Ухвала суду № 112626852, 03.08.2023, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13712/23

Провадження № 1-кс/344/5306/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддяІвано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті ОСОБА_1 ,з участюсекретаря ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,слідчого ОСОБА_4 ,підозрюваного ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодопідозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,в рамкахкримінального провадження№12022091010000244 від 12 лютого 2022 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП України в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним клопотанням, обґрунтовуючи вимоги клопотання тим, що Відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022091010000244 від 12 лютого 2022 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст.311, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що влітку 2022 року ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою особистого збагачення, вирішив зайнятись на території Івано-Франківської області незаконним збутом психотропної речовини «амфетамін», яка згідно статті 2 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та таблиці ІІ списку 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено.

З цією метою ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки і бажаючи їх настання, 25 лютого 2023 року о 14 годині 36 хвилин, знаходячись на стоянці біля кафе «Фортуна», що знаходиться за адресою: вул. Івана Франка, 9, в м. Галич Івано-Франківської області, незаконно придбав у ОСОБА_7 два фольгових згортки із вмістом психотропної речовини амфетамін, у загальній кількості 16,338 грам, які зберігав з метою збуту.

Надалі 25 лютого 2023 року у період часу з 14 години 36 хвилин до 14 години 43 хвилин ОСОБА_5 вказану психотропну речовину перевозив з метою подальшого збуту у своєму автомобілі марки «MERCEDES-BENZ VITO 111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

25 лютого 2023 року о 14 годині 43 хвилини на ділянці автодороги Н-09 «Мукачево-Львів» в с. Крилос Галицької територіальної громади Івано-Франківського району працівниками поліції зупинено автомобіль «MERCEDES-BENZ VITO 111CDI», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 та проведено його обшук. Під час обшуку автомобіля виявлено та вилучено: електронні ваги із залишками психотропної речовини - амфетамін та два фольгові згортки із вмістом психотропної речовини амфетамін, у загальній кількості 16,338 грам, яку ОСОБА_5 незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою подальшого збуту.

Згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01 серпня 2000 року, амфетамін вагою понад 15 грам є особливо великим розміром.

25 лютого 2023 року о 18 годині 12 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.

26 лютого 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідка від 11 липня 2022 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 31 жовтня 2022 року; протоколом обшуку від 25 лютого 2023 року; протоколами допитів свідка від 25 лютого 2023 року; висновком експерта від 26 лютого 2023 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 25 лютого 2023 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

27 лютого 2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

20 квітня 2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022090000000199 від 01 липня 2022 року до чотирьох місяців, тобто до 26 червня 2023 року включно.

Того ж дня слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави на строк до 18 червня 2023 року включно.

07 червня 2023 року до кримінального провадження № 12022091010000244 від 12 лютого 2022 року прокурором Івано-Франківської обласної прокуратури об`єднано кримінальне провадження № 12022090000000199 від 01 липня 2022 року та зареєстровано в Єдиному реєстрі досудового розслідування за № 12022091010000244.

14 червня 2023 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022091010000244 від 12 лютого 2022 року до шести місяців, тобто до 26 серпня 2023 року включно.

Того ж дня слідчим суддею Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави на строк до 12 серпня 2023 року включно.

У відповідності до ст. 12 Кримінального кодексу України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 цього Кодексу, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання за його вчинення дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Однак на даний час завершити досудове розслідування неможливо, оскільки необхідно завершити судово-хімічну експертизу, яка знаходиться на виконанні в Івано-Франківському НДЕКЦ МВС України, відкрити матеріали кримінального провадження та надати до них доступ, що потребує додаткового часу.

Зазначені слідчі дії мають важливе значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення.

Обставини, що перешкоджають здійсненню вищезазначених процесуальних дій раніше, - це значна кількість попередньо проведених першочергових невідкладних слідчих та процесуальних дій, заходів забезпечення кримінального провадження, завантаженість експертних установ, які проводять експертизи у кримінальному провадженні.

У зв`язку із викладеним, виникла необхідність у вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, раніше застосованого до ОСОБА_5 .

Підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, оскільки ті ризики, які були на момент застосування запобіжного заходу, не зменшились та продовжують існувати.

Зокрема, продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті177Кримінального процесуального кодексу України.

У даному випадку доцільно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального провадження та запобігти зазначеним ризикам.

За таких обставин слідчий за погодженням з прокурором просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави .

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги клопотання, пояснив, що під час досудового розслідування отримано докази того, що підозрюваний може вчинити дії, які містять ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави .

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.

У судовому засіданні підозрюваний просив визначити розмір застави.

Захисник у судовому засіданні просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки підозрюваний раніше несудимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, утримує двох неповнолітніх дітей, займається волонтерською діяльністю, є єдиною особою, яка доглядає за своєю хворою матір`ю. Також додав, що ризики, зазначені стороною обвинувачення, є лише припущеннями.

Вислухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Згідно пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до частини першої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Положення статті 197 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 199 Кримінального процесуального кодексу України встановлює порядок продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до статті 199 Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання про продовження строків тримання під вартою, слідчий суддя повинен з`ясувати конкретні причини тривалого тримання особи під вартою чи не допущено безпідставне тривале розслідування, інші обставини, що свідчать про невиправдано тривале тримання під вартою, чи не з`явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та застосувати альтернативний запобіжний захід.

У судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини.

Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, встановлений пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При оцінці наявності цього ризику слідчий суддя враховує те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, останній може виїхати за межі міста Івано-Франківська та території України чи іншим чином переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння.

Враховуючи ці обставини у сукупності із особою підозрюваного ОСОБА_5 та характером і тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшла висновку, що на теперішній час існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Слідчий суддя вважає доведеним той факт, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини перша-друга статті 23, стаття 224 Кримінального процесуального кодексу України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 Кримінального процесуального кодексу України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 Кримінального процесуального кодексу України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від цих осіб та дослідження їх судом.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні існує, що обумовлює необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.

Пункт 4 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази своїх злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду, тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, встановлений у пункті 5 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки

ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має офіційного постійного джерела доходу та з метою одержання грошових коштів надалі може займатися злочинною діяльністю, пов`язаною зі збутом наркотичних засобів за грошові кошти.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування є достатньою для продовження застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Така позиція випливає й із практики Європейського суду з прав людини, в якій говориться про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

За даними матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється на цей момент досудового розслідування у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України.

Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допитів свідка від 11 липня 2022 року; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 31 жовтня 2022 року; протоколом обшуку від 25 лютого 2023 року; протоколами допитів свідка від 25 лютого 2023 року; висновком експерта від 26 лютого 2023 року; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25 лютого 2023 року, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості потребують перевірки і оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та інші), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які, в свою чергу, перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування та продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 червня 2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022091010000244 до шести місяців, тобто до 26 серпня 2023 року.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування та те, що 12 серпня 2023 року закінчується строк дії застосованого щодо підозрюваного запобіжного заходу, з огляду на те, що прокурором доведено наявність ризиків, які існують та не зменшилися, слідчий суддя, вирішуючи дане клопотання, також враховує вагомість наявних доказів про підозру у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я та майновий стан, відсутність офіційного джерела доходів, у взаємозв`язку з іншими вищевказаними обставинами вважає, що вони не дають достатніх підстав для застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

При цьому застосування інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, ніж інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, яке також, як вважає слідчий суддя, в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Крім того, до органу досудового розслідування та суду не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Застосування запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу, є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи або джерел його доходів, а також відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому такий запобіжний захід як застава буде завідомо непомірним для нього.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту також не гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов`язків, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого фактичного проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість злочину, соціальні зв`язки підозрюваного та характеризуючі його особу дані, стан здоров`я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених статтею 177Кримінального процесуального кодексу України, та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільнимзадля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом із тим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (частина третя статті 183 Кримінального процесуального кодексу України).

При цьому, згідно пункту 5 частини четвертої статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя вважає необхідним не визначати заставу з огляду на наведене нижче.

Слідчий суддя при вирішенні клопотання сторони захисту про визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави враховує в сукупності всі наявні обставини даного кримінального провадження, характер інкримінованого злочину та його тяжкість, те що, інкримінований злочин посягає на встановлений правовий режим обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, те, що виявлена та вилучена у підозрюваного кількість психотропної речовини відноситься до особливо великих розмірів, а відтак не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, які б давали підстави для обрання м`якшого запобіжного заходу підозрюваному або які б не виправдовували таке подальше тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.

Жодних даних, які б свідчили про існування на даний час підстав для визначення підозрюваному альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави слідчому судді не надано, тобто даних, які б спростовували особливості інкримінованого йому правопорушення.

Посилання сторони захисту на такі обставини, як непритягнення раніше до кримінальної відповідальності, наявність позитивної характеристики, постійного місця проживання, утримання двох неповнолітніх дітей, волонтерська діяльність та хвороба матері підозрюваного, самі по собі не можуть бути підставою для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки дані обставини є такими, які характеризують підозрюваного, і не виключають наявність ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і самі по собі є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного з огляду на конкретні обставини справи.

Також слідчий суддя зазначає, що стороною захисту не доведено у судовому засіданні, що ризики, на які посилається прокурор, відсутні або зменшились та/або наявність інших підстав для зміни запобіжного заходу.

Отож, доводи захисту в сукупності з іншими вищевказаними обставинами не дають достатніх підстав слідчому судді для визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.

Підсумовуючи все вищенаведене, слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом більш м`які запобіжні заходи не зможуть у повній мірі запобігти наведеним ризикам, що продовжують існувати та не зменшилися, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження, тому вважає, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити і продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 строком до 25 серпня 2023 року включно, але виключно в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя-

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25 серпня 2023 року включно в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Строк дії ухвали до 25 серпня 2023 року включно.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 04 серпня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1