому розрахунку до позову.

Відповідач, всупереч положенням статті 81 ЦПК України, не надав суду жодних доказів, які б спростовували факт існування вказаної заборгованості.

Як роз`яснено у п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту, суд має враховувати положення статей 1050,1054 ЦК України і виходити з того, що якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи зазначені обставини та надані суду докази, а також те, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, у повному обсязі доведеними з його боку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходив з наступного.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини 1 статті 133 ЦПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із часом, затраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

Також, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу було надано лише копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та договору про надання правової допомоги № 11/2022 від 25.11.2022 року (а.с. 106, 102-104).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу матеріали справи не містять, а тому витрати на правову допомогу у розмірі 12 854,19 грн. відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім та документально підтверджені судові витрати по справі в розмірі 2 684,00 грн. (а.с. 9).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «Конкорд» (код ЄДРПОУ: 34514392, місцезнаходження: м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) заборгованість за кредитним договором № 50007-МПК від 26.04.2018 року станом на 23.02.2023 року в загальному розмірі 80 338 (вісімдесят тисяч триста тридцять вісім) гривень 71 копійку, з яких: 50 000 грн. - заборгованість за прострочене тіло кредиту; 16 855,65 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 13 481,06 грн. - плата за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акціонерний Комерційний банк «Конкорд» (код ЄДРПОУ: 34514392, місцезнаходження: м. Дніпро, пл. Троїцька, 2) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

У стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 12 854,19 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Федотова В.М.