Ухвала суду № 112629588, 27.07.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 953/4305/23

Провадження № 2-з/0203/62/2023

УХВАЛА

27 липня 2023 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська ХанієваФ.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2023 року до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 05 червня 2023 року про передачу справи для розгляду за підсудністю надійшли матеріали цивільної справи №953/4305/23 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.07.2023 року, цивільну справу № 953/4305/23, провадження №2-з/0203/62/2023, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана канцелярією суду 27.07.2023 року.

Відповідно до ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Водночас вимоги до змісту заяви встановленістаттею 151 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши додержання заявником вимогстатті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), вважає, що заяву слід повернути заявнику, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, які не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідності застосування виду забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову заявник зазначає лише про те, що позивачем буде оскаржено виконавчий напис від 25.05.2021 року до суду та вважає, що він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, оскільки він є незаконним. На підтвердження відкриття виконавчого провадження заявник надав суду постанову приватного виконавця від 28.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження, постанову приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди від 23.11.2021 року, постанову приватного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанову приватного виконавця про арешт коштів боржника, постанову приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника від 20.12.2021 року. Здійснення стягнення за цим документом може ускладнити виконання майбутнього рішення та призвести до порушення прав та інтересів позивача. Проте позивачем станом на момент звернення до суду з заявою не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду (зокрема довідки про наявність рахунків, довідки про утримання коштів з джерела доходу позивача тощо).

Також заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

У відповідності до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Так, заява за підсудністю надійшла до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, оскільки майбутній позов буде підсудний саме Кіровському районному суду м.Дніпропетровська за місцем виконання виконавчого напису, враховуючи, що місце виконання виконавчого напису є ТОВ «АТБ-Маркет», адреса якого: м.Дніпро, проспект Олександра Поля, 40, яка відноситься до Центрального району м.Дніпра, де працює заявник і куди направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника приватним виконавцем. Отже, місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є місце роботи позивача.

Проте слід зазначити, що у відповідності до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Водночас, частиною 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Так, згідно з долученою до заяви копією постанови про відкриття виконавчого провадження приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Амельченка В.П. від 23.11.2021 року, виконавчий напис пред`являвся стягувачем для примусового виконання приватному виконавцю за місцем проживання боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Тобто вказаний виконавчий документ поданий та прийнятий до примусового виконання приватним виконавцем за місцем проживання боржника.

Відомості та докази щодо місцезнаходження майна боржника в Центральному районі м.Дніпра в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження», під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Звернення стягнення на заробітну плату боржника, що працює в ТОВ «АТБ-Маркет», що розташоване в Центральному (колишньому Кіровському) районі м. Дніпра за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 40, не свідчить, що виконавчий документ виконується саме за вказаною адресою, оскільки остання є місцезнаходженням юридичної особи, яка виконує (або буде виконувати) постанову приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Водночас в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що місце роботи позивача знаходиться за адресою: м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 40, у ТОВ «АТБ-Маркет».

Крім цього, приватний виконавець не приймає до виконання виконавчі документи за місцем роботи боржника, що відповідає положенням ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» (аналогічні висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19 (провадження №61-21991св19).

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За приписами ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам вимог ст. ст. 151, 152 ЦПК України, тому підлягає поверненню заявникам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.151,152, 153, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає їх повторному зверненню до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя Ф.М. Ханієва