Рішення № 112638244, 04.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Справа № 160/9941/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/9941/23 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б, код ЄДРПОУ: 04525024) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний Суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації -Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ - 04525024, щодо недотримання встановленого Законом України «Про доступ до публічної інформації» (згідно пункту 5 частини 2 статті 23 Закону), п`ятиденного строку надання Позивачу інформації на запит від 05.12.2022 року, а також ненадання відповіді у запитуваній письмовій формі (згідно пункту 7 частини 2 статті 23 Закону).

Позовна зайва обґрунтована протиправністю бездіяльності відповідача щодо розгляду запиту на доступ до публічної інформації позивача, в якому просив надати відповідь у письмовому вигляді, однак відповідь на запит надана на електронну пошту відповідача та з порушенням строку надання відповіді на запит. Заявляє про понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/9941/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати примірники позовної заяви відповідно до кількості учасників справи або доказів направлення позовної заяви відповідачу листом з описом вкладень чи в системі «Електронний Суд».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

21 червня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що запит позивача надійшов 12.12.2022 року, а 19.12.2022 року (на 5 робочий день) на нього надано відповідь на електронну пошту, що була вказана у запиті. Надання відповіді на електронну пошту обґрунтовує загрозами ракетних обстрілів та зумовленим цим обмеженням функціонування відділень поштового зв`язку, посилається на відключення електроенергії, що є загальновідомим фактом. Заперечує проти твердження відповідача про те, що запит отримано 10.12.2022 року, оскільки цей день є суботою, яка не є робочим днем, в зв`язку з чим отримання запиту в цей день є неможливим.

21 червня до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу. Зазначає про завищення розміру витрат на професійну правничу допомогу, фактичне ненадання окремих послуг, невисоку складність цієї справи, її незначущість для позивача. Просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 500 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у задоволенні клопотання Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

У відповідності до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію згідно ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі Закон №2939-VI), в якому просив надати відповідні відомості про залучення, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області в період з 01.01.2020 року по 05.12.2022 року. В запиті зазначено, що позивач просить направити відповідь на цей запит та відповідні документи на визначену поштову адресу у строк, визначений Законом №2939-VI.

В матеріалах справи містяться поштова накладна від 08.12.2022 року №4907410272920, згідно якої відправником є позивач, одержувачем відповідач, фіскальний чек від 08.12.2022 року №4907410272920, а також опис вкладень до поштового відправлення без зазначення номеру, складений на ім`я відповідача, згідно якого направляється запит на інформацію від 05.12.2022 року, прийнято 05.12.2022 року.

Згідно трекінгу поштового відправлення №4907410272920 воно вручено особисто 10.12.2022 року у поштовому відділенні 52005, смт. Слобожанське, Україна.

20 грудня 2022 року на електронну пошту позивача надійшла відповідь на запит від 05.12.2022 року, що датована 19.12.2022 року №03-09/11/3720, що відповідачем визнано у відзиві на позовну заяву.

Не погодившись з порядком та строками надання відповіді на свій запит, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон №2939-VI

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 20 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону №2939-VI відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з п. 5, 7 ч. 2 ст. 23 Закону №2939-VI запитувач має право оскаржити: несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Суд звертає увагу, що в силу ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає цю справу в межах позовних вимог. В зв`язку з цим правова оцінка надається своєчасності надання відповіді на запит позивача та порядку такого надання, без дослідження змісту відповіді як такої.

Щодо своєчасності надання відповіді на запит.

Між сторонами в цьому аспекті справи в наявності спір про факт дату отримання відповідачем запиту позивача, оскільки позивач визначає таку дату як 10.12.2023 року, в той час як відповідач 12.12.2023 року.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.

Обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19.

Всупереч зазначеному позивачем не доведено, що поштове відправлення №4907410272920 містило заме запит на доступ до публічної інформації позивача від 05.12.2023 року. Надані поштова накладна та фіскальний чек підтверджують факт направлення поштового відправлення позивачем відповідачу, в той час як вміст відправлення встановлюється лише на підставі опису вкладень до поштового відправлення, який має бути ототожнений з конкретним поштовим відправленням.

Так, згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №720 у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися .

В порушення вказаного наданий позивачем опис вкладень не містить номера поштового відправлення, в зв`язку з чим не можливо встановити що поштове відправлення №4907410272920 містило саме запит на інформацію від 05.12.2022 року. Як наслідок, трекінг поштового відправлення з цим номером не є належним доказом на підтвердження дати отримання відповідачем запиту на доступ до публічної інформації від 05.12.2022 року.

За таких обставин суд визнає встановленою дату отримання запиту на доступ до публічної інформації саме 12.12.2022 року за відміткою внутрішнього вхідного штампа на копії цього запиту, наданого відповідачем.

Водночас, отримавши запит 12.12.2022 року останнім днем строку надання відповіді на нього було 19.12.2022 року, відповідна дата міститься на відповіді відповідача на запит позивача від 05.12.2022 року. При цьому з наданого позивачем скріншоту вбачається дата відправлення електронною поштою відповіді на запит 20.12.2022 року. Жодних доказів щодо іншої дати відправлення позивачу на електронну пошту відповіді на його запит відповідачем не надано, в зв`язку з чим суд визначає дату надання позивачу відповіді на його запит 20.12.2022 року.

Суд зазначає, що при вирішенні питання, в який момент часу обов`язок щодо надання відповіді на запит вважається виконаним у разі пересилання відповіді на запит поштою, то таким моментом є здача документа на пошту. Натомість реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у системі діловодства розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу згаданого строку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.02.2021 року у справі №460/1684/19, цей же висновок підтримано у постанові Касаційного адміністративного суду від 26.06.2019 року у справі №826/4159/17.

За обставин цієї справи суд визнає встановленою дату направлення позивачу відповіді на його запит 20.12.2022 року згідно наявного підтвердження про надходження відповіді на пошту позивача. Вихідна дата такої відповіді не є датою надання відповіді на запит, в зв`язку з тим, що відповідь вважається наданою в момент її відправлення, а не в момент її виготовлення, оскільки право особо та відповідне правомірне очікування пов`язані саме з отриманням відповіді на запит.

Отже, суд констатує порушення строку надання відповіді на запит на 1 день. При цьому згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 19.03.2019 року у справі №800/369/17, захист порушеного права на своєчасне отримання інформації здійснюється шляхом визнання бездіяльності протиправною.

Водночас, правова поведінка може не набувати властивості протиправності у випадках, коли відповідне порушення законодавства зумовлено об`єктивними обставинами, які не залежали від волі суб`єкта владних повноважень.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала (постанови від 27 лютого 2020 року у справі №800/304/17, від 01 квітня 2021 року у справі №9901/183/20, від 10 лютого 2022 року у справі №9901/369/21), що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За обставин цієї справи запит отримано 12.12.2022 року, відповідь надана 20.12.2022 року. В період з 12.12.2022 року по 19.12.2022 року на території Дніпропетровської області було оголошено 24 повітряних тривоги загальною тривалістю понад 21 годину, з яких в робочі дні 12.12.2022 року 16.12.2022 року 12 тривог загальною тривалістю 11,4 години, при цьому в період з 08:00 год по 17:00 год 7 тривог, середня тривалість тривоги 01 год 00 хв 36 секунд, а 19.12.2022 року 4 тривоги загальною тривалістю понад 4 години, 2 з них в робочий час, середня тривалість понад годину. Відомості з веб-ресурсів: https://air-alarms.in.ua/region/dnipro, https://alarmmap.online/district/3.

Також 14.12.2022 року відбулася масована ракетна атака, в результаті якої в т.ч. на території Дніпропетровської області виникли проблеми з електропостачанням.

Вищевказані обставини в своїй сукупності дають підстави для висновку про відсутність в поведінці відповідача ознак протиправності, оскільки встановлена судом затримка надання відповіді на запит позивача на 1 день зумовлена в т.ч. об`єктивними підставами, які вказують на добросовісне виконання відповідачем обов`язку своєчасного надання відповіді на запит на доступ до публічної інформації позивача.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо своєчасності надання відповіді на запит.

Щодо порядку надання відповіді на запит.

Верховним Судом неодноразово під час вирішення спору використовувалася Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 року №10 (далі Постанова Пленуму №10) (постанови Касаційного адміністративного суду від 05.04.2023 року у справі №420/27593/21, від 20.04.2022 року у справі №200/7833/21, постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.08.2022 року у справі №520/13981/21).

Відповідно до п. 10.3. Постанови Пленуму №10 за частиною п`ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.

У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача.

З наведеного вбачається в т.ч. висновок про те, що якщо особа безпосередньо просить надати їй відповідь саме засобами поштового зв`язку, така відповідь має бути надана саме в такий спосіб.

За обставин цієї справи позивач конкретизував та однозначно визначив спосіб надання йому інформації «у письмовому вигляді на поштову адресу», в зв`язку з чим підстав для направлення відповіді на запит позивача в інший спосіб у відповідача не було.

Відповідач з цього приводу зазначив, що з метою забезпечення права позивача на доступ до інформації в умовах непереборної сили відповідь була надана на електронну адресу, яку позивач вказав у своєму запиті.

В цьому аспекті справи суд відхиляє доводи відповідача, оскільки відповідач не має права на власний розсуд змінювати обраний позивачем порядок отримання доступу до публічної інформації, в свою чергу об`єктивні підстави для цього судом не встановлено. Так, обставини існування тривог та систематичних відключень електроенергії судом визнані та враховані при вирішенні питання про своєчасність надання відповіді на запит позивача. Водночас, факт виготовлення та надання відповіді підтверджує обставину функціонування відповідача як інституції, її працездатність та виконання повноважень згідно законодавства. В зв`язку з цим неможливість використати обраний позивачем спосіб надання інформації мала б бути доведена відповідачем окремо підтвердженням припинення функціонування відділень поштового зв`язку, відсутністю необхідного матеріально-технічного забезпечення тощо, разом з наданням відповідних доказів. За обставин цієї справи відповідні докази відсутні.

Отже, суд констатує протиправність направлення відповідачу відповіді на його запит не у спосіб, який було обрано позивачем у запиті на доступ до публічної інформації.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією від 09.05.2023 року №71701.

Суд звертає увагу, що згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно, оскільки позовна заява в цій справі подана через систему «Електронний Суд», ставка судового збору складала 1073,60*0,8=858,88 грн. Відповідно, сума 214,72 грн є надмірно сплаченою та не підлягає стягненню з відповідача, натомість може бути повернута позивачу за його клопотанням згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Отже, відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 429,44 грн.

За обставин цієї справи позивачем заявлено до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Водночас, згідно абзацу другого ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем здійснено заяву про надання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення. Отже, питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні рішення по суті справи судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б, код ЄДРПОУ: 04525024) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо не направлення відповіді на запит від 05 грудня 2022 року ОСОБА_1 на поштову адресу, зазначену у запиті.

В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. В. Сухомлинського, 56-Б, код ЄДРПОУ: 04525024) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 429,44 гривень (чотириста двадцять дев`ять гривень 44 копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 цього Кодексу.

Суддя Н.В. Боженко