Вирок № 112626794, 03.08.2023, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/904/23

03 серпня 2023 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника-адвоката ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023091120000078 від 25.03.2023 р. за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Сєвєродонєцьк Луганської області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, не працюючого, одруженого, раніше судимого: вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18.05.2001р. за ч. 2 ст. 206 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 2 роки (покарання відбув); вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.07.2005 за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 1 рік 6 місяців (покарання відбув); вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 09.06.2008 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 6 місяців (покарання відбув); вироком Старобільського районного суду Луганської області від 20.03.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки; вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.01.2020 за ч. 2?ст. 185 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі (покарання відбув, судимість не погашена),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и в:

31.01.2023, ОСОБА_4 перебував у домогосподарстві за місцем тимчасового проживання ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_3 , де виконував господарські роботи на прохання останньої. Того ж дня, близько 16 год. 45 хв., ОСОБА_4 зайшов до приміщення кухні вказаного житлового будинку, та на поверхні кухонного стола побачив мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 . Знаючи, що остання користується мобільним додатком «Приват24», в нього виник умисел на викрадення грошових коштів, які знаходились на банківській картці "Приватбанку" № НОМЕР_1 , через мобільний додаток «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по цей час, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань та з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаючи код доступу до додатку «Приват24» ОСОБА_6 , оскільки бачив як раніше потерпіла його вводила, перебуваючи в приміщенні кухні, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , без будь-якого дозволу ОСОБА_6 , шляхом несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) та автоматизованих систем - мобільного телефону останньої марки «Nokia G11», що дають змогу здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, не маючи права використовувати правомірно випущені електронні гроші, які зберігаються на рахунку потерпілої ОСОБА_6 , шляхом вводу коду доступу до додатку «Приват24» AT КБ "Приватбанк", авторизувався в мобільному додатку, у результаті чого проник до вказаної електронної системи без дозволу власника. В подальшому, без дозволу ОСОБА_6 , 31.01.2023 о 16:51 год. свідомо оформив документ на переказ електронних коштів, який існує в електронній формі, а саме - заявки на перерахування грошових коштів в сумі 6000 грн. на свою банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 . Після цього, використав вказаний електронний документ та перерахував грошові кошти в сумі 6000 грн. на свою вказану банківську картку «Ощадбанк». Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом підробки відомостей стосовно потерпілої ОСОБА_6 , підробив інформацію автоматизованої системи.

Про те, що ОСОБА_4 перерахував із банківської картки ОСОБА_6 грошові кошти на власну банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 в сумі 6000 грн., останній не повідомив, а таємно викравши їх у такий спосіб, розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну-шкоду на вказану суму.

Не зупиняючись на цьому, 08.02.2023, ОСОБА_4 вкотре перебуваючи за місцем тимчасового проживання ОСОБА_6 , що по АДРЕСА_3 , де виконував господарські роботи. Того ж дня, близько 14 год. 45 хв., ОСОБА_4 зайшов до приміщення кухні вказаного житлового будинку, та на поверхні кухонного стола побачив мобільний телефон, який належить ОСОБА_6 . В той час в нього знову виник умисел на викрадення грошових коштів, які знаходились на банківській картці "Приватбанку" № НОМЕР_1 , через мобільний додаток «Приват24».

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по цей час, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань та з метою особистого незаконного збагачення, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, знаючи код доступу до додатку «Приват24» ОСОБА_6 , оскільки бачив як раніше потерпіла його вводила, перебуваючи в приміщенні кухні, що розташована за адресою АДРЕСА_3 , без будь-якого дозволу ОСОБА_6 , шляхом несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів) та автоматизованих систем - мобільного телефону останньої марки «Nokia G11», що дають змогу здійснити несанкціонований доступ до інформації, яка обробляється в автоматизованих системах, не маючи права використовувати правомірно випущені електронні гроші, які зберігаються на рахунку потерпілої ОСОБА_6 , шляхом вводу коду доступу до додатку «Приват24» AT КБ "Приватбанк", авторизувався в мобільному додатку, у результаті чого проник до вказаної електронної системи без дозволу власника. В подальшому, без дозволу ОСОБА_6 , 08.02.2023 о 14:51 год. свідомо оформив документ на переказ електронних коштів, який існує в електронній формі, а саме - заявки на перерахування грошових коштів в сумі 20000 грн. на свою банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 . Після цього, використав вказаний електронний документ та перерахував грошові кошти в сумі 20000 грн. на свою вказану банківську картку «Ощадбанк» Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом підробки відомостей стосовно потерпілої ОСОБА_6 , підробив інформацію автоматизованої системи.

Про те, що ОСОБА_4 перерахував із банківської картки ОСОБА_6 грошові кошти на власну банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 в сумі 20000 грн., останній не повідомив, а таємно викравши їх у такий спосіб, розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.

Вказаними кримінальними правопорушеннями, ОСОБА_4 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 26 000 грн.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану; за ч.1 ст. 361 КК України як несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та за ч.2 ст. 361 КК України як несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, вчиненому повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України, визнав повністю та пояснив, що він добре знає потерпілу, бо вони обоє родом з Луганської області, а тому вона винаймала його щоб він допомагав по господарству.

Так, 31.01.2023р. потерпіла попросила його поповнити їй мобільний телефон за допомогою її мобільного телефону та додатку «Приват 24», тому він знав пароль до додатка, а телефон був без пароля. Після того, він зайшов у додаток та перерахував з рахунку потерпілої на свою картку 6000 гривень та побачив, що у потерпілої на рахунку є ще 700000 гривень. Пізніше перерахував з картки потерпілої ще 20000 гривень. Крадіжка була виявлена тоді, коли приїхав син потерпілої ОСОБА_7 та почав питати у матері де його власні гроші, які він перераховував на її рахунок. Він двічі здійснював перерахунок коштів на власну карту Ощадного банку, а потім знімав готівку в банкоматі. В нього з потерпілою гарні відносини, тому якби він попросив то вона б йому позичила. Шкода потерпілій відшкодована. Розкаявся у вчиненому. Просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона познайомилась з обвинуваченим коли жила в ліцеї в селищі Богородчани і тоді він допоміг їй переїхати до будинку, який вона винаймає в селі Старуня. Також обвинувачений часто допомагає їй по господарству, а саме заготував їй дрована на зиму, перекрив дах над машиною. Підтвердила, що обвинувачений дійсно без її відома зняв з її рахунку кошти в сумі 6000 гривень та 20000 гривень. Шкода їй відшкодована повністю. Сам обвинувачений також вибачився перед нею. Вона його прощає та просить суворо не карати та не позбавляти його свободи.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та прокурор не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, наслідки якої також роз`яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

Таким чином суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану; за ч.1 ст. 361 КК України як несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи та за ч.2 ст. 361 КК України як несанкціонованому втручанні в роботу інформаційної (автоматизованої) системи, вчиненому повторно.

При призначенні покарання суд враховує, що, згідно з ч. 4 ст. 12 КК України, скоєні обвинуваченим кримінальних правопорушень відноситься до проступків та тяжких злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також добровільне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який має не погашену судимість, за місцем проживання характеризується позитивно, шкоду відшкодував в повністю.

Крім того суд, враховує направлену на адресу суду досудову доповідь органу пробації від 20 липня 2023 року, відповідно до якої виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_4 можливе в умовах ізоляції при здійснені цілодобового нагляду.

В ч. 1 ст. 69 КК України зазначені умови призначення більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України. Зокрема такими умовами є наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

Сторона обвинувачення наголошувала в судовому засіданні на застосуванні ст. 69 КК України, в зв`язку з тим, що в обвинувальному акті зазначені та встановлено в судовому засіданні, три обставини, що пом`якшують покарання, це щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та повне відшкодування завданої шкоди.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи відсутність обтяжуючих обставин справи, наявність пом`якшуючих обставин, особу обвинуваченого, який офіційного власного заробітку не має, на обліку лікарів психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом наркозалежний F11.2, за місцем проживання характеризується позитивно, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, має не зняту та не погашену судимість за попереднім вироком, характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у виді позбавлення волі.

Таким чином, призначаючи ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України, суд визнав обставинами, які пом`якшують покарання його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди потерпілій та з урахуванням даних про особу ОСОБА_4 , вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.4 ст. 185 КК України.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення судових експертиз відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого залишити до набрання вироком законної сили домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374, 375, 376 КПК України суд

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 361, ч.2 ст. 361 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.4 ст. 185, ч.1 ст.69 КК України у виді 2 (двох) років 2 (двох) місяців позбавлення волі

-за ч.1 ст. 361 КК України 1 (один) рік обмеження волі

-за ч.2 ст. 361 КК України 2 (два) роки позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 , покарання у виді - 2 роки 2 місці позбавлення волі, з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Початок строку відбування покарання визначити з моменту затримання ОСОБА_4 в порядку виконання вироку.

Продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили.

Речові докази: DVD-R диск із інформацією вилученою в АТ «Ощадний банк» та банківську карту «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 28.03.2023р, скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1