Вирок № 112636462, 04.08.2023, Придніпровський районний суд м. Черкас

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 711/4598/23

Номер провадження 1-кп/711/459/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2023 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022250000000216 від 04.11.2022, у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою сепіальною освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має чи інших осіб не має (зі слів має на утриманні неповнолітню дитину), депутатом, учасником АТО, учасником бойових дій, не являється, має ІІ групу інвалідності, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У кінці лютого - на початку встановлено, що у кінці лютого - на початку березня 2014 року збройні сили російської федерації (далі - зс рф) здійснили насильницький і протиправний вхід на територію АР Крим, захопили органи місцевої влади та самоуправління, блокували і захопили стратегічні об`єкти, що у подальшому призвело до одностороннього незаконного приєднання АР Крим до рф.

15 квітня 2014 року Законом України № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія АР Крим та м. Севастополя, внутрішні води України цих територій визнані тимчасово окупованими.

Так, 7 квітня 2014 року на території Донецької області було створено терористичну організацію, так звану «донецьку народну республіку» (далі - «днр»), а 27 квітня 2014 року на території Луганської області - «луганську народну республіку» (далі - «лнр»). Вказані організації здійснюють акти тероризму, залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування, а також вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, з метою насильницької зміни та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміни меж території і державного кордону України. При цьому учасники «лнр» і «днр» чинять збройний спротив військовослужбовцям Збройних Сил України та працівникам правоохоронних органів, які брали участь в антитерористичній операції та в операції об`єднаних сил на території Луганської і Донецької областей. Крім того, вказані організації здійснюють терористичну діяльність на території України з відома та за вказівкою її керівників, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є терористичною.

17 березня 2015 року постановою Верховної Ради України № 254-VIII окремі райони Донецької та Луганської областей в межах так званих «днр» і «лнр» визначні тимчасово окупованими територіями.

Окрім того, відповідно до звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу «Про визнання рф державою-агресором», затвердженого постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII; заяви Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами рф та керівниками терористичних організацій «днр» та «лнр», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленої постановою Верховної Ради України від 04.02.2015 № 145-VIII; заяви Верховної Ради України «Про відсіч збройної агресії рф та подолання її наслідків», схваленої постановою Верховної Ради України від 21.04.2015 № 337-VIII, російську федерацію визначено державою-агресором.

У період з 2014 року по теперішній час представники зс рф, представники збройних формувань рф, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, а також представники окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представники підконтрольних рф самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, ведуть збройну агресію проти України, яка є незаконною і неправомірною.

О 4 год. 30 хв. 24.02.2022 президентом рф владіміром путіним оголошено початок так званої «спеціальної військової операції» проти України з метою проведення «демілітаризації та денацифікації України». Із вказаного часу зс рф, діючи з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, застосовують засоби ведення війни, заборонені міжнародним правом, вчиняють військову агресію відносно народу України, безпосередньо акти насильства щодо цивільного населення, з метою тероризування населення та поєднані з вбивствами цивільних осіб, а також здійснюють обстріли об`єктів військової та критичної інфраструктури, чим фактично ведуть повномасштабну війну проти України та українського народу.

Із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 днів, тобто до 05 год. 30 хв. 26.03.2022.

Після цього на підставі Указу Президента України ОСОБА_6 від 06.02.2023 № 59/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжувався. На даний час, на підставі закону «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф, воєнний стан на території України продовжено строком на 90 діб, тобто з 05 год. 30 хв. 20.05.2023 по 05 год. 30 хв. 20.08.2023.

Також відповідно до Закону України від 22.05.2022 р. № 2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії російської федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» латинські літери «Z», «V» використовуються як символи воєнного вторгнення в Україну, а російська федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

Так, громадянин України ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи у невстановленому місці, 22 грудня 2022 року об 15:19:03 з використанням належного йому мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_1 у спілкуванні з громадянином ОСОБА_7 , (нижче зазначений як ОСОБА_92) який користується абонентським номером НОМЕР_2 , вів наступний діалог:

«ОСОБА_92» - Ты энергию экономишь?

«ОСОБА_19» - Да, обязательно, как и вся страна. ОСОБА_41 в Штатах, баба его в Англии, а вы тут сидите-сосите.

«ОСОБА_92» - Да. Экономим. Слышишь, они на Запад ее продают, а мы должны экономить.

«ОСОБА_19» - Так это же рабы. Хотели быть рабами - получите.

«ОСОБА_92» - Я смотрю, чем ближе к Европе, тем хуже у нас.

«ОСОБА_19» - Это понятно.

«ОСОБА_92» - *бать ее в рот, ту Европу.

«ОСОБА_19» - Тут было ясно с самого начала.

«ОСОБА_92» - Понятное дело. Он же не прекратил них*я на востоке, х*йню, галимоть*. А наоборот, раздули.

«ОСОБА_19» - Понятно.

«ОСОБА_92» - И те еще, бараны, лоханулись, поперли.

«ОСОБА_19» - Те - да. Это вообще не понятно. Первым делом надо было вырубить зомбоящики, и людям дать правду жизни.

«ОСОБА_92» - Нет. Им надо было просто-напросто поддержать нашу партию «За життя» и было бы все нормально, понимаешь?

«ОСОБА_19» - Это в условиях без войны. Если идет война - какие там партии?

«ОСОБА_92» - Нет. Они хотели спецоперацию сделать… Ты знаешь, ОСОБА_93 (1сл) потом звонит и мне говорит: «Тут взяли Чернобыль». Говорю: «Ну, и что? Взяли? Х*й на него. Что мне теперь делать? Прыгать или что?» Я же не как эти долб*ебы, кто не скачет, тот москаль. В 14-м году они сами разжигали эту х*йню.

«ОСОБА_19» - Ну, да.

«ОСОБА_92» - С 14-го года, понимаешь.

«ОСОБА_19» - «Москаляку - на гіляку», - забыл?

«ОСОБА_92» - Еще и такое было?

«ОСОБА_19» - Конечно.

«ОСОБА_92» - Они же сами эту х*йню раздували.

«ОСОБА_19» - Рано или поздно как в любой (1сл. нерозбірливо) операции должны были получить п*зды. Так оно и получилось.

«ОСОБА_92» - Так оно и есть. Один звонил, говорит, что процентов 70 полягло, 30 осталось. Как всегда в этой стране.

«ОСОБА_19» - А потом герои одни.

«ОСОБА_92» - Ну, да. Стране нужны герои. П*зда рожает дураков. Понимаешь? Так всегда в этом мире.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України. Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції «…Первым делом надо было вырубить зомбоящики, и людям дать правду жизни …», «…В 14-м году они сами разжигали …», «…Рано или поздно как в любой (1сл. нерозбірливо) операции должны были получить п*зды. Так оно и получилось…».

Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 4362 КК України - виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

1. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 год. 42 хв. 11 сек. по 19 год. 51 хв. 26 сек. 11 січня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ОСОБА_8 ):

«ОСОБА_19» - А у нас, кстати, тоже дядя ОСОБА_95 с (1 сл. нерозбірливо), говорит: «Знаете (1 сл. нерозбірливо), по большому счету... ОСОБА_94? Прав - не прав, хорошо - не хорошо... (1 фраза нерозбірливо) он всем дал (нерозбірливо)... Они рожают, им хорошо, им деньги дают. Он умудрился договориться с ОСОБА_96, пусть тот регион есть загнивающий, но в Дагестане, в Чечне вау (нерозбірливо)».

«ОСОБА_20» - Да.

«ОСОБА_19» - В свое время (нерозбірливо) люди скажут спасибо. И сегодня даже, когда я сказал эту фразу (1-2 фрази нерозбірливо) ОСОБА_9 это не понравилось. Начали говорить (1-2 сл. нерозбірливо), а ОСОБА_10 (1 сл. нерозбірливо), и перекрестятся, я говорю: «Да ну ты что...» (2 сл. нерозбірливо) были такие... «Да ОСОБА_10, да никогда в жизни...» ОСОБА_10 уходит, говорит: «Я даю права, (2 сл. нерозбірливо) в пределах (1 сл. нерозбірливо) молодому, энергичному, богатому, боевому, настроенному, и он победит, эту войну доведет до конца.

«ОСОБА_20» - Моментально, этот не будет тянуть.

«ОСОБА_19» - Да, не будет тянуть, не будет жалеть. И зовут его ОСОБА_11 . И вот тут мы все дружно скажем: «ОСОБА_10, вернись!» И еще будем проситься под нашего православного. (1-2 фрази нерозбірливо) в узких установках: «Слава Украине!», «Кляті москалі», «Треба любити...», «Перемога буде в будь-якому випадку». Все. Можешь вставлять. У них, как у тех роботов, сразу краснеет и дым идет. Разве такое может быть? В программу не вкладывается.

«ОСОБА_20» - Короче, у нас нету (1 сл. нерозбірливо), которая не работает на ОСОБА_10 (нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - «Слава Украине»…Думаешь, кто-то другой бы нашелся? Могла бы догадаться.

«ОСОБА_20» - А я думаю, как кто-то правильно…

«ОСОБА_19» - Да, неужели кто-то умный нашелся в этом подъезде!

«ОСОБА_20» - А я думаю: «Спасибо тебе, дорогая Украина, что я ни хрена хорошего в этом году (нерозбірливо) не вижу».

«ОСОБА_19» - Я ж говорю, когда мне ОСОБА_97 (1 сл. нерозбірливо) звонил, и вместо «Здрасьте», мне: «Слава Украине!», повторил ото точно, как ты рассказываешь. Когда дверь открываешь, а она «Слава Украине!». Как к тебе в офис кто-то позвонил, звонят в звонок, ты открываешь дверь, стоит баба неизвестная, и говорит: «Слава Украине». А тебя ж сразу поперло, ты говоришь: «Вы кого-то хотели?». А она: «Слава Украине», ждет, что ты ответ дашь. И она несколько раз, ты должна ответить, как пароль. А ты молчишь. Она возмущается. Так вот мне ОСОБА_97 звонит. Я: «Ты же свой, ты же русскоговорящий. Ты же с батюшкой... Батюшка тебя кормил, поил, и ты входящий в круг наш». Звонит мне и говорит: «Слава Украине». Я говорю: «ОСОБА_98, я не понял. Ты что в армии (нерозбірливо)? Ты прекращай кривляться». - «Я тебе скажу так: живешь на Украине, значит, ты обязан говорить (нерозбірливо)». Я говорю: «Ничего я не обязан, у нас есть Конституция и закон. Что значит я обязан?! Хорошо, а ты по какому поводу позвонил?». Ему тоже пришла смс, он тоже инвалид, наверное, 2-й группы, забирают же инвалидность. Я говорю: «О, вот теперь, ОСОБА_12 , и говори, вот сейчас самый момент говорить «Слава Украине!» - «Ты чего, (1 сл. нерозбірливо)». Я говорю: «Давай так: тебя лишают пенсии, а ты кричишь «Слава Украине!».

«ОСОБА_20» - А кто тебя лишает?

«ОСОБА_19» - Да. Кто? И второй вариант..., он там начал..., говорили, говорили..., я взял трубку, я уже был возле «Кишени», я уже зашел сюда, стою возле подьезда, думаю, как бы от него сдыхаться. Он ещё что-то там..., тут свет выключили. Я говорю: «О, ОСОБА_98, вот тебе второй повод сказать «Слава Украине!». Что ты молчишь? Он: «Ладно, я тебя понял, но скажу тебе так..., (2 сл. нерозбірливо), ты просто не прав». Потом я батюшке рассказал, он говорит: «Да, и ОСОБА_97 туда же».

«ОСОБА_20» - На «ОСОБА_99» я часто звоню, а мне: «Слава Украине!». Я вам позвонила, чтобы вы мне помогли по «ОСОБА_100». Какая на хер слава, какая на хер Украина!

«І» - При чем тут? Я запомнил, как батюшка ответил. Ты знаешь, у ОСОБА_101 это было ещё полгода назад. Я ему тоже ответил так, чтобы он не обиделся. Я говорю: «ОСОБА_97, я служу Богу, и все мы любим маму, папу, детей, к Богу прямое отношение, конкретно славу я знаю, кому я превозношу. Это не просто вымышленное что-то, это живое. Мы не просто руки протягиваем. Поэтому там слава однозначно. А вот когда ты это говоришь, ты говоришь куда-то. Слава должна быть Богу, да». А это куда? Пока вы там кричали «Слава Украине», бегали, кровь сдавали и деньги, ещё в 14-м году, по 5 грн, помнишь? «Приватбанк». Ну что там, 5 грн, скромно. Потом кто-то посчитал, там ушло где-то 470 млн, собрали за полгода, потом - раз..., ну какая-то часть дошла до ЗСУ, ну и все... Ребята спрашивали: «А где же у нас антикоррупционное бюро, НАБУ, прокуратура, полиция?». А потом всплывает мадам, которая, наверное, только школу закончила, а через 8 лет теперь губы сделала и грудь. И она вдруг на «Мерседесе», на который простому человеку в жизни не заработать, а она «Мерседесе», ОСОБА_102. Ну чего вы в этот момент не говорите «Слава Украине»?! Вот тут батюшка..., это тебе ответ будет, «Слава Богу». И кстати, когда вас припрет, очко задрожит, что вы говорите? Машинально человек отвечает: «Слава Богу», вы же не кричите в этот момент «Слава Украине!». Или «Все буде Украина». Машинально тебе душа подсказывает, что нужно сказать.»

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, через підтекстову позитивну конотацію загальнолюдських норм добра, а шляхом підміни понять та порушення причиново-наслідкових зв`язків пропагується думка, що злочини, заподіяні російськими військовиками, є не надто жорстокими, а принесений на окуповані території «рузький мир» може бути ще благом для України за інших умов.

Один із катів українського народу ОСОБА_13 поданий як втілення військової доблесті.

Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції «…Я даю права…молодому, энергичному, богатому, боевому, настроенному…», «…и он победит…», «и он… эту войну доведет до конца…», «…моментально, этот не будет тянуть…», «…да, не будет тянуть…», «…да, не будет жалеть…», «…И вот тут мы все дружно скажем: «ОСОБА_10, вернись!»…»

2. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 год. 09 хв. 24 сек. по 19 год. 15 хв. 34 сек. 16 січня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_20» - (1-2 фрази нерозбірливо) «Если бы меньше (нерозбірливо) людей верили, пошли воевать. Я бы вот пошел (2-3 сл. нерозбірливо)».

«ОСОБА_19» - Куда пошел? Придурок ты старый.

«ОСОБА_20» - А я говорю: «Там холодно, голодно, сыро». А он: «У меня сын воюет, и все правильно, много где находился, успел в Нацгвардии. И я бы пошел. И все будет хорошо. (Говорить на підвищених тонах) А те, кто не верят, - надо вот так делать!

«ОСОБА_19» - Ты что, не видишь, что человек больной? А ты с ним в контакт.

«ОСОБА_20» - Йомайо.

«ОСОБА_19» - Оно же больное.

«ОСОБА_20» - Это капец. Говорит: «(1-2 сл. нерозбірливо) знаешь».

«ОСОБА_19» - Я таких уже на первых фразах узнаю. Если он тебе выдает, типа: «Уважаемый, если бы не Украина…», - можно дальше не продолжать разговор. Все ясно. Другой вариант: «Ты что, не знаешь? Ты что новости не смотришь?». Все ясно.

«ОСОБА_20» - (2-3 сл. нерозбірливо) что происходит? - нас (нерозбірливо) пичкают. У меня мама. Где она сидит? - В селе. И то она говорит: «Они же… Ты видишь, они (нерозбірливо). Россия не воюет с Украиной, россия воюет с Америкой». Чем? Что у нас есть? У нас есть деньги? У нас есть военное какое-то снаряжение? Что у нас есть?

«ОСОБА_19» - Из чего вы шмоляете?

«ОСОБА_20» - Да. Что у нас есть наше, чтобы с нами воевать? - Ничего.

«ОСОБА_19» - Люди. Людей - в мясорубку. Все.

«ОСОБА_20» - Людей (1 сл. нерозбірливо) Были бы идиотами…

«ОСОБА_19» - А у меня есть (2-3 сл. нерозбірливо) - хоть и патриот, тоже - «за Украину». А это прямо говорит: «А нет Украины. Все. Украину рассосали, ее всю уграли. Да, хочется верить, но я своим детям уже сказал», - на Филлипины сын уехал, программист (1 фраза нерозбірливо), - «Я уже стар, мне уже работа в радость, дома тепленького поесть, а перспективы, - говорит, - я не вижу, ни одной. Ни одной».

«ОСОБА_20» - Ну, а ОСОБА_103? Она говорила другое.

«ОСОБА_19» - Нет, ну, говорит: «Жена новости просто посмотрит, и ходит (нерозбірливо)». Он говорит: «То есть баба. Баба - то баба». Просто говорит: «Я…Что такое ближний (нерозбірливо)? А я обьясню. Пример - на счет россии. Попробуй сказать своему деду или еще какому-то такому придурку». Говорит: «Кто такой ближний (нерозбірливо)? Сказать? - В 91-м году, как развалили Союз, как в стране у нас, помнишь, нули были, работы никакой…Куда я поехал на заработки? - В россию. Так вот меня там пригрели, дали работу, я всем доволен, и туда еще, в те края еду. Только одно дело как я был молодой, потом уже поехал сын (1 сл. нерозбірливо), а потом уже и внук. И я уже понял, что а зачем нам Украина, когда (2-3 сл. нерозбірливо)? А где же наша страна? А в нашей «зростали» (нерозбірливо) олигархи и вот такие веселые товарищи (1-2 сл. нерозбірливо), «зэки», вот «кучмы». Администрация Президента - вот (1 сл. нерозбірливо) наш был». Вот. И он говорит: «Ну, так кто ему ближний был? (1-2 фрази нерозбірливо). А довели нас до такой войны немыслимой, брат с братом - америкосы. «Любі друзі».

«ОСОБА_20» - Да.

«ОСОБА_19» - «А ближние - как раз вот это. Только ж они (1 фраза нерозбірливо)». Вот так. Вот это нормальный человек, понимаешь? Понимает. И говорит по своему примеру. Не там, где он между строк вычитал, или ОСОБА_71 сказал.

(По телевізору йде російська телепередача, у якій йдеться про присутність в Україні військ НАТО, допомоги Заходу и згадується режим ОСОБА_14 . Декілька реплік звучать нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Если человек говорит: «Ми до перемоги!». Значит, все ясно. Человек (1-2 сл. нерозбірливо). Сколько бы не положили, какая бы не была перспектива, что бы ты там не мечтал, - «Ми до перемоги!». То есть, на хр*н все. Страну разнесем нах*р, но «до перемоги». Это человек не нормальный. Нормальный человек что должен говорить? - «Мы за мир». Какой бы он ни был. Плохой - не плохой. Пусть мы потеряем территории, но мирно. Мы сбережем людей. А тот, который кричит: «Нет, идти к победе!» - это человек сумашедший. Мы его уважаем (нерозбірливо). Да, мы пьем за мир, радуемся за мир. И просим за мир. И молимся за мир. Мы не молимся «за перемогу». Какая может быть «перемога»? Те он, - посмотри (1-2 сл. нерозбірливо) х*рню привозят: «Ну, убивайтесь». «А ми до перемоги». Ты что, ОСОБА_104, не смотришь новости? Ты что, не знаешь, что там делается?

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.

Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції «…россия не воюет с Украиной …», «…Людей - в мясорубку…», «…В россию. Так вот меня там пригрели, дали работу, я всем доволен…», «…А довели нас до такой войны немыслимой, брат с братом - америкосы. «Любі друзі»…», а загальний зміст тексту у руслі кремлівської пропаганди загалом має на меті демонізувати та дискредитувати Збройні Сили та владу України, поширюючи неправдиву, нічим не підтверджену інформацію, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку у масових руйнуваннях українських міст, загибелі мирних жителів і військових звинувачення висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її військовим).

3. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 год. 43 хв. 22 сек. по 19 год. 45 хв. 45 сек. 17 січня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_19» - Представляешь, какое доверие в стране? Сегодня мы с ОСОБА_15 включили «Новый завет», по телефону говорит, такой голос хороший читает. Как будто (1-2 сл. нерозбірливо), мы себе работаем, а он говорит. И там между цитатами…, каждый раз…, (1 сл. нерозбірливо) говорит: «Слушай, каждый раз удивляешся, что ты этого не слышал». И там этот момент есть, что Христос говорит, что будет дальше, и говорит: «Царство, которое разделено надвое, не (1 сл. нерозбірливо)». Не говоря уже, если оно разделено на десятки частей. Я говорю: «ОСОБА_16 , все поняли?». Он говорит: «Ну так…». В стране вон гражданская война уже 8 лет, она не надвое, она уже, как минимум на четверо разделена. Например, юго-восток весь, который сейчас отошел - раз, Крым, это уже давно - это два, Донецк - это три, вместе с Луганском - можно сказать, четыре. И, собственно, нет доверия в стране друг к другу. Это раскол (1 сл. нерозбірливо). Как сказал…, тут и вообще выдумывать не надо, это формула, так сказал Христос: царство, которое разделено (1 сл. нерозбірливо) надвое, нет у него будущего. Это не мы придумали, не какие-то эксперты (нерозбірливо), это (1 сл. нерозбірливо). Вот такие дела.

(«ОСОБА_19» увімкнув телевізор; транслюється телепередача російською мовою)

«ОСОБА_19» - (1-2 сл. нерозбірливо) полгода нам (1 фраза нерозбірливо). О, вот это уже… Вот, Верховная Рада, смотри, стоят. Это ж вот этот урод бородатый кричал: «Ми нарешті покінчимо зі ОСОБА_105 і ОСОБА_106», когда они ото принимали, что (1 сл. нерозбірливо).

( «ОСОБА_19» прочитав новину про те, що ОСОБА_17 написав заяву на звільнення та обговорив цей факт з « ОСОБА_18 »)

(« ОСОБА_19 » та « ОСОБА_20 » слухають новини. Телеведучий говорить: «Пресс-секретарь ОСОБА_21 заявил, что президент Украины удовлетворил просьбу ОСОБА_17 (нерозбірливо) с последней должности советника президента, (2 сл. нерозбірливо) приказ об увольнении главного (1 сл. нерозбірливо) Украины… подписать заявление об отставке ОСОБА_22 , также известного как «ОСОБА_107» (нерозбірливо) пришлось после громкого скандала. ОСОБА_17 случайно сделал страшное и недопустимое для украинского политика: сказал людям правду, он заявил, что взрыв в многоэтажке в Днепропетровске был результатом ошибки украинского ПВО »)

«ОСОБА_19» - ПВО! Я об этом с первого…, ещё в воскресенье! Когда ОСОБА_108 начала умничать…

«ОСОБА_20» - А что же вы, бл*дь, рассказываете, что…Я это подозревала.

«ОСОБА_19» - Так и все это знают. ОСОБА_108 тут начала умничать: «Почему не сработали сирены?». ОСОБА_108 сидит, (1 сл. нерозбірливо) она прочитала, что это были баллистические ракеты. Я так посмотрела на неё, говорю: «Где ты такую историю слышала? У нас кума есть, ОСОБА_24 , тоже специалист по ракетам. Что ты за херню мелешь?!». Тут уже батюшка поддержал: «Ясное дело, что в очередной раз, как ото в Польшу залетело, сбивали это самое… А куда ей деваться? Естественно, ракета куда падает? Она с зарядом, ей нужно сбить кого-то. Нету, заряд кончился, ну она полностью…».

«ОСОБА_20» - Падает там, где упала.

«ОСОБА_19» - Падает и взрывается, естественно. Это любая… Что тут было не понятно? Кто-то ляпнул…Ага, сказал…Как будто до того…Я бы на месте того же ОСОБА_17 сказал бы: «Ребята, как будто до того вы не слышали, как она в Польше падала? Или в Киеве неоднократно. Разве это новость?».

(Продовжують слухати новини. Телеведучий говорить: «(2 сл. нерозбірливо) ОСОБА_17 извинился и заявил, что просто был в тот момент очень уставший. Мэр Днепропетровска, людоед (нерозбірливо) ОСОБА_109 назвал ОСОБА_17 «самовлюбленным скотом и помойным ртом». В ОСОБА_25 уже обвинили в работе на ОСОБА_10»)

«ОСОБА_19» - (насмішливим тоном) В работе на ОСОБА_10, все.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України.

Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції «…В стране вон гражданская война уже 8 лет …», «…юго-восток весь, который сейчас отошел - раз, Крым, это уже давно - это два, Донецк - это три, вместе с Луганском - можно сказать, четыре …», «…взрыв в многоэтажке в Днепропетровске был результатом ошибки украинского ПВО…», «…Так и все это знают…», а загальний зміст тексту у руслі кремлівської пропаганди загалом має на меті демонізувати та дискредитувати Збройні Сили та владу України, поширюючи неправдиву, нічим не підтверджену інформацію, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку у масових руйнуваннях українських міст, загибелі мирних жителів і військових звинувачення висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її військовим).

4. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 18 год. 45 хв. 23 сек. по 18 год. 46 хв. 51 сек. 26 січня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_19» - Он такой тип…, я ж ему и не доверял особо, тем более, когда ОСОБА_110 (нерозбірливо) говорил, он начал за «Слава Украине!». Думаю: « О , точно с тобой не по дороге».

«ОСОБА_20» - А , так это недавно было?

«ОСОБА_19» - Ну вот, года 2 назад. Уже тогда он это начал. Т.е., представь, войны ещё не было, а они уже все были помешаны: «Рашка…, мы их так…, мы их этак…». А сейчас, когда начинаешь им вспоминать, он: «За что нас так не любят?». Я говорю: «Ребята, какая-то память у вас…, я не понимаю (1 сл. нерозбірливо). Вы же все провокацией занимались…».

«ОСОБА_20» - Какие (1-2 сл. нерозбірливо), ничего хорошего.

«ОСОБА_19» - Я ещё за УНСО вспоминал, единственное, что мне в УНСО никогда не нравилось…, особенно, когда приезжали наши ото…, встречались мы на акциях…, теернополяне, львовяне. Вечно одна тема была: «Ох эти москали

Ох эти кацапы!». Мне так это странно, я говорю: «Ребята…». Это то, что мне ОСОБА_28 говорит, что «Вы там это…, лучше б вы забегали (нерозбірливо), вы Украину разбирали по частям, вы ничего…». Я говорю: «Здрасьте вам, ОСОБА_28 , вот мне только не надо. Мы во всех акциях участвовали, и всегда боролись с этими уродами (нерозбірливо), что мы были не при власти, и в тюрьмах люди у нас сидели, и здоровье потеряли, и многих уже нет. Единственное, что мне никогда не нравилось, что почему-то у них одна тема была: «Вот «рашка», вот кацапы…». Тут тебе грабят страну на корню, а вот тебе «рашка», вот тебе «кацапы»!

Кінець звукового фрагменту.

(«ОСОБА_19» та «ОСОБА_20» говорять на побутові теми та обговорюють почуті новини)

«ОСОБА_20» - Так вы же хотите танки, вы танкам радуетесь.

«ОСОБА_19» - Я тебе говорю, логика где? Как по-вашему, танк разве не другое делает? Помнишь, ещё полгода назад я говорил: «Какая может быть радость от того, что туда привезли оружие?». Оружие не созедает, оно разрушает и убивает. Какая может быть радость? Вот, наших убили. Так естественно. Я за что и говорил. Кто кричит: «Свой-чужой»? Тот, который кричит: «Ми до перемоги», это значит, что он хочет, чтобы на хрен тут все снесли! Как ото Соледар показывают, ни одного целого дома не осталось, весь город снесли. Ну? Победа? И люди валяются.

«ОСОБА_20» - А людей сколько погибло.

«ОСОБА_19» - Так уже ж показывал «Вагнер»…, Соловьев рассказал: «Я хотел бы вам показать, что настолько это…, я ж поеду (2 сл. нерозбірливо) там в Соледаре живет (1 сл. нерозбірливо), ОСОБА_71, могу угостить. Та соль не артемовская, под Соледаром её добывают, в шахтах тех был. И мне «вагнеровцы» проезжали, показали поле. Там люди валяются. Они говорят: «Мы им звоним, мы не будем стрелять, даем вам два часа, заберите своих этих…, они нам не надо». Так это ж надо отчет давать. А Киев сказал: «Пусть они будут пока без вести пропавшие, в плену, нам не до них сейчас». Так они же валяются в поле».

«ОСОБА_20» - Вообще не до них.

«ОСОБА_19» - Ну да, это ж за каждого надо 16 «лямов» платить, как (1-2 сл. нерозбірливо): «Ой, что ты такое говоришь, всем выплачивают. Всех, кого знаю, всем заплатили». Короче, ну их к черту (нерозбірливо), эту войну (нерозбірливо). Геройства, понимания (1 сл. нерозбірливо).

(Далі ведуть розмову на побутову тему, дивляться телевізор)

«ОСОБА_19» - Мобилизовывают в армию, помнишь, на улице человека ловили, а это прямо в доме, посмотри. Тоже (1 сл. нерозбірливо) мельком. Прямо в доме, смотри, кто-то кинулся, ребенок какой-то, его оттолкнули, вот камера перевернулась, смотри, человека прямо (2 сл. нерозбірливо), автоматы, морды прикрыли, и выталкивают прямо из дома. Да, ребенок, смотри, бросился. И такой где-то как (1 сл. нерозбірливо), лет семи. Ребенок кричит: «Папа!», а те его раз…Ё-моё! Вот это п*здец! Преставь, как это ребенку. Что у такого ребенка жизнь (нерозбірливо), что у такого ребенка теперь в памяти останется? Вот это и будет то поколение, которое скажет: «Ну вы тут можете рассказывать что-то, как вы там это…, а я помню, (нерозбірливо) моего отца, как в 37-мом забирали. Я помню, как за моим отцом пришли с мордами, с автоматами, закрутили руки, и вытащили из этого…, вот так прилетают (нерозбірливо), если бы (1 сл. нерозбірливо) был дома, представь, чтоб вот это 8 человек (1 сл. нерозбірливо) сделали?

(«ОСОБА_19» продовжує коментувати побачене)

«ОСОБА_19» - А в 17-й сделали «Пункт незламності», там нет школы. При чем ладно б действительно он там был, но мы же пошли тогда, идем, холодно, идем с ребенком, в одну дверь - закрыто, в другую - закрыто, обошли туда, в третью - закрыто. Подходим к большой вывеске: «Здесь можно пополнить запас воды, согреть еду, зарядить телефон, согреться». Так хотелось сфотографироваться и показать, что на двери над этой вывеской даже ручки нет. Мы пытались открыть, дверь есть, замок есть, а ручка вырвана. И в конце мы выходим уже обратно, возвращаемся, выходит такое чудо: «Що ви хотіли? Що ви шукали?». Я говорю: «Ми вообще то в Пункт незламності». Я на него смотрю, думаю: «А вы все тут такие? Или через одного?». Капец! И тут уже ребенок говорит, что мы телефон зарядить хотели, поесть. Он: «У нас тут не годують». Еще пошли, прошли метров 10, оглядываемся, у нас ещё (1 сл. нерозбірливо).

«ОСОБА_20» - Думает, ничего себе, пришли, наверное, какие-то проверяющие (сміється).

«ОСОБА_19» - Я не понял, говорю, вы как в том анекдоте: «Вы либо крест снимите, либо трусы оденьте». Ну как так можно? Это ж капец, вы же объявили, что у нас «Пункт незламності», вы же школу закрыли.

«ОСОБА_20» - И пункт обогрева.

«ОСОБА_19» - Да, как это, все двери закрыты, а на самой главной…

«ОСОБА_20» - Вы же, сволочи, не пускаете детей в школу (1 сл. нерозбірливо) греете, как какие-то бомжи.

«ОСОБА_19» - Да. А тут дверь закрыта, вырвали даже ручку, тут выходит чмо какое-то и говорит: «А що ви шукали? А у нас тут не годують».

(Далі продовжують спілкуватися на побутові теми)

«ОСОБА_19» - Танки все с крестами. По-моему, не было условий, что крест зарисовали. Говорит: «Мені дуже приємно. По українському степу, не минувши 100 років, знову йдуть орди з німецькими хрестами і воюють з москалями. А ми зараз будемо дивитися». Думаю:«Смешно». С точки зрения «посмотреть» - может, и да. А то, что это по нашей стране идут танки с крестами, воюют с москалями... А мы как всегда себя полигоном чувствуем - то это, как бы, не совсем смешно. Ну, «за перемогу»! (чути звук цокання келихів).

«ОСОБА_20» - (1-2сл. нерозбірливо) «не поедем», «давай поедем».

«ОСОБА_19» - Нет, хочу, чего же не хочу. (1 сл. нерозбірливо) нервничает.

(Далее «ОСОБА_19» та «С» обговорюють думки експертів щодо того, коли закінчиться війна)

«ОСОБА_19» - Когда они начинают уже: «ОСОБА_10 какие-то референдумы... Люди не хотят». Да? А ты нас спросил за вот это, что мы сейчас творим? Нас кто-то спросил?

«ОСОБА_20» - Что мы творим...

«ОСОБА_19» - О, слышишь? (коментує новину про танки) 31 танк. Чего ж и сказали: «Ты что, смеешься?». Это в районе одного города. Одного Артемовска или выше Славянска , какой-нибудь город совсем не маленький, как Смела. 31 танк! Ну, так вокруг города поставить в условиях войны.

«ОСОБА_20» - Ну, слава Богу.

«ОСОБА_19» - А дальше что?

«ОСОБА_20» - Ато (1сл. нерозбірливо) - и все.

«ОСОБА_19» - Ну, да.

«ОСОБА_20» - Разбили в одном месте - и хватить.

«ОСОБА_19» - Опять-таки, это же люди. Это же опять эфир дали. Понимаешь, в чем?... Если сейчас дружно во всех эфирах, автобусах: «Ну, вот, едут». Я опять понять не могу: «Вы что, придурки?».

«ОСОБА_20» - А кто?

«ОСОБА_19» - Ну, завтра же вы будете говорить, что погибли хлопцы. Ну, а как они погибли? Потому что радовались тому, что привезли танки.

«ОСОБА_20» - Да. А они себя защищают.

« ОСОБА_19 » - Как ото, помнишь, носились эти: «Все. Никакие российские, - мол, - если придут, то у нас ящики с трубами - «Джевелины»». Уже и забыли про них. Вот кто сейчас вспоминает? «Вот, «Джевелины» мы…». Кончились? Не работают? Бросили? Продали? Где они?

« ОСОБА_20 » - Я тоже не понимаю. Чего вы радуетесь? Это же погибают чьи-то дети, чьи-то родители. Как так можно?

«ОСОБА_19» - Тем более, вот танки - это смерть сразу троих. В танке взорвался - трое.

«ОСОБА_20» - «У них заканчивается...». А у них пускай заканчивается. (1 фраза нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Да, пожалуйста, - ребенок плачет, его оттолкнули, батька за руки, и (нерозбірливо).

«ОСОБА_20» - В садику вчера, помнишь, я сидела обувалась - звонит (1 фраза нерозбірливо): «Мне надо сделать ксерокопии». Говорю: «Я на 9-ть». А он мне: «Та ладно, я (1 сл. нерозбірливо) сделаю». А потом звонит, я говорю: «Мы работаем каждый день». А он: «(1-2сл. нерозбірливо) надо сделать копию, мне надо документы (1 сл. нерозбірливо), ксерокопии сделать». (1-2 сл. нерозбірливо). Поднимается - паспорт, удостоверение. Я говорю: «Забирают, наверное?». А он говорит: «Да». Ну, такой, взрослый уже, но (нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Ну, паспорт ты видела, какого года?

«ОСОБА_20» - Нету. Не паспорт, там были права и военный билет… Как он выглядит (нерозбірливо)? Видел военный билет?

«ОСОБА_19» - (1-2 сл. нерозбірливо) чуть меньше за паспорт.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України.

Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції «…войны ещё не было, а они уже все были помешаны…», «…Вы же все провокацией занимались …», «…Кто кричит: «Свой-чужой»? Тот, который кричит: «Ми до перемоги», это значит, что он хочет, чтобы на хрен тут все снесли!…», «…«вагнеровцы» … говорят: «Мы им звоним, мы не будем стрелять, даем вам два часа, заберите своих этих…, они нам не надо». Так это ж надо отчет давать. А Киев сказал: «Пусть они будут пока без вести пропавшие, в плену, нам не до них сейчас»…», «…Мобилизовывают в армию,… на улице человека ловили, … ребенок… его оттолкнули, … морды прикрыли, и выталкивают прямо из дома…», «…завтра же вы будете говорить, что погибли хлопцы. Ну, а как они погибли? Потому что радовались тому, что привезли танки …», а загальний зміст тексту у руслі кремлівської пропаганди загалом має на меті демонізувати та дискредитувати Збройні Сили та владу України, поширюючи неправдиву, нічим не підтверджену інформацію, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку у масових руйнуваннях українських міст, загибелі мирних жителів і військових звинувачення висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її військовим).

5. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 18 год. 45 хв. 23 сек. по 18 год. 46 хв. 51 сек. 31 січня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_19» - А что наши придурки? Наши придурки, кто-то из администрации президента, или кто-то из этого кодла ближайшего, говорит: «Ми попереджали Іран, щоб вони не давали росії безпілотники, це наша помста». Т.е., наши придурки взяли на себя. Израиль промолчал, моджахеды все промолчали, никто не знает, кто. А наши придурки взяли и ляпнули: «Ми попереджали, це наша помста за те, що…». И Иран сразу же, в отличии от россии, сразу же нота протеста пришла в дипломатические (1 сл. нерозбірливо) Украины, и теперь ждут это самое… Я говорю, теперь Украина хочет доиграться. Представляешь, Иран возьмет, скажет: «Значит так: объявляю войну Украине». Ну вот это вот.

«ОСОБА_20» - Ну бестолочи, ну с*ки! Сидит там где-то…

«ОСОБА_19» - Нет, с одной стороны только плюс: добивайте их и быстрее, потому что уже просто нет возможности. Ты же видишь, как говорят, что пенсионеров тоже жалко. Так я говорю: «Ребята, вы не знаете, где Верховная Рада? Не знаете, где Администрация президента?».

«ОСОБА_20» - Вот.

«ОСОБА_19» - Говорю: «Вы не видели, как они там собираются и жужжат? Так делайте что-нибудь! И быстро, потому что Иран обидели хорошо». «Мы вас предупреждали». Ну-ну.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції «…только плюс: добивайте их и быстрее, потому что уже просто нет возможности …».

6. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 6 лютого 2023 року об 18 год. 00 хв. 38 сек., з використанням належного йому мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_1 , у спілкуванні з ОСОБА_32 , (нижче зазначений як ОСОБА_33 ) який користується абонентським номером НОМЕР_3 , вів наступний діалог:

« ОСОБА_33 » - А ты сейчас что? Где ты находишься, в каком районе?

« ОСОБА_19 » - Ну ты даёшь. Кто сейчас по телефону такие вопросы задаёт?

« ОСОБА_33 » - Локацию говорит, да?

«ОСОБА_19» - Да. Ты что?

« ОСОБА_33 » - Москали прослушивают - сразу «Градами» накроют.

«ОСОБА_19» - Знаешь, как говорил ОСОБА_111: «Нам не страшны московские вши, нам страшны украинские гниды».

«ОСОБА_33» - Одно другого не лучше, ОСОБА_112.

«ОСОБА_19» - Так я о том и веду, что тут своих надо бояться больше. Как мне сказал недавно один: «Вот посмотри, сейчас на улице ловят вот эти вот. Нацепили на них одежду и с автоматами. Некоторые даже бронежилеты свои надели и ловят». Так теперь вопросом задайся: кто опаснее сейчас оккупант или свой, который тебя ловит и тебе что-то предъявляет. Вот тебе и вопрос. Ты понимаешь?

« ОСОБА_33 » - Нет, ну, такая процедура. Я тебе скажу, если бы не было такого прописано (нерозбірливо). Посмотри, сколько людей попокупали инвалидности, да?

«ОСОБА_19» - Ну, не знаю.

« ОСОБА_33 » - Куча здоровых людей.

«ОСОБА_19» - Я не сижу на комиссии и что там покупали это вопрос.

« ОСОБА_33 » - Я тебе не говорю за комиссию. Я тебе говорю, что я слышал от людей, знакомых, друзей, близких и так далее. Я говорю за мужчин. И государство платит пенсион, а все говорят: «А что, чиновники грабят, а что, я не могу себе купить пенсию. Типа, зарабатываю, это?».

«ОСОБА_19» - Так, а ты знаешь, какая пенсия по инвалидности? Я-то знаю. Потому что у меня инвалидность.

« ОСОБА_33 » - Четыре или сколько там?

«ОСОБА_19» - Ты о чём вообще? Смешной. Две двести пенсия. Так скажи, можно человеку вообще за две двести не то что прожить, а просуществовать в месяц?

« ОСОБА_33 » - Вторая группа - это вообще рабочая группа, правильно?

«ОСОБА_19» - Подожди, смешно, я специально узнавал, говорю: «А пенсия меняется в зависимости от группы инвалидности?». Говорит: «Нет. Все группы инвалидности получают одинаково две двести». Всё.

« ОСОБА_33 » - Вроде как нехорошо. Понятно. Нас грабили эти чиновники.

«ОСОБА_19» - Нет, ну ты представь, даже, ты говоришь, взяли они эту группу, а ради чего? Ради этих две двести? Тут что-то нелогично.

«ОСОБА_33» - А для чего берётся, ты вот скажи. Когда в мирное время ещё люди брали.

«ОСОБА_19» - И что? И для чего? Вот попробуй логично объяснить? Если ты думаешь, что это вариант отмазаться от каких-либо боевых действий, так у меня недавно вот знакомый, представь, у него вторая группа инвалидности, у него онко, уже две химеотерапии было, две. Это практически человек уже ходит, у него в любой момент может быть ещё. Инвалидность второй группы. Первая это когда уже нет либо рук, либо ног. А тут две химеотерапии. Представь, он себе без задних мыслей спокойно идёт в «Эпицентр». А тут патруль его ловит: « Хендехох ». Тот же без этих всяких показывает: «У меня всё натуральное». А они ему говорят: «Нам пофиг, что ты тут показываешь. Вот тебе повестка. Дуй в военкомат». Тот же так же: «Я же не куплено. У меня все документы в порядке». И что ты думаешь? Попёрся туда в военкомат, показал всё, рассказал. И что ты думаешь ему написали в справке про ВЛК? «Годен». А вот теперь скажи мне твоё начало тирады насчёт купили себе инвалидность. Купили - не купили, а ты годен. Вот и всё. Поэтому в стране, в которой беззаконие, это вариант, знаешь, нелогично. Есть у тебя инвалидность - годен, пенсия у тебя две двести - прожить нельзя. О чём мы говорим?

« ОСОБА_33 » - О том, что нашу страну вот эти гниды грабили, которые ты говоришь.

«ОСОБА_19» - Так они и сейчас на месте.

«ОСОБА_33» - Да, ещё они остаются, эти гниды.

«ОСОБА_19» - Открывай журнал «Форбс» и читай «самые богатые люди Украины». И что ты видишь? Жиды и татары. А украинцев куда? На фронт. Потому что задание у USA, чтобы землю освободили. Здесь не должно быть сорок миллионов человек. Здесь достаточно для работы на сельхоз пятнадцать-двадцать. Вот они того и добились. Десятка уже уехала. Остальные все инвалиды и убиваются. Конца этому нет. Вот тебе и ответ что и для чего.

« ОСОБА_19 » - Зе сделал диктатуру. У нас нет никаких свободных.

« ОСОБА_33 » - Да ты что? Диктатуру?

«ОСОБА_19» - А ты что, её не видишь? Я, например, в политике с девяносто третьего года и тебе чётко могу сказать: «Конечно, диктатура». У него вся власть при нём, Верховная Рада его, все люди - его. У нас нет свободных СМИ, у нас за слова садят.

« ОСОБА_33 » - Подожди, секундочку.

«ОСОБА_19» - У нас есть оппозиция? Назови мне оппозицию. Нет.

«ОСОБА_33» - Подожди, ОСОБА_112.

«ОСОБА_19» - А ещё я не понял, чего ты его жалеешь. Человек зачем во власть шёл ? Если ты такой слабый, если у тебя нет людей, чего ты туда прёшься? Иди, занимайся своим делом. Что у тебя там получалось? Смешить людей, писать сценарии.

«ОСОБА_33» - Подожди, как нет своих людей? Есть люди.

«ОСОБА_19» - Так его люди и есть. А где оппозиция, скажи мне.

«ОСОБА_33» - Он шёл во власть с благими намерениями. А ты хотел, чтобы пришёл сейчас во власть такой как ОСОБА_10, посадил, расстрелял.

«ОСОБА_19» - Начинается. У тебя одна тема.

«ОСОБА_33» - Подожди. Диктатура диктатуре разница. Я тебе на своём примере. Я вот посмотрел на ОСОБА_35 , да? Я был раньше такой, можно сказать больше кровожадный. То я тебе скажу, что я увидел: в нашу власть при всех раскладах за тридцать лет, надо приходить: всех чинушей сразу на карандаш, на контроль, всех родственников, сразу, где у кого какая капуста - сразу к ногтю, садить в тюрьму, забирать все гроши, родственников на х*р.

«ОСОБА_19» - И получилось это? Вот скажи. Твои идеи. Они хороши, но они пока утопические. Получилось что-то, хоть одно?

« ОСОБА_33 » - Подожди. Я тебе просто говорю, что мы не можем так сделать.

«ОСОБА_19» - Мы не можем. Он чего так не делает?

« ОСОБА_33 » - В меру того, что мы всё-таки идём в демократический какой-то…

«ОСОБА_19» - (Перебиває) О-о. Ты у нас оптимист! А я говорю: «Мы никуда не идём». У нас скоро людей не будет. Ты пойми, если нет людей - нет ничего.

« ОСОБА_33 » - Я согласен.

«ОСОБА_19» - Как написал основоположник украинского национализма: «Всё начинается из мистики, заканчивается политикой». У нас власть (1 сл. нерозбірливо) У нас гимн «Ще не вмерла. Душу й ми положим за нашу свободу». У нас при власти в Украине жид. А ты говориш какую-то демократию. Если человек в стране, которая православная и христианская не христианин - в этой стране ничего не будет. В Україні не буде ладу до того часу, поки не буде української влади. ОСОБА_113.

«ОСОБА_19» - Знаешь, сколько ОСОБА_36 был президентом? Полтора года. А знаешь сколько Зе? В мае месяце будет четыре. Четыре. Это два срока ОСОБА_69.

« ОСОБА_33 » - Да ты что, четыре? А сколько войны?

«ОСОБА_19» - Причём тут это? Так можно сказать

« ОСОБА_33 » - Так ты знаешь, чего ОСОБА_36 ушёл? Подожди. Давай будем корректно разговаривать как-то, потому что мы перебиваем один одного, не дослушиваем.

«ОСОБА_19» - Та нет. Ты же понимаешь, что эта тема насколько длинная, что я не смогу.

« ОСОБА_33 » - ОСОБА_37 не длинная она. Это ты её делаешь длинной, не отвечая на конкретные вопросы, и вот это всё размываешь. Не размывай. Ты знаешь, почему ОСОБА_36 не пошёл дальше на выборы на второй срок?

«ОСОБА_19» - Почему не пошёл? Пошёл. Выбрали ОСОБА_38. Я же тебе говорю, это были первые мои выборы в девяносто четвёртом году. Его выбрали первого декабря девяносто второго. Ровно год просидел.

( ОСОБА_19 висловив думку про те, що за ОСОБА_38 проголосували тому, що він був не такий як ОСОБА_36 . ОСОБА_39 зазначив, що ці українці розікрали країну більше, ніж євреї. Обговорюють наступних президентів України)

«ОСОБА_19» - Зе пришёл ради своих интересов и жить он будет хорошо. И жена его в Лондоне, и сам он уедет в Израиль. И за него уже (1 сл. нерозбірливо) Израиль потянул. Сегодня ходит по всем каналам, что признался какой-то там дипломат израильский, бывший министр иностранных дел, что он лично звонил ОСОБА_126 тогда, когда война началась, ещё зимой и просил: «Не убивайте ОСОБА_35 . Он же наш. Он же жид. Мы тут это самое за него молимся. Он у нас тут, чуть ли не в книге». Что ему лично ОСОБА_10 сказал: «Та не буду я его убивать. Не для этого процесс».

« ОСОБА_33 » - Ты же понимаешь, лично ОСОБА_10, ОСОБА_10 - обманщик. Он никогда не держит своего слова.

« ОСОБА_19 » - Та это не ОСОБА_10 сказал. Вот как раз тут получается, что держит, потому что это сказал тот израильский министр.

« ОСОБА_33 » - А кто такой израильский министр? Кто такой, чтобы его не обманывать?

«ОСОБА_19» - Так подожди. Он ему сказал, тот перезвонил ОСОБА_40 и ОСОБА_41 с тех моментов стал улыбаться и писать видосики каждый день. Вот это так было в начале войны, ещё в феврале месяце. Так что он будет жить в Израиле.

( ОСОБА_19 висловив думку про те, що у ОСОБА_35 , його дружини і дітей все буде добре. ОСОБА_19 також зазначив, що ОСОБА_42 пощастило, тому що у нього є американський паспорт. ОСОБА_33 попросив ОСОБА_19 пояснити його позицію).

«ОСОБА_19» - Я вижу, что мы колония, что нам жопа. Умирать одному страшно, а умирать скопом - даже пошутить можно, но это печальненько. И тут уже нас не спасут ни москали, ни америкосы, никто. Вот это печальненько.

( ОСОБА_33 зазначив, що ОСОБА_36 повинен був посилювати нашу армію. ОСОБА_19 сказав, що ОСОБА_44 розікрав більше, а найбагатша людина в Україні - ОСОБА_45 , зять ОСОБА_46 . Далі ОСОБА_19 висловив думку про те, що ОСОБА_47 - позашлюбний син ОСОБА_46 . ОСОБА_19 розповів про економічний «ривок» радянського союзу за рахунок індустріалізації).

«ОСОБА_19» - А теперь берём Украину: 52 миллиона на девяносто первый год, где-то пятьсот ядерных ракет, причём из них, не только были стратегические и тактические, но и несколько, не берём про армию в подробностях, сильнейшая армия, первое, второе, третье место по экономике, практически на уровне Германии. Прошло тридцать два года: у нас нет армии, у нас нет ядерного оружия, у нас нет половины страны, у нас из пятидесяти двух миллионов осталось миллионов тридцать пять, люди говорят. И тут мы сидим и говорим: «Это же всё Советский Союз, су*а. Это его население». Это смешно. Если бы это было год, два, три назад, но тридцять два года.

( ОСОБА_33 розповів про те, під яким гнітом жила раніше Україна . Далі розповів чому ОСОБА_49 водив сорок років євреїв по пустелі. Обговорюють, що старші люди «тягнуть руку» за «москалів» тому, що вони прожили все дитинство радянському союзі. ОСОБА_19 зазначив, що вся влада від Бога ).

«ОСОБА_19» - Мы докатились до того, что больше некого выбирать, всё, выбрали уже шута. Ладно, пусть уже этот будет.

« ОСОБА_33 » - Та подожди шута, я тебе скажу, почему. Ты говоришь, что он себе власть. Нет. Его властью наделили люди. Мы наделили. Я голосовал за него.

«ОСОБА_19» - Конечно, да. Его властью налелил Господь . Любая власть от Бога . Вы хотели его - получите. И теперь не жалуйтесь.

« ОСОБА_33 » - Знаешь, что я тебе скажу? Это хорошо, что мы находим, мы меняем и мы начали как ставать «суспільство» более прогрессивное. ОСОБА_114 - нах*р, не оправдал. Сейчас «осьо» этому дадим власть. И дадим полную власть, и посмотрим, что он может и что он сделает.

«ОСОБА_19» - Ну, вот и дали.

« ОСОБА_33 » - Если них*ра не сделал - мы его меняем, но не так, как в рашке, блин. 30 лет, они - рабы, блин, слушают этого ОСОБА_52 .

«ОСОБА_19» - (1 сл. нерозбірливо) мне не интересно, что там в рашке. Мне интересно, что у нас. А у нас уже 4-й год вон, «осьо» будет. И судя по тому, что устроена (нерозбірливо) у нас война, у нас выборов вторых не будет. Он будет сидеть столько, сколько ему захочется, или столько, сколько захотят наши хозяева. Будешь в Штатах - передавай ОСОБА_53 привет, а лучше ОСОБА_54 . Так хоть повеселее будет. А то этот старый пень что-то рассыпается. Они повторяют, кстати, тот самый Советский Союз . Там точно так же вот, в конце своего сосуществования у нас были какие-то деды, затевали какие-то войны никому не нужные, и экономику тем самым погубили. Так что, вот это вот сейчас Штаты такое вытворяют. Зачем оно?

« ОСОБА_33 » - Нет. Видел, когда в борьбе, типа с церковью, да?

«ОСОБА_19» - Вот еще тоже момент. Понимаешь?

« ОСОБА_33 » - Да. При ОСОБА_56 , там чи при ОСОБА_115 индустриализацию поднима...(не договорив).

« ОСОБА_19 » - (перебиває співрозмовника) При ОСОБА_56 я бы сейчас уже вспомнил наших теперешних «чухрили».

« ОСОБА_33 » - Дай я расскажу, не перебивай, ОСОБА_57 . Ну, ты скажешь, бо я не слышу тебя. Я начинаю говорить, и ты начинаешь говорить. Давай договоримся, мы по очереди будем говорить.

«ОСОБА_19» - Нет, давай договоримся, что уже мы с тобой слишком много проговорили, и если наш разговор записан, тебе то хорошо, а меня завтра вызовут.

« ОСОБА_33 » - Куда тебя вызовут?

«ОСОБА_19» - Туда. В 6-е управление, РПХ.

« ОСОБА_33 » - (говорять одночасно) На суд Божий ? На суд Божий? У нас, поверь не...

«ОСОБА_19» - На суд Божий - это уже попозже.

« ОСОБА_33 » - Не бойся ни за что. У нас будет один суд Божий и все. А то все...

«ОСОБА_19» - Да. Дальше фронта не сошлют еще, да? Как в кино, скажи.

«ОСОБА_33» - Та, послушай. Это же все мы говорим про все, что известно и просто переговариваем.

( ОСОБА_33 розповів, що при радянському союзі 5 вагонів церковного золота і срібла вагою 60 тон завантажили і відвезли через Харків на «Московщину», уточнив, що там були раритетні речі, які продавали кілограмами, оскільки «молодій радянській республіці» потрібні були гроші і всі вони були з України).

«ОСОБА_19» - И есть момент такой, что... Я же говорю, Украина давала, ты знаешь, 40 процентов валового продукта Советского Союза?

«ОСОБА_19» - Hy?

«ОСОБА_19» - И Крым присоединили к ней. Потому что...

«ОСОБА_19» - (перебиває співрозмовника) А , кстати, кто присоединил, помнишь? Очередной украинец, по фамилии ОСОБА_116, хотя по-русски это майский жук должен быть. А так - хрущ.

«ОСОБА_19» - Хотя, хотя... Хотя, в итоге, вот, смотри. Как может Крым, да? Быть русским? Если он полностью со всех сторон был закрыт Украиной? Вот как может Крым быть русским? Вот, москали, вот эти, блин, люди непонятные, да? Вот, мне вот интересно, подумайте своими мозгами.

«ОСОБА_19» - Нет, нет. Ты в этом смысле, вот в этом смысле я тебе больше... Ну, просто на это нет времени. Я бы тебе сказал больше. Тебя бы русские на обе лопатки за две минуты положили. Ты так не играйся. Потому что не только Крым, я тебе скажу больше, и Одесса, и Днепропетровск, и Херсон, и Донецк, и Луганск - это все не Украина. Извини, но они даже имели другие названия. Строили их как раз другие люди. Потемкин похоронен в Херсоне был. И Одессу закладывала Екатерина, которой памятник недавно снесли. Просто с историей никто не дружит.

« ОСОБА_33 » - (перебиває співрозмовника) Та, послушай. Ты что, на приколе? Одесса...

« ОСОБА_19 » - Это история, ты что?

« ОСОБА_33 » - Одесса стояла до ОСОБА_61 . Какая закладывалась?

«ОСОБА_19» - Правильно. А как она называлась, помнишь?

« ОСОБА_33 » - Это все города там греческие, римляне...

«ОСОБА_19» - Да, да. А как называлась она, помнишь? Когда она была до ОСОБА_61 ? Это крепость была « ОСОБА_62 » и принадлежала она туркам.

( ОСОБА_33 стверджує, що за фортецю « ОСОБА_62 » бились українські козаки, але ОСОБА_19 вважає, що козаки завжди були найманцями. ОСОБА_19 також згадав, що до радянської влади Дніпропетровск називався Єлизаветград , інша назва якого Новоросійськ ).

« ОСОБА_19 » - Ми - «нащадники», «наприклад», Советского Союза . Почему не...

« ОСОБА_33 » - Нет. Какого Советского? Мы - «нашадки» ОСОБА_66.

«ОСОБА_19» - Да? А можно было взять все, что было в Советском Союзе лучшее и тогда мы были бы самой богатой страной. А почему-то Россия себе взяла, а мы сказали: «Та, ну, триста лет... Нас тут америкосы научат жизни». Научили?

( ОСОБА_33 вважає, що українці за часи ОСОБА_69 , ОСОБА_46 і ОСОБА_70 самі себе гнобили і принижували крадіжками. ОСОБА_19 переконаний, що в Україні нічого не змінилося з часів радянського союзу).

«ОСОБА_19» - И у нас страна превратилась либо палач, либо рукоплещущий ему раб. Третьего варианта у тебя нет, понимаешь? И все.

« ОСОБА_33 » - Ну, да.

«ОСОБА_19» - Если человек имеет какое-то свое мнение, значит, он - либо москаль, либо дурак, либо со (1 сл. нерозбірливо) такой, ОСОБА_71 (нерозбірливо).

« ОСОБА_33 » - Ну, москаль.... Вообще, москаль не имеет своего мнения, он - раб.

«ОСОБА_19» - Hy, вот.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку у масових руйнуваннях українських міст і вбивствах мирних громадян звинувачення висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її військовим), а головним призвідником війни є третя сторона - США.

Ознаками цього є використання в тексті лексико-синтаксичних конструкцій «…задание у USA, чтобы землю освободили. Здесь не должно быть сорок миллионов человек. Здесь достаточно для работы на сельхоз пятнадцать-двадцать. Вот они того и добились…», «…Я вижу, что мы колония…», «…столько, сколько захотят наши хозяева…», «…не только Крым, я тебе скажу больше, и Одесса, и Днепропетровск, и Херсон, и Донецк, и Луганск - это все не Украина…». Це є одним із елементів гібридної інформаційної війни для дискредитації української влади та Збройних Сил України.

7. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 20 лютого 2023 року об 12 год. 43 хв. 38 сек., з використанням належного йому мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_1 , у спілкуванні з ОСОБА_8 , яка користується абонентським номером НОМЕР_4 , вів наступний діалог:

«ОСОБА_19» - Говорят, опять воздушная тревога.

«ОСОБА_20» - Да. Этот маразматик приехал в Киев, ОСОБА_117.

«ОСОБА_19» - Да ты что?! Прямо в Киев?

«ОСОБА_20» - Ну да.

«ОСОБА_19» - Не слышал такого. Я слышал, в Польшу собирался. А чтобы в Киев - это круто! Вот чего бы сейчас не бабахнуть, чтобы на хр*н все закончилось?

«ОСОБА_20» - Мои слова, да. Я сегодня тоже такое сказала.

«ОСОБА_19» - Ты осторожней там говори. А то вокруг...

«ОСОБА_20» - Та да, я поняла. Сказали: «Тю, так классный такой, чего ты?».

«ОСОБА_19» - Кто классный? Дед?

«ОСОБА_20» - Угу.

«ОСОБА_19» - Нормально? Дед из ума выжил, войну развязал - он классный.

«ОСОБА_20» - Да. Ты можешь представить себе?

«ОСОБА_19» - Нет, не могу. Вот понимаешь, с кем ты это... Так что ты с ними осторожно, сумасшедшие.

«ОСОБА_20» - Так я же про то и веду.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку у масових руйнуваннях українських міст і вбивствах мирних громадян звинувачення висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її військовим), а головним призвідником війни є третя сторона - США.

Ознаками цього є використання в тексті лексико-синтаксичних конструкцій «…приехал в Киев, ОСОБА_117 … Вот чего бы сейчас не бабахнуть, чтобы на хр*н все закончилось?…», «…из ума выжил, войну развязал …». Це є одним із елементів гібридної інформаційної війни для дискредитації української влади та Збройних Сил України, а як результат - виправдання дій країни-агресора.

8. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 19 год. 26 хв. 31 сек. по 19 год. 30 хв. 18 сек. 30 березня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_19» - А-а, кстати, сегодня даже ОСОБА_118 сказал (2-3 сл. нерозбірливо) - так же попал. Говорит: «Чуть не попал, как ото ты». Говорит: «А я вспомнил эту тему. Также на «Казбете»». Говорит: «Да, уже время было половина одиннадцатого или уже одиннадцять».

«ОСОБА_20» - Когда?

«ОСОБА_19» - Та вот на днях. Говорит, что дня три, может. Домой, на «Казбете», за два квартала от дома. «Менты» - раз, останавливаются: «Ану-ка, стоять». Он говорит: «Я йшов в поганому настрої і вирішив…».

«ОСОБА_20» - (сміється) «…зіпсувати і їм». Да.

«ОСОБА_19» - Говорит: «Вирішив зіпсувати і їм». «Документы?». Он говорит: «З собою немає». «Хотя, - говорит, - у меня есть, думаю, когда прижмут - покажу. Не буду показувать - і все. А що вам треба?» - «А ви куди йдете?» - «Йду додому» - «А де ви живете?» - «Там» - «А точніше?» - «А «точніше» - не ваше діло. З якого приводу ви мене затримуєте?». Вони: «Комендантська година». - «Я чув про неї, тому і біжу додому. Транспорт не ходить - йду пішки, бачите?» (2 сл. нерозбірливо): «Да мы сейчас тебя…» - «А-аа, то ти мені ще «тикати» будеш? Все, взагалі не буде нічого, згідно зі статтею 63 Конституції проти себе, своїх родичів…». А они же (1 сл. нерозбірливо) - ОСОБА_118 здоровенный, как дом (нерозбірливо). То ли валить втроем, то ли куда его перегнать? Еще раз пытается наехать: «Вот так и так». А он же: «Ничего не буду базарить». А они: «Вы понимаете? Война . У нас война!». Говорю: «Да? У нас війна? Що ви говорите? А хто кому війну оголошував?» - «А ви що, не знаєте?» - «Не знаю. Я взагалі не по цим справам. І війну…»…

А реально - кто войну кому объявлял? Там - спецоперация, а эти придурки…Ну, военное положение ввели у нас, а войну кому-то объявляли? Говорю: «Тут столько таких парадоксов». И ото ж ОСОБА_118 их начал: «Та ви неуки, нічого не знаєте». - «Та ОСОБА_119, що ти з ним возишся тут (1 сл. нерозбірливо), ми зараз бригаду визвем». Говорит: «Ми вас зараз проб`єм». - «Що значить «проб`єм»? Це я вас можу пробити при бажанні». Он уже и так, и так вокруг него, знаеш, как эти мелкие шавки вокруг большого кабана - за какую ногу тебя «цапнуть». Говорит: «Та питання до мене є? - Немає. Все, я пішов додому». Они: «Стоять, сказали!». Говорит: «Тут уже слышу что они кому-то там звонят». Говорю: «Кто у вас старший?». Тот старший подходит, он говорит: «(2-3 сл. нерозбірливо) учасник бойових дій, учасник війни». Такой - раз: «Вибачте (1 сл. нерозбірливо)». И в планшет - да, точно, все, такой чувак есть, точно. «А що ж ви одразу не сказали?». Говорит: «Я нічого не зобов`язаний вам, перед вами оправдовуватися. А взагалі-то треба вибачитися, ви ж (2-3 сл. нерозбірливо). Додому (1 сл. нерозібрливо)?». Я говорю: «И они еще извинились?». - «Да, мне повезло. Тот же старший сказал: «Ну, ви так не робіть більше. Розумієте, у нас робота»».

«ОСОБА_20» - Почему (1-2 сл. нерозбірливо)?

«ОСОБА_19» - Да, минут 20 он им морочил голову.

«ОСОБА_20» - (нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Нет, нет, что «ви же шпона поймали».

«ОСОБА_20» - А-а, ну да.

«ОСОБА_19» - Говорит: «Мене, діда, за квартал від дому, такий-сякий, «ми тебе проб`єм», та ще й на ти. Вот так. Вот тебе жизнь».

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройну агресію російської федерації проти України. Ознаками цього є лексико-синтаксичні конструкції у формі риторичних запитань: «…кто войну кому объявлял?…», «…а войну кому-то объявляли?…». І тут же знаходимо відповідь на ці запитання у формі стверджувального неокличного речення: «…Там - спецоперация…»

9. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 18 год. 38 хв. 55 сек. по 18 год. 40 хв. 32 сек. 12 квітня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_19» - «(1 фраза нерозбірливо), ОСОБА_73 (нерозбірливо) рассказывал, что новый (1 сл. нерозбірливо) - не знаю, чи це фейк». Я говорю: «Ты в этом сомниваешся? Что у нас при власти «95-й квартал», и они не умеют делать кино?». Ты вчера видела как ото ОСОБА_74 бегал по лесу, что по Фейсбуку появилось и Телеграм-каналы пустили уже новое видео запугивания. Чтобы народ еще больше возненавидил то, что связано с войной и россией. Як російські війська одрізають нашим полоненим голови.

« ОСОБА_20 » - Они били (нерозбірливо) девушку на поле - показывали. Как она там (1-2 сл. нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Да, вы же это показывали. Ребята, так вот реклама была.

« ОСОБА_20 » - То як ви хочете?

« ОСОБА_19 » - Что ты, не видела, как это делалось?

«ОСОБА_20» - Ви й так ще (1 сл. нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Нет . Когда реклама это была - то это реклама, а когда пустили по Фейсбукам - так это правда. Так это ж «95-й квартал» ее и делал. То чего они не могут сделать тебе запросто такой же фейк, что, типа, смотрите - «Буча-2». Как раз полонених вбивають. Давно что-то не было провокаций.

« ОСОБА_20 » - Ну да. Надо освежить.

«ОСОБА_19» - Уже пора. Да, да. Забыли про ту Бучу - вот, не интересно уже. Надо что-то новенькое выкинуть. Вот и новенькое есть. Все винуваті московські попи.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України. Також наявні заперечення злочинів російських окупантів. Маркерами цього є лексико-синтаксичні конструкції «…пустили уже новое видео запугивания …», «…Чтобы народ еще больше возненавидил то, что связано с войной и россией …», «…Так это ж «95-й квартал» ее и делал …», «…такой же фейк, что, типа, смотрите - «Буча-2»…». «…Давно что-то не было провокаций …», «…Забыли про ту Бучу - вот, не интересно уже. Надо что-то новенькое выкинуть. Вот и новенькое есть …». Загальний зміст тексту у руслі кремлівської пропаганди загалом має на меті демонізувати та дискредитувати Збройні Сили та владу України, поширюючи неправдиву, нічим не підтверджену інформацію, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку звинувачення у масових військових злочинах висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її владі).

10. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 18 год. 58 хв. 11 сек. по 20 год. 24 хв. 51 сек. 4 травня 2023 року вів наступний діалог з громадянкою ОСОБА_8 :

«ОСОБА_20» - Что там нового? Как контрнаступление?

«ОСОБА_19» - Ни слуху, ни духу. (1 сл.нерозбірливо) говорит одно, а те (1-2 сл. нерозбірливо). За Зе сказали, прячется в Европе , (1-2 сл. нерозбірливо) полетел на голландском самолете, чтобы его не сбили, в Голландию , там покурит травы аж до 9 мая, потом в Германию. Пока уляжется здесь гнев российский. А те все (2 сл. нерозбірливо) говорят (1 фраза нерозбірливо), что это как-то непривычно, что начинают возвращать обратно тех, кто впринципе вылетел. (2-3 сл. нерозбірливо) власть (2 сл. нерозбірливо), до обиды. К сожалению.

«ОСОБА_20» - Мне рассказывали (1-2 сл. нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Блюдо, которое подется холодным. Что рассказывать? (1 фраза нерозбірливо). Оте все говоруны на работе?

«ОСОБА_20» - Нет, говорят, что ОСОБА_10 захватил Украину, такой-сякой! Кто захватил? Покажите. Если бы он хотел захватить вас, если бы вы ему нужны были, то он бы, наверное, еще в 91-ом вас захватил!

«ОСОБА_19» - Отож. Я помню у ОСОБА_78 в 2014 году, (2 сл. нерозбірливо), бабки-тетки говорили: «Если бы россия захотела, то от вас бы только дрантя полетело!».

«ОСОБА_20» - Ну.

«ОСОБА_19» - Говорит: никто на вас іще й не нападав.

«ОСОБА_20» - Конечно.

«ОСОБА_19» - Якби захотіла… То ж говорится, что вы просто либо не понимаете, либо… «(1-2 сл. нерозбірливо), эта рашка…».

«ОСОБА_20» - А при чем тут рашка? Це ж не російське свято, це ж Радянського Союзу…, ти чумаходіна, ти ж сама звідти вилізла!

«ОСОБА_19» - Так же, как я поздравляю ОСОБА_79 с днём рождения ОСОБА_120 и ОСОБА_121, а он мне пишет про ОСОБА_10 . Так я тебе про ОСОБА_10 хоть слово сказал? Я той же ОСОБА_80 говорю, что у нас принимается закон, что нельзя власть критиковать и ОСОБА_35 , она мне в ответ: «Та в россии это уже давно принято». При чем тут россия?! Я тебе про нас!

«ОСОБА_20» - А в Китае смертная казнь, например. И в Египте тоже. То мы же про него молчим почему-то. (2 сл. нерозбірливо) за подделку лекарств. (1 фраза нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Просто расстреляли, и всё. А в США, например, садят на электрический стул. Человек может мучиться там.

«ОСОБА_20» - И никто ничего не говорит.

«ОСОБА_19» - Это какой ужас! Там же есть повешение, и расстрелы, и электрический стул! Это вот укололи, ты ещё в сознании. Как животное, заснул и больше не проснулся.

«ОСОБА_20» - Эвтаназия.

Час: 19.07.06-19.10.51

(«І» читає російські новини та висловлюється щодо прочитаного)

«ОСОБА_19» - Ого! Вот это я понимаю, даже батюшка его хвалил. Это, конечно, герой не моего романа, ОСОБА_81 , бывший президент.

(Далі «І» зачитує фрагмент із допису ОСОБА_82 : «После сегодняшнего теракта не осталось никаких вариантов, кроме физического устранения ОСОБА_35 , и его клиники. Он не нужен даже для подписания акта о безоговорочной…»)

«ОСОБА_19» - Вот так. Его даже батюшка говорил: «Помнишь войну в Грузии? Так это ж было при ОСОБА_122. За 2 недели, грузины это…, тот же галстук жевал».

«ОСОБА_20» - А , ОСОБА_83 .

«ОСОБА_19» - ОСОБА_83 галстук жевал, америкосы открестились, сказали: «Не знаем», и техника стояла под Тбилиси . И те все повыходили: «Хенде хох», и тоже отошли.

«ОСОБА_20» - Видишь, какая оно скотина. А этот мягкий. Дружественный народ, переживает. А эти сволочи на голову вылезли, скоты!

«ОСОБА_19» - Тогда 08.08.2008 было (1-2 сл. нерозбірливо) все правильно, (1 фраза нерозбірливо), за них типа подписал (1-2 сл. нерозбірливо). Тогда ещё это была черномазая обезьяна.

«ОСОБА_20» - И опять след америкосов.

«ОСОБА_19» - ОСОБА_85 . И они ж там…, там же стоял «Корд», (1 сл. нерозбірливо) русский, и они погибли, там погибло три русских воина. Нападение на пост, и масштабная война началась в Абхазии . А те вызвали подмогу, и через 2 недели уже стояли под Тбилиси . Малой группой что-то…, одним полком они разбили всю грузинскую армию. Там правда и армия была тысяч 50.

«ОСОБА_20» - А полк?

«ОСОБА_19» - А полк - тысяч 5. Один к 10, просто ж подъехала российская техника. Представь, и авиация, танки. А у тех - в лучшем случае бронетранспортеры, несколько танков было, их порасшибали. ОСОБА_87 ж ему перекинул срочно систему ПВО, и одна ж сбила даже самолет. Когда летчик (1 сл. нерозбірливо), ПВО-шную систему нашу украинскую отдал ОСОБА_87 срочно. Уже тогда надо было ОСОБА_87 судить, т.е. он участник войны тогда был. Уже надо было после Тбилиси сразу сказать: « ОСОБА_87 , 24 часа…, иначе мы идем на Киев». Цюцькались с ними всеми. ОСОБА_123 (2-3 сл. нерозбірливо), люди, которые критикуют Советский Союз , для меня это если не враги, то как минимум (1 сл. нерозбірливо). У него я не принимаю никакой (1-2 сл. нерозбірливо), даже так говорить - герой не моего романа. Не враг, но чужой все-таки.

Час: 20.22.06-20.24.51

(В приміщенні перебувають « ОСОБА_19 » та «ОСОБА_20». На фоні чути російські новини, зокрема, голос відомої російської пропагандистки ОСОБА_124: «Очередной скандал и очередная провокация. Представители украинской власти в Анкаре, на саммите Парламенской Ассамблеи Черноморского Экономического Сотрудничества, члены Верховной Рады Украины…»).

«ОСОБА_19» - В Анкаре.

(На фоні чути російські новини: «…попытались сорвать выступление российской делегации, когда слово взяла руководитель постоянной делегации (1-2 сл. нерозбірливо) на собрании - ОСОБА_125»).

«ОСОБА_19» - Уже взяла…за бабой, здоровенные мужланы.

(«Вырвали..»)

«ОСОБА_19» - Которым надо было бы в армии служить, с*ки. Вони з прапорами поперли бабу затикати. Вот смотри, это ж женщина, вон она сидит, смотри - флаг. Пиявка такая. И посмотри на вот эти пузатые тела. Раз, два, несколько бабыв.

(«Парламентская Ассамблея Черноморского Экономического Сотрудничества», члены Верховной Рады Украины попытались сорвать выступление российской делегации, когда слово взяла руководитель постоянной делегации (1-2 сл. нерозбірливо) на собрании - ОСОБА_125, на арену…вырвали у делегата инструкции (1 сл. нерозбірливо) с украинским флагом и флагом запрещенного Правого Сектора. Смотрите, как это было… Короче, вот так вот это было»).

«ОСОБА_20» - Кого вывели (1 сл. нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Показал по турецки - вон отсюда, придурки.

(« ОСОБА_88 у нас на прямой связи. ОСОБА_89 , здравствуйте, рада Вас видеть. Они чего хотели от Вас? - Вы знаете, я хочу сразу договорить, что нам дали выступить, мы высказали свою точку зрения российского парламента и (1 сл. нерозбірливо), потому что на самом деле украинская делегация все превращает в фарс и цирк, все, что они делают - сделано для камер, для того, чтобы показали, для того, чтобы увидели…»).

«ОСОБА_19» - Цыркач президент, ну как же ж (насмішливим тоном).

(«…всё срежессировано, мы сегодня видим, что 30 лет назад была создана парламентская (1 сл. нерозбірливо), то эсть это 13 стран вокруг Черного моря и нас пытаются сегодня из этой организации убрать, исключить, как они говорят. Хотя мы вместе с Турцией ее создавали. И любуй попытку…здесь Украина рассчитывает как возможно и на самом деле…»).

«ОСОБА_19» - А вот Украине если отрезать Одесскую область и вообще никакого отношения к Черному морю, вообще иметь не будет. И шо тогда? Где мы будем махать тряпками?

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України. Маркерами цього є лексико-синтаксичні конструкції «…в 2014 году… Если бы россия захотела, то от вас бы только дрантя полетело!…», «…никто на вас іще й не нападав …», «…Уже надо было после Тбилиси сразу сказать: « ОСОБА_87 , 24 часа…, иначе мы идем на Киев». Цюцькались с ними всеми …», «…Украине … отрезать Одесскую область … никакого отношения к Черному морю, вообще иметь не будет …».

11. Він же, діючиповторно, з прямим умислом, з мотивів несприйняття існуючої української влади та схвалення політики країни-агресора перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, 10 травня 2023 року об 12 год. 39 хв. 15 сек., з використанням належного йому мобільного терміналу з абонентським номером НОМЕР_1 , при спілкуванні з громадянином ОСОБА_90 (нижче зазначений як ОСОБА_91 ), який користується абонентським номером НОМЕР_5 , вів наступний діалог:

« ОСОБА_91 » - Тот Кремлевский карлик. Зачем эта война ему была?

«ОСОБА_19» - О, далеко зашел. Начал хорошо. А теперь зашел.

« ОСОБА_91 » - Я тебе из-за того. Он видел, что уже насколько процветает Украина с Западом. Зачем эта война была развязана?

«ОСОБА_19» - В смысле, процветает…Как процветает?

«ОСОБА_91» - Поставки уже оружия шли, по телевизору, (1-2 сл. нерозбірливо).

«ОСОБА_19» - Так потому и шли. Ты, что не понял, почему они шли?

« ОСОБА_91 » - Украина, что нападать собиралась или что?

«ОСОБА_19» - Конечно. Она объявляла на всех углах с 14-года, что мы вернем не только Крым, но и Донбасс. А как ты его вернешь без оружия? Естественно, что его привезли. Ты логическую цепочку разверни. Тебе надо что-то вернуть, конечно, у тебя должно быть оружие.

« ОСОБА_91 » - А как ты думаешь? Ты захотел бы вернуть свой кусок земли или нет? Ну, у тебя забрали, ты захотел бы?

«ОСОБА_19» - У меня не было. Мы сейчас про разные вещи говорим. Про кусок земли или про людей, понимаешь? Это нельзя сравнивать. Кусок земли, если он твой.

«ОСОБА_91» - Вот именно. Пойми. Ты правильно сказал.

«ОСОБА_19» - А если на твоем куске твои родственники живут, с которыми, то они…

«ОСОБА_91» - Вот я тебе и хотел сказать.

«ОСОБА_19» - Они твои прямые родственники, но ты с ними не разговариваешь. То, что ты вернул бы кусок земли или сказал бы: «Ребята, вы хоть и родственники, да пошли вы на хр*н. Земля будет либо пустой, либо моей»?

«ОСОБА_91» - Как-то договариваться надо.

«ОСОБА_19» - Так надо.

«ОСОБА_91» - Нельзя все делать, войной ты ничего не решишь.

«ОСОБА_19» - Когда договариваются две равнозначные личности. Вот ОСОБА_117 с ОСОБА_96, они договаривались, там, в Швейцарии. А мы тут при чем? Мы - никто. И нас уже нет давно. Поэтому за нас все и договариваются. А наша задача - идти умирать. Вот и все. Или брать кредит и умирать. Так все просто. А ты сидишь, и выдумываешь.

« ОСОБА_91 » - Что-то оно не то и не так. Война вообще непонятная, тупая.

«ОСОБА_19» - Пить меньше надо, тогда будет так.

«ОСОБА_91» - Она вообще тупая и бессмысленая Понимаешь? Даже на данных (1 сл. нерозбірливо). Поначалу хотел ОСОБА_10 захватить за 3 дня, все эти вещи, крейсер «Москва» пошел на дно - мы с тобой смеялись, когда все это.

«ОСОБА_19» - Ничего подобного Меня прошу не впутывать. Может, ты там с кем-то и смеялся, я не по этим делам. Я, как христианин, не могу смеяться над…

«ОСОБА_91» - Я не смеюсь, я говорю.

«ОСОБА_19» - Ты сказал, мы смеялись.

«ОСОБА_91» - Мои друзья (1 сл. нерозбірливо) говорили, но я (1 сл. нерозбірливо) сказал: «Позор». Позор был.

«ОСОБА_19» - Конечно, позор. Ну и что? Ты сейчас про позор?

«ОСОБА_91» - Ладно. Давай (1 сл. нерозбірливо). Я тебя люблю.

У зазначених вище висловлюваннях ОСОБА_5 наявні ознаки виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, є лексико-синтаксичні конструкції «…Украина … нападать собиралась … Конечно. Она объявляла на всех углах с 14-года, что мы вернем не только Крым, но и Донбасс…», «…вернул бы кусок земли или сказал бы: «Ребята, вы хоть и родственники, да пошли вы на хр*н. Земля будет либо пустой, либо моей …», а загальний зміст тексту у руслі кремлівської пропаганди загалом має на меті демонізувати та дискредитувати Збройні Сили та владу України, поширюючи неправдиву, нічим не підтверджену інформацію, коли внаслідок підміни понять і розірвання причиново-наслідкового зв`язку звинувачення у розв`язанні війни висуваються не агресору (рф), а жертві (Україні та її військовим).

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України, як виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої ц 2014 році.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України, як виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинених повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України и визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинених ним інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що дійсно він з 22.12.2022 по 10.05.2023 вів розмови між цивільною дружиною та парою його друзів, що виправдовують визнають правомірність збройної агресії російської федерації проти України та заперечення тимчасової окупації частини території України. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинів при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що учасники не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, від сторін не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчинених діянь, будь-які заперечення відсутні.

Вина обвинуваченого ОСОБА_5 підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.

Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, покази якого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочинів, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.436-2 КК України - виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.436-2 КК України - виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдовування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, вчинених повторно.

Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, передбачених ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України, які відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, даний про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності суду не надано, офіційно не працевлаштований, не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, з 01.02.2020 має ІІ групу інвалідності за загальним захворюванням, безтермінове, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра м. Черкаси не одержує, вину визнав, щиро розкаявся, висловивши щирий жаль з приводу своїх вчинків та осудив свою поведінку.

У зв`язку з чим згідно зі ст.66 КК України суд, в якості обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Про ці обставини, на думку суду, свідчать показання ОСОБА_5 , які не спростовані стороною обвинувачення, зокрема, що він визнав вину, щиро покаявся у вчинених злочинах, активно сприяв розкриттю злочинів.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що обвинувачений визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Також суд враховує, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінював свої дії та висловлював свою готовність нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень - злочинів, їх наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, хоча і не є вирішальними, однак підлягають обов`язковому врахуванню у сукупності з іншими обставинами справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, наближеного до мінімальної межі, передбачених санкцією ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України.

Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Виходячи з принципу гуманізму, суд вважає, що при зазначених вище обставинах призначення ОСОБА_5 навіть мінімального покарання у виді позбавлення волі в межах санкції вказаної норми було б явно несправедливим.

Згідно ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має безтермінову групу інвалідності, виключно позитивно характеризується за місцем роботи на добровільних началах (Храм Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ), та керівником громадської організації УНСО, та за відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки у відповідності з п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 77 КК України, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, тому конфіскація майна, передбачена санкцією ч.3 ст.436-2 КК України, як додаткове покарання, в даному випадку застосуванню не підлягає.

Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 29.06.2023 щодо обвинуваченого ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід - домашній арешт з обмеженням залишати житло у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_2 . На думку суду відсутні підстави для зміни чи скасування до набрання вироком законної сили обраного у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Цивільний позов у встановленому законом порядку в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Так, ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2023 року накладений арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку 01.06.2023 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою: АДРЕСА_3 , а саме, на: - ноутбук марки «ASUS», модель «F3K», з зарядним пристроєм, сірого кольору; - ноутбук марки «Lenovo», модель - G575, з зарядним пристроєм, чорного кольору; - флеш - носій марки «Transend», 4Gb «JF V85»; - флеш - носій марки «hp», 4Gb; - паспорт громадянина України сері НОМЕР_6 ; - жорсткий диск марки «Toshiba» s/n Х3SKOS6XSWK7; - телефон марки «Sigma», з ІМЕІ1 НОМЕР_7 та ІМЕІ2 НОМЕР_8 , з sim-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_9 ; - не заповнені бланки «витягів з історії хвороби» в кількості 2 штуки; - аркуш паперу, на якому у лівому куті наявний відтиск печаті «МОЗ України Черкаська міська лікарня №3»; - довідку ВЛК №004609 - Б від 08 листопада 2022 року на 1 аркуші; - довідку ВЛК №АА 398091 на 1 аркуші;- дозвіл на зброю № НОМЕР_10 від 21 лютого 2002 року; - шість предметів, ззовні схожих на патрони; - предмет, зовні схожий на саморобний вибуховий пристрій; - газовий пістолет з маркуванням НОМЕР_11 ; - танковий боєприпаси.

Із змісту ухвал встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для чаткового скасування арешта на майно, окрім майна вилученого в ході проведення обшуку 01.06.2023 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та за адресою: АДРЕСА_3 , а саме, на: - паспорта громадянина України сері НОМЕР_6 ; - дозвіл на зброю № НОМЕР_10 від 21 лютого 2002 року; - шість предметів, ззовні схожих на патрони; - предмет, зовні схожий на саморобний вибуховий пристрій; - газовий пістолет з маркуванням 01-455749 ЧК; - танковий боєприпаси; - не заповнених бланків «витягів з історії хвороби» в кількості 2 штуки; - аркуша паперу, на якому у лівому куті наявний відтиск печаті «МОЗ України Черкаська міська лікарня №3»; - довідки ВЛК №004609 - Б від 08 листопада 2022 року на 1 аркуші; - довідки ВЛК №АА 398091 на 1 аркуші, які виделені з кримінального провадженя № 22022250000000216 від 04.11.2022 в кримінальне провадження №22023250000000202 від 02.06.2023, яке перебуває на стадії досудового розслідування.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України. При вирішенні питання про долю речових доказів, суд враховує наступне.

Санкція статті, за якою кваліфіковано дії обвинуваченого, передбачає покарання у виді позбавлення волі. На підставі ст. 96-1, 96-2 КК України речовий доказ: телефон марки «Sigma», з ІМЕІ1 НОМЕР_7 та ІМЕІ2 НОМЕР_8 , з sim-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_9 , який вилучений 01.06.2022 у ході проведення обшуку житлового приміщення, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , упакований у сейф пакет №3000185791, який переданий на відповідальне зберігається до кімнати зберігання речових доказів СВ УСБУ в Черкаській області, використаний обвинуваченим як засіб для вчинення кримінальних правопорушень. За таких обставин, до вказаного речового доказу слід застосувати спеціальну конфіскацію.

Керуючись ст.ст.7, 100, 124, 174, 368-371, 373, 376, 392, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні вчинені кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.1 ст.436-2, ч.3 ст.436-2 КК України та призначити йому покарання:

- ч. 1 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

- ч. 1 ст.436-2 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з обмеженням залишати житло у нічний час доби з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., за адресою АДРЕСА_2 , залишити ОСОБА_5 без змін до набуття вироком законної сили.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна та конфіскувати у власність держави речовий доказ: телефон марки «Sigma», з ІМЕІ1 НОМЕР_7 та ІМЕІ2 НОМЕР_8 , з sim-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_9 , який вилучений 01.06.2022 у ході проведення обшуку житлового приміщення, за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , упакований у сейф пакет №3000185791, який переданий на відповідальне зберігається до кімнати зберігання речових доказів СВ УСБУ в Черкаській області.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 06.06.2023 року на майно, вилучене в ході проведення обшуку 01.06.2023 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , та за адресою : АДРЕСА_3 , а саме, на: - ноутбук марки «ASUS», модель «F3K», з зарядним пристроєм, сірого кольору; - ноутбук марки «Lenovo», модель - G575, з зарядним пристроєм, чорного кольору; - флеш - носій марки «Transend», 4Gb «JF V85»; - флеш - носій марки «hp», 4Gb; - жорсткий диск марки «Toshiba» s/n Х3SKOS6XSWK7; - телефон марки «Sigma», з ІМЕІ1 НОМЕР_7 та ІМЕІ2 НОМЕР_8 , з sim-картками з абонентськими номерами: НОМЕР_1 та НОМЕР_9 .

Речові докази по кримінальному провадженню:

- ноутбук марки «ASUS», модель «F3K», з зарядним пристроєм, сірого кольору; - ноутбук марки «Lenovo», модель - G575, з зарядним пристроєм, чорного кольору; - флеш - носій марки «Transend», 4Gb «JF V85»; - флеш - носій марки «hp», 4Gb, які упаковані у сейф пакет №3000185791, переданий на відповідальне зберігається до кімнати зберігання речових доказів СВ УСБУ в Черкаській області, які належать власнику ОСОБА_5 , повернути власнику - ОСОБА_5 .

- жорсткий диск марки «Toshiba» s/n Х3SKOS6XSWK7, упакований у сейф пакет №3000185790, який переданий на відповідальне зберігається до кімнати зберігання речових доказів СВ УСБУ в Черкаській області, який належить власнику ОСОБА_5 , повернути власнику - ОСОБА_5 ;

- оптичні носії інформації, а саме:№№5/3/984, 5/3/985, 5/3/987 від 16.01.2023; №№5/3/1068, 5/3/1069, 5/3/1070, 5/3/1071, 5/3/1072, 5/3/1073, 5/3/1073, 5/3/1074, 5/3/1075, 5/3/1076, 5/3/1077, 5/3/1078, 5/3/1079, 5/3/1080, 5/3/1081, 5/3/1082, 5/3/1083, 5/3/1084, 5/3/1085, 5/3/1086, 5/3/1087, 5/3/1088 від 06.03.2023; №№ 5/2/1202, 5/2/1203, 5/2/1204 від 12.04.2023; №№5/3/1328, 5/3/1329, 5/3/1330, 5/3/1331, 5/3/1332, 5/3/1333, 5/3/1334, 5/3/1335, 5/3/1336, 5/3/1337, 5/3/1338 від 11.05.2023, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього часу їх зберігання.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя ОСОБА_1