Рішення № 112622208, 27.07.2023, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

27 липня 2023 рокуСправа № 317/1124/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Волошиної Є.В.,

представника відповідачки-2 адвоката Колєснікова О.А.,

розглянув у відкритому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області (відповідач-1), ОСОБА_2 (відповідачка-2)

про визнання права власності на нерухоме майно,

Короткий зміст позовних вимог, рух справи.

1 березня 2023 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно.

В заяві позивачка в особі представника - просила суд визнати за ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно: будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Власником вказаного будинку була ОСОБА_3 , 1929 року народження (1/2 частина будинку на підставі свідоцтва про право особистої власності на забудову від 27.02.1973; 1/2 частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

08.09.2011 ОСОБА_2 продала за 10 000 грн ОСОБА_1 згаданий будинок про, що було складено розписку в присутності свідків.

10.09.2011 відбувся остаточний розрахунок на даний будинок, про що зазначено у розписці.

Свої зобов`язання позивачка виконала в повному обсязі, кошти за будинок були повністю передані у встановлений строк, притензій ОСОБА_2 не мала.

Після придбання будинку, ОСОБА_1 одразу ж переїхала та з 2011 року до теперішнього часу фактично там мешкає.

В наслідок купівлі будинку між ОСОБА_1 та ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі Новомиколаївської РЕМ укладено договір №0306145.

З вересня 2011 року вказаний будинок знаходиться в користуванні ОСОБА_1 . За період користування будинком, позивачка проводила поточні ремонти, оплачує за комунальні послуги, а також обробляє земельні ділянки, які знаходяться за даним домогосподарством. За час користування будинком та землями будь-яких спорів щодо права власності на даний будинок не заявлялось.

Отже, позивачка добросовісно заволоділа чужим майном і понад 10 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком АДРЕСА_1 .

Як підставу для позиву посилається на положення ст.41 Конституції України, ст.ст.15, 16, 328, 335, 344 ЦК України і висновки викладені у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду кримінальних і цивільних справ «Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014.

Ухвалою судді Запорізького районного суду Запорізької області від 02.03.2023 справа передана на розгляд Новомиколаївського районного суду Запорізької області на підставі п.1 ч 1 ст 31 Цивільного процесуального кодексу України.

24 березня 2023 року вказана цивільна справа надійшла до Новомиколаївського районного суду Запорізької області

Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 30.03.2023 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу строк на подачу відзиву.

Відповідачем 1 відзив на позовну заяву не подано.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 24.04.2023 витребувана спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 22.05.2023 залучено в якості третьої особи до участі у цій справі ОСОБА_2 .

01.06.2023 від представника третьої особи до суду надійшло письмове пояснення, у якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування позиції зазначено наступне. Позивачка звернулася до ОСОБА_2 з пропозицією продажу зазначеного будинку. Нами було попередньо погоджено ціну нерухомого майна (що була значно вищою ніж 10 тис. грн), та досягнуто домовленості, що з метою підтвердження виконання своїх зобов`язань в майбутньому, ОСОБА_1 , залишає їй завдаток в розмірі 10 тис. грн. Завдаток, було передано двома траншами - 6 та 4 тис. грн.

Враховуючи те, що на момент отримання нею завдатку, ще не минуло 6 місяців з дня смерті ОСОБА_3 , то, вона не могла отримати свідоцтво про право на спадщину, а відповідно, вони не мали змоги оформити договір-купівлі продажу домоволодіння відповідно до статті 657 ЦК України. Про те, що договір купівлі-продажу не укладено, і право володіння майном до позивачки не перейшло, ОСОБА_1 чудово розуміла.

На той час, як і зараз, ОСОБА_2 проживає в місті Лубни, доглядала хворого чоловіка, працювала на роботі, і, відповідно, не мала можливості постійно знаходитися в селищі ОСОБА_4 та займатися питаннями оформлення спадщини. Тому, після написання заяви про прийняття спадщини, вона надала нотаріально засвідчену довіреність позивачці - ОСОБА_1 , на вчинення нею, від її імені будь-яких, дій пов`язаних з переоформленням на ім`я ОСОБА_2 належного їй у порядку спадкування майна після померлої матері. Разом з довіреністю, вона передала позивачці оригінали всіх правовстановлюючих документів на будинок, що підтверджували право власності на нього її померлої матері.

Проте, ОСОБА_1 не вчинила жодних дій для оформлення на її ім`я спадщини, і відповідно, укладання договору купівлі-продажу будинку, в передбаченому законом порядку. На її дзвінки, позивачка відповідала, що працює над оформленням на неї спадщини, а потім змінила номер телефону. Коли, ОСОБА_2 змогла знайти номер телефону позивачки і дозвонитися їй, в січні 2023 року, то та повідомила їй, що буде звертатися до суду з позовом про визнання права власності на будинок в порядку набувальної давності. Повертати передані правовстановлюючі документи, що підтверджують факт належності домоволодіння спадкодавцю, ОСОБА_1 відмовилася, в зв`язку з чим, вона змушена звернутися в поліцію.

Вона ніколи не надавала дозволу позивачці на користування будинком чи проживання в ньому, не погоджувала проведення будь-яких робіт, чи зведення будь-яких споруд на належній їй земельній ділянці. Вона цікавилася у сусідів про те, яким є стан будинку, то вони зазначали, що там ніхто не проживає, а позивачка живе в іншому будинку неподалік від її.

ОСОБА_2 прийняла у встановленому законом порядку спадщину, зокрема і земельну ділянку та будинок за адресою: АДРЕСА_1 , після її померлої матері - ОСОБА_3 .

Спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є власником із часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавленим особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених у главі 29 ЦК України.

Позивачка сама визнає той факт, що вона завжди знала про належність нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 спочатку ОСОБА_3 , а потім ОСОБА_2 , що вона володіє чужим майном, оскільки, договір-купівлі продажу будинку не укладався в письмовій формі з подальшим його нотаріальним посвідченням. А наявність розписки підтверджує лише факт передачі грошових коштів, як завдатку при майбутньому укладанні договору купівлі-продажу.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05.06.2023 залучено до участі у вказаній цивільній справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

21.06.2023 від представника відповідачки-2 надійшов відзив якому останній просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування відзиви зазначені ті самі обставини, які зазначалися в поясненні третьої особи.

Як підставу відзиву посилався на ст.ст.344, 1220, 1268, 1296, 1297 ЦК України, постанови Верховного Судувід 6вересня 2018року усправі №205/1178/16-ц,від 19вересня 2018у справі№296/6949/17, від 27 вересня 2018 року у справі №571/1099/16-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі №683/2047/16-ц, від 18 лютого 2021 року у справі №609/1231/19 і від 22 березня 2023 року у справі №463/6829/21-ц.

26.06.2023 представником позивачки на відзив подано відповідь. В обґрунтування окрім обставин які зазначалися у позовній заяві додатково вказано наступне.

Після отримання ОСОБА_2 коштів за розпискою, остання передала ключи від будинку, а також документи на будинок АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_1 . Саме з цього часу та по теперішній день позивачка мешкає в цьому будинку. За період користування будинком, позивачка проводила поточні ремонти, оплачує за комунальні послуги, а також обробляла земельні ділянки, які знаходяться за даним домогосподарством. За час користування будинком та землями будь-яких спорів щодо права власності на даний будинок не заявлялось.

Доводи ОСОБА_2 що вона не надавала дозволу позивачці на користування будинком чи проживання в ньому нічим не підтверджується. Якби протягом дванадцяти років, коли відповідачка-2 зовсім не цікавилась станом будинку, не сплачувала жодних обов`язкових для сплати платежів за будинок та землю і позивачка не здійснювала догляд за спірним майном, від нерухомого майна вже нічого б не залишилось з огляду на природні явища (вітер, дощ), а також можливе втручання сторонніх осіб.

Відповідачка-2, у своєму відзиві також зазначає, що цікавилась станом будинку у сусідів (при цьому жодного разу, за дванадцять років не навідала його), однак не зазначає, у яких саме сусідів вона цікавилась.

Відповідно до спадкової справи, відповідачка-2 звернулась із заявою про вступ у спадщину в частині житлового будинок АДРЕСА_1 лише 03.05.2023, тобто після звернення до суду позивачки з даною позовною заявою.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на даний час Відповідачка-2 не є власником спірного майна.

Як підставу посилається на ті ж положення матеріального закону, що й у позові.

Відповідачкою-2 і її представником заперечення на відповідь на відзив не подані.

Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29.06.2023 закрито підготовче провадження.

25.07.2023 представником позивачки подано клопотання про виклик свідка ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання зазначено, що вказана особа була свідком отримання коштів під час складання розписки при купівлі спірного будинку і може підтвердити відкрите користування цим будинком ОСОБА_1

26.07.2023 відповідачем продана заява про розгляд справи без участі представника селищної ради. Проти задоволення позову не заперечував.

В судовому засіданні позивачка і її представник підтримали клопотання про виклик свідка. Зазначили, що клопотання не було подано на стадії підготовчого провадження, внаслідок відсутності свідка на той час в смт Тернувате.

Представник відповідачки-2 заперечував проти задоволення клопотання з огляду на те, що підготовче провадження вже закрито.

Протокольною ухвалою судді, на підставі ч.2 ст.222 ЦПК України клопотання було залишено без розгляду, з огляду на те, що фізичної відсутності свідка в смт Тернувате на стадії підготовчого провадження стороні позивачки в жодному випадку не заважало подати це клопотання до закриття підготовчого провадження.

Інших заяв і клопотань сторони присутні в судовому засіданні не подали, підтримали свої заяви по суті справи.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

Власником будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , була ОСОБА_3 , 1929 року народження що підтверджується свідоцтвом №6 про право особистої власності на забудову виданого виконкомом Тернуватської селищної ради депутатів трудящих Новомиколаївського району Запорізької області 26.02.1973 (далі Свідоцтво №6, а.с. 7) і Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухомо майна та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 55)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 04.08.2011 (а.с. 68).

08.09.2011 ОСОБА_1 в присутності двох свідків складена розписка у якій зазначено, що ОСОБА_1 при купівлі будинку в АДРЕСА_1 у ОСОБА_2 дала завдаток в сумі шести тисяч грн та зобов`язується віддати чотири тисячі до 10.09.11. При переоформленні документів затрати бере на себе. Розписка доповнена вказівкою ОСОБА_2 від 10.09.2011 про те, що вона отримала ще обіцяні чотири тисячі грн., претензій не має (а.с. 5, 6)

01.11.2011 ОСОБА_2 , яка є дочкою спадкодавиці, була подана заява нотаріусу про прийняття спадщин (а.с. 62).

Згідно з довідкою Тернуватської селищної ради від 09.02.2023 №93 ОСОБА_1 з 2011 по теперішній час фактично проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16).

Позивачка на руках має Свідоцтво № НОМЕР_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.09.2008 зареєстрованого в реєстрі за №946, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20354605 від 25.09.2008, справу БТІ на спірний будинок (а.с. 9 13).

Остання є стороною, як споживач електроенергії за адресою розташування спірного будинку (а.с. 14 - 15).

03.05.2023 ОСОБА_2 , була подана заява нотаріусу про видачу свідоцтва на про право на спадщину за заповітом на житловий будинок і земельну ділянку що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96).

Того ж дня державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуса Новомиколаївської державної нотаріальної конори винесена постанова про відмову у вчиенні нотаріальної дії, яка обґрунтована тим що спадкоємцем не надані документи що посвідчують право власності на будинок і земельну ділянку (а.с. 101).

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності, не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 та ч.4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

З роз`яснень, викладених в п.9 та п.11 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року №5, при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема таке: 1) володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; 2) володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; 3) володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

За змістом правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 1 серпня 2018 року у справі №201/12550/16-ц (провадження №1-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі №175/2338/16-ц (провадження №61-2017св18) для набуття права власності за набувальною давністю необхідна сукупність обставин, зазначених у ч.1 ст.344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Набуття права власності за набувальною давністю є можливим лише за наявності усіх вказаних умов. Зокрема, добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніви щодо правомірності його володіння майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Проте, сам по собі факт користування позивачкою спірним домоволодінням не є підставою для виникнення у неї права власності за набувальною давністю на частину будинку.

Позивачкою не доведено, що вона не могла знати того, що ОСОБА_2 на момент складання розписки не була власником спірного будинку, отже не могла продати його. Навпаки з повідомленої сторонами інформації випливає, що для оформлення угоди щодо купівлі продажу будинку позивачці навіть була видана відповідна довіреність.

Обставини щодо проведення ремонту у спірному будинку, сплата житлово-комунальних послуг, сплата земельного податку, можуть вказувати лише на факт вільного користування позивачкою будинком, втім це не є самостійною підставою для виникнення у неї права власності на нерухоме майно.

Решта доводів сторін (як то наявність чи відсутність дій сторін направлених на купівлю-продажу будинку саме за 10000 грн, обізнаність чи необізнаність ОСОБА_2 про вільне користування ОСОБА_1 будинком протягом 2011-2023 років тощо) не мають принципового значення для правильного вирішення цієї справи, з огляду на встановлені обставин.

Враховуючи вказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на нерухоме майно - будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернуватської селищної ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , відмовити повністю.

Реквізити учасників справи:

- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

- відповідач-1: Тернуватська селищна ради Запорізького району Запорізької області, 70150, Запорізька область, Запорізький район, смт Тернувате, вул. Центральна, буд. 9, ідентифікаційний код 20509545;

- відповідачка-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складене 4 серпня 2023 року.

Суддя Р.О. Губанов