Вирок № 112624457, 04.08.2023, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 711/2824/22

Провадження № 1-кп/702/16/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.08.2023 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250330000002 від 03.01.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Монастирище Черкаської області, громадянина України, місце державної реєстрації: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , освіта вища, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , законного представника потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_6 ,

представника потерпілих ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_11

потерпіла ОСОБА_9 , представник цивільного відповідача Моторно (транспортного) бюро України та представник Уманського районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області не з`явились,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 03.01.2022, близько 00 години 15 хвилин, керуючи автомобілем «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись вулицею Київська біля будинку № 26 в селищі Цибулів Уманського району Черкаської області, в напрямку від міста Монастирище до села Івахни Уманського району Черкаської області, в темну пору доби, в порушення вимог - п.п. 2.3 б), 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 зі змінами та доповненнями (далі - ПДР), був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, виявивши пішохода, який рухався проїзною частиною в зустрічному напрямку, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 .

Після наїзду на ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в порушення вимог п.п. 2.10 а), 2.10 г), 2.10 д) ПДР, не викликав карету швидкої допомоги, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу, умисно самовільно залишив місце дорожньо-транспортної пригоди на керованому ним автомобілі «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Унаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні під час судового розгляду справи свою вину у вчиненні злочину не визнав, відмовився давати показання, керуючись ст. 63 Конституції України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_11 просив винести виправдувальний вирок, кримінальне провадження закрити за недоведеністю обвинувачення, посилаючись на те, що діям пішохода ОСОБА_12 не надана правова оцінка, протокол обшуку від 03.01.2022 є недопустимим доказом, оскільки 03.01.2022 на території домоволодіння, що по АДРЕСА_3 слідчим було проведено обшук без відповідної ухвали слідчого судді.

Протокол обшуку не містить посилань на підставу проведення невідкладеного обшуку. З метою узаконення своїх дій слідчий звернувся з клопотанням до слідчого судді 04.01.2022. Однак, слідчий подав клопотання саме про надання дозволу на проведення огляду надвірної споруди, що по АДРЕСА_3 . Тобто, з відповідним клопотанням про проведення обшуку на виконання вимог ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий до слідчого судді не звертався.

Ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 клопотання слідчого задоволено та надано дозвіл на проведення огляду надвірної споруди.

У зв`язку з цим, обшук проведено без відповідних на те підстав, без відповідного на те дозволу суду як до його проведення, так і після, вказані обставини свідчать про недопустимість зазначеного доказу.

При проведенні обшуку була порушена процедура проведення обшуку, учасникам даної слідчої дії не були роз`яснені права та обов`язки, слідчим не з`ясовано кому належить домоволодіння, де проводився обшук, у протоколі не зазначено технічний пристрій на який було здійснено запис.

Відеозапис обшуку від 03.01.2022 наданий прокурором в судовому засіданні 28.04.2023 був отриманий прокурором поза межами кримінального провадження, оскільки отримувався від слідчого після початку судового розгляду, диск на якому зафіксовано обшук не містить будь-яких маркувань та ідентифікаторів є копією документу, а не його оригіналом, а тому не може бути належним та допустимим доказом.

Протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 вважає недопустимим доказом, оскільки допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 зазначила, що вона була присутня при проведенні слідчого експерименту, і за її участі проводився слідчий експеримент. Однак, транспортний засіб який використовувався при проведенні слідчого експерименту був не Форд Фюжен, як зазначено у протоколі, а інший автомобіль. Крім того, під питанням № 6 було з`ясовано, що на проїжджій частині, а саме на місці знаходження електричних опор № 13 та № 14 відстань між якими складає 20,1 м, легковий автомобіль долав т1 - 0,93 с, т2 - 0,89 с, т3 - 0,94 с, і середнє значення складає 0,92 с. За таких обставин, оскільки не прописано який саме автомобіль долав вказану відстань, під чиїм керуванням подолав дану відстань, і між якими електричними опорами № 13 та № 14, оскільки електрична опора оглядом місця події не встановлена, відповідно і їх відстань не встановлена. Вважає, що вказані дані добуті неналежним шляхом, а тому протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 09.06.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 потерпіла зазначила, що погодні умови, дорожня обстановка та статистичний транспортний засіб відповідають тим, що були на момент ДТП. Тобто, за даних обставин, слідує, що при проведенні даної слідчої дії також використовувався автомобіль Форд Фюжен. Крім того, замірами також було встановлено видимість елементів проїжджої частини, що становить 42,4 м та видимість пішохода з робочого місця водія автомобіля Форд Фюжен, що становить 64,7 м. Однак, у протоколі відсутні дані, яким чином було проведено дані заміри, під чиїм керуванням. Якщо слідча дія проводилась виключно за участі потерпілої, то є очевидним, що саме потерпіла перебувала на робочому місці водія, і саме вона визначала вказані відстані, які зазначені в протоколі. Однак, як зазначила потерпіла в ході її допиту, вона не є водієм, і не керує транспортним засобом. У зв`язку із цим, вважає дані, які зазначені у протоколі є вигаданими і не відповідають дійсності. У зв`язку із цим протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом.

Виходячи із цього, висновок експерта від 17.06.2022 № СЕ-19/124-22/5890ІТ вважає недопустимим доказом, оскільки експерт при проведенні автотехнічного дослідження на предмет технічної можливості чи міг водій уникнути дорожньо - транспортної пригоди, дає відповідь і при цьому, посилається саме на дані отриманні під час слідчого експерименту потерпілої. Оскільки, дані отримані в ході слідчого експерименту потерпілої є недопустимим доказом, автоматично і недопустимим доказом повинен визнаватись і вказаний висновок експерта.

Окрім того, також вважає недопустимим доказом протокол огляду предметів та постанову про визнання речовими доказами автомобіль Форд Фюжен, фари та змиви, які були вилучені з автомобіля, оскільки вони проведенні з порушенням вимог КПК України. Сам по собі обшук і огляд є різні слідчі дії, на це є різні статті КПК України, і одне іншим підмінятися не може. Крім того, обшук був проведений за участю підозрюваного ОСОБА_3 , при цьому слідчим не роз`яснено право підозрюваному запросити захисника під час проведення даної слідчої дії.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 показала, що 02.01.2022 близько 20 год вона, її чоловік, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 пішли в кафе «Фортуна», вулиці вона не знає, яке знаходиться в районі цукрового заводу смт Цибулів Уманського району Черкаської області, де перебували до закриття. Вони всі вживали алкогольні напої в невеликій кількості, проте в стані алкогольного сп`яніння не перебували. Вона особисто випила приблизно одну чарку вина. Коли кафе вже закривалось, вони вирішили йти додому. Десь о 23 год 30 хв вони вийшли з кафе. ОСОБА_15 та ОСОБА_14 залишились біля приміщення кафе, оскільки в кафе вони познайомились із хлопцями. Вона та її чоловік ОСОБА_16 пішли додому. До вулиці Київської вона з чоловіком йшла поруч по вулиці, яка є перпендикулярною до вказаної вулиці, а потім вони розділились. Рухаючись по вул. Київська вона йшла по правій стороні узбіччя трохи попереду ОСОБА_17 в сторону м. Монастирище, а ОСОБА_17 йшов по лівій стороні узбіччя в сторону м. Монастирище, тобто вони рухались по різних краях дороги, по узбіччю. Проїжджа частини дороги у даному місці не вузька, стан дорожнього покриття нормальний, дорожнє покриття було сухе, на стовпах горіли ліхтарі. Ширина проїжджої частини приблизно 7 - 8 метрів. Із однієї сторони узбіччя вкрите «мучкою» та поросло травою. Був мороз та вітер. Через деякий час вона побачила, що їде автомобіль на великій швидкості їм назустріч. Автомобіль, на її думку, рухався приблизно зі швидкістю 100 км/год. Коли вонна обернулась, щоб подивитись де її чоловік, в цей момент побачила, що ОСОБА_17 стоїть обернутий спиною до автомобіля, і підкурює цигарку. Після чого вона почула сильний тупий удар, після чого чоловіка на узбіччі вже не було.

Коли вона знайшла ОСОБА_17 , то він лежав біля забору. Потім вона та ОСОБА_15 почали надавати першу медичну допомогу, але ОСОБА_17 уже був без ознак життя. Автомобіль контактував із її чоловіком правою стороною передньої частини автомобіля, із пасажирської сторони. Після ДТП, обвинувачений не намагався вибачитись, жодних дій з цього приводу не здійснював.

Вона не є водієм, і ніколи не керувала транспортним засобом. Вона приймала участь в слідчому експерименті 2 рази. Коли проводився перший раз слідчий експеримент за її участі вона показувала де стояла вона, де був її чоловік, використовувався транспортний засіб інший, ніж той що вчинив наїзд, проводились заміри. За допомогою даного автомобіля визначалась швидкість руху автомобіля. В процесі проведення слідчого експерименту автомобіль рухався то в одну сторону, то в іншу сторону декілька разів. Вона приймала участь в другому слідчому експерименті при цьому використовувався автомобіль, той самий, що був при першому експерименті, в салоні автомобіля вона не перебувала. При проведенні слідчого експерименту другий раз вона показувала все те саме, де стояв чоловік, визначалась швидкість руху автомобіля. Слідчий експеримент проводився за участі легкового транспортного засобу, який схожий на джип.

Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 додатково показала, що автомобіль, який здійснив наїзд на ОСОБА_12 був темного кольору, після зіткнення даний автомобіль зупинився навпроти кафе «Квочка». Вона побігла на світло «стопів». Коли вона підбігла до автомобіля до приміщення кафе, то помітила, що біля кафе стояло два автомобіля, автомобіль темного кольору, який здійснив зіткнення - від`їхав, залишився автомобіль світлого кольору. Потім вона поверталась назад шукати свого чоловіка, та до неї підбігла ОСОБА_14 і взяла її за плече, та запитала її де чоловік ОСОБА_17 . Вона відповіла, що вона не розуміє, де дівся її чоловік.

Просила призначити максимальну міру покарання.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 показала, що 02.01.2022 вона із чоловіком приїхали до сина забрати внучку ОСОБА_18 на різдвяні канікули. Побули в гостях, забрали внучку, і підвечір поїхали додому. Десь о 20 год 02.01.2022 вона набрала сина, вони поговорили та лягли відпочивати. Вночі зателефонував сват та повідомив, що її син ОСОБА_12 загинув. Приблизно за одну годину вони прибули в смт Цибулів із Тальнівського району, де проживають. Її син ще знаходився на місці дорожньо-транспортної пригоди. Речі сина (шапка тощо) були на узбіччі, а син лежав під тином. Він був покалічений, від удару йому відірвало ногу та відкинуло за 20 чи 28 метрів від місця зіткнення. Дорога була освітлена, дорожнє покриття сухе, видимість була приблизно 100 м.

Те, що вони пережили не можна передати словами. Вона не бачила самої події ДТП, проте вона бачила наслідки. Її чоловіка через сильні хвилювання з місця дорожньо-транспортної пригоди забрали до лікарні в м. Монастирище.

Вона була присутня на слідчих експериментах. Слідчий експеримент проводився за участі легкового автомобіля іноземного виробництва, для визначення швидкості автомобіля. Вона впевнена, що при наявності таких травм у сина та дальності польоту тіла, швидкість руху автомобіля була не менше, ніж 100 км/год.

Обвинувачений ніяким чином із нею не зв`язувався, пробачення не просив. На 38 день після загибелі сина до них додому приїхала мати обвинуваченого та пропонувала 20 000 грн на обід. Вони не взяли дані гроші. Цивільний позов підтримує в повному обсязі.

Просила призначити максимальну міру покарання.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що 02.01.2022 він із дружиною забирали від сина внучку до себе. Приїхавши додому, вони зателефонували сину і повідомили, що доїхали та лягли відпочивати. Вночі до дружини зателефонували та повідомили, що ОСОБА_17 загинув. Дружина попросила сусіда, щоб той довіз їх в смт Цибулів. Доїхали дуже швидко, за 1 год чи 1 год 25 хв. Внучка була з ними та бачила все. На місці події лежав його син накритий ганчіркою. Він підбіг до нього, обійняв його голову руками, проте череп був повністю пошкоджений та його руки торкнули головний мозок. Потім до нього викликали швидку медичну допомогу і все, що відбувалось потім він пам`ятає смутно. Із моргу сина забирала жінка, син та друзі, бо він не зміг морально цього зробити. Через 2 неділі після загибелі сина, неподалік місця події приблизно за 35 м, він знайшов кросівок сина та віддав слідчому.

В день дорожньо-транспортної пригоди опадів не було, була суха дорога, освітлення було добре.

Він був присутній при проведенні слідчого експерименту. Слідчі їздили на автомобілі визначали швидкість. Заміри проводились за участі усіх потерпілих, адвоката, слідчих. ОСОБА_19 показувала, а поліцейські проводили заміри. Поліцейські при проведенні слідчого експерименту використовували автомобілем білого кольору марки Hyundai кросовер. Даним автомобілем керував один із слідчих. Коли проводився слідчий експеримент вдруге, автомобіль був такий, як і в перший раз.

До них додому приїздила матір обвинуваченого та пропонувала 20 тисяч грн. Вони відмовились від даних грошей.

Просив призначити максимальну міру покарання.

В судовому засіданні законний представник потерпілої ОСОБА_9 ОСОБА_20 просила призначити обвинуваченому максимальну міру покарання.

В судовому засіданні представник потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - ОСОБА_10 просив визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, цивільний позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що були новорічні святки та 02.01.2023 після 17 год вона разом із сестрою ОСОБА_22 прийшли до домоволодіння ОСОБА_23 . Вони посиділи за столом, практично спиртних напоїв не вживали, після цього пішли до місцевого кафе «Фортуна», яке на території цукрового заводу. В кафе вони прийшли приблизно о 20:45 - 20:50, де вживали міцні алкогольні напої в невеликій кількості. Приблизно о 23:15 - 23:20 год, вони вийшли з кафе, і ОСОБА_16 із ОСОБА_24 пішли додому. Вона з ОСОБА_22 залишились біля кафе, оскільки попросили відвідувачів кафе, щоб їх підвезли додому, оскільки була «легка» ожеледиця. Так, сівши до автомобіля, вони рухались в сторону центру смт ОСОБА_25 та під`їхали до іншого кафе «Віталія Квочки», що в смт. Цибулів, де зупинилися. Оскільки вона з сестрою проживають поряд із сім`єю ОСОБА_23 , то напрямок їх руху збігався. Біля даного кафе пролягає центральна дорога та вони з сестрою вже мали виходити з автомобіля та йти цією дорогою додому, проте в цей момент її сестра ОСОБА_15 сказала, що щось як сплеснуло, підлетіло, наче салют, наче замикання фар відбулось, блимнуло світло в автомобілі, що рухався в зустрічному до них напрямку. Сестра в автомобілі сиділа спереду біля водія, вона сиділа позаду водія. В автомобіля на якому вони під`їхали, було вимкнене світло фар, двигун не працював.

Вона, вийшовши з автомобіля, згадала, що ОСОБА_16 із ОСОБА_24 мали йти попереду них. Її сестра залишилась в автомобілі, а вона вирішила побігти подивитись що сталось.

Напроти кафе зупинився обвинувачений ОСОБА_26 , вийшов із автомобіля з водійської сторони. Вона обвинуваченого знає багато років, а тому його упізнала. Вона підбігла до нього та запитала чи він не бачив, що трапилось. Обвинувачений був в неадекватному стані: хитався, було чути перегар, на її думку, він був добре випивший. Побачивши її, запитав « ОСОБА_27 це ти?», на що вона відповіла, що так. Обвинувачений висловився до неї нецензурними словами, сів в автомобіль, зірвався із місця і поїхав далі.

Вона вирішила підбігти подивитись, що сталося. Подолавши деяку відстань, вона побачила ОСОБА_28 , яка рухалась попереду. Порівнявшись із нею, вона шарпнула її за плечі та запитала її де ОСОБА_17 та що сталось. ОСОБА_19 відповіла, що нічого не сталось, ОСОБА_17 йшов позаду та підкурював цигарку. ОСОБА_19 була в шоковому стані. Вона із ОСОБА_19 повернулись назад до кафе, забравши її сестру ОСОБА_29 стали шукати ОСОБА_17 . Вона включала ліхтарик на телефоні, щоб знайти ОСОБА_17 . На зворотній дорозі вони знайшли ОСОБА_17 , який лежав без ознак життя під забором з другої сторони дороги від руху ОСОБА_30 . Її сестра ОСОБА_15 робила ОСОБА_17 штучне дихання, вона тим часом викликала швидку медичну допомогу.

Інших автомобілів, які рухались в момент зіткнення не було, були лише автомобілі біля кафе, вони стояли. В цей момент рухалась тільки машина обвинуваченого. У місці, де відбулося зіткнення було дуже темно, освітлення було лише біля кафе. В ту ніч було дуже вітряно та була ожеледиця на обочині. На дорозі ожеледиці не було, були проталини. ДТП відбулось на рівній ділянці дороги.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_31 показала, що на час інкримінованих подій вона працювала в екстреній медичній допомозі Монастирищенської підстанції. 02.01.2022 близько 24:00 години надійшов виклик (екстрене повідомлення) про ДТП в смт Цибулів, назву вулиці вона не пам`ятає. Хто повідомив невідомо. Було дуже холодно, був вітер, снігу не було. До місця ДТП вони їхали максимум 12 хвилин. Дорожньо-транспортна пригода відбулася на центральній дорозі, по правій стороні узбіччя в сторону Цибулева із м. Монастирище, десь метрів за сто по правій стороні лежав чоловік без будь - яких ознак життя. Коли вони приїхали на місце ДТП, то було встановлено смерть до прибуття швидкої медичної допомоги. Було проведено огляд потерпілого, а саме: зіниці на світло не реагували, були розширені, відсутнє дихання, відсутній пульс на сонній артерії та на периферії. Травми у потерпілого були не сумісні з життям. Про смерть потерпілого було повідомлено на лінію «102». Через певний час приїхали працівники поліції, а вони поїхали назад. Було дуже, дуже темно, вони фарами швидкої присвідчували потерпілого. Потерпілий лежав на узбіччі. Освітлення було лише біля кафе. На місці пригоди була дружина, мати та батько потерпілого, була ще одна жінка, хто вона не знає. Волосся у потерпілого було в крові. Доступ до тіла потерпілого був можливий. Після того, як вони констатували смерть, вони ще залишались на місці події деякий час. На дане місце ДТП їх викликали 2 рази, другий раз до батька потерпілого. Батька потерпілого вони забрали із собою у приймальне відділення, бо йому стало зле: був підвищений тиск та серцебиття. До місця де знаходився потерпілий їх привели люди, які уже чекали швидку допомогу на узбіччі центральної дороги. Зараз усі виклики фіксуються у телефонному режимі (час, дата тощо), а раніше все записували у журнал (час, дата, час відбуття тощо). Всі виклики поступають безпосередньо до диспетчера в м. Черкаси, а потім диспетчер кидає виклик на відповідну бригаду. Коли із м. Черкас надійшов виклик про ДТП, бригада була на місці Монастирищенської підстанції, не на виїзді. За екстреним повідомлення вони повинні виїхати до 2 хвилин, а саме за 1 хвилину. Водієм швидкої був ОСОБА_32 . Автомобіль швидкої у них новий.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що приблизно рік тому його товариш ОСОБА_3 зателефонував йому близького 24 год та запитавши чи він перебуває вдома, попросив залишити на території домоволодіння власний автомобіль. Оскільки, його гараж був порожній, він погодився. Приблизно о 24 год ОСОБА_3 приїхав до нього на автомобілі Ford з іноземними номерами, синього кольору. На автомобілі Ford була пошкоджена фара та крило, скло та капот. Права фара перебувала в автомобілі та була без скла. ОСОБА_3 йому не пояснював чому був пошкоджений автомобіль, лише сказав, що пояснить все завтра, коли буде забирати автомобіль. ОСОБА_3 був знервований. Після того, як він поставив автомобіль до гаража, ОСОБА_3 покинув його домоволодіння. На наступний день він дізнався, що сталася ДТП від своєї матері. Згодом в цей же день до нього прибули працівники поліції та вилучили вказаний автомобіль, що належить ОСОБА_3 , з його гаража, який перебуває на території його домоволодіння. Згода на огляд гаража була добровільною. Слідчий зачитував документ на підставі якого проводився огляд. Огляд проводився за участі ОСОБА_3 . На вилученому працівниками поліції автомобілі була одна фара ціла, а інша розбита, яка перебувала в автомобілі.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_34 показав, що він складав висновок № СЕ - 19/124 - 22/4540 - ІТ від 25.05.2022 та висновок № СЕ - 19/124-22/5890-ІТ від 17.06.2022. При виконанні експертизи та наданні висновку від 17.06.2022 йому було надано всі вихідні дані для проведення експертизи. Вихідні дані надавались слідчим. Будь - яких сумнівів з приводу ідентичності показників, які містяться в протоколах слідчих експериментів за участі підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_6 у нього не викликало. В його практиці такі випадки траплялись. Видимість елементів проїжджої частини з робочого місця водія з увімкненим світлом фар вимірюється з робочого місця водія. За умови, що вказані дані були б встановлені поза робочим місцем водія, то такі дані могли б незначною мірою вплинути на остаточний результат експертизи. Місце на яке вказала потерпіла ОСОБА_6 як наїзд співпадало з місцем осипу скла, а тому її показали бралися до уваги. Місце наїзду на яке вказував ОСОБА_3 не співпадало з слідами зіткнення, а тому дана версія не є вірогідною. Він окремо не встановлював місце наїзду на потерпілого.

При виконанні експертизи ним бралися до уваги план - схема, показання потерпілої, свідків, порівнявши їх, ним було встановлено місце наїзду. Він не визначав момент виникнення небезпеки для водія, це визначав слідчий. Він вважає, що слідчий правильно визначив момент виникнення небезпеки, саме з моменту потрапляння в поле зору пішохода, оскільки пішохід йшов по проїжджій частині. Ним не вираховувалась відстань на якій знаходився автомобіль від місця наїзду в момент виявлення пішохода з урахуванням швидкості, яка дозволена у населеному пункті, оскільки ОСОБА_3 мав можливість і при більшій швидкості руху зупинитися. Швидкість автомобіля встановлювалась поясненнями ОСОБА_6 , яка вказала за скільки секунд автомобіль долає відстань, так і було вирахувано його швидкість в км/год. Гальмівний шлях для зупинки автомобіля мав складати 63,5 - 63,7 м, відстань на якій знаходився автомобіль від місця наїзду в момент виникнення небезпеки для водія складала 64,7 м, тобто водій міг зупинитись, якби відразу зреагував на небезпеку. Якщо водій має можливість зупинитися, то безпечний об`їзд не враховується, оскільки в першу чергу водій повинен зупинитися, а не робити інші маневри. Версію підозрюваного з приводу того, що потерпілий відступив в момент наближення на 3 кроки назад, він спростував, як технічно неможливу, оскільки водій вказав не вірне місце наїзду на потерпілого. Тому покази водія визначені як не спроможні. Враховуючи, що місце наїзду на відстані 2,2 м від правого краю проїзної частини суперечить осипу уламків, які розміщені не далі ніж на 1 м від правого краю проїжджої частини, тому показання ОСОБА_3 щодо розташування місця наїзду можна вважати технічно не спроможними.

Показання свідків, потерпілих є логічними, послідовними, повністю узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх правдивості та повністю відтворюють подію вчиненого кримінального правопорушення.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 під час судового розгляду, його вина у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України, доведена доказами, які судом визнані належними та допустимими, а також безпосередньо дослідженими у судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Судом встановлено, що згідно змісту витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.01.2022 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12022250330000002 за ч. 2 ст. 286 КК України з наступним викладом обставин: 03.01.2022 близько 00 год 15 хв водій невстановленого транспортного засобу, рухаючись по вул. Київській смт Цибулів Уманського району Черкаської області, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку із автомобілем по проїзній частині, в результаті ДТП ОСОБА_12 загинув на місці події. Водій невстановленого транспортного засобу зник з місця пригоди (а.с. 124 том 2).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2022 внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 12022250330000005 за ч. 1 ст. 135 КК України, з наступним викладом обставин: 03.01.2022 близько 00 год 15 хв водій автомобіля «Ford Fusiou», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по вул. Київська смт Цибулів Уманського району Черкаської області здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зник з місця пригоди не надавши допомогу (Монастирищенська ОТГ) (а.с. 125 том 2 ).

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 03.01.2022 із таблицями зображень до нього, проведеного в період часу з 02 год 00 хв до 04 год 10 хв у присутності понятих з застосуванням технічних засобів фіксації, оглянуто ділянку автомобільної дороги в напрямку від с. Долинка до м. Монастирище. Оглядом встановлено місце ДТП, що знаходиться в смт Цибулів по вул. Київська, вид покриття асфальтобетонне, стан покриття сухе, ділянка дороги в момент огляду освітлена міським електроосвітленням, дорожнє покриття для двох напрямків, їх ширина 3,5 м для кожного напрямку до проїжджої частини з обох сторін примикає узбіччя. З місця пригоди вилучені уламки та взуття трупа (а. с. 126 - 141 том 2).

Відповідно до даних план - схеми до протоколу огляду місця ДТП від 03.01.2022 графічно зображені координати положення електроопори № 13, трупа ОСОБА_12 , черевика (правого) та уламків, які знаходяться з правої сторони поблизу узбіччя (а.с. 133 том 2).

Згідно з протоколом огляду трупа від 03.01.2022, проведеного в період часу з 08 год 30 хв до 08 год 50 хв оглянуто труп ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Труп одягнений в куртку чорного кольору, чорну кофту з логотипом «NIKE» червоного кольору, джинси темно - синього кольору, поряд з трупом знаходиться шапка чорного та синього кольорів. Під час огляду вилучено: куртку чорного кольору, джинси темно синього кольору, шапку чорного та синього кольорів (а.с. 142 - 144 том 2).

Відповідно до висновку експерта № 05 - 7 - 02/005 від 03.01.2022 на основі даних судово - медичної експертизи трупа ОСОБА_12 , 1989 року народження, його смерть настала в результаті інших уточнених травм з залученням кількох ділянок тіла: закритої черепно - мозкової травми з ушкодженням кісток основи та склепіння черепа, крововиливами під м`які та тверді мозкові оболонки, забоєм-розмізченням та травматичним набряком - набубнявінням головного мозку: закритої тупої травми грудної клітки; множинних двосторонніх переломів ребер з забоями легень та правостороннім гемотораксом (накопиченням крові в плевральній порожнині); перелому шийно - грудного відділів хребта: закритої тупа травми органів черевної порожнини та заочеревинного простору; крововиливів в навколонаднирникову клітковину; крововилив в правий купол діафрагми, крововиливів в жирову клітковину підшлункової залози; рваних ран правого нижньої кінцівки з ушкодженнями судин та зовнішньою кровотечею; закритого перелому нижньої третини правого стегна.

Поєднана травма в своєму перебігу ускладнилась внутрішньою та зовнішньою кровотечею, геморагічним, травматичним та спінальним шоком.

Вказані ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів, можливо в час та при обставинах вказаних в постанові (ДТП 03.01.2022) і носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.

Вищевказані тілесні ушкодження виявлені при судово - медичній експертизі у ОСОБА_12 знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

При зовнішньому дослідженні виявлено: садно нижньої третини правого передпліччя по задній поверхні, садно та синець тильної поверхні правої кисті, дуговидне та видовжене садно лівої половини передньої черевної стінки, шість косо-вертикальних саден передньої черевної стінки справа, садна правої здухвинної ділянки, садна та синці правої поперекової ділянки, садна лівої поперекової ділянки, садна нижньо-зовнішнього кута правої сідниці, садна в нижній третині правого стегна по передньо-зовнішній поверхні. «Л» - подібна рана передньо - внутрішній поверхні правого колінного суглобу, рана передньо - зовнішньої поверхні правого колінного суглобу, «Л»-подібне та лінійне садна передньої поверхні правого колінного суглобу, садна середньої третини правої гомілки по передньо - внутрішній поверхні, чотири садна нижньої третини правої гомілки по передньо - зовнішній поверхні.

Дані тілесні ушкодження утворились від дії твердих тупих предметів можливо в час та при обставинах вказаних в постанові (ДТП 03.01.2022) і відносяться при житті до категорії: садна та синці до легких тілесних ушкоджень; рани до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Будь-яких інших тілесних ушкоджень при судово - медичній експертизі трупа не виявлено.

При судово - медичній (токсикологічній) експертизі у доставленому зразку крові трупа ОСОБА_12 , 1989 року народження: виявлено: етанол в кількості - 1.81 г/дмЗ (проміле), що на момент смерті у людини з середньою стійкістю до алкоголю могло відповідати алкогольному сп`янінню середнього ступеня.

Не виявлено: метиловий, пропілові, бутилові та амілові спирти, ацетон, хлороформ, етилацетат, бензол, толуол та 1,2 - дихлоретан.

Враховуючи дані судово-медичної експертизи трупа, обставини вказані в постанові та дані огляду транспортного засобу в момент первинного контакту з автомобілем ОСОБА_12 знаходився в вертикальному чи близькому до нього положенні задньою поверхнею тіла до травмуючої поверхі.

Судово - медичних даних та чи знаходився в русі чи стояв ОСОБА_12 в момент первинного контакту з автомобілем не мається (а.с. 146 - 150 том 2).

Згідно з протоколом обшуку від 03.01.2022, проведеного в період часу з 14 год 25 хв до 14 год 45 хв за участі понятих було проведено обшук нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 . Під час обшуку було вилучено: автомобіль «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_2 ; пошкоджену блок - фару; змиви з: керма, коробки перемикання передач, ручок відкривання водійських дверей; реєстраційні документи. Автомобіль вилучено на територію СПД № 1 ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Монастирище вул. Гагаріна, 8 (а.с. 151 - 155 том 2).

Відеозаписом проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_3 DVD - R диск «HP» (а.с. 190 том 3).

Відповідно до заяви ОСОБА_35 від 03.01.2022, останній не заперечує проти проведення огляду домоволодіння за місцем його проживання, а саме приміщення його гаража, що за адресою АДРЕСА_3 з метою вилучення автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_2 та його уламків (а.с. 157 том 2).

Відповідно до ухвали слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 надано дозвіл слідчому на проведення огляду надвірної споруди по вул. Першотравнева, 12 с. Івахни Уманського району Черкаської області з метою недопущення втрати речей та документів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, в тому числі з метою встановлення та вилучення наступних речей: автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поміщеного на територію СПД № 1 ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області; змивів з керма автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_2 , змивів внутрішньої та зовнішньої ручки водійських дверей автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_2 , коробки перемикання передач автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поміщених до чотирьох паперових конвертів з відповідними пояснювальними написами та переданих на зберігання до СПД №1 ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області; пошкодженої блок-фари, поміщеної до поліетиленового сейф-пакету № INZ4004072, та переданої на зберігання до СПД №1 ВП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, які мають значення для предмета доказування у кримінальному провадженні.

Відповідно до ухвали слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 04.03.2022 внесено уточнення до ухвали слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 - надано дозвіл на проведення обшуку житла та іншого володіння особи за адресою АДРЕСА_3 .

Захисник ОСОБА_11 просив визнати протокол обшуку від 03.01.2022 по АДРЕСА_3 недопустимим доказом, оскільки дана слідча дія була проведена без ухвали слідчого судді, підстав для проведення невідкладного обшуку, який пов`язаний з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, у слідчого не було, слідчим подано клопотання про надання дозволу на проведення огляду надвірної споруди, що по АДРЕСА_3 ; з відповідним клопотанням про проведення обшуку на виконання вимог ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий до слідчого судді не звертався, під час даної слідчої дії не було роз`яснено прав та обов`язків учасникам даної дії, оскільки обшук проводився за участю підозрюваного ОСОБА_3 , слідчим не роз`яснено йому право запросити захисника для проведення даної слідчої дії, не зазначено технічний пристрій на який здійснювався запис, а сам диск є копією, а не оригіналом доказу та отриманий прокурором поза межами кримінального провадження.

Аналізуючи клопотання захисника про визнання доказу недопустимим суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Заперечуючи проти допустимості даного доказу захисник посилається на те, що був відсутній спеціальний дозвіл на проведення обшуку по АДРЕСА_3 , проте суд відхиляє дані заперечення, оскільки спеціальний дозвіл у формі ухвали слідчого судді застосовується для захисту житла чи іншого володіння особи, проте такий дозвіл не потрібний у разі наявності добровільної згоди особи, яка ним володіє (ч. 1 ст. 233 КПК ).

В матеріалах справи міститься дозвіл ОСОБА_35 на проведення огляду його домоволодіння та приміщення гаража за адресою АДРЕСА_3 з метою вилучення автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_2 та його уламків, в судовому засідання допитаний як свідок ОСОБА_36 підтвердив добровільність такої згоди.

Крім того, в матеріалах справи міститься ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку житла по АДРЕСА_3 , а тому підстав для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом суд не вбачає.

Суд відхиляє заперечення захисника щодо не роз`яснення прав та обов`язків учасникам слідчого експерименту, оскільки дане твердження спростовується підписами учасників даної слідчої дії у самому протоколі обшуку від 03.01.2022.

Як убачається зі змісту протоколу проведення обшуку від 03.01.2022 слідчу дію проведено за участю ОСОБА_3 , власника житла ОСОБА_35 та двох понятих.

Учасникам роз`яснені їх права та повідомлено про мету здійснення слідчої дії. У протоколі обшуку містяться підписи чотирьох учасників. Таким чином, кількість підписів у протоколі відповідає тій кількості учасників слідчої дії, яка за даними, оголошеними слідчим, зафіксована на відеозаписі. Будь-яких зауважень від учасників даної слідчої дії не надходило.

Суд не погоджується з позицією захисника щодо недопустимості протоколу обшуку, який проведений за участю ОСОБА_3 та за відсутністю захисника останнього. Так, відповідно до ст. 46 КПК України захисник вправі брати участь у проведенні слідчих і процесуальних дій, що відбуваються за участю підозрюваного, так само заявити клопотання про участь в допиті, слідчому експерименті за участю інших осіб. Як було встановлено судом вище станом на дату та годину проведення обшуку, а саме о 14 год 25 хв до 14 год 45 хв 03.01.2023 ОСОБА_3 не мав статусу підозрюваного, оскільки відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.01.2022 ОСОБА_3 затриманий о 16 год 20 хв (а.с. 64-68, том 4), а тому доводи захисника в цій частині є неспроможними.

Суд також не погоджується з доводами захисника, де йдеться про те, що у протоколі обшуку не зазначено технічний засіб фіксації інформації, відображеної на доданому як додаток до протоколу носієві, даний носій є копією, а не оригіналом, що унеможливлює посилання на нього як на допустимий доказ винуватості обвинуваченого.

Водночас з протоколу обшуку від 03.01.2022 вбачається, що вказана слідча дія зафіксована за допомогою відеокамери Soni DSC-H300, оптичний диск із відеозаписом долучено до протоколу зазначеної слідчої дії.

Оскільки, під час дослідження даного оптичного диску в судовому засіданні було встановлено його пошкодження, прокурор звернувся до слідчого для отримання відеозапису обшуку, який було отримано прокурором 26.12.2022, додатково відкрито стороні захисту та досліджено в судовому засіданні 28.03.2023.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - ще і його відображення, якому надається таке ж значення як документу. Водночас за ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.03.2021 (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20), ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. У випадку зберігання електронного документа на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

У кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 відсутні об`єктивні дані про те, що оптичний диск, долучений прокурором, містить електронні документи, створені не під час здійснення такої слідчої дії, а в інший час, за інших обставин, чи неуповноваженою особою.

Отже, доводи захисника про недопустимість протоколу проведення обшуку від 03.01.2022 як доказу винуватості обвинуваченого через відсутність оригінального технічного носія відеозапису, не засновані на приписах закону та є належним та допустимим доказом.

Згідно з протоколом огляду транспортного засобу від 03.01.2022 із таблицею зображень до нього, проведеного в період часу з 14 год 50 хв до 15 год 00 хв слідчим було проведено огляд автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_2 , що знаходився за адресою: с. Івахни вул. Першотравнева,12. При огляді було встановлено зовнішнє пошкодження: в автомобілі пошкоджений передній бампер в правій частині, відсутня права блок - фара, деформовано праве переднє крило, пошкоджено капот в правій частині (а.с. 162 - 168 том 2).

Відповідно до протоколу додаткового огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 04.01.2022, проведеного в період часу з 17 год 20 хв до 17 год 40 хв у присутності двох понятих було оглянуто ділянку автомобільної дороги в напрямку від с. Івахни до м. Монастирище, вид пригоди - наїзд на пішохода. Так, оглядом встановлено місце ДТП, що знаходиться в смт Цибулів вул. Київська: горизонтальна ділянка, пряма в плані, вид покриття асфальтобетонне, стан покриття сухе, на проїжджій частині дорожня розмітка відсутня, ділянка дороги в момент огляду освітлена природнім світлом. З місця пригоди нічого не вилучалось (а. с. 169 - 173 том 2).

Згідно з даними план - схеми до протоколу огляду місця ДТП від 04.01.2022 графічно зображені координати магазину «Фуршет» та положення електроопори № 13 (а.с. 173 том 2).

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 04.01.2022 автомобіль «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_2 , пошкоджена блок - фара, та змиви з: керма, зовнішньої та внутрішньої ручок відкриття дверей водія, ручки перемикання передач автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_2 , визнано речовими доказами у кримінальному проваджені № 12022250330000002 (а.с. 174 - 175 том 2).

Згідно з ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 накладено арешт наавтомобіль «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено на територію СПД №1 ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, змиви з керма автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , змиви внутрішньої та зовнішньої ручки водійських дверей автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , коробки перемикання передач автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які в подальшому були поміщені до чотирьох паперових конвертів з відповідними пояснювальними написами та пошкоджену блок - фара, яку поміщено до поліетиленового сейф-пакету №INZ4004072, які було вилучені під час огляду місця події 03.01.2022 по АДРЕСА_3 (а.с. 176 - 178 том 2).

Відповідно до висновку додаткової судово-медичної експертизи трупа № 05-7-02/005/4 від 10.02.2022 можливість жити після отриманих тілесних ушкоджень в результаті ДТП в разі надання ОСОБА_12 своєчасної допомоги малоймовірна. Після отримання тілесних ушкоджень в результаті ДТП смерть ОСОБА_12 настала через досить короткий проміжок часу ймовірно через 5 - 20 хвилин (а.с. 180 том 2).

Згідно з протоколом огляду предмету від 04.01.2022 із таблицею зображень до нього, було проведено огляд речей, які були вилучені під час огляду трупа ОСОБА_12 , а саме: шапку чорного кольору із синіми полосами, джинси темно - синього кольору та куртку чорного кольору (а.с. 181 - 185 том 2).

Відповідно до постанови про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 04.01.2022 одяг ОСОБА_12 , а саме: шапку чорного кольору із синіми полосами, джинси темно - синього кольору та куртку чорного кольору, визнано речовими доказами у кримінальному проваджені № 12022250330000002 (а.с. 186 том 2).

Згідно з постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 04.01.2022 взуття ОСОБА_12 , уламки пластику різної неправильної форми у кількості 20 штук, визнано речовими доказами у кримінальному проваджені № 12022250330000002 (а.с. 187 - 188 том 2).

Відповідно до висновку технічного стану транспортного засобу № СЕ - 19/124-22/474-ІТ від 01.02.2019 до моменту ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмова система автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилась у працездатному стані (а.с. 190 - 199 том 2).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ - 19/124-22/474-ІТ від 01.02.2019 в кримінальному провадженні № 12022250330000002 витрати складають 2 745,92 грн (а.с. 200 том 2).

Відповідно до висновку судово-трасологічної експертизи № СЕ - 19/124-22/1022-ТР від 09.02.2022 встановити чи складали одне ціле два уламки полімерного матеріалу, вилучені 03.01.2022 під час огляду місця пригоди за адресою: смт Цибулів вул. Київська, не є можливим, оскільки відсутні додаткові уламки скла, при цьому встановлено збіг двох уламків за загальними ознаками: матеріал з якого виготовлені об`єкти дослідження, форми уламків, товщина, наявність та розміщення рельєфних смуг, наявність та характер границь роз`єднання, розмірів та розташування вигнутих елементів.

Два уламки полімерного матеріалу, вилучені 03.01.2022 під час огляду місця пригоди за адресою: смт Цибулів, вул. Київська, являлися частинами скла та рефлектору правої передньої блок-фари автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 , що вилучені 03.01.2022 за адресою: АДРЕСА_7 (а.с. 203 - 209 том 2).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ - 19/124-22/1022-ТР від 09.02.2022 в кримінальному провадженні № 12022250330000002 витрати складають 2 745,92 грн (а.с. 202 том 2).

Відповідно до висновку судової трасологічної експертизи № СЕ - 19/124-22/729-ТР від 01.02.2022 на поверхні підошов взуття слідів характерних для зсуву (тертя), які мають не експлуатаційний характер утворення, не виявлено (а.с. 212 - 214 том 2).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ - 19/124-22/729-ТР від 01.02.2022 в кримінальному провадженні № 12022250330000002 витрати складають 858,10 грн (а.с. 211 том 2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.02.2022, проведеного в період часу з 16 год 20 хв до 16 год 40 хв у смт Цибулів по вул. Київська в присутності понятих за участю свідка ОСОБА_21 , остання вказала, що автомобіль в якому перебувала ОСОБА_21 зупинився на відстані 22 м від електроопори № 12. В момент перед тим, як автомобіль в якому вона перебувала зупинився, вона побачила спалах фар автомобіля, який рухався в напрямку від м. Монастирище в напрямку с. Івахни в правій смузі руху. Після спалаху за автомобілем в якому перебувала ОСОБА_21 , зупинився автомобіль «Ford» на відстані 27 м від електроопори № 12 та з даного автомобіля вийшов ОСОБА_3 , який майже відразу знову сів в автомобіль та поїхав в напрямку с. Івахни. ОСОБА_21 вказала, що коли вона вийшла з автомобіля та пішла в напрямку спалаху, поряд із правим краєм проїзної частини в напрямку м. Монастирище вона побачила ОСОБА_6 (а.с. 215 - 219 том 2).

Згідно даних план - схеми до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.02.2022 графічно зображені координати електроопори, автомобіля в якому перебувала ОСОБА_21 та автомобіль «Ford» (а.с. 219 том 2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.02.2022, проведеного в період часу з 21 год 30 хв до 22 год 20 хв у смт Цибулів по вул. Київська в присутності понятих за участю потерпілої ОСОБА_6 , остання вказала наступне. Місце наїзду на пішохода ОСОБА_12 знаходиться на відстані 0,8 м від правого краю проїзної частини в напрямку від м. Монастирище до с. Івахни. Автомобіль «Ford Fusion» перед моментом ДТП рухався на відстані 0,5 м від правих коліс автомобіля до правого краю проїзної частини в напрямку від м. Монастирище до с. Івахни. Потерпіла ОСОБА_6 вказала, що перед моментом ДТП вона разом із чоловіком йшла по вул. Київській смт Цибулів в напрямку м. Монастирище, а саме ОСОБА_12 рухався поблизу лівого краю проїзної частини, а ОСОБА_6 рухалась поблизу правого краю проїзної частини в напрямку м. Монастирище попереду свого чоловіка на відстані близько 2 метрів, при цьому спілкувалась з чоловіком. В якийсь момент попереду себе ОСОБА_6 побачила світло фар автомобіля, який рухався їй на зустріч з великою швидкістю, у зв`язку з чим ОСОБА_6 повернулась до чоловіка для того, щоб побачити де він знаходиться та побачила, що ОСОБА_12 пройшовши невелику відстань зупинився та повернувся спиною до автомобіля, який рухався на зустріч та почав підкурювати сигарету, після чого відбувся наїзд автомобіля на ОСОБА_12 . Після наїзду автомобіль проїхавши близько 100 метрів зупинився на декілька секунд та знову продовжив свій рух в невідомому напряму. Перед моментом наїзду автомобіль не змінював напрямок руху та не гальмував (а.с. 220 - 224 том 2).

Згідно даних план - схеми до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.02.2022 графічно зображено: місце наїзду, автомобіль «Ford Fusion», місце розташування ОСОБА_6 (а.с. 224 том 2).

Захисник ОСОБА_11 просив визнати протокол проведення слідчого експерименту від 21.02.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 недопустимим доказом, оскільки під час проведення слідчого експерименту використовувався автомобіль не Ford Fusion, а інший автомобіль. В даному протоколі зазначено, що використовувався саме автомобіль Форд Фюжен. Крім того, під питанням № 6 було з`ясовано, що на проїжджій частині, а саме на місці знаходження електричних опор № 13 та № 14 відстань між якими складає 20,1 м, легковий автомобіль долав т1 - 0,93 с, т2 - 0,89 с, т3 - 0,94 с, і т середнє 0,92 с. За таких обставин, оскільки не прописано який саме автомобіль долав вказану відстань, під чиїм керуванням подолав дану відстань, і між якими електричними опорами № 13 та № 14, оскільки електрична опора оглядом місця події не встановлена, відповідно і їх відстань не встановлена. Вважає, що вказані дані добуті неналежним шляхом, а тому протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом.

Аналізуючи клопотання захисника про визнання доказу недопустимим суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 240 КПК України з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів і випробувань.

За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Як вбачається зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 21.02.2022, під час цієї слідчої дії брали участь потерпіла та її захисник, поняті. Хід та результати слідчої дії детально зафіксовано в протоколі слідчого експерименту. Під час проведення слідчого експерименту складалась план-схема. Після ознайомлення з протоколом будь-яких заяв, скарг, доповнень чи зауважень від учасників слідчого експерименту не надходило.

Будь-яких відомостей щодо використання під час проведення слідчого експерименту автомобіля обвинуваченого Форд Фюжн сам протокол не містить. Відсутність зазначення у протоколі який автомобіль використовувався та під чиїм керуванням не є тим істотним порушенням, яке б мало наслідком недопустимість вказаного протоколу, оскільки це не ставить під сумнів його доказове значення, а твердження захисника, що електричні опори № 13 та № 14 оглядом місця події не встановлені спростовуються план-схемою до протоколу ОМП від 03.01.2022 та план - схемою до протоколу додаткового огляду місця ДТП від 04.01.2022, згідно з якою встановлено розміщення електроопори № 13.

Таким чином, суд не ставить під сумнів допустимість вищезазначеного доказу, з підстав, зазначених захисником.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.05.2022, проведеного в період часу з 21 год 30 хв до 22 год 20 хв у смт Цибулів по вул. Київська в присутності понятих за участю підозрюваного ОСОБА_3 , останній відтворив обставини та обстановку місця ДТП за погодних умов, дорожньої обстановки та статистичного транспортного засобу, що відповідають тим, що були на момент ДТП. Так, перед моментом ДТП він рухався на автомобілі «Ford Fusion» зі швидкістю близько 50 км/год з увімкненим дальнім світлом фар та побачив попереду себе поряд з правим краєм дороги 3 особи. Двоє, а саме чоловік і жінка, знаходились на дорозі, а ще одна жінка на узбіччі. Для їх об`їзду він прийняв лівіше та коли він наблизився до них, чоловік зробив декілька кроків назад та відбулось зіткнення. Замірами встановлено: пішоходи знаходились на відстані: чоловік на відстані 0,4 м від правого краю проїзної частини, жінка - 0,0 м від краю проїзної частини, третя особа знаходилась на узбіччі; місце наїзду знаходиться на відстані 2,2 м від правого краю проїзної частини; видимість елементів проїзної частини з робочого місця водія з увімкненим дальнім світлом фар становить 42,4 м; видимість пішохода з робочого місця водія з увімкненим дальнім світлом фар становить 64,7 м; з моменту початку руху до місця наїзду пішохід ОСОБА_12 подолав відстань 1,8 м за t c 0,88. Вказав, що наїзд на пішохода відбувся правою частиною автомобіля на праву бічну сторону пішохода (а. с. 225 - 229 том 2).

Згідно даних план - схеми до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.05.2022 графічно зображено: автомобіль «Ford Fusion», місце наїзду, місце знаходження пішоходів (а. с. 229 том 2).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ - 19/124 - 22/4540 - ІТ від 25.05.2022 за обставин, зазначених в постанові про призначення експертизи, у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 в темний час доби та в умовах недостатньої видимості повинен був здійснювати рух автомобілем з такою швидкістю, щоб мати змогу зупинити його на відстані видимості дороги, а у момент виникнення перешкоди для його руху (відповідно до постанови - момент виникнення перешкоди для руху водія автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 рахувати з моменту потрапляння в його поле зору пішохода ОСОБА_12 ) негайно прийняти міри до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки (із технічної точки зору - застосувати екстрене гальмування, як найефективніший спосіб уникнення даної дорожньо - транспортної пригоди), тобто повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.2.; 12.3.; 12.4 Правил дорожнього руху України.

За умов вихідних даних зазначених слідчим в постанові в діях водія ОСОБА_37 вбачаються невідповідності п. 12.3. Правил дорожнього руху Україниякі з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, і для виконання якого він перешкод технічного характеру, згідно наданих на дослідження матеріалів, не мав.

Оскільки, покази водія ОСОБА_37 надані під час слідчого експерименту мають суперечності технічного характеру, тому встановити дослідним шляхом чи мав він технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 та чи вбачаються в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, відповідно до проведеного слідчого експерименту за його участю, не представляється можливим.

Оскільки, слідчий експеримент з свідком ОСОБА_6 проведений не в повній мірі і для проведення розрахунків не вистачає вихідних даних, тому дати відповідь в повній мірі на даному етапі, відповідно до проведеного слідчого експерименту за її участі, чи мав він технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 та чи вбачаються в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху, відповідно до проведеного слідчого експерименту за її участю, не представляється можливим.

За умови вихідних даних зазначених слідчим в постанові водій ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 шляхом застосування екстреного гальмування, чому перешкод технічного характеру він не мав.

Оскільки, покази водія ОСОБА_37 надані під час слідчого експерименту мають суперечності технічного характеру, тому встановити дослідним шляхом чи мав він технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 , відповідно до проведеного слідчого експерименту за його участю, не представляється можливим.

Оскільки, під час слідчого експерименту з свідком ОСОБА_6 не встановлювалась видимість перешкоди для руху автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 , тому встановити дослідним шляхом, чи мав водій ОСОБА_13 технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 , відповідно до проведеного слідчого експерименту за її участі, не представляється можливим.

За умов зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, в діях водія ОСОБА_37 вбачаються невідповідності п. 12.3. Правил дорожнього руху України,для виконання яких перешкод технічного характеру, відповідно до наданих на дослідження матеріалів, він не мав.

Оскільки, покази водія ОСОБА_37 надані під час слідчого експерименту мають суперечності технічного характеру, тому встановити дослідним шляхом чи мав він технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 та чи вбачаються в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху та чи знаходяться вони в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, відповідно до проведеного слідчого експерименту за його участю, не представляється можливим.

Оскільки, слідчий експеримент з свідком ОСОБА_6 проведений не в повній мірі і для проведення розрахунків не вистачає вихідних даних, тому дати відповідь в повній мірі на даному етапі, відповідно до проведеного слідчого експерименту за її участі, чи мав він технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 та чи вбачаються в його діях невідповідності вимогам Правил дорожнього руху та чи знаходяться вони в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди, відповідно до проведеного слідчого експерименту за її участю, не представляється можливим (а.с. 231 - 237).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ - 19/124-22/4540-ІТ від 25.05.2022 в кримінальному провадженні № 12022250330000002 витрати складають 1 372,96 грн (а.с. 238 том 2).

Відповідно до протоколу додаткового огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 04.06.2022, проведеного для встановлення адреси будинку по вул. Київська смт Цибулів поряд з яким відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_12 було встановлено, що місце ДТП знаходиться смт Цибулів по вул. Київська, 26 (а. с. 239 - 243 том 2).

Згідно з даними план - схеми до протоколу огляду місця ДТП від 04.06.2022 графічно зображено: електроопору № 13, будинок № 26 вул. Київська смт Цибулів (а. с. 243 том 2).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.06.2022, проведеного в період часу з 22 год 35 хв до 22 год 55 хв у смт Цибулів по вул. Київська в присутності понятих за участю потерпілої ОСОБА_6 , було встановлено наступне. Погодні умови, дорожня обстановка та статистичний транспортний засіб відповідають тим, що були на момент ДТП. Замірами встановлено: видимість елементів проїзної частини з робочого місця водія автомобіля «Ford Fusion» з увімкненим дальнім світлом фар становить 42,4 м; видимість пішохода з робочого місця водія автомобіля «Ford Fusion» з увімкненим дальнім світлом фар становить 64,7 м (а. с. 244 - 248 том 2).

Згідно даних план - схеми до протоколу проведення слідчого експерименту від 09.06.2022 графічно зображено: пішохід ОСОБА_12 та автомобіль «Ford Fusion» (а. с. 248 том 2).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ - 19/124-22/5890-ІТ від 17.06.2022 за обставин, зазначених в постанові про призначення експертизи, у дорожній обстановці, яка склалася на момент пригоди, водій автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 в темний час доби та в умовах недостатньої видимості повинен був здійснювати рух автомобілем з такою швидкістю, щоб мати змогу зупинити його на відстані видимості дороги не перевищуючи дозволену швидкість руху в населеному пункті, а у момент виникнення перешкоди для його руху (відповідно до постанови - момент виникнення перешкоди для руху водія автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_13 рахувати з моменту потрапляння в його поле зору пішохода ОСОБА_12 ) негайно прийняти міри до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки (із технічної точки зору - застосувати екстрене гальмування, як найефективніший спосіб уникнення даної дорожньо-транспортної пригоди), тобто повинен був діяти у відповідності до вимог пп. 12.2.; 12.3.; 12,4. Правил дорожнього руху України.

За умов вихідних даних зазначених слідчим в постанові та дослідженням проведеним по них, в діях водія ОСОБА_37 вбачаються невідповідності пп. 12.2.;12.3.;12,4 Правил дорожнього руху України.

Відповідно проведених розрахунків, відстань 64,7 м,на якій знаходився автомобіль від місця наїзду в момент виявлення пішохода більша за відстані зупиночного шляху автомобіля «Ford Fusion» р.н. НОМЕР_1 (S3 ? 63,5...60,7м), тому водій ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути наїздуна пішохода шляхом застосування екстреного гальмування при швидкості 78,6 км/год відповідно показів свідка ОСОБА_6 , та тим більше мав таку можливість при русі з максимально дозволеною швидкістю руху в населеному пункті 50 км/год.

Так як водій ОСОБА_13 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 шляхом застосування екстреного гальмування, тому питання можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом безпечного об`їзду втрачає сенс.

Оскільки, в показах свідка ОСОБА_21 , та слідчому експерименті проведеному з нею, відсутні необхідні вихідні дані для проведення розрахунків, тому питання технічної можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_12 шляхом застосування екстреного гальмування або безпечного об`їзду, не вирішувалось.

В причинному зв`язку з виникненням даної дорожньої - транспортної пригоди з технічної точки зору є невиконанням водієм ОСОБА_3 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, для яких він перешкод технічного характеру, відповідно до наданих на дослідження матеріалів не мав (а.с. 250 - 255).

Згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи № СЕ - 19/124-22/5890-ІТ від 17.06.2022 в кримінальному провадженні № 12022250330000002 витрати складають 1 510,24 грн (а.с. 256 том 2).

Таким чином, з висновків експертів вбачається наявність причинного зв`язку між порушенням водієм ОСОБА_3 правил дорожнього руху та наслідками, що настали у вигляді смерті потерпілого ОСОБА_12 .

Захисник ОСОБА_11 просив визнати протокол проведення слідчого експерименту від 09.06.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 та судової автотехнічної експертизи № СЕ - 19/124-22/5890-ІТ від 17.06.2022 недопустимими доказами, оскільки слідчий експеримент від 09.06.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 в ході якого потерпіла зазначила, що погодні умови, дорожня обстановка та статистичний транспортний засіб відповідають тим, що були на момент ДТП, не відповідають обставинам, оскільки під час проведення даної слідчої дії не використовувався автомобіль Форд Фюжн. Крім того, заміри, що були проведені під час даного експерименту та якими було встановлено видимість елементів проїжджої частини, що становить 42,4 м та видимість пішохода з робочого місця водія автомобіля Форд Фюжен, що становить 64,7 м не можуть відповідати дійсності, оскільки у протоколі не зазначено, яким чином було проведено дані заміри, під чиїм керуванням. Якщо слідча дія проводилась виключно за участі потерпілої, то є очевидним, що саме потерпіла перебувала на робочому місці водія, і саме вона визначала вказані відстані, які зазначені в протоколі. Однак, як зазначила потерпіла в ході її допиту, вона не є водієм, і не керує транспортним засобом. У зв`язку із цим протокол слідчого експерименту є недопустимим доказом, а оскільки під час надання висновку експерта останній посилається на дані отриманні під час слідчого експерименту з потерпілою, то і сам висновок є недопустимим доказом. Крім того, проведена повторно 17.06.2022 експертиза є первинною, а не додатковою чи повторною, що вказує на невідповідність вимогам Інструкції

Аналізуючи клопотання захисника про визнання доказу недопустимим суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 240 КПК України за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

Як вбачається зі змісту протоколу проведення слідчого експерименту від 09.06.2022, під час цієї слідчої дії брали участь потерпіла, поняті. Хід та результати слідчої дії детально зафіксовано в протоколі слідчого експерименту. Під час проведення слідчого експерименту використовувався автомобіль Форд Фюжн, рулетка довжиною 100 м. Після ознайомлення з протоколом будь-яких заяв, скарг, доповнень чи зауважень від учасників слідчого експерименту не надходило.

Відсутність зазначення у протоколі яким чином було проведено заміри та хто був водієм автомобіля не є тим істотним порушенням, яке б мало наслідком недопустимість вказаного протоколу, оскільки це не ставить під сумнів його доказове значення, а тому суд не ставить під сумнів допустимість протоколу проведення слідчого експерименту від 09.06.2022 за участі потерпілої ОСОБА_6 та судову автотехнічну експертизу № СЕ - 19/124-22/5890-ІТ від 17.06.2022, з підстав, зазначених захисником.

Посилання захисника на неправильно зазначений вид експертизи не можуть бути враховані судом, оскільки у даному конкретному випадку судом враховується зміст даного доказу, а не його форма. Дані порушення ніяким чином не вплинули на законність проведеної експертизи та зроблених у ній висновків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 під час судових дебатів посилався на те, що під час досудового розслідування та судового розгляду не надано оцінку діям пішохода ОСОБА_12 як учасника дорожнього руху. Проте, дане твердження не відповідає дійсності, в ході судового розгляду було встановлено, що пішохід ОСОБА_12 рухався в зустрічному напрямку по краю проїжджої частини (показання потерпілої, протоколи слідчих експериментів), на куртці, у якій був одягнутий мав світловідбиваючі вставки (висновок експерта № 05-7-02/005, протокол огляд предмету з таблицею зображень до нього від 14.01.2022), під час проведення експертизи досліджувалась версія обвинуваченого ОСОБА_3 щодо виходу ОСОБА_12 на проїжджу частину, а тому під час досудового розслідування оцінка діям пішохода надавалася та відповідно дані докази були в повній мірі досліджені під час судового розгляду.

Під час досудового розслідування версія обвинуваченого ОСОБА_3 , зазначена під час проведення з ним слідчого експерименту щодо виходу на проїжджу частину потерпілого ОСОБА_12 у момент об`їзду пішоходів повністю спростовується висновком судової автотехнічної експертизи від 25.05.2022 № СЕ-19/124-22/4540-ІТ як технічно неспроможна. Дана версія спростовується і показаннями свідків, роз`ясненнями експерта та обстановкою на місці події, де зафіксовано осип скла не далі ніж на 1 м від краю проїжджої частини, що виключає версію про вихід ОСОБА_12 на проїжджу частину на 2, 2 м.

Крім того, незалежно від причин виникнення небезпеки для руху або перешкоди водій зобов`язаний був дотримуватись ПДР та при виявленні пішохода негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу (пункт 12.3 ПДР).

Таким чином, із фактичних обставин даного кримінального провадження встановлено, що суспільно небезпечний наслідок у вигляді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, був породжений конкретними діями обвинуваченого, який порушив ПДР, що свідчить про наявність ознак об`єктивної сторони складу злочину - в тому числі і причинного зв`язку між порушенням ПДР і зазначеними наслідками.

Крім того, суд вважає доведеним і свідоме залишення обвинуваченим без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, оскільки відповідно до доказів наявних у матеріалах справи обвинувачений будь-яких заходів для збереження життя потерпілого не вжив, на місці дорожньо-транспортної пригоди не зупинився, переховував автомобіль, яким було здійснено наїзд на потерпілого.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у ході судового розгляду кримінального провадження винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135 КК України та ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан доведена в повному обсязі поза розумним сумнівом.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, компрометуючих матеріалів на ОСОБА_3 до міської ради не надходило, під наглядом лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до досудової доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як високий, обставини, що пом`якшують та обтяжують призначення покарання, а також те, що обвинувачений з урахуванням положень ст. 12 КК України вчинив: за ч. 1 ст. 135 КК України нетяжкий злочин та за ч. 2 ст. 286 КК України тяжкий злочин.

Обставин, що пом`якшують призначення покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують призначення покарання обвинуваченому судом не встановлено.

При визначенні виду та розміру покарання суд також враховує відношення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, позицію потерпілих, які вважають, що обвинуваченому слід призначити найбільш суворий вид покарання, обвинувачений активних дій для зменшення тяжкості наслідків своїх дій не вчинив, завдані збитки не відшкодував, більше того, за свої дії, які призвели до фатальних наслідків, а саме до смерті людини, чиї життя і здоров`я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, перед потерпілими так і не вибачився, під час судового розгляду, незважаючи на сукупність здобутих доказів у справі своєї вини у вчиненні злочинів так і не визнав, відсутність як пом`якшуючих так і обтяжуючих покарання обставин, те, що він раніше не судимий, та вважає з урахуванням всіх наведених вище обставин, виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише за умови реального відбуття покарання в умовах ізоляції від суспільства, що на переконання суду, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на максимальний строк.

Оскільки, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив два кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 135 та ч. 2 ст. 286 КК України, суд вважає за необхідне остаточне покарання визначити за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та остаточно визначити обвинуваченому до відбування покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами з поміщенням його до кримінально виконавчої установи.

Підстави для застосування до призначеного покарання ст.75 КК України відсутні.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

Підстав для застосування ст. 69 та ст. 69 - 1 КК України суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує відповідно до ст. 118, 124 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 на:автомобіль «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено на територію СПД №1 ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, змиви з керма автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , змиви внутрішньої та зовнішньої ручки водійських дверей автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , коробки перемикання передач автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які в подальшому були поміщені до чотирьох паперових конвертів з відповідними пояснювальними написами та пошкоджену блок - фара.

Згідно ухвали слідчого судді Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21.01.2022 визначено розмір застави в сумі 124 050 грн.

Відповідно до копії квитанції АТ КБ «ПриватБанк» №0.0.2432348494.1 від 24.01.2022 ОСОБА_38 внесено заставу за ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

А тому суд вважає, за необхідне запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній - заставу, а після набрання вироком законної сили і звернення його до виконання грошову заставу в сумі 124 050 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_39 .

Вирішуючи цивільний позов, заявлений потерпілими ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінальних правопорушень, суд виходить із наступного.

Так, цивільні позивачі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 05.08.2022 під час кримінального провадження пред`явили цивільній позов, посилаючись на те, що внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя, що знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування, авто «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 було застраховано в страховій компанії АХА, що знаходиться в Німеччині. Страховий поліс діяв з 09.12.2021 по 07.01.2022, тобто на момент ДТП. Відповідно до умов страхування, страховий поліс передбачає відшкодування встановленої законодавством суми стороні потерпілих у разі загибелі особи з вини застрахованої особи-власника авто.

Діями ОСОБА_13 завдано моральної, фізичної та майнової шкоди потерпілим від даного злочину.

Обґрунтування розміру матеріальної та моральної шкоди позивача 1: ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 втратила коханого чоловіка, батька своєї доньки, годувальника родини. Наразі та на момент ДТП ОСОБА_6 не працювала і здійснювала догляд за донькою. Таким чином, сума, що підлягає відшкодуванню має рахуватись з середньомісячного доходу загиблою та ділитись на 2 членів родини до досягнення донькою загиблого 14 років, а після досягнення 14 років і до 18 років має виплачуватись у розмірі середньомісячного доходу загиблого.

Враховуючи, що на момент ДТП загиблий не мав постійного місця роботи, розрахунок відшкодування має виходити з розміру мінімальної заробітної плати. Оскільки на дату ДТП відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", мінімальний розмір заробітної плати у січні 2022 року складав 6500 грн на місяць.

Загиблий отримував пенсію по інвалідності у розмірі 2 200 грн. Відповідно, частка що припадає на дружину загиблого складає 4 350 грн ((6 500 + 2 200)/2). Сума, що підлягає відшкодуванню складає 160 950 грн (6 500 грн + 2 200/2 х 37 місяців).

Моральна шкода. Глибину душевних страждань ОСОБА_6 важко передати словами. Вечір, який почався з друзями та коханим чоловіком, перетворився на найтрагічніший день в її житті. ОСОБА_6 в одну секунду втратила чоловіка, з яким разом провела більше 14 років, 12 з яких в шлюбі, партнера по життю, батька своєї доньки, годувальника родини. До сьогодні ОСОБА_6 не може оговтатись від втрати та цинічності умов такої втрати. За хвилину до ДТП вона все ще розмовляла з чоловіком, а в момент, коли побачила авто, що наближалось на великій швидкості до них, в першу чергу повернулась до чоловіка, щоб побачити де він. Поведінка винуватця ДТП, який навіть не спробував загальмувати, не зупинився, не спробував надати допомогу, викликала глибокий шок на фоні болю від раптової і безповоротної втрати чоловіка. Буденне життя ОСОБА_6 радикально змінилось після втрати чоловіка. Душевні страждання були лише загострені тим, що ОСОБА_6 залишилась вдовою, матір`ю-одиночкою. Відповідальність за виховання доньки, матеріальне забезпечення родини впали на її плечі. Чоловік водив/підвозив дочку спершу в садок, а потім і в школу, на заняття з східних видів єдиноборств, закупляв продукти, допомагав по дому. ОСОБА_6 навіть не має водійських прав і змушена шукати вихід з цієї ситуації. Дружина загиблого втратила моральну і матеріальну опору. З початком війни, що розв`язала російська федерація в Україні, ОСОБА_6 не має чоловіка поруч, не може розраховувати на захист з боку чоловіка. Донька до цих пір плаче за батьком, додаючи страждань від втрати, адже тепер вона буде зростати в неповній родині, без батьківського впливу, підтримки та допомоги.

Таким чином, виходячи з засад розумності та виваженості, з урахуванням моральних страждань, позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в сумі 700 000 грн.

Сума моральної шкоди, визначена потерпілою, повністю відповідає обставинам справи, судовій практиці та правовим висновкам Верховного Суду.

Обґрунтування розміру матеріальної і моральної шкоди позивача 2: ОСОБА_7 .

Витрати батька загиблого ОСОБА_40 на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника становлять: витрати на ритуальні послуги салону "Скорбота" на поховання ОСОБА_12 у розмірі 21 300 грн; витрати на рушник махровий та платок (по 120 шт. кожний) на похорони у розмірі 18 360 грн; витрати на чоловічий костюм та рубашку на поховання у розмірі 4 500 грн; витрати на цукерки та напої на поминальний обід в день смерті у розмірі 2 173, 73 грн; витрати на цукерки та напої на поминальний обід на 40 днів у розмірі 1325, 22 грн; витрати на їжу на поминальний обід на 40 днів на 34 особи у розмірі 4 760 грн; витрати на їжу на поминальний обід на наступний день після смерті у розмірі 11 200 грн; витрати на печиво на цукерки в день смерті у розмірі 4 950 грн; витрати на встановлення пам`ятника, надгробної конструкції у розмірі 87 020 грн; витрати на судово - медичну експертизу перед похованням загиблого у розмірі 2 405,20 грн; витрати на яму, певчу, священника і ритуальну машину у розмірі 5 800 грн. Всього на поховання та спорудження надгробного пам`ятника було витрачено 163 794, 15 грн.

Моральна шкода. Протиправними діями ОСОБА_41 батьку загиблого, ОСОБА_42 було завдано сильних душевних страждань. Так, ОСОБА_40 втратив сина, якого дуже любив і який був підтримкою та допомогою родини. Загиблий ОСОБА_12 регулярно навідував батьків та бабусю, яка відігравала важливу роль у його вихованні. Завдяки сину у ОСОБА_43 була улюблена внучка, з якою він часто бачився. Батько загиблого отримував підтримку від сина у веденні домашнього господарства. Наразі, зважаючи на вік, він не в змозі виконувати всю роботу самостійно. До цих пір ОСОБА_40 не може змиритися з неповоротною тяжкою втратою сина. Передчасна втрата сина, прикрі обставини такої втрати, а також цинічна поведінка винуватця ДТП не дають змогу ОСОБА_42 повернутись до нормального життя. Ступінь нервового потрясіння батька загиблого очевидна з його показань, що є у матеріалах кримінального провадження. Так, після прибуття на місце ДТП, йому стало зле, виникла потреба викликати швидку. У ОСОБА_43 суттєво погіршилось самопочуття, він змушений проходити лікування, погіршилось самопочуття його дружини та матері дружини. Тяжкість втрати та біль викликана потребою жити без сина вгамовується лише за допомогою заспокійливих медичних препаратів, а згадування про те, що сина не можна повернути, не дає змогу нормально жити і розвиватись у суспільстві.

Звертає увагу суду на характер правопорушення. Обвинувачений вчинив тяжкий злочин, не намагався його відвернути, хоча, відповідно до судової автотехнічної експертизи від 11.05.2022, мав змогу застосувати екстрене гальмування, не зупинився, зник з місця ДТП, намагався позбавитись від авто, у скоєному не каявся, вибачення у родини загиблого не просив, майнову шкоду відшкодувати навіть не намагався.

Таким чином, виходячи із засад розумності та виваженості, з врахуванням моральних страждань, позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в сумі 700 000 грн.

Сума моральної шкоди, визначена потерпілою, повністю відповідає обставинам справи, судовій практиці та правовим висновкам Верховного Суду.

Обґрунтування розміру матеріальної і моральної шкоди Позивача 3: ОСОБА_8 .

Протиправними діями ОСОБА_41 матері загиблого, ОСОБА_8 було завдано сильних душевних страждань. Так, ОСОБА_8 втратила сина, якого дуже любила і який був підтримкою та допомогою родини. Загиблий ОСОБА_12 регулярно навідував батьків та бабусю, яка відігравала важливу роль у його вихованні. Завдяки сину у ОСОБА_8 була улюблена внучка, з якою вона та її чоловік часто бачились. У зв`язку з втратою сина, погіршилось самопочуття її чоловіка. З місця ДТП його забирала швидка. ОСОБА_8 зазначала значних душевних страждань, не могла спати вночі, оплакувала сина, займалась похованням, здоров`ям чоловіка.

Після повідомлення про ДТП і загибель ОСОБА_12 своїй матері, бабі загиблого з якою вони були у близьких стосунках і яка відігравала важливу роль у його вихованні, у останньої виникли проблеми зі здоров`ям. Дізнавшись про втрату внука, бабуся загиблого впала в кому. ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3 тижні після загибелі улюбленого онука, матір ОСОБА_8 померла. Таким чином, загибель ОСОБА_12 понесла за собою ряд трагічних подій, погіршивши стан його матері та її душевні страждання. На сьогоднішній день ОСОБА_8 може жити виключно завдяки заспокійливим медичним препаратам. Зі смертю сина світ ОСОБА_8 перевернувся - змінилися життєві цінності.

Таким чином, виходячи із засад розумності та виваженості, з урахуванням моральних страждань, позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в сумі 700 000 грн.

Сума моральної шкоди, визначена потерпілою, повністю відповідає обставинам справи, судовій практиці та правовим висновкам Верховного Суду.

Обґрунтування розміру матеріальної і моральної шкоди позивача 4: ОСОБА_9 .

Зважаючи на те, що на утриманні загиблого була дружина та донька, сума має бути розділена між двома членами родини до досягнення дитиною 14 років. Таким чином, середньомісячний дохід потерпілого складав 8 700 грн/2 = 4 350 грн. На момент вчинення кримінального правопорушення, що призвело до загибелі ОСОБА_12 , тобто на момент виникнення деліктного зобов`язання, доньці загиблого було 10 років і 11 місяців. Таким чином, відшкодуванню підлягає сума 578 550 грн (4 350 х 37 місяців до досягнення нею 14 років + 8 700 х 48 місяців до досягнення нею 18 років).

Моральна шкода: ОСОБА_9 , донька загиблого, залишилась без батька у віці 11 років. Становлення її як особисті, перехідний період, закінчення школи, випускний, вступ до університету, всі ці важливі етапи розвитку дитини будуть проходити без її батька, без підтримки та поради, опори в майбутньому розвитку дівчинки. Усвідомлення втрати батька та кардинальної зміни життєвого укладу доньки загиблого принесли глибокі душевні страждання для дитини. На початку лютого 2022 року ОСОБА_44 мала святкувати 11 років. Натомість, життя дитини було розділено на "до" та "після" загибеллю батька, а потім і втрати улюбленої прабабусі, яка була викликана новинами про ДТП та трагічну втрату.

Батько був невід`ємною частиною життя ОСОБА_9 . Так, батько відвозив/відводив дитину до школи, а також на позашкільні заняття з східних видів єдиноборств. Кожний вечір ОСОБА_9 проводила з татом та мамою, ділячись враженнями та плануючи наступний день. Життя дитини змінилось кардинально в один трагічний момент і більше не відтворити нормального укладу життя дитини, що є надзвичайно важливим для закономірного розвитку дитини та становлення її як особи в суспільстві.

Наукова спільнота наводить переконливі аргументи щодо зростання дитини без батька. Так, донька, що зростає без батька не має поруч рольової моделі чоловіка, не відчуває підтримку та впевненість, може маги складнощі у майбутньому при спілкуванні з протилежної статтю. Зростання без батьківської фігури впливає на психологічний та соціальний розвиток дитини. Ряд наукових досліджень наводить факти зростання можливості втягнення в погану компанію, зменшення академічного успіху, навіть вплив на фізіологічний розвиток дітей, що зростають без батька.

Таким чином, виходячи із засад розумності та виваженості, з врахуванням моральних страждань, позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в сумі 400 000 грн.

Просять стягнути з обвинуваченого на користь: батька загиблого, ОСОБА_43 , який має статус потерпілого у справі, кошти на поховання та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 163 794, 15 грн та моральну шкоду у розмірі 700 000 грн; дружини загиблого, ОСОБА_6 160 950 грн відшкодування у зв`язку з втратою годувальника та моральну шкоду у розмірі 700 000 грн; на користь матері загиблого, ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 700 000 грн; доньки загиблого, ОСОБА_9 578 550 грн відшкодування у зв`язку з втратою годувальника та моральну шкоду у розмірі 400 000 грн та стягнути з обвинуваченого на користь потерпілих процесуальні витрати: на правову допомогу та доїзд до місця судового розгляду представника у розмірі 56 984 грн та на доїзд до місця судового розгляду у розмірі 3 135 грн.

Представник цивільних позивачів ОСОБА_10 18.10.2022 на адресу суду подав клопотання про залучення співвідповідача, відповідно до якого просить відшкодувати витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника у розмірі 78 000 грн, зобов`язати МТСБУ відшкодувати моральну шкоду потерпілим у справі у розмірі 78 000 грн та повне відшкодування матеріальної та моральної шкоди, що зазначена у цивільному позові та що не покривається страховою виплатою, стягнути з ОСОБА_3 .

На адресу суду 17.11.2022 від представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого повністю не погоджується із викладеними обставинами, зважаючи на наступне.

В дорожньо - транспортній пригоді, що мала місце 03.01.2022 за участю транспортного засобу «Форд», державний номер НОМЕР_3 має нести відповідальність винна особа в ДТП.

Оскільки на момент звернення потерпілих з заявою про виплату страхового відшкодування у МТСБУ були відсутні підстави вважати, що транспортний засіб «Форд», державний номер НОМЕР_3 є забезпеченим транспортним засобом за полісом «Зелена карта» страхове відшкодування було виплачено на підставі п. 41 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон № 1961-IV).

Водночас, після надання документів потерпілим про наявність зеленої карти у МТСБУ не виникає додаткових обов`язків перед потерпілим, а тільки змінюються правові наслідки такої виплати.

МТСБУ здійснює регламентну виплату у розмірі встановлено Законом № 1961-IV.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо- транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 Розпорядження від 09.07.2010 № 566 Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 05.02.2013, що діяла на момент ДТП - 03.01.2022) було встановлено наступні ліміти: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130 000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 260 000,00 гривень на одного потерпілого.

Отже, МТСБУ вже було здійснено максимально можливе відшкодування за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого встановлене Законом № 1961- IV на одного потерпілого, а доводи позивача що було сплачено по іншій нормі Закону № 1961-IV є безпідставними та зводяться до отримання коштів, що перевищує максимальний ліміт відповідальності МТСБУ.

Інші витрати, що перевищують ліміт відповідальності позивач повинен на підставі ст. 1194 ЦК України покласти на винну особу або безпосередньо на страховика, що застрахував цивільно-правову відповідальність обвинуваченого за полісом «Зелена Карта».

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог до МТСБУ, стягнути судові витрати із позивачів у розмірі 2 000 грн та розглянути справу у відсутність представника.

На електронну адресу суду 21.11.2022 та на поштову адресу суду 22.11.2022 від представників цивільних позивачів надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої сторона потерпілих не погоджується з автоматичною презумпцією щодо відшкодування матеріальних витрат понесених стороною потерпілих.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Тобто законом передбачено порядок відшкодування страховиком матеріальної та моральної шкоди, що понесли потерпілі.

Дійсно, МТСБУ було здійснено виплату відповідно до п.1 ст. 41 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", про що представник потерпілих повідомив суд та долучив відповідно документи на підтвердження. Потерпілі погоджуються на зарахування виплаченої суми в рахунок частини виплат, які МТСБУ повинне виплатити відповідно до ст. 27 вищезгаданого закону.

Звертає увагу суду на те, що потерпілі у справі не мають обов`язку з`ясовувати наявність страхового документу в обвинуваченого. Лише після детального вивчення матеріалів справи представником потерпілих було з`ясовано, до один з документів німецькою мовою, що розташований разом з іншими документами (договором купівля-продажу авто і тд) іноземною мовою, є саме підтвердження наявності страхового полісу.

При цьому, МТСБУ не з`ясував наявність чи відсутність договору страхування у винуватця дорожньо-транспортної пригоди.

Очевидною є функція МТСБУ перевірити обставини справи включно з наявністю у обвинуваченого страхового полісу, для того, щоб зробити виплати на встановлених законом підставах.

14.11.2022 представник позивачів отримав лист від МТСБУ "Про порядок врегулювання вимоги", номер справи МТСБУ: 24-D-UA-22/18802.1 в якому МТСБУ вказує, що воно розглянуло звернення щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.01.2022, та повідомляє що для розгляду питання щодо відшкодування витрат на поховання та встановлення надгробного пам`ятника, необхідно надати до МТСБУ документи, які підтверджують такі витрати.

У зв`язку з тим, що оригінали згаданих документів знаходяться в матеріалах справи, потерпілі не в змозі надати їх МТСБУ. Представником потерпілих у листі-відповіді і було зазначено про можливість надати лише копії документів, що підтверджують понесені витрати та про залучення МТСБУ як співвідповідача у справі.

Після подання відзиву на цивільний позов представником МТСБУ, в якому заперечується зобов`язання Бюро відшкодовувати витрати на поховання та моральну шкоду, від МТСБУ надійшов лист про розгляд питання про відшкодування витрат на поховання, яким співвідповідач визнає наявність і такого зобов`язання. Таким чином, підхід МТСБУ є суперечливим та не дає змоги зрозуміти позицію МТСБУ щодо відшкодування витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: 1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); 2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; 4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; 5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Відповідно до ч. 1 ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати.

Частинами 1-3 ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст.1167 ЦК моральна шкода - це будь-які втрати немайнового характеру, яких особа зазнала через заподіяння їй фізичних, моральних, душевних та іншого роду страждань. У випадку ДТП ці страждання можуть проявлятись внаслідок завдання шкоди здоров`ю або смерті особи. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Про правильність застосування даних норм права свідчить постанова Верховного Суду № 661/1355/20 (провадження № 51 - 5161км21) від 27.09.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до чт. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

За змістом статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Спеціальний Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) № 1961-IV від 01.07.2004 регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У статті 3 цього Закону визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо - транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону № 1961-IV).

Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно - правова відповідальність транспортного засобу Ford Fusion, реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в страховій компанії АХА, що знаходиться в м. Німеччині (Зелена карта). Строк дії з 09.12.2021 до 07.01.2022 (т. 1 а.с. 174 - 175).

Згідно з п. 22.1. ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до п.23.1. ст. 23 цього Закону шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 1961-IV, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди. Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Відповідно до пунктів 36.1., 36.2. ст. 36 цього Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно з п. 39.1. ст. 39 Закону № 1961-IV моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Згідно з п.п. в п. 41.2 ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України. Така регламентна виплата здійснюється на умовах та в обсягах, встановлених законодавством про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та принципами взаємного врегулювання шкоди на території країн - членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".

Відповідно до пунктів 36.1., 36.2. ст. 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, за встановлених обставин справи, МТСБ України як страховик є зобов`язальним суб`єктом перед потерпілими, яким він повинен виплатити страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України № 1961-IV порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до повідомлення №3 - 01а/5221 Моторно (транспортного) страхового бюро України від 23.03.2022, відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ОСОБА_7 було виплачено відшкодування шкоди в розмірі 104 000,00 грн, ОСОБА_8 - 78 000,00 грн та ОСОБА_6 - 78 000,00 грн. Загальний розмір відшкодування складає 260 000,00 грн (а.с. 16 том 2).

Суд, приймаючи у межах кримінального провадження рішення в частині, що стосується цивільного позову, має ретельно перевірити всі вимоги позивача, врахувати майновий стан винного, його стан здоров`я та вжити інших заходів для справедливого вирішення цього питання. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення ( Постанова ВП/ВС у справі № 752/ 17832/ 14-ц від 15.12.2020).

Відповідно до п. 1 Розпорядження від 09.07.2010 № 566 Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 05.02.2013, що діяла на момент ДТП - 03.01.2022) було встановлено наступні ліміти: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130 000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 260 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 27.5. ст. 27 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

Оскільки, ні представником відповідача МТСБУ ні відповідачами та їх представником не надано доказів на підтвердження розміру ліміту за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, суд вважає, за необхідне визначити, що ліміт за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих становить 260 000,00 гривень на одного потерпілого.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами, МТСБУ здійснило виплати у відшкодування шкоди потерпілим в наступних розмірах: ОСОБА_7 - 104 000,00 грн (26 000- витрати на поховання, 78 000 - відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого), ОСОБА_8 - 78 000,00 грн (відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого та ОСОБА_6 - 78 000,00 грн (відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого), загальний розмір відшкодування складає 260 000,00 грн, який був виплачений МСТБУ.

Таким чином, враховуючи, що МСТБУ виплатило максимальний розмір страхового відшкодування позовні вимоги до МСТБУ до задоволення не підлягають.

Згідно з закріпленим у статті 1194 ЦК України правилом, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, несе відповідальність перед потерпілим у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди у межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

Щодо матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_45 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 із 06.08.2010, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 06.08.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління юстиції у Черкаській області (том 2 а.с. 179).

ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі «батько» зазначено « ОСОБА_12 », в графі «мати» зазначено « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 14.02.2011 Цибулівською селищною радою Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 178 том 2).

Позивач ОСОБА_6 просить стягнути 160 950 грн відшкодування у зв`язку з втратою годувальника. Обґрунтовуючи розмір позовних вимог у цій частині посилаються на те, що ОСОБА_6 на момент ДТП не працювала і здійснювала догляд за донькою, сума, що підлягає відшкодуванню має рахуватись з середньомісячного доходу загиблого та ділитись на 2 членів родини до досягнення донькою 14 років, і після досягнення 14 років і до досягнення 18 років має виплачуватись у розмірі середньомісячного доходу загиблого.

Відповідно до ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується, зокрема, другому з подружжя незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за дітьми померлого до досягнення ними 14 років.

Доказів про здійснення догляду ОСОБА_6 за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та доказів того, що ОСОБА_6 на момент ДТП не працювала матеріали справи не містять.

Оскільки, доказів того, що ОСОБА_6 є особою в розумінні ст. 1200 ЦК України, яка має право на відшкодування шкоди після смерті ОСОБА_12 немає, а тому позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Щодо моральної шкоди.

Цивільний позивач ОСОБА_6 у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 700 000,00 грн, із них 78 000,00 грн стягнути із МТСБУ. Розмір моральної шкоди обґрунтовує глибиною душевних страждань через втрату чоловіка та батька своєї доньки, годувальника родини.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину та наслідки, що настали, глибину душевних та фізичних страждань потерпілої ОСОБА_6 через втрату чоловіка ОСОБА_12 , характер немайнових втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_6 у грошовому виразі становить 200 000,00 грн.

Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілої ОСОБА_6 та підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 , що, на думку суду, не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Щодо цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_7 , суд зазначає наступне.

Щодо матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 є батьком, а ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_12 , який загинув 03.01.2022.

Цивільний позивач ОСОБА_7 просить стягнути з цивільних відповідачів витрати на поховання та спорудження надгробного пам`ятника, а саме: витрати на ритуальні послуги салону "Скорбота" на поховання ОСОБА_12 у розмірі 21 300 грн (за поясненнями позивачів витрати на придбання пам`ятника, труни, вінків); витрати на рушник махровий та платок (по 120 шт кожний) на похорони у розмірі 18 360 грн; витрати на чоловічий костюм та рубашку на поховання у розмірі 5 200 грн; витрати на цукерки та напої на поминальний обід в день смерті у розмірі 2 173, 73 грн; витрати на цукерки та напої на поминальний обід на 40 днів у розмірі 1325,22 грн; витрати на їжу на поминальний обід на 40 днів на 34 особи у розмірі 4 760 грн; витрати на їжу на поминальний обід на наступний день після смерті у розмірі 11 200 грн; витрати на печиво на цукерки в день смерті у розмірі 4 950 грн; витрати на встановлення пам`ятника, надгробної конструкції у розмірі 87 020 грн; витрати на судово - медичну експертизу перед похованням загиблого у розмірі 2 405,20 грн; витрати на яму, певчу, священника і ритуальну машину у розмірі 5 800 грн, а всього 163 794, 15 грн,

Так, цивільним позивачем ОСОБА_7 на підтвердження понесених витрат надано: накладну (купівля рушників та платків) від 03.01.2022 на суму 18 360,00 грн; копію довідки від 03.01.2022 щодо сплати ОСОБА_7 ритуальних послуг на суму 21 300,00 грн; копію товарного чеку від 03.01.2022 на суму 5 200 грн (щодо оплати костюму чоловічого та рубашки); копію товарних чеків № 5040 від 03.01.2022 на суму 575,52 грн та на суму 1598,21 на загальну суму 2 173,73 грн (оплата продуктів харчування); товарний чек № 9481 від 10.02.2022 на загальну суму 1 325,22 грн (оплата продуктів харчування); накладну від 11.02.2022 на суму 4 760,00 грн (оплата поминального обіду); накладну від 11.02.2022 на суму 11 200,00 грн (оплата поминального обіду); накладну від 03.01.2022 на суму 4 950,00 грн (оплата продуктів харчування); накладну № 11 від 19.06.2022 на суму 87 020,00 грн (оплата пам`ятника та його встановлення); копію квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 0.0.2403617088.1 від 03.01.2022 на суму 2 405,20 грн (судово - медичні послуги); розписку ОСОБА_46 , про отримання коштів від ОСОБА_7 в сумі 2 405,00 грн (а.с. 164 - 173).

Потерпілий ОСОБА_7 батько ОСОБА_12 , який загинув 03.01.2022, як особа яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника має право на відшкодування даних витрат.

Так, потерпілим ОСОБА_7 , зокрема, до витрат на поховання включено: витрати на поминальні обіди згідно: накладної від 11.02.2022 на суму 4 760,00 грн та накладної від 11.02.2022 на суму 11 200,00 грн, а всього на суму 15 960,00 грн та витрати на судово - медичну експертизу перед похованням загиблого у розмірі 2 405,20 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу»№ 1102-IV від 10.07.2003 під похованням померлого слід розуміти комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов. Тобто, витрати на поминальні обіди не входять до витрат на поховання, що узгоджується з правовою позицією ВС/КЦС № 554/1793/15-ц від 19.03.2018.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що витрати на проведення поминальних обідів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, і не підлягають відшкодуванню згідно з вимогами закону, як і не відносяться до витрат на поховання на судово - медичну експертизу перед похованням загиблого, а тому також не підлягають відшкодуванню.

Крім цього, потерпілим ОСОБА_7 , зокрема, до витрат на поховання включено витрати на яму, певчу, священика і ритуальну машину у розмірі 5 800,00 грн, разом з тим доказів на оплату (понесення) даних послуг потерпілим ОСОБА_7 не дано (чеки, накладні тощо), а тому дані витрати не можуть бути включені до витрат на поховання.

Таким чином, сума витрат на поховання становить 53 308,95 грн, сума витрат на спорудження надгробного пам`ятника - 87 020,00 грн, а всього: 140 328,95 грн, суд приходить до висновку що такі витрати є належно підтвердженими і такими, які в силу вищевказаних норм законодавства підлягають до стягнення на користь потерпілого ОСОБА_7 з належного відповідача.

Як було встановлено судом вище та не заперечувалось сторонами, МТСБУ здійснило виплати у відшкодування шкоди потерпілим в наступних розмірах: ОСОБА_7 - 104 000,00 грн, з яких 26 000,00 витрат на поховання.

Оскільки, МТСБУ виплатило у добровільному порядку потерпілому ОСОБА_7 витрати на поховання в розмірі 26 000,00 грн, суд вважає за необхідне на підставі ст. 1194 ЦК України різницю між фактичним розміром витрат і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) стягнути із обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_3 в загальному розмірі 114 328,95 грн (140 328,95 грн (загальна сума витрат на поховання та спорудження надгробного пам`ятника) - 26 000,00 грн (сума коштів, яка має бути виплачена МТСБУ).

В задоволенні позову в цій частині на суму 23 465,20 грн відмовити.

Щодо моральної шкоди.

Цивільний позивач ОСОБА_7 у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 700 000,00 грн, із них 78 000,00 грн стягнути із МТСБУ. Розмір моральної шкоди обґрунтовує сильними душевними стражданнями, втратою сина, якого дуже любив і який був підтримкою та допомогою родини, погіршення стану здоров`я.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину та наслідки, що настали, глибину душевних та фізичних страждань потерпілого ОСОБА_7 через втрату рідної людини сина ОСОБА_12 , тяжкість вимушених змін в його житті, характер немайнових втрат, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_7 у грошовому виразі становить 250 000,00 грн.

Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілого ОСОБА_7 та підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 , що, на думку суду, не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Щодо цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_8 , суд зазначає наступне.

Щодо моральної шкоди.

Цивільний позивач ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 700 000,00 грн, із них 78 000,00 грн стягнути із МТСБУ. Розмір моральної шкоди обґрунтовує сильними душевними стражданнями, втратою сина, якого дуже любила і який був підтримкою та допомогою родини, смертю її матері, погіршенням стану її здоров`я.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину та наслідки, що настали, глибину душевних та фізичних страждань потерпілої ОСОБА_8 через втрату рідної людини сина ОСОБА_12 , тяжкість вимушених змін в її житті, характер немайнових втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_8 у грошовому виразі становить 250 000,00 грн.

Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілої ОСОБА_8 та підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 , що, на думку суду, не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Щодо цивільного позову цивільного позивача ОСОБА_9 , суд зазначає наступне.

Щодо матеріальної шкоди.

ОСОБА_9 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі «батько» зазначено « ОСОБА_12 », в графі «мати» зазначено « ОСОБА_6 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданого 14.02.2011 Цибулівською селищною радою Монастирищенського району Черкаської області (а.с. 178 том 2).

Оскільки, потерпіла ОСОБА_9 була дочкою ОСОБА_12 , який загинув в результаті ДТП, то вона є особою в розумінні ст. 1200 ЦК України, яка має право на відшкодування шкоди після смерті ОСОБА_12 .

Цивільний позивач ОСОБА_9 просить стягнути з цивільних відповідачів шкоду, заподіяну смертю потерпілого пов`язаного з втратою годувальника в розмірі 578 550,00 грн, виходячи із розрахунку (6 500 грн (мінімальний розмір заробітної плати станом на січень 2022)+ 2 200 (розмір пенсії, яку отримував загиблий)/2 (члени сім`ї) х 37 місяців (кількість місяців до досягнення дитиною 14 віку) + (6 500 грн (мінімальний розмір заробітної плати станом на січень 2022)+ 2 200 (розмір пенсії, яку отримував загиблий)/2 (члени сім`ї) х 48 місяців (кількість місяців до досягнення дитиною 18 років).

Так, суд не погоджується із даним розрахунком позивача, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більше як за три роки наперед.

Оскільки ОСОБА_8 14 років виповниться через 37 місяців з моменту смерті ОСОБА_12 , тобто через 3 роки і 1 місяць, то відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого одноразовим платежем може бути стягнуто за 36 місяців, іншу частину даної шкоди (за 1 місяць) належить стягнути щомісячно.

Відповідно до ч. 2 ст. 1200 ЦК України розмір шкоди потерпілій ОСОБА_9 має рахуватись із середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого, з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого до досягнення дочкою ОСОБА_9 14 років та після досягнення дитиною 14 років за вирахуванням частки, яка припадала на утримання дружини ОСОБА_12 - ОСОБА_6 до досягнення дочкою ОСОБА_9 18 років.

Розраховуючи розмір шкоди представник цивільних позивачів виходить із розміру мінімальної заробітної плати та пенсії по інвалідності у сумі 2200 грн, яку отримував загиблий.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2022» № 1928-IX від 01.12.2021 установлено у 2022 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить з 1 січня - 6500 гривень.

Згідно змісту позовної заяви від 05.08.2022 довідка про розмір пенсійних виплат буде додана після її отримання з Пенсійного Фонду (запит відправлено 28.07.2022), проте ні станом на дату дослідження в судовому засіданні цивільного позову - 02.03.2023, ні на момент завершення дослідження доказів - 21.07.2023 довідки про розмір пенсії загиблого ОСОБА_12 до суду стороною потерпілих (цивільних позивачів) не надано, а тому суд обраховує розмір відшкодування виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на дату заподіяння шкоди 03.01.2022 у розмірі 6500 грн.

Оскільки, ОСОБА_12 на момент ДТП не мав офіційного працевлаштування, розмір шкоди потерпілій ОСОБА_9 , заподіяної смертю потерпілого пов`язаної із втратою годувальника, слід вираховувати з розміру мінімальної заробітної плати, яка у період часу із 03.01.2022 до 07.01.2025 становить 78 000 грн, виходячи із розрахунку (6 500 грн (мінімальний розмір заробітної плати/3 (члени сім`ї) = 2166,67 грн (щомісячний платіж) х 36 місяців (кількість місяців до досягнення ОСОБА_9 14 років).

Іншу частину шкоди до досягнення ОСОБА_9 18 років (1 місяць до досягнення 14 років та 48 місяців до досягнення 18 років) належить стягувати з 08.01.2025 до досягнення ОСОБА_9 18 років у розмірі 2166,67 грн щомісячно.

Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами, МТСБУ здійснило виплати у відшкодування шкоди потерпілим в наступних розмірах: ОСОБА_7 - 104 000,00 грн, ОСОБА_8 - 78 000,00 грн та ОСОБА_6 - 78 000,00 грн, загальний розмір відшкодування складає 260 000,00 грн.

Оскільки потерпілій ОСОБА_9 МТСБУ шкода у зв`язку з втратою годувальника не виплачувалась, та враховуючи те, що МТСБУ виплатило іншим потерпілим, а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 шкоду в межах страхового ліміту в розмірі 260 000,00 грн, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 78 000 грн одноразовим платежем та 2166,67 грн щомісячними платежами з 08.01.2025 до 08.02.2029 (досягнення ОСОБА_9 18 років) шкоду пов`язану з втратою годувальника.

В задоволенні позову в цій частині на суму 394 383,17 грн відмовити.

Щодо моральної шкоди.

Цивільний позивач ОСОБА_9 у відшкодування моральної шкоди просить стягнути 400 000,00 грн, із них 78 000,00 грн стягнути із МТСБУ. Розмір моральної шкоди обґрунтовує тим, що залишилась без батька у віці 11 років.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер вчиненого злочину та наслідки, що настали, глибину душевних та фізичних страждань потерпілої ОСОБА_9 через втрату рідної людини батька ОСОБА_12 , тяжкість вимушених змін в її житті, характер немайнових втрат, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням принципу пропорційності, суд дійшов висновку, що розмір компенсації моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_8 у грошовому виразі становить 250 000,00 грн.

Суд вважає, що така грошова компенсація є адекватною дійсним моральним стражданням потерпілої ОСОБА_8 та підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_3 , що, на думку суду, не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

Крім іншого, потерпілі просять стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на правову допомогу, витрати за участь в судових засіданнях та витрати на доїзд до місця судового розгляду представника потерпілих та потерпілих.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, зокрема, з : витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 121 КПК України витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження, - це витрати обвинуваченого, підозрюваного, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, його захисника, представника потерпілого, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту, найманням житла, виплатою добових (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також втрачений заробіток чи витрати у зв`язку із відривом від звичайних занять. Витрати, пов`язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження представника, несе особа, яку він представляє.

Згідно з ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

01.08.2023 на адресу суду від представника потерпілих ОСОБА_10 надійшло клопотання про уточнення розрахунку та суми відшкодування процесуальних витрат з актом приймання наданих послуг від 28.07.2023 та фіскальними чеками за оплату пального.

Оскільки витрати на правову допомогу та витрати пов`язані з прибуттям до місця судового провадження належать до процесуальних витрат, їх розмір належить дообставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, такі докази подані 01.08.2023 після закінчення з`ясування обставин справи та дослідження доказів, на стадії судових дебатів, клопотань про відновлення з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами не надходило, а тому суд подані додаткові докази до уваги не бере та вирішує питання про відшкодування процесуальних витрат в межах поданих потерпілими доказами.

Судом встановлено, що між ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 укладено договори про надання правової допомоги № 16-01-22/01 від 16.01.2022 та № 17-01-22/02 від 17.01.2022, відповідно (а.с. 185 - 192 том 1).

Відповідно до п. 4.1. договорів надання правової допомоги клієнту здійснюється на платній основі. Отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару.

На підтвердження понесених витрат потерпілими надано посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на ОСОБА_7 та ОСОБА_47 , інших документально підтверджених доказів на понесення процесуальних витрат (квитанцій до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) стороною потерпілих у встановлений законом строк не надано.

За таких обставин, процесуальні витрати потерпілих не підлягають задоволенню.

Крім того, представник цивільного відповідача МТСБУ ОСОБА_48 просить стягнути з цивільних позивачів судові витрати у розмірі 2 000 грн.

Разом з тим, представником цивільного відповідача МТСБУ будь-яких доказів на підтвердження понесених витрат до суду не надано, а тому клопотання про стягнення судових витрат з потерпілих у сумі 2000 грн до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за:

ч. 1 ст. 135 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;

ч. 2 ст. 286 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 6 (шести) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

В строк відбування покарання зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою з 03.01.2022 до 25.01.2022 включно.

Арешт накладений ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 на:автомобіль «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який вилучено на територію СПД №1 ВПД №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, змиви з керма автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , змиви внутрішньої та зовнішньої ручки водійських дверей автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , коробки перемикання передач автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 та пошкоджену блок - фару, скасувати.

Речові докази:

автомобіль «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні на території ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області повернути ОСОБА_3 ;

змиви з керма, змиви внутрішньої та зовнішньої ручки водійських дверей, ручки перемикання передач автомобіля «Ford Fusion», реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкоджену блок - фару, шапку чорного кольору з синіми полосами, джинси темно - синього кольору, куртку чорного кольору, взуття ОСОБА_12 , уламки пластику різної неправильної форми у кількості 20 штук, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ВПД № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати пов`язані із залученням експертів для проведення судових експертиз: технічного стану транспортного засобу за № СЕ - 19/124 - 22/474 - ІТ від 01.02.2022 в сумі 2 745,92 грн; проведення ідентифікації цілого за частинами за № СЕ - 19/124 - 22/1022 - ТР від 09.02.2022 в сумі 2 745,92 грн; трасологічної за № СЕ - 19/124 - 22/729 - ТР від 01.02.2022 в сумі 858,10 грн; судової автотехнічної за № СЕ - 19/124 - 22/4540 - ІТ від 25.05.2022 в сумі 1 372,96 грн; автотехнічної експертизи за № СЕ - 19/124-22/5890 - ІТ від 17.06.2022 в сумі 1 510,24 грн, а всього 9 233 (дев`ять тисяч двісті тридцять три) гривні 14 коп.

Запобіжний захід у виді застави до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Заставу в розмірі 124 050 (сто двадцять чотири тисячі п`ятдесят) грн, внесену згідно квитанції № 0.0.2432348494.1 від 24.01.2022, після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_39 .

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_4 ) у відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ( АДРЕСА_5 ) витрати на поховання та витрати на спорудження надгробного пам`ятника в розмірі 114 328 грн (сто чотирнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ( АДРЕСА_5 ) у відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ( АДРЕСА_6 ) у відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду, у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн одноразовим платежем.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду, у зв`язку з втратою годувальника 2 166 (дві тисячі сто шістдесят шість) грн 67 коп щомісячними платежами з 08.01.2025 до 08.02.2029 (досягнення ОСОБА_9 18 років).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_4 ) у відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Відмовити потерпілим у відшкодуванні процесуальних витрат з обвинуваченого.

Відмовити цивільному відповідачу Моторно (транспортному) бюро України у відшкодуванні судових витрат з потерпілих.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Копію вироку інші учасники судового провадження можуть отримати після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1