Рішення № 112654869, 01.08.2023, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.08.2023 Єдиний унікальний номер 160/17152/22

Провадженя№ 2-а/205/31/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2023 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого-судді - Курбанової Н.М.,

за участю секретаря - Галушки А.А.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил.

В обґрунтування заявлених вимог посилалася на те, що вона є головою правління ТОВ «СВІДІ», яке зареєстровано у м.Кракові, вул.Кшивда 17-Н, оф.67 (Польща) . Зазначене товариство має у власності автомобіль «AUDI A2», № кузова НОМЕР_1 . В службових справах 31.07.2017 р. вона вперше на цьому автомобілі перетинала митний кордон України. В грудні 2021 р. засобами поштового зв`язку вона отримала протокол про порушення митних правил №4415/10000/21. В листі було зазначено, що 16.12. о 10 годині буде розглядатися адміністративна справа по цьому протоколу. В зазначеному протоколі зазначалось, що нею порушені митні правила, так як вона начебто передала у володіння належний ТОВ «СВІДІ» автомобіль «AUDI A2». Вона була шокована, тому що вона нікому не передавала у володіння автомобіль «AUDI A2». У вказаний час, а саме о 10 годині 16.12.2021 р. вона намагалася додзвонитися по зазначеним в листі номерам, але усе було марним. Інспектора який повинен був проводити розгляд адміністративної справи не було на місці і його не могли позвати до телефону. Усі подальші спроби також не дали результат. Тоді на офіційну електронну пошту, вона направила лист з доказами наступного. 31.07.2017 р. на трасі біля села Нове Запорізької області автомобіль «AUDI A2» потрапив у ДТП і зазнав значних ушкоджень. Автомобіль мав страхове забезпечення (зелену карту) у СТ «PZU». При ДТП страховик надав евакуатор, та самостійно транспортував на майданчик для авто після ДТП автомобіль «AUDI A2». Зазначений факт підтверджується постановою Мелітопольського районного суду, фото доказами. Так як за рішенням Мелітопольського районного суду провина була визнана обопільною, СТ «PZU» намагалось зробити усе, щоб як умого менше сплачувати компенсації. При цьому авто у весь час знаходилось на їхньому майданчику. В грудні 2020 р. вона отримала від страхової компенсацію. Так як автомобіль має повністю алюмінієвий кузов його відновлення не можливе. Тому страхова з урахуванням зносу нарахувала і виплатила ТОВ «СВІДІ» компенсацію в розмірі 21000,00 грн. Яким чином автомобіль опинився у невідомої їй особі вона не розуміє, та яким чином відбувалось розмитнення їй також не відомо. . Вважає, що розгляд адміністративної справи відбувся з грубим порушенням норм законодавства. В подальшому їй не надсилали кореспонденцію. 12.07.2022 р. через застосування «Дія» вона отримала повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Після звернення до виконавчої служби нею була отримана оскаржувана постанова. Просить визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил №4415/10000/21, судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.12.2022 р. відкрито спрощеного провадження у справі, без виклику сторін.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

27.04.2023 р. представник відповідача Київської митниці Глущенко Н.В. надав до суду письмовий відзив на адміністративний позову, у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають у задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Київської митниці Михалевич А. в справі про порушення митних правил № 4415/10000/21 від 16.12.2021 року громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. (а.с. 22).

Даною постановою встановлено, що 03.08.2021 р. у відділі митного оформлення № 2 митного поста «Київ-Центральний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA 100150/2021/383123 громадянкою України ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 від 06.12.2007р., виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», оформлений транспортний засіб марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 .

Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 ввезений на митну територію України 31.07.2017 громадянкою України ОСОБА_1 , паспорт громадянки України НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , в зоні діяльності Херсонської митниці Держмитслужби, в режимі транзит терміном до 10 діб та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України (далі МК України).

Судом встановлено, що 03.08.2021 р. у відділі митного оформлення № 2 митного поста «Київ-Центральний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА № UA 100150/2021/383123 громадянкою України ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 від 06.12.2007р., виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», оформлений транспортний засіб марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 .

Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» транспортний засіб марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 ввезений на митну територію України 31.07.2017 громадянкою України ОСОБА_1 , паспорт громадянки України НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 , в зоні діяльності Херсонської митниці Держмитслужби, в режимі транзит терміном до 10 діб та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України (далі МК України).

Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Перевіркою інформації, з використанням бази даних АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортний засіб особистого користування марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 , з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався.

Таким чином, ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу вищевказаний транспортний засіб особистого користування, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України та не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України.

Відповідно до ч.1 ст. 31 МК України проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на інформаційних, телекомунікаційних, та інформаційно - телекомунікаційних системах, і засобів їх забезпечення.

Згідно з ч.1 ст. 33 МК України, інформаційні ресурси митних органів складаються із відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документів.

Відповідно до пункту 6 Типової технологічної схеми, здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №451 (далі - Типова технологічна схема), під час митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів митні органи у пунктах пропуску здійснюють: реєстрацію прибуття автомобільних транспортних засобів і товарів на митну територію України або їх вибуття з митної території України; перевірку комплектності документів, необхідних для митного контролю ти митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів відповідно до заявленого митного режиму, а також відомостей, зазначених у цих документах; облік та реєстрацію автомобільних транспортних засобів і товарів, результатів їх митного контролю та митного оформлення; контроль за дотриманням установлених законодавством умов здійснення транзиту автомобільних транспортних засобів і товарів митною територією України.

Пунктом 7 цієї ж Типової технологічної схеми встановлено, що митний контроль автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску здійснюється шляхом застосування таких форм митного контролю: перевірки документів та відомостей, які відповідно до законодавства надаються митним органам під час переміщення автомобільних транспортних засобів і товарів через митний кордон України; митний огляд (огляд та переогляд автомобільних транспортних засобів і товарів); усне опитування громадян та посадових осіб підприємств; облік автомобільних транспортних засобів і товарів.

Пунктом 8 цієї ж Типової технологічної схеми передбачено, що митні органи під час здійснення митного контролю та митного оформлення автомобільних транспортних засобів і товарів у пунктах пропуску через державний кордон, зокрема, вносять відповідну інформацію до журналів, у тому числі електронних, чи інших документів, які використовуються митними органами, відповідно до порядку, визначеного Міністерством фінансів України, нормативно-правовими актами з питань митної справи.

Станом на 12.01.2014 р. ч. 1 ст. 381 МК України діяла в наступній редакції:

- громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.

Згідно з ч. 5 статтею 102 МК України для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму до закінчення визначеного строку транзиту митного органу призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту та митна декларація або інший документ.

Слід зауважити, що митне оформлення транспортного засобу здійснювалось відповідно до вимог ст. 335 МК України, Постанови Кабінету міністрів України № 451 від 21.05.2012 року, наказу Держмитслужби України від 17.11.2005 року № 1118.

При оформленні зобов`язання про транзит визначальним не факт власності на товар, а факт зазначення такої особи в поданих документах.

Враховуючи вище викладені норми законодавства України, при ввезені громадянами на митну територію України транспортні засоби особистого користування з метою транзиту, достатньо документу, що засвідчує факт постійної реєстрації у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, тобто технічного паспорту на транспортний засіб без відмітки про зняття з реєстрації.

Тобто, громадянка ОСОБА_1 самостійно, добровільно надала документи під час перетину митного кордону України на вищезазначеному автомобілі, та взяла на себе зобов`язання про транзит та заборону передачі такого транспортного засобу у користування та розпорядження інших осіб.

Відповідно до інформації що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт громадянки України НОМЕР_4 (а.с.16-17).

Статтею 494 МК України передбачено:

-пункт 9, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування);

-пункт 10, протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Враховуючи те, що особу ОСОБА_1 при перетині митного кордону України було ідентифіковано за паспортом громадянина України для виїзду закордон, формою якого не передбачено інформацію щодо місця реєстрації, протокол про порушення митних правил був направлений на зазначену нею адресу, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 2 КпАП України питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені ст. 469 розглядаються митними органами.

Відповідно до ст. 523 МК України від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками.

Відповідно до ст. 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Листом митниці від 18.11.2021 № 7.8-5/20/10/14309 ОСОБА_1 проінформовано про дату та час розгляду справи, також проінформовано про те, що розгляд справи про порушення митних правил може відбуватись за допомогою комунікаційного засобу для безкоштовного виклику і чату «Бкуре», адреса виклику «Київська митниця» (а.с.20).

Таким чином, митницею вжито усіх заходів про своєчасне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи.

Однак, клопотання про ознайомлення, надання пояснень та додаткових документів або перенесення розгляду справи на адресу митниці не надходило.

Відповідно до ст. 192 МК України передбачені заходи, що вживаються у разі аварії чи дії обставин непереборної сили під час перевезення товарів.

Згідно ч. 1 п. 2 , якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний:

терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідальність за порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом встановлена ч. 1 ст. 193 МК України.

За порушення встановленого порядку переміщення товарів транзитом перевізник притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Частиною 3 встановлено, що перевізник звільняється від зобов`язання щодо сплати митних платежів лише у разі, якщо товари, що перебувають під митним контролем і переміщуються транзитом, було знищено або безповоротно пошкоджено внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або природних втрат за нормальних умов транспортування, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили.

Відповідно до ч. З ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

За правилами ч. 5 ст. 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

При цьому згідно ч. 5 ст. 380 МК України тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

25.11.2018 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 №2612-VIII, пунктом 7 якого статтю 469 МК України доповнено частиною 4 такого змісту - передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не помішувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи помішувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавством забороняється здійснення передачі імпортованого транспортного засобу, який не пройшов митне оформлення, іншій особі і саме за порушення такого нормативного правила законодавець передбачає відповідальність. При цьому, умовою, за якої не настає відповідальність за вказане порушення, є перебування у транспортному засобі особи, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.

Матеріалами справи підтверджується неодноразове ввезення та вивезення транспортного засобу марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 :

-21.07.2017 о 05:40 - ввезено, 26.07.2017 о 21:23 - вивезено;

-27.07.2017 о 01:10 - ввезено, 27.07.2017 об 11:37 - вивезено;

-27.07.2017 о 14:29 - ввезено, 27.07.2017 о 20:22 - вивезено (а.с.16-17).

Також матеріалами справи підтверджується, що 31.07.2017 р. о 13:18 год. позивачем був ввезений на митну територію України автомобіль марки «AUDI А2», № кузова НОМЕР_3 у режимі «транзит» для особистого користування та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (а.с.16).

Для митного оформлення транспортного засобу 03.08.2021 надано договір купівлі- продажу від 10.05.2020р., де продавцем виступає Spolka Svidi, а покупцем ОСОБА_2 (а.с.6,7, 8, 9, 10).

Отже, саме з 10.05.2020 р. автомобіль вважається таким, що переданий Spolka Svidi іншій особі - ОСОБА_2 , яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.

Відповідно до ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Статтею 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митний орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ч. 4 ст. 469 МК України.

При цьому, наведені правові норми, що закріплюють процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.

Водночас, одним із зазначених застережень є можливість розгляду митним органом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо вона була попереджена належним чином про дату, час та місце розгляду її справи і станом на таку дату від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.

МК України передбачає перенесення розгляду справи у разі надіслання клопотання про відкладення, вважаємо не обґрунтованими, оскільки можливість відкладення розгляду справи митним органом покликана забезпечити реалізацію процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності, але такі права повинні використовуватися особою у межах правового поля та без зловживання ними.

Такої ж правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України за результатами розгляду справ від 29.08.2017 № К/800/29210/17, 12.12.2017 № 754/5693/17.

Відповідно до ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як визначено практикою Європейського суду з прав людини, ані суд, ані будь-який уповноважений орган не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом. Але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися із процесуальними наслідками свого рішення. Крім того, сторона має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй провадження.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Постанова Київської митниці винесена 16.12.2021р., тобто до спливу строків, передбачених ч.1 ст. 467 МК України. Постанова Київської митниці від 16.12.2021 р. винесена заступником керівника митниці, особою, уповноваженою на розгляд справ про порушення митних правил (ст. 523 МК України). Усі процесуальні норми додержано під час розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа митного органу, яка розглядала справу з`ясувала всі необхідні обставини справи, а саме:

митним органом встановлено, що ОСОБА_1 передала без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки AUDI А2, № кузова НОМЕР_3 , поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила транспортний засіб на митну територію України;

-матеріали справи містять докази, які повністю підтверджують вину ОСОБА_1 ;

-обставини, які виключають притягнення особи до адміністративної відповідальності не встановлено;

-обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення не встановлено.

Таким чином, постанова Київської митниці від 16.12.2021 року у справі про порушення митних правил №4415/10000/21 є законною, обґрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства, а підстави для скасування постанови митниці - відсутні, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 8-10, 241-246, 255, 257, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 469, 470, 491, 494 Митного Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської митниці про скасування постанови про порушення митних правил - відмовити.

Апеляцій на скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3

Відповідач: Київська митниця, ЄДРПОУ 43997555, 03124, м.Київ, б-р Вацлава Гавела, б.8-а