Ухвала суду № 112654710, 04.08.2023, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6012/23

Провадження № 1-кс/202/6569/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023042010000074 від 21.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.362 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023042010000074 від 21.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.362 КК України.

Прокурор зазначає, що в провадженні ВП№2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42023042010000074 від 21.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.362 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації ОСОБА_5 на підставі підроблених документів здійснено державну реєстрацію права власності об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ОСОБА_6 .

Встановлено, що з метою незаконної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ,невстановлені досудовимрозслідуванням особи,використовуючи завідомопідроблені листКП «ДМБТІ»ДМР №17093від 22.12.2021року (начебтовиданий назапит ОСОБА_6 )та договірдарування від26.06.1997року,зареєстрований вреєстрі за№ 938,нотаріальний бланкНА0977009,який начебтопосвідчений приватнимнотаріусом Дніпропетровськогоміського нотаріальногоокругу ОСОБА_7 ,відповідно до яких право власності на вищевказаний об`єкт нерухомості належить ОСОБА_6 , 29.12.2021 року звернулись до державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації ОСОБА_5 , яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомого майна (квартиру) на фізичну особу ОСОБА_6 , внаслідок чого остання стала власником об`єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою перевірки вказаного факту прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра скеровано запит до Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради (КП «ДМБТІ» ДМР), згідно відповіді котрого встановлено, що в інвентаризаційній справі та матеріалах реєстрових книг реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні відомості щодо реєстрації права власності та відповідь для ОСОБА_6 КП «ДМБТІ» ДМР не готувало.

Також з метою перевірки вказаного факту прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра скеровано запит приватному нотаріусу ОСОБА_7 , згідно з відповіді якого встановлено, що вказаний договір дарування від 26.06.1997 року, зареєстрований в реєстрі за № 938, нотаріальний бланк НА0977009, він не посвідчував, що, в свою чергу, вказує на підробку правовстановлюючих документів для подальшої незаконної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

Постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 від 05.06.2023 року об`єкт нерухомості (квартиру), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному проваджені №12023041660000469 від 02.05.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч. 1 ст.263, ч.3 ст.362 КК України.

Постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 від 20.06.2023 року об`єднано матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023 року за №12023041660000469 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч. 1 ст.263, ч.3 ст.362 КК України, та матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2023 року за №42023042010000074 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.3 ст.362 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська 26.06.2023 року накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником котрої є гр. ОСОБА_6 , шляхом заборони користування, розпорядження, володіння майном.

З метоюприховування, ОСОБА_6 ,ймовірно,продала об`єктнерухомості ОСОБА_8 ,уклавши договіркупівлі-продажу,№ 1065від 23.05.2023року,завірений приватнимнотаріусом Дніпровськогоміського нотаріальногоокругу ОСОБА_9 .

На підставі викладеного, з метою забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин справи, прокурор просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 , шляхом внесення відповідних відомостей державним реєстратором у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заборонивши будь які дії зі зміни, переходу, уступки права власності, а також внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно будь яких даних,крімарешту, на нерухоме майно.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити клопотання.

Власника майна про розгляд клопотання повідомлено не було задля забезпечення арешту майна згідно ч.2 ст. 172 КПК України .

Дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що в провадженні ВП№2 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42023042010000074 від 21.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.362 КК України.

Постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 від 05.06.2023 року об`єкт нерухомості (квартиру), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному проваджені №12023041660000469 від 02.05.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч. 1 ст.263, ч.3 ст.362 КК України.

Постановою прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 від 20.06.2023 року об`єднано матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2023 року за №12023041660000469 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч. 1 ст.263, ч.3 ст.362 КК України, та матеріали досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.03.2023 року за №42023042010000074 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.3 ст.362 КК України.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду

м. Дніпропетровська 26.06.2023 року накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником котрої є гр. ОСОБА_6 , шляхом заборони користування, розпорядження, володіння майном.

ОСОБА_6 продала об`єкт нерухомості ОСОБА_8 , уклавши договір купівлі-продажу, № 1065 від 23.05.2023 року, завірений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_9 ..

За статтею 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що об`єкт нерухомості (квартира), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному проваджені №42023042010000074 від 21.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190 КК, ч.1 ст. 263, ч.3 ст.362 КК України, вказана квартира є об`єктом протиправних дій, приходжу до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Визнання вказаного об`єкта нерухомості речовим доказом відповідає вимогам ст. 98 КПК України, тому відповідно до п. 1 ч. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України є підстави для накладення арешту з метою забезпечення речового доказу та запобігання можливості його відчуження.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023042010000074 від 21.03.2023 року задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2 шляхом внесення відповідних відомостей державним реєстратором у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, заборонивши будь які дії зі зміни, переходу, уступки права власності, а також внесення у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно будь яких даних,крімарешту, на нерухоме майно.

Виконання ухвали про арешт майна доручити прокурору Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1