Рішення № 112638866, 04.08.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Справа № 280/4112/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді СемененкоМ.О., за участю секретаря судового засідання: Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач, ГУ ДПС у Запорізькій області) до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 9168,51 грн, з яких :

- у сумі 8540,71 грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, які зарахувати: р/р UА878999980333119341000008479; отримувач - ГУК у Запорізький області/ТГ м. Запоріжжя, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500;

- у сумі 627,80 грн по військовому збору, які зарахувати: р/р UA068999980313070137000008001; отримувач - ГУК у Запорізький області/Запорізька область, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011001.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що станом на день подання позову за відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 8540,71 грн та військового збору в розмірі 627,80 грн. Зазначає, що платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена. Просить позов задовольнити.

У відповідності до вимог ч.3 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) здійснено запит з метою отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, на який 20.06.2023 отримано відповідь від Управління державної реєстрації фізичних осіб Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , з 13.12.2005 по теперішній час.

Ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На зареєстровану адресу місця проживання відповідача судом направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 21.06.2023 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого поштове відправлення вручено 01.07.2023 ОСОБА_2 , чоловік.

Відповідно до пункту 99 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270) рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

Відтак, направлене судом поштове відправлення вручено належним чином.

Протягом строків, встановлених частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відзив не подано.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

За даними інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2022 у відповідача наявна заборгованість зі сплати податків і зборів, а саме: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 8540,71 грн та військового збору в розмірі 627,80 грн (а.с.14-16), яка виникла з таких підстав.

ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 15.05.2019 №380/08-01-13-05/ НОМЕР_1 (а.с.12-13).

Під час перевірки встановлено, відповідач фактично отримав доходи від ТОВ ІФК "Профінвест" за ознакою «112» у сумі 23000,00 грн та не подав до органів ДФС декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за 2015 рік, у зв`язку з чим порушив:

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України (далі ПК України) не надано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2015 рік при граничному терміні подання до 01.05.2016;

пп. 170.2.1, пп.170.2.2, пп.170.2.9 п.170.2 ст.170, п.179.7 ст.179 ПК України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2015 рік у сумі 4600,00 грн;

пп. 170.2.1, пп.170.2.2, пп.170.2.9 п.170.2 ст.170, пп.1.3 п.16-1 підрозділу 10 ПК України, в результаті донараховано військового збору за 2015 рік у сумі 345,00 грн.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень контролюючим органом 11.07.2019 винесені податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №0017361305, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на загальну суму 5750,00 грн, з яких 4600,00 грн за податковим зобов`язанням, 1150,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.8 звор. бік);

- форми «ПС» №0017371305, яким до відповідача застосовано штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб у сумі 170,00 грн. (а.с.8);

- форми «Р» №0017381305, яким відповідачу збільшено грошове зобов`язання з військового збору на загальну суму 431,25 грн, з яких 345,00 грн за податковим зобов`язанням, 86,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.8).

Податкові повідомлення-рішення направлені платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: АДРЕСА_2 , однак повернулись до контролюючого органу без вручення з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.9-10).

Крім того, відповідно до ст.129 ПК України нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 2620,71 грн та з військового збору в розмірі 196,55 грн (14-16).

Контролюючий орган направляв податкову вимогу форми «Ф» від 13.12.2019 №60583-50/831 на суму 9168,51 грн рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу: АДРЕСА_3 . Пошове відправлення повернулось до контролюючого органу з причин «за закінченням встановленого терміну зберігання» (а.с.17).

У зв`язку з несплатою відповідачем податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 8540,71 грн та військового збору в розмірі 627,80 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом на виконання наданих ПК України повноважень.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

У силу п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

Згідно з п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.58.2 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

За змістом п.42.4 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, якими відповідачу визначені суми грошового зобов`язання з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору, надсилались на адресу відповідача у встановленому порядку, не були вручені з причин, що не залежать від контролюючого органу, а тому вважаються врученими належним чином.

Крім того, п.129.1 ст.129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається:

129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.4 ст.129 ПК України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до п.131.1. ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу нарахована пеня за прострочення сплати податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

У відповідності до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що контролюючий орган направив податкову вимогу відповідачу на адресу: АДРЕСА_3 , водночас, з матеріалів справи встановлено, що позивач з 13.12.2005 і по теперішній час зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, судом також встановлено, що на момент направлення податкової вимоги контролюючий орган був достеменно обізнаний про дійсну адресу місця проживання відповідача, що знайшло своє відображення в Акті перевірки, у пункті 1.3.2 якого зазначено, що податкова адреса (місце проживання) платника податків: АДРЕСА_1 . Також на правильну адресу платника податків АДРЕСА_2 направлялись і податкові повідомлення-рішення від 11.07.2019 №0017361305, №0017371305, №0017381305.

Отже, суд констатує, що контролюючим органом не виконано вимоги податкового законодавства щодо направлення платнику податків податкової вимоги, а відтак, у позивача не виникло права на здійснення заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 102.1 ст. 102 ПК України (в редакції на момент проведення податкової перевірки та визначення податкового зобов`язання за її наслідками) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

За встановленими обставинами справи, з урахуванням положень пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України, декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) за 2015 рік мала бути подана відповідачем до 01.05.2016.

Водночас, сума грошових зобов`язань платника податків визначена контролюючим органом 11.07.2019, тобто поза межами строку 1095 днів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 205, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 04.08.2023.

Суддя М.О. Семененко