Рішення № 112637934, 24.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/9542/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/9542/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

05.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протравною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05 квітня 2023 року № 357866, стосовно ФОП ОСОБА_1 , у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно оскаржуваної постанови ним допущено порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що підтверджується актом № 353706 від 07.03.2023 року. Постановою було вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), у зв`язку з наведеним порушенням. Позивач вважає, що постанова про притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності за вказане порушення є незаконною, оскільки транспортний засіб передано ним ОСОБА_2 для використання його у власних потребах, а не для здійснення господарської діяльності. З огляду на положення Закону № 2344-ІІІ та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, вважає, що ОСОБА_1 в спірних правовідносинах не виступав як суб`єкт господарювання, яким порушено правила здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту, що у свою чергу свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для застосування до нього адміністративно-господарського штрафу передбаченого статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. Суб`єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05. 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9542/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

16.05.2023 року до суду відповідачем було подано відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що оскаржувана постанова № 357866 від 05.04.2023 року прийнята на основі акту № 353706 від 07.03.2023 року, у якому посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області зазначене і конкретизоване порушення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Пунктом 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року № 379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 року за № 123/18861 на виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб. Доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Приймаючи оскаржувану постанову, орган державного контролю діяв у межах, у спосіб та на підставі повноважень, визначених чинним законодавством.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача ADR марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та спеціалізованого напівпричіпа Н/ПР-самоскид марки SCHWARZMUELLER реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

07 березня 2023 року відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлень на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 03 березня 2023 року № 014507 проведено перевірку транспортного засобу марки MAN, сідловий тягач, SCHWARZMUELLER номерних знаків НОМЕР_1 , СЕ0282ХF водій ОСОБА_2 . Під час перевірки виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», яке полягало у тому, що перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме відсутня товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз.3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутня товаротранспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

За результатами перевірки складений акт № 353706 від 07.03.2023 року.

Повідомленням про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт було доведено до відома позивача, що відповідно до п. 26 Порядку проведення рейдових перевірок ( перевірок на дорозі), 29.03.2023 року у Відділі державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, виявленого під час проведення рейдових перевірок ( перевірок на дорозі).

При розгляді справи був присутній представник позивача Точілін Г.Ф., про що свідчить його підпис на повідомленні.

29.03.2023 року представником позивача до відділу державного нагляду ( контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті були подані пояснення, відповідно яких 05 березня 2023 року ОСОБА_1 надав своєму знайомому ОСОБА_2 на декілька днів транспортний засіб MAN TGX18.480 номерний знак НОМЕР_1 та спеціалізований причеп н/пр самоскид марки SCHWARZMUELLER номерний знак НОМЕР_5 для використання їх у власних потребах останнього. ОСОБА_2 не перебуває у жодних трудових відносинах з ОСОБА_1 , а 07.03.2023 року зазначені транспортні засоби не використовувались в господарській діяльності ФОП ОСОБА_3 .

05.04.2023 року відділом державного нагляду ( контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 357866.

В постанові зазначено, що ураховуючи те, що ФОП ОСОБА_1 07.03.2023 року о 11 год. 40 хв. у Дніпропетровській області, а/д Т04-14,7км.+441 м., допущено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом № 353706 від 07.03.2023 року, постановлено стягнути з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 гривень.

Незгода позивача з прийнятою постановою стала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 за № 1567 (далі - Порядок № 1567) передбачено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до пункту першого Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно із підпунктом 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському, електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з пунктом 8 цього Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" погоджено пропозицію Міністерства інфраструктури і Державної служби з безпеки на транспорті щодо утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби.

Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті визначає організаційно-правовий статус, основні завдання, функції, повноваження та організаційні засади діяльності територіальних органів Укртрансбезпеки, утворених відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 196-р від 03.03.2020 "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті".

Цим Положенням передбачено, що територіальний орган є структурним підрозділом апарату Укртрансбезпеки і забезпечує виконання покладених на Укртрансбезпеку завдань на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а такий, що утворений як міжрегіональний територіальний орган, - на території декількох адміністративно-територіальних одиниць, на які поширюються його повноваження.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567)

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, в тому числі шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 встановлено вичерпний перелік підстав під час проведення рейдової перевірки, серед яких зазначено перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів, передбачені пунктами 20-30 цього Порядку.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 20-22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Судом встановлено, що для розгляду справи про порушення відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проінформовано ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи про порушення.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344), за приписами статті 3 якого сфера дії Закону поширюється на відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За вимогами статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, при проведенні перевірки 07.03.2023 року відповідачем було виявлено порушення - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України Про автомобільний транспорт.

Вказане порушення стало підставою для накладення на власника транспортного засобу, ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. на підставі абзацу 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Разом з цим суд зазначає, що положеннями абзацу 3 частини 1статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, за вимогами статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення є саме автомобільний перевізник, а відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи є позивач перевізником в розумінні Закону України Про автомобільний транспорт.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (стаття 33 Закону України Про автомобільний транспорт).

З аналізу наведених норм законодавства, можна зробити висновок, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, в тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та ст. 48 Закону №2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює за власний кошт перевезення вантажів.

Отже, з наведеного вище вбачається, що позивач не здійснював перевезення вантажу на комерційній основі чи за власний кошт, тобто не був автомобільним перевізником на автомобілі марки MAN TGX18.480 номерний знак НОМЕР_1 та спеціалізований причеп н/пр самоскид марки SCHWARZMUELLER номерний знак НОМЕР_5 станом на дату проведення перевірки контролюючим органом.

Доводи відповідача про відсутність факту видачі тимчасового реєстраційного документа, який підтверджує право користування транспортним засобом ОСОБА_2 , правового значення для вирішення спору не мають, оскільки чинним законодавством прямо не передбачено обов`язок власника транспортного засобу внести до Реєстру відомості про належного користувача, зокрема у випадку передачі транспортного засобу в користування на незначний термін.

Крім того, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи суд виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону N2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Суд погоджується з доводами Державної служби України з безпеки на транспорті про те, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу (статті 33, 50 Закону № 2344-III), а не власник/користувач транспортного засобу.

Так, надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах, особливо коли йдеться про застосування відповідальності, передбаченої абзацом шістнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися), як на тому акцентує відповідач.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу №357866 від 05.04.2023 року, що винесена Державною службою України з безпеки на транспорті, є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позовну заяву задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_6 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протравною та скасувати постанову в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 05 квітня 2023 року № 357866 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судовий сбір у розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська