Рішення № 112636543, 10.07.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/5835/23

Провадження №2/752/4329/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (далі -ТОВ «Теплопостачсервіс») звернулось до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

21.08.2018 з відповідачем укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснювати оплату спожитих послуг.

Заборгованість відповідача за послуги з централізованого опалення за період з січня 2022 року по січень 2023 року становить 7557,95 грн.

Заборгованість відповідача за послуги з постачання гарячої води за період з cічня 2020 року по січень 2023 року становить 1656,84 грн.

За положеннями ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити 3% річних від суми заборгованості за послуги з постачання гарячої води в розмірі 128,31 грн. та інфляційні втрати в розмірі 331,24 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на свою користь вказану заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості, та судові витрати в розмірі 2684 грн.

13.04.2023 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01.07.2014 є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «Теплопостачсервіс» як юридична особа здійснює діяльність з постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2018.

ОСОБА_1 є власником на праві приватної власності квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.08.2018 №133603191 та копією договору купівлі-продажу квартири від 08.08.2018, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Штелик Н.В.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

21.08.2018 між ТОВ «Теплопостачсервіс» та ОСОБА_2 укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №50/2/4, згідно якого позивач надає належної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , за які відповідач оплачує своєчасно за встановленими тарифами та у строки, на умовах, передбачених договором.

Відсутні відомості про те, що відповідач не споживає надані житлово-комунальні послуги з постачання гарячої води та централізованого опалення та/або відмовлявся від них.

Згідно з довідкою від 21.02.2023 №Л54/26Т за період з 01.01.2020 по 21.02.2023 за адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість з централізованого опалення в сумі 7557,95 грн. та з постачання гарячої води в розмірі 1656,84 грн.

Відповідно до розрахунку, складеного позивачем, за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води нараховані 3% річних в розмірі 128,31 грн. та інфляційні втрати в розмірі 331,24 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном (ст.360 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п.п. 1 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п.п.1 пункту 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 №630, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Враховуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд вважає, що відповідач, як власник квартири, є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає ТОВ «Теплопостачсервіс». З огляду на правовідносини, які склалися між сторонами, на відповідача, як боржника у зобов`язанні за укладеним договором, покладено обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а позивач, як кредитор у зобов`язанні за укладеним договором має право вимагати сплату грошей за надані послуги.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за укладеним договором щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Таким чином, позивач правомірно вимагає стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення у розмірі 7557,95 грн. та заборгованість за послуги з постачання гарячої води в розмірі 1656,84 грн.

Також на спірні правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності боржника за прострочення виконання зобов`язання.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 , як боржник, прострочив виконання зобов`язання, з нього підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості за надані послуги з централізованого опалення в розмірі 7557,95 грн, а також сума заборгованості за надані послуги з постачання гарячої води в розмірі 1656,84 грн, з урахуванням 3% річних в розмірі 128,31 грн та інфляційних втрат в розмірі 331,24 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2684 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс»:

заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 7557 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят сім) грн. 95 коп.;

заборгованість за послуги з постачання гарячої води в розмірі 1656 (одна тисяча шістсот п`ятдесят шість) грн. 84 коп.;

3% річних, нараховані на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, в розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн. 31 коп. та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за послуги з постачання гарячої води, в розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 24 коп.;

судові витрати в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 58-а, код ЄДРПОУ 35138553.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Ж. І. Кордюкова