Ухвала суду № 112625127, 02.08.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/7692/23

Провадження №: 1-кс/755/2270/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2023 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102040000088 від 26.05.2023 року,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 .

Клопотання погоджено прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102040000088 від 26.05.2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час особами, вчинили тяжкий злочин у сфері господарської діяльності в умовах воєнного стану в Україні за наступних обставин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та з дотриманням вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

Постановою Кабінету міністрів України від 05.03.2022 №202 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги», визначено, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України ведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан та діє на теперішній час.

Також, з метою забезпечення надання відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, пунктом 41 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України передбачено звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів військового та гуманітарного призначення, кінцевим отримувачем яких відповідно до гарантійного листа або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Крім цього, постановою Кабінету міністрів України від 01.03.2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», впроваджено спрощений режим ввезення гуманітарної допомоги на потреби суб`єктів, що здійснюють заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Відповідно ч. 1 ст. 141 Господарського кодексу України - прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Згідно до п. 57 ч. 3 Митного кодексу України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

За таких обставин, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 26.05.2023 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану в

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інші невстановлені на даний час особи, достовірно знаючи, що на балансі БО БФ «Будуй нову країну» перебуває значна кількість сухих пайків, які надані в якості гуманітарної допомоги від третіх осіб.

Разом з тим, зазначені особи були обізнані про бажання директора вказаного благодійного фонду безоплатно передати вказану гуманітарну допомогу на користь набувачів.

У цей час у ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб, виник спільний злочинний умисел, направлений на незаконне використання гуманітарної допомоги, яка перебуває на балансі благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну», а саме її продаж, з метою отримання прибутку.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , та інша невстановлена особа, будучи обізнані про те, що ОСОБА_9 перебуваючи на посаді директора благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну» (ЄДРОПУ 44801703) має право розпоряджатись предметами гуманітарної допомоги, що безоплатно надійшли до України від третіх осіб (донорів), а саме сухих пайків «Reduced Sodium Meal Individual Sopakco inc.» дійшли злочинної змови та вирішили збувати предмети гуманітарної допомоги, з метою особистого збагачення.

Реалізовуючи свій спільний протиправний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_8 підшукав покупця для збуту сухих пайків серед своїх знайомих, а саме ОСОБА_10 (анкетні дані змінено).

У подальшому, реалізуючи свій злочинний план, ОСОБА_8 , у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 26.05.2023 року, зустрівся із ОСОБА_10 та передав один сухий пайок «Reduced Sodium Meal Individual Sopakco inc.» останньому з метою демонстрації предмета угоди та повідомив, що вони коштують 10 доларів США за одиницю, однак у ході розмови знизили ціну до 6 доларів США за одиницю товару.

Після цього, у невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, ОСОБА_10 зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , які повідомили, що сухі пайки знаходяться у місті Рівне на складському приміщенні та повідомили, що вказані сухі пайки перебувають на балансі благодійної організації.

У подальшому, останні, з метою особистого збагачення, зловживаючи довірою директора благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну» ОСОБА_9 , зазначили, що передати сухі пайки вони зможуть лише на інший благодійний фонд, однак розрахунок повинен бути лише за готівкові кошти.

У подальшому останні домовились за продаж 60 000 сухих пайків за грошові кошти у розмірі 360 000 доларів США. Надалі, сторони угоди домовились, що ОСОБА_10 прибуває до складського приміщення у місті Рівне та після повного завантаження вищезазначеного товару, довірена особа ОСОБА_10 перебуваючи у місті Києві, передає обумовлені грошові кошти.

У подальшому, 05.06.2023 року ОСОБА_10 прибувши до приміщення ресторану «Львівська реберня», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тичини, 2, спільно із ОСОБА_11 (анкетні дані змінено), який перебував у ролі партнера, зустрілись із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою кінцевого узгодження угоди. Так останні визначились, що ОСОБА_10 06.06.2023 року прибуває до складського приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , де перебувають американськими сухі пайки «Reduced Sodium Meal Individual Sopakco inc.» у кількості 60 000 шт., на якому складські працівники завантажать у вантажні автомобілі вищезазначені пайки. Після повного завантаження ОСОБА_11 передасть грошові кошти у розмірі 360 000 доларів США в якості оплати за товари гуманітарної допомоги.

Цього ж дня, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_10 , що зустріч переноситься на 07.06.2023 року у зв`язку із складнощами при підшуканні вантажних автомобілів.

Надалі, у телефонному режимі, із застосуванням мобільного меседжера «WhatsApp», ОСОБА_4 з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав у смс-повідомленні ОСОБА_10 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 контактну інформацію з приводу благодійного фонду, а саме надіслав меморандум про співпрацю, де була зазначена благодійна організація «Благодійний фонд «Будуй нову країну» (ЄДРОПУ 44801703), як сторона угоди, проект документа містив анкетні дані директора фонду - ОСОБА_9 .

У подальшому, з метою викриття злочинної діяльності, було залучено до конфіденційного співробітництва благодійну організацію «Благодійний фонд «Незламність та відвага» в особі директора ОСОБА_12 , який добровільно погодився на участь у кримінальному провадженні.

Після цього, 06.06.2023 року відбулась телефонна розмова між ОСОБА_4 з номера мобільного телефону НОМЕР_1 та ОСОБА_10 в ході якого останні домовлялись про порядок передачі грошових коштів та участі кожної особи під час оборудки з продажу товарів гуманітарної допомоги. Так, у ході телефонної розмови, з номеру мобільного телефону НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що він приймає рішення, а також зазначив, що ОСОБА_4 прибуде до складського приміщення у Рівненській області, а грошові кошти необхідно передати йому.

Так, 07.06.2023 року ОСОБА_10 прибув до обумовленого раніше складу, за адресою АДРЕСА_3 спільно із ОСОБА_4 де відбувалось завантаження сухих пайків до вантажних автомобілів, що закінчилась 08.06.2023 року близько 14:00 та поза домовленістю завантажили лише 45 392 сухі пайки.

Після чого, ОСОБА_4 передав ОСОБА_10 документи, підписані від імені директора благодійної організації «Благодійний фонд «Будуй нову країну» ОСОБА_9 , а саме «Меморандум про співпрацю», акти приймання-передачі гуманітарної допомоги та телефонував ОСОБА_7 , якому повідомив, що закінчили завантаження сухих пайків.

Надалі, 08.06.2023 року близько 15:40 ОСОБА_11 за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 зустрівся за адресою вулиця Володимира Сікевича, 28А у місті Києві , де ОСОБА_11 передав ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 272 300 доларів США, як оплату за сухі пайки.

Отже, ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , іншими невстановленими особами, вчинили незаконне використання гуманітарної допомоги, в умовах воєнного стану, з метою отримання прибутку. 08.06.2023 року ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України. 09.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2023 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід вигляді тримання під вартою зі строком до 05.08.2023 року з можливістю внесення застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Однак, для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновок експерта щодо товарознавчої експертизи, розсекретити матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, отримати відповідь на запит до Державної митної служби України щодо походження вилученої гуманітарної допомоги, та при необхідності виконати інші слідчі та процесуальні дії.

У зв`язку з цим, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні в строк до 05.08.2023 року об`єктивно не можливо внаслідок складності провадження.

Результати проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також результати експертизи мають важливе значення для остаточної кваліфікації дій підозрюваних, встановлення ролі підозрюваних під час вчинення кримінального правопорушення, а тому в подальшому будуть використані під час судового розгляду.

Дані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не можуть бути завершені до закінчення двохмісячного строку досудового розслідування у зв`язку із складністю провадження, пов`язаною із необхідністю проведення тривалої експертизи, без висновку якої неможливо завершити досудове розслідування.

Провести вказані слідчі та процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим, у зв`язку із тривалістю проведення призначення експертиз.

Також слід врахувати, що матеріали кримінального провадження були направлені за підслідністю до СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві та тривалий час слідчим відділом Солом`янського УП ГУНП у м. Києві не було проведено необхідні слідчі дії у зв`язки з чим 21.07.2023 Київською міською прокуратурою було доручено проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчому відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві.

Крім того, проведення вищевказаних процесуальних та слідчих (розшукових) дій під час проведення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та перевірки вже зібраних. Виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу. В подальшому під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати значення у доказуванні винуватості підозрюваних осіб.

Завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та провести в повному обсязі вказані вище процесуальні дії можливо в трьохмісячний строк, тобто до 09.09.2023.

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_16 від 01.08.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.

Як зазначає слідчий у клопотанні, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків; протоколами допитів свідків; протоколом огляду документів; протоколом огляду та вручення імітаційних засобів та іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які можуть бути порушені у разі обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_4 після повідомлення останньому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, що є тяжким кримінальним правопорушенням, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто, метою продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, а також запобігання настання зазначених вище ризиків.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, а санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років з конфіскацією майна, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від слідства та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Все зазначене надає достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , розуміючи можливі наслідки розгляду кримінального провадження у суді, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, також має місце, оскільки досудове розслідування триває незначний проміжок часу, а тому з урахуванням здобутих нових доказів виникла необхідність у перевірці причетності ОСОБА_4 до аналогічних злочинів, вчинених напередодні.

Таким чином, ОСОБА_4 перебуваючи на свободі до завершення досудового розслідування може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, про які на даний час органу досудового розслідування не відомо, та які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення даного кримінального правопорушення, а також можливо вчинених інших кримінальних правопорушень.

Отже, ОСОБА_4 володіючи інформацією про наявні у органу розслідування докази, оскільки відомості про них зазначено в повідомленні про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, може знищити додаткові докази, про які на даний час невідомо слідству.

Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час не допитані всі свідки, не встановленні всі учасники вчинення кримінального правопорушення та його обставини, існує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме реальну можливість незаконно впливати на інших учасників процесу з метою уникнення відповідальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_4 на даний час не має законного джерела доходу, може продовжити свою незаконну діяльність пов`язану з продажем гуманітарної допомоги, враховуючи встановлені в ході досудового розслідування обставини справи.

У ході досудового розслідування також не отримано відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватись в умовах Київського слідчого ізолятору Державної кримінально-виконавчої служби України, та не встановлено обставин, які виправдовували б ОСОБА_4 та вказували на відсутність вищевказаних ризиків та надавали підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

В даному випадку слід звернути на цинічність кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 .

Так, в умовах воєнного стану, в час коли значна частина українського народу потребу допомоги, яку безоплатно надають благодійні фонди, ОСОБА_4 з іншими особами вирішили обмежити право таких осіб на отримання гуманітарної допомоги, а при цьому ще і заробити понад 10 млн. грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були наведенні у клопотанні про обрання запобіжного заходу, існують та не відпали, у зв`язку з цим прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, прокурор зазначив, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій.

Захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 посилаючись на те, що підозра та ризики, наведенні у клопотанні, не обгрунтованні та не доведенні у судовому засіданні прокурором. Крім того, зазначив, що підозрюваний не є субєктом кримінального провадження, раніше не судимий, має цивільну дружину і дитину, потребує медичного нагляду у звязку з хворобою (гіпертонія), а тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт за місцем реєстрації або його тимчасового проживання у м. Києві. Крім того, надав суду характеризуючі матеріали на підозрюваного ОСОБА_4 .

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи та прохання свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права. Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Судом було встановлено, що 26.05.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102040000088 були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України.

09.06.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2023 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.08.2023 року включно.

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_16 від 01.08.2023 року строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, відображеній у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає те, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя на підставі наданих матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим - позбавлення волі на строк до семи років; вік та стан здоров`я підозрюваного - молодий вік та відстуність захворювань, які б перешкоджали знаходженню у ДУ "Київський слідчий ізолятор"; репутацію підозрюваного; майновий стан - відсутність офіційного місця роботи (немає стабільного джерела доходу); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, то слід зазначити таке. Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 , будучи обізнаним з санкцією статті, яка йому інкримінуються, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним ймовірно вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Тому даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано і ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. А тому, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , даний ризик є цілком реальним.

Суд вважає обґрунтованим стороною обвинувачення і ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зважаючи на те, що підозрюваний офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому даний ризик є цілком реальним. Крім того, суд вважає, що стороною обвинувачення не доведено ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. На підставі вказаних вище обставин у їх сукупності та взаємозв`язку слідчий суддя дійшов висновку про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, про які зазначає слідчий у клопотанні, а саме: отримати висновок експерта щодо товарознавчої експертизи, розсекретити матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, отримати відповідь на запит до Державної митної служби України щодо походження вилученої гуманітарної допомоги, та при необхідності виконати інші слідчі та процесуальні дії.

Доводи сторони захисту про необгрунтованість ризиків у клопотанні не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. Клопотання захисника про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту є необгрунтованим. На думку слідчого судді, у разі застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження.

Продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 необхідне для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Разом з тим, враховуючи зменшення ризиків, майновий та сімейний стан ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за можливе зменшити ОСОБА_4 розмір застави, визначений в ухвалі суду про обрання запобіжного заходу, до 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки зазначений розмір застави в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 176-178, 181, 194, 197, 199, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування до 08 вересня 2023 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 1 342 000 грн, яка може бути внесена як самою підозрюваною особою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження; здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави. Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 04 серпня 2023 року о 11 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1