Рішення № 112638180, 04.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Справа № 160/12226/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Доброгорський Олексій Володимирович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-113665-17/61У від 07.11.2019 на суму 7019,47 грн.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав. Згідно з листом від 01.06.2023 року відповідач повідомив, що згідно з оскаржуваною вимогою підлягала стягненню заборгованість зі сплати єдиного внеску, що виникла з позивача через його несплату за 1 квартал - 4 квартал 2018 року. Проте, у вказаний період за позивача сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідко за формою ОК-5. Сплата ЄСВ була здійснена ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Отже, роботодавець - ФОП ОСОБА_2 , нараховуючи позивачу заробітну плату, сплачував за позивача як страхувальник єдиний соціальний внесок. Наголошує, на тому, що якщо фізична особа-підприємець одночасно є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець. На підставі викладеного, просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

13.06.2023 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.06.2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 14.07.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

06.07.2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. В ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 відбулися автоматичні нарахування єдиного внеску, а саме: за 2017 рік нараховано 8448,00 грн., строк сплати 09.02.2018 року; за 2018 рік нараховано єдиного внеску в сумі 9828,72 грн., а саме: І квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 19.04.2018 року; II квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 19.07.2018 року; III квартал 2018 року --2457,18 грн., строк сплати 19.10.2018 року; IV квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 21.01.2019 року. За 2019 рік нараховано єдиного внеску в сумі 11016,72 грн., а саме: І квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати 19.04.2019 року; ІІ квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати 19.07.2019 року; III квартал 2019 року - 2754,18 грн., строк сплати 21.10.2019 року; IV квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати 20.01.2020 року. За 2020 рік нараховано єдиного внеску в сумі 8495,30 грн, а саме: І квартал 2020 року - 2078,12 грн., строк сплати 21.04.2020 року; II квартал 2020 року - 1039,06 грн., строк сплати 20.07.2020 року; III квартал 2020 року - 3178,12 грн., строк сплати 19.10.2020 року; IV квартал 2020 року - 2200,00 грн., строк сплати 19.01.2021 року. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства ГУ ДПС визначено ФОП ОСОБА_1 грошові зобов`язання з єдиного внеску на загальну суму 37788,74 грн. В межах виконавчого провадження переховано наступні суми в рахунок погашення боргу: 2019 рік - 3224,94 грн.; 2020 рік - 10378,33 грн.; 2021 рік - 4673,46 грн. Отже станом на теперішній час в ІКП ОСОБА_1 рахується заборгованість по ЄСВ в сумі 19512,02 грн. за період 2019 - 2020 року. Звітність за період 2017 - 2020 роки ОСОБА_1 не подавалась. Відповідач сформував та надіслав позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимоги №Ф-113665-17/61У від 08.02.2021 року у сумі 19 512, 02 грн. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

07.07.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшов письмова відповідь на відзив, в якому він наголошує, що в 2018 році (спірний період) позивач був найманим працівником і єдиний внесок за нього сплачувався його роботодавцем ( ОСОБА_2 ). Зважаючи на недопустимість подвійної сплати єдиного внеску, вважає оскаржувану вимогу безпідставною, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року зобов`язано відповідача надати додаткові документи по справі.

03.08.2023 року на адресу суду від відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 17.07.2023 року додаткові докази по справі.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 02.11.2015 року перебуває на обліку в ГУ ДПС Амур-Нижньодніпровська ДПІ (Амур-Нижньодніпровський район м. Дніпра), як фізична особа - підприємець.

В ІКП ФОП ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 відбулися автоматичні нарахування єдиного внеску, а саме: за 2017 рік нараховано 8448,00 грн., строк сплати 09.02.2018 року; за 2018 рік нараховано єдиного внеску в сумі 9828,72 грн., а саме:

- І квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 19.04.2018 року;

- II квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 19.07.2018 року;

- III квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 19.10.2018 року;

- IV квартал 2018 року - 2457,18 грн., строк сплати 21.01.2019 року.

За 2019 рік нараховано єдиного внеску в сумі 11016,72 грн., а саме:

- І квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати 19.04.2019 року;

- ІІ квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати 19.07.2019 року;

- III квартал 2019 року - 2754,18 грн., строк сплати 21.10.2019 року;

- IV квартал 2019 року - 2754,18 грн, строк сплати 20.01.2020 року.

За 2020 рік нараховано єдиного внеску в сумі 8495,30 грн, а саме:

- І квартал 2020 року - 2078,12 грн., строк сплати 21.04.2020 року;

- II квартал 2020 року - 1039,06 грн., строк сплати 20.07.2020 року;

- III квартал 2020 року - 3178,12 грн., строк сплати 19.10.2020 року;

- IV квартал 2020 року - 2200,00 грн., строк сплати 19.01.2021 року.

Так, станом на 31.01.2019 року сума заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становила 18276,72 грн.

ГУ ДПС сформовано та направлено на податкову адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2019 року №Ф-113665-17/61 на суму 18276,72 грн. Поштове відправлення повернуто 15.04.2019 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з позначкою „За закінченням терміну зберігання.

ГУ ДПС сформовано узгоджену вимогу від 05.02.2019 року №Ф-113665-17/61У на суму боргу (недоїмки) у розмірі 18276,72 грн та направлено до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Амур- Нижньодніпровським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження № 59121770 (виконано в повному обсязі).

Станом на 31.10.2019 року сума заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становила 25296,19 грн.

ГУ ДПС сформовано та направлено на податкову адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-113665-17/61 на суму 25296,19 грн. Поштове відправлення повернуто 12.04.2020 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з позначкою „За закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з несплатою заборгованості, ГУ ДПС сформовано узгоджену вимогу від 07.11.2019 року №Ф-113665-17/61У (дата набрання чинності 22.04.2020, тобто 10 днів з моменту повернення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №Ф-113665-17/61 до ГУ ДПС) на суму зростання боргу (недоїмки) у розмірі 7019,47 грн та направлено до Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС. Амур-Нижньодніпровським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження № 62221767 (повернуто без виконання).

Станом на 31.01.2021 року сума заборгованості по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 становила 24185,48 грн.

ГУ ДПС сформовано та направлено 12.03.2021 року на податкову адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-113665-17/61 на суму 24185,48 грн. Поштове відправлення повернуто 26.11.2021 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області з позначкою „За закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою заборгованості, ГУ ДПС сформовано узгоджену вимогу від 08.02.2021 року №Ф-113665-17/61-У на залишок боргу (недоїмки) у розмірі 19512,02 грн. та направлено 28.01.2022 року до Амур - Нижньодніпровського відділу відділу ДВС. Амур-Нижньодніпровським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження № 68662999.

Станом на 24.07.2023 року заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_1 , згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, становить 19 512,02 грн.

Звітність відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року № 435 за період 2017 - 2020 роки ОСОБА_1 не подавалась.

Не погодившись із нарахуваннями згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-113665-17/61У від 07.11.2019 на суму 7019,47 грн., позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) в частині відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців та нормами Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом приписів статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 4 частини першої статті 4 Закону №2464 з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб-підприємців, в тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

Також, з 01 січня 2018 року набули чинності зміни до Закону №2464 внесені Законом України від 03 жовтня 2018 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), зокрема в частині термінів сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність та членами фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Так, відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 з січня 2018 року зазначена категорія платників зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Отже, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Разом із тим, судом встановлено, що позивачем оскаржено до суду вимогу про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.02.2021 року №Ф-113665-17/61-У на залишок боргу (недоїмки) у розмірі 19512,02 грн. та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року по справі №160/121/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-113665-17/61У від 08.02.2021 року на суму 19512,02 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 15.04.2023 року.

При цьому, в заяві, яка надійшла відповідача на адресу суду 03.08.2023 року про виконання вимог ухвали суду зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 року №Ф-113665-17/61-У на суму 19512,02 грн. включає в себе суму заборгованості за вимогою сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 №Ф-113665-17/61У у розмірі 7019,47 грн. Станом на 24.07.2023 року заборгованість по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по ОСОБА_1 , згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, становить 19 512,02 грн.

Відповідно до п. 60.1.4. ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи те, що заборгованість в сумі 7019,47 грн. входить до заборгованості в сумі 19512,02 грн. на яку сформовано вимогу про сплату боргу №Ф-113665-17/61У від 08.02.2021 року та є скасованою рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року по справі №160/121/23, суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-113665-17/61У від 07.11.2019 на суму 7019,47 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна