Рішення № 112627314, 04.08.2023, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2563/22

н/п 2-др/953/33/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

при секретарі Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучер Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» про визнання недійсним патенту, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 по вказаній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

01.08.2023 в системі «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача адвоката Кучер Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн. Про вказані витрати було повідомлено суд представником відповідача до судових дебатів, а саме в судовому засіданні, яке відбулось 28.07.2023.

02.08.2023 вказана заява надійшла до суду вперше, та розподілена судді Зубу Г.А.

Учасники судового розгляду для розгляду вказаної заяви в судове засідання не викликались відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачені підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, а саме суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України).

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті всі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3ст.133ЦПК України,до витратпов`язаних зрозглядом справи,належать витратина професійнуправничу допомогу; пов`язанііз залученнямсвідків,спеціалістів,перекладачів,експертів тапроведенням експертизи; пов`язаніз витребуваннямдоказів,проведенням оглядудоказів заїх місцезнаходженням,забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

За вказаних обставин, понесені відповідачем витрати пов`язані з розглядом справи підлягають компенсації з позивача пропорційно до позовних вимог у задоволенні яких відмовлено.

До судових дебатів представником відповідача у судовому засіданні в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України було повідомлено суд, що докази понесених судових витрат пов`язаних з розглядом справи будуть надані в межах п`ятиденного строку після ухвалення рішення суду.

Так, як вбачається з матеріалів справи стороною відповідача було заявлено вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу. В обґрунтування чого до суду надано: копію ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору №46/02-23 про надання професійної правничої допомоги від 15.02.2023, розрахунок суми вартості послуг №1 за вказаним договором, копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 04.07.2023, та копію квитанції до прибуткового касового ордера №60/03-23 від 01.03.2023, відповідно до яких зазначено, що відповідачу ОСОБА_1 були надані юридичні послуги адвокатом Кучер Ю.Ю., вартість яких складає 50000,00 грн. з детальним описом наданих послуг, та підтвердженням їх оплати.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення усправі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, у відповідності до вимогст. 137 ЦПК України, представником відповідача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та їх оплату.

Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що дана справа перебувала в провадженні суду з 2023, представник відповідача приймала участь в справі з 15.02.2023, судові засідання були проведені за участю представника відповідача, яка подавала до суду клопотання, заяви по суті, знайомилась з матеріалами справи в приміщенні суду, а тому вказана заява підлягає частковому задоволенню, та суд вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн. є значно завищеним, та вважає, що співмірним розміром судових витрат на надання правничої допомоги, враховуючи складність даної справи, та часткове задоволення позовних вимог, є 7000 грн., що підлягають відшкодуванню на користь відповідача з позивача, а в іншій частині суд вважає за доцільне відмовити у зв`язку з неспівмірністю.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Кучер Ю.Ю. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Доповнити рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 липня 2023 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Модуль» про визнання недійсним патенту:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч гривень) 00 коп.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 04 серпня 2023 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ