Рішення № 112638807, 02.08.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року Справа № 280/4648/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

28 червня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним рішення відповідача від 11.05.2023 №08475008475 про відмову в перерахунку пенсії позивачу через необхідний стаж роботи;

зобов`язати відповідача включити стаж роботи з 01.09.1999 по 31.12.2003 та з 01.01.2003 по 16.08.2016.

Ухвалою суду від 03.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона у встановленому порядку звернулася до територіального підрозділу ПФУ з заявою щодо виплати їй грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, рішенням відповідача було безпідставно відмовлено у задоволенні її заяви з посиланням на те, що позивач не має необхідного страхового стажу. При цьому, на думку позивача, відповідачем було необґрунтовано відмовлено у зарахуванні до стажу позивача, який дає право на отримання одноразової допомоги, періоди роботи з 01.09.1999 по 31.12.2003 та з 01.01.2003 по 16.08.2016. Позивач зазначає, що у період з 01.09.1999 по 31.12.2002 вона була прийнята на посаду психолога та вихователя ГПД, а посада вихователя є у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років. Також, позивач вважає безпідставним не зарахування періоду роботи з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області, оскільки відповідно до пункту 3.1 Положення про психологічну службу системи освіти України, однією з ланок психологічної служби системи освіти в Україні є районні (міські) навчально-методичні кабінети (центри) управлінь (відділів) освіти. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідно матеріалам пенсійної справи, трудової книжки та наданими документами до заяви від 09.05.2023 не можливо зарахувати до пільгового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги період роботи з 01.09.1999 по 31.12.2002 на посаді психолога в Пологівській ЗОШ, так як посада відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області установа відсутня в Переліку. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 09.05.2023 позивач звернулася до Головного управління ПФУ в Запорізькій області з заявою щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в м.Києві від 11.05.2023 №084750008475, яке прийнято за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги з посиланням на недостатність стажу. При цьому, у рішенні зазначено, що матеріалам пенсійної справи, трудової книжки та наданими документами до заяви від 09.05.2023 не можливо зарахувати до пільгового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги період роботи з 01.09.1999 по 31.12.2002 на посаді психолога в Пологівській ЗОШ, так як посада відсутня в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області установа відсутня в Переліку.

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у призначенні грошової допомоги, звернулася з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За приписами пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі Порядок).

Пунктом 5 Порядку встановлено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 7 Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Таким чином, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних, визначених законодавством, посадах.

Відповідно до пункту 2 Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік №909).

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивача до стажу не зараховано період роботи з 01.09.1999 по 31.12.2002 на посаді психолога в Пологівській ЗОШ, а також період з 01.01.2003 по 16.08.2016 на посаді практичного психолога педагогічного центру відділу освіти, молоді та спорту Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області.

Суд зазначає, що у період роботи позивача на посаді психолога Пологівської ЗОШ були внесені зміни до Переліку №909 та включено посаду практичного психолога загальноосвітнього навчального закладу.

Тобто, Перелік №909 передбачає посаду практичного психолога дошкільного навчального закладу всіх типів.

Водночас, листом Міністерства освіти і науки України №1/9-193 від 18.05.2001 роз`яснено, що статтею 21 Закону України «Про освіту» визначено, що за своїм статусом практичні психологи належать до педагогічних працівників. До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963, посада «Практичний психолог» включена до даного переліку. Однак, до затвердження «Положення про психологічну службу в системі освіти» (наказ МОУ від 01 липня 1993 року № 230) вона мала назву «психолог».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 року №963 посаду «практичний психолог» включено до посад педагогічних працівників.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, робота на посаді практичний психолог віднесена до розділу «Освіта».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посади «психолог» та «практичний психолог» є тотожними.

В даному випадку маються дві різні назви однієї за функціями посади.

Праця психолога регламентується тими ж нормативними актами, що і практичного психолога.

Отже, враховуючи, що посадові обов`язки «психолога» - «практичного психолога» навчальних закладів і установ освіти не змінювались, фактично посадові обов`язки, які виконувались позивачем на посаді психолога ідентичні посадовим обов`язкам практичного психолога, а тому, запис у трудовій книжці позивача «психолог» є підставою для зарахування до стажу педагогічної роботи практичного психолога.

За таких обставин, у відповідача не було підстав для неврахування періоду роботи позивача з 01.09.1999 по 31.12.2002 під час вирішення питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Щодо періоду з 01.01.2003 по 16.08.2016, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що з 01.01.2003 позивача переведено на посаду практичного психолога психолого-педагогічного центру, який у подальшому перейменовано на районний центр практичної психології і соціальної роботи відділу освіти Пологівської РДА.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.08.2000 №385 затверджено Типове положення про центри практичної психології і соціальної роботи, відповідно до пункту 1.1 якого Республіканський (Автономна Республіка Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські, районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи (далі - Центри) є установами освіти, які здійснюють організаційні, координуючі та навчально-методичні функції в галузі практичної психології і соціальної роботи.

Згідно пункту 1.4 Типового положення, районні (міські) Центри можуть функціонувати як структурні підрозділи методичних кабінетів районних (міських) відділів освіти або як юридичні особи.

Відповідно до пункту 3.4 Типового положення, центри можуть складатися з таких основних структурних підрозділів:

відділів управління, аналізу і прогнозування; навчально-методичних відділів;

відділів соціально-психологічного забезпечення навчально-виховного процесу, якщо посади практичних психологів (соціальних педагогів) передбачені у штатах Центрів, а не в закладах освіти району (міста).

Отже, з аналізу наведених норм, посади практичних психологів психолого-педагогічного центру відносяться до посад педагогічних працівників, а відповідно період роботи з 01.01.2003 по 16.08.2016 має бути врахований, в якості педагогічного стажу при вирішенні питання про призначення грошової допомоги.

Також, додатковим підтвердження того, що позивач відносилась саме до педагогічних працівників є те, що протягом спірного періоду позивач неодноразово проходила атестацію, як педагогічний працівник.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві від 11.05.2023 №08475008475.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.09.1999 по 31.12.2003 та з 01.01.2003 по 16.08.2016, до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2023 щодо призначення грошової допомоги, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова