Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2023 року Справа № 280/4290/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:
Ухвалити рішення, яким скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 230950003932 від 8 травня 2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 1 травня 2023 року про призначення пенсії за віком з урахуванням наданих довідок: довідки № 08/31-301 від 26 травня 2021 року; відповіді на запит № 14718 від 11 квітня 2022 року; архівної довідки № В-47/05-06 від 27 травня 2021 року, довідки № 07-93/1-08 від 11 червня 2021 року та листа від 16 червня 2021 року № 24/16/-02 з урахування періодів роботи на Донецькому металургійному заводі в період роботи з 24 червня 1980 року по 28 квітня 1981 року; в Донецькій обласній конторі Державного банку СРСР з 24 серпня 1983 року по 28 серпня 1984 року; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглеремонт» з 15 квітня 1986 року по 16 червня 1992 року; житлово-експлуатаційному управлінні № 5 Житлово-експлуатаційного об`єднання Калинінського району м. Донецька з 22 червня 1992 року по 28 серпня 1992 року та на Державному підприємстві «ДОНПОСТАЧКОМПЛЕКТ» з жовтня 1992 року по грудень 2008 року.
Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до Жашківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про призначення пенсії за віком та надав відповідні документи, в тому числі: довідки з місця роботи до 2001 року. Трудову книжку за період роботи до 2009 року позивач не надавав, так як вона залишилася в офісі ГУНП ВС в Донецькій області в м.Донецьк, яке з 2014 року перебуває в окупації. За принципом екстериторіальності, заяву та надані документи розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області та прийнято рішення за № 230950003032, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж становить 24 роки 11 місяців 13 днів, довідки, що видані посадовими особами установ «ДНР» до уваги не беруться. Вважає відмову незаконною та просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 26 червня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
07.07.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав. Звернувшись до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії від 01.05.2023, позивачем окрім інших документів надано документи, видані «донецькою народною республікою». Надані документи зареєстровані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області, копії виготовлені шляхом їх сканування. Розглянувши документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області страховий стаж позивача відповідачем був обчислений у кількості 24 років 11 місяців 13 днів, про що свідчить розрахунок стажу. Довідку від 26.05.2021 №08/31-301, видану Обществом с ограниченной ответственностью «Донецкий металлургический завод» про період роботи позивача з 24.06.1980 по 28.04.1981; відповідь від 11.04.2022 №13-0-11/14718, виданий центральным республиканским банком донецкой народной республики на запит про підтвердження стажу роботи у період з 24.08.1983 по 26.08.1984; довідку від 08.04.2022 №15-6-13/14520, видану центральным республиканским банком донецкой народной республики про заробітну плату для обчислення пенсії; архівну довідку від 27.05.2022 №В-47/05-06, видану архивным отделом администрации города Донецка донецкой народной республики про підтвердження стажу роботи у період з 16.04.1986 по 15.06.1992; довідку від 11.06.2021 №04-98/1-08, видану управляющей компанией калининского района города Донецка про підтвердження стажу роботи у період з 22.06.1992 по 28.09.1992; довідки від 04.06.2021 №22/0-05, від 11.06.2021 №23/11-01, видані государственным унитарным предприятием «Донбаскомплект» про заробіток відповідачем не було взято до уваги, оскільки, надані позивачем довідки, видані «донецькою народною республікою», вони вважаються недійсними та неможливо провести перевірку первинних документів та достовірності зазначеної в довідках інформації, тому відповідач позбавлений можливості врахувати їх для призначення та обчислення пенсії позивачу. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
24.07.2023 до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач повідомляє, що при подачі заяви та документів до Жашківського відділу обслуговування громадян ГУПФ у Черкаській області надавалися довідки, які є предметом розгляду, але працівник категорично відмовився їх приймати, так як вони виписані та видані керівниками підприємств окупованої території.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач звернувся до Жашківського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Розглянувши заяву та надані документи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області (визначений структурний підрозділ органу за принципом екстериторіальності) прийняте рішення №230950003032 від 08.05.2023 про відмову у призначенні пенсії, за відсутності необхідного стажу 30 років.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону №1058-IV з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється персоніфікований облік.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Документи, які подаються до Пенсійного фонду України та його управлінь для призначення пенсії, в тому числі на пільгових умовах, визначені в Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
У відповідності до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
За приписами п. 2.10 Порядку № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем надані архівні довідки про заробітну плату, які видані 26.05.2021 №08/31-301, видану ТОВ «Донецький металургічний завод» про період роботи позивача з 24.06.1980 по 28.04.1981; відповідь від 11.04.2022 №13-0-11/14718 надану центральним республіканським банком донецької народної республіки на запит про підтвердження стажу роботи у період з 24.08.1983 по 26.08.1984; довідку від 08.04.2022 №15-6-13/14520, видану центральним республіканським банком донецької народної республіки про заробітну плату для обчислення пенсії; архівну довідку від 27.05.2022 №В-47/05-06, видану архівним відділом адміністрації міста Донецька донецької народної республіки про підтвердження стажу роботи у період з 16.04.1986 по 15.06.1992; довідку від 11.06.2021 №04-98/1-08, видану керуючою компанією калінінського району міста Донецька про підтвердження стажу роботи у період з 22.06.1992 по 28.09.1992; довідки від 04.06.2021 №22/0-05, від 11.06.2021 №23/11-01, видані державним унітарним підприємством «Донбаскомплект».
Окрім того, надані накази Управління житлового господарства міськвиконкому житлово-експлуатаційного об`єднання від 22.06.1992 №103л про прийняття позивача на роботу з 22.06.1992 слюсарем-сантехніком з розряду ЖЕУ №5, від 02.10.1992 №165л про звільнення позивача 28.09.1992 за власним бажанням (період відповідає довідці від 11.06.2021 №04-98/1-08, видану керуючою компанією калінінського району міста Донецька про підтвердження стажу роботи у період з 22.06.1992 по 28.09.1992).
Доводи відповідача про те, що надані позивачем документи є недійсними і не створюють правових наслідків, суд оцінює з огляду на таке.
Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа №569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів", у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Таким чином, суд не погоджується з висновком відповідача щодо неможливості врахувати вказані вище довідки, оскільки підприємства знаходиться на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, з огляду на те, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємства розташовані на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії.
Також суд вважає, що неможливість проведення відповідачем перевірки правомірності видачі спірних довідок внаслідок того, що місцезнаходженням первинної документації є тимчасово окупована територія, не дає відповідачу підстав покладати тягар доведення правомірності поданих довідок на позивача, а також позбавляти його права на обчислення розміру пенсії з урахуванням заробітку, отриманого до 2000 року.
Щодо доводів відповідача, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області не може бути належним відповідачем по справі, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд вважає, що аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 зумовлює такі висновки:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Отже, з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву позивача про призначення пенсії та прийняв оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії.
Таким чином, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зобов`язане повторно розглянути заяву позивача від 1 травня 2023 року про призначення пенсії за віком з урахуванням наданих довідок.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо повторного розгляду такої заяви.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Сплачений судовий збір у сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області № 230950003932 від 8 травня 2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 1 травня 2023 року про призначення пенсії за віком з урахуванням наданих довідок: довідки № 08/31-301 від 26 травня 2021 року; відповіді на запит № 14718 від 11 квітня 2022 року; архівної довідки № В-47/05-06 від 27 травня 2021 року, довідки № 07-93/1-08 від 11 червня 2021 року та листа від 16 червня 2021 року № 24/16/-02 з урахування періодів роботи на Донецькому металургійному заводі в період роботи з 24 червня 1980 року по 28 квітня 1981 року; в Донецькій обласній конторі Державного банку СРСР з 24 серпня 1983 року по 28 серпня 1984 року; в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглеремонт» з 15 квітня 1986 року по 16 червня 1992 року; житлово-експлуатаційному управлінні № 5 Житлово-експлуатаційного об`єднання Калинінського району м. Донецька з 22 червня 1992 року по 28 серпня 1992 року та на Державному підприємстві «ДОНПОСТАЧКОМПЛЕКТ» з жовтня 1992 року по грудень 2008 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні шістдесят коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр.Соборний, буд.158-б, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012).
Повне судове рішення складено 04.08.2023.
Суддя Б.В. Богатинський
Судове рішення № 112638853, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 04.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 280/4290/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: