Ухвала суду № 112653485, 07.08.2023, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 639/947/23

№ провадження 1-кп/646/383/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2023 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному провадженні №42022222030000086 від 29.09.2022р. за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України,

встановив:

Червонозаводським районним суду м.Харкова здійснюється судовий розгляд вищевказаного кримінального провадження.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу обвинуваченого на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень. Прокурор вважає, що про наявність цих ризиків свідчить те, що ОСОБА_9 , хоча раніше і не був судимий, але обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді 12 років позбавлення волі. Отже, усвідомлення ним незворотності настання покарання та намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне можуть спонукати його залишити місце мешкання. До моменту затримання ОСОБА_9 залишив місце свого проживання у м.Куп`янськ та органу досудового розслідування не було відоме його місце проживання. Крім того, залишаючись на свободі, обвинувачений може вчиняти незаконний вплив на свідків, щоб змусити їх відмовитися від раніше наданих показань, оскільки він обізнаний про місце проживання свідків, місце їх роботи та сімейного стану, враховуючи, що ОСОБА_9 є уродженцем та мешканцем м.Куп`янськ, а частина свідків були його найманими працівниками або співпрацювали з ним протягом певного часу. Про ризик вчинення ОСОБА_9 інших кримінальних правопорушень свідчать обставини злочину, в якому він обвинувачується, зокрема, наявність зв`язків з представниками держави-агресора. Це дає підстави вважати, що, залишаючись на свободі, обвинувачений може вчинити нові злочини проти основ національної безпеки України.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурором не надано доказів на підтвердження тих обставин, якими вона обґрунтовує своє клопотання, у тому числі, щодо характеру відносин між ОСОБА_9 та свідками, щодо ухилення його від органу досудового розслідування, прокурора або суду. Крім того, на 10.08.2023р. у Харківському апеляційному суду призначено розгляд за апеляцією сторони захисту на попередню ухвалу суду про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Тому розгляд клопотання прокурора є неможливим до розгляду апеляційним судом вищевказаних апеляційних скарг захисників.

Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та обвинувачений також заперечували проти клопотання прокурора. Захисник ОСОБА_8 пояснив, що жоден свідок не працював на ОСОБА_9 . Крім того, ризики переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень також відсутні, оскільки ОСОБА_9 ніколи не притягався до кримінальної відповідальності. Розгляд судом клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу є неможливим, оскільки на 10.08.2023р. у Харківському апеляційному суді призначено апеляційний розгляд попередньої ухвали суду про продовження строку тримання ОСОБА_9 під вартою.

Вислухавши сторони, дослідивши доводи клопотання прокурора, суд встановив наступне.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України. Відповідна підозра була йому повідомлення 10.11.2022р. - у день його затримання на підставі п.6 ч.1 ст.615 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 11.11.2022р. до ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в подальшому строк запобіжного заходу продовжувався ухвалами слідчого судді від 28.12.2022р. та від 09.01.2023р., а також ухвалами Жовтневого районного суду м.Харкова від 09.03.2023р., Ленінського районного суду м.Харкова від 03.05.2023р. та Червонозаводського районного суду м.Харкова від 22.06.2023р.

Так, продовжуючи строк тримання ОСОБА_9 під вартою ухвалою від 22.06.2023р., суд виходив з наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованих йому кримінальних правопорушень та ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням наступних обставин.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, які є проступком та особливо тяжким злочином відповідно.

Так, за кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-1 КК України передбачене покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років.

За злочин, передбачений ч.1 ст.111-2 КК України, закон передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Судом було враховано, що сама по собі тяжкість можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, сама по собі не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

Тому разом з тяжкістю інкримінованого ОСОБА_9 обвинувачення, суд врахував, що він є уродженцем м.Куп`янськ, проживав та працював на території Куп`янського району. Це свідчить про його обізнаність щодо життєвої ситуації, сімейного стану, місця проживання, роботи свідків, частина яких, згідно з обставинами інкримінованого обвинувачення, є найманими працівниками ПП «Полесадсервіс», яким керує ОСОБА_9 .

Отже, тривале проживання обвинуваченого на території Куп`янського району, його обізнаність щодо життєвою ситуації свідків разом з тяжкістю обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведеності його винуватості, свідчать про ризик незаконного впливу на свідків, незалежно від того, чи були вони його підлеглими співробітниками.

При цьому свідки у вказаному кримінальному провадженні судом ще не допитані, а за правилами ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

Ці обставини свідчать про наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, який на цей час не зменшився.

Що стосується ризику переховування обвинуваченого від суду, то його наявність підтверджується тяжкістю обвинувачення разом з особистими обставинами ОСОБА_9 , чиє зареєстроване місце проживання та місце роботи знаходиться у Куп`янському районі Харківської області, тобто у прикордонному з Російською Федерацією районі, на відстані менш ніж у 40 км до державного кордону України з Російською Федерацією.

ОСОБА_9 інкримінується, у тому числі, пособництво державі-агресору протягом окупації Куп`янського району, зокрема, шляхом встановлення дружніх контактів зі співробітниками спецслужби держави-агресора, отримання дозвільних документів у сфері торгівлі від представників окупаційної влади, а також передачі матеріальних ресурсів до Російської Федерації.

Це дає достатні підстави вважати, що у обвинуваченого існують соціальні зв`язки з представниками окупаційної влади держави-агресора, а отже на території Російської Федерації та суміжних з Куп`янським районом тимчасово окупованих територіях України.

Куп`янський район є прикордонним з Російською Федерацією, на цей час частково перебуває під окупацією державою-агресором та відноситься до територій, де ведуться бойові дії. Отже, на цій території органи державної влади України мають обмежені можливості контролю державного кордону України з Російською Федерацією та умовної лінії між підконтрольною державній владі територією України та тимчасово окупованою територією України.

Ці обставини разом з тяжкістю можливого покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його вини у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, свідчать про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

На теперішній час ці обставини не змінилися, тому цей ризик не зменшився.

Та обставина, що обвинувачений має сім`ю та неповнолітніх дітей і не був раніше судимий, з урахуванням всіх вищенаведених обставин, не може бути однозначним запобіжником ризику переховування його від суду.

Для оцінки судом обставин на предмет наявності чи відсутності ризику переховування від суду достатнім є не встановлення факту такого переховування, а встановлення обставин, які свідчать про наявність чи відсутність факторів, які можуть певним чином вплинути на поведінку обвинуваченого у майбутньому.

У той же час, прокурором не доведено ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, про що суд зазначав і в ухвалі від 22.06.2023р.

Наявність ризиків, передбачених пп.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень та їх обставинами свідчать про те, забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти цим ризикам може лише такий запобіжний захід як тримання під вартою.

Отже суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

Що стосується доводів сторони захисту про неможливість розгляду клопотання прокурора до розгляду апеляційних скарг на переднє рішення суду про продовження тримання ОСОБА_9 під вартою, то вони є помилковими.

Так, згідно зі ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Отже, вищевказана норма є імперативною для суду.

Крім того, сторона захисту не позбавлена можливості оскаржити цю ухвалу в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 177, 199, 331, 369-372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 05.10.2023 р. включно.

Строк дії ухвали до 05.10.2023р. включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3