Рішення № 11261664, 25.06.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2010 р.Справа № 34/54-10-1467 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Приватного підприємства "ЛІЗІНГ АЛКО"

про стягнення на суму 3743,27грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Семенюк Ю.В., діюча на підставі довіреності №01-13/11408 від 22.12.09р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства "ЛІЗІНГ АЛКО" про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 3394,81грн. станом на 05.06.2009р. та пені у сумі 357,11грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.03.10р. порушено провадження у справі №34/54-10-1467.

28.05.10р. позивач подав до канцелярії суду уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 3394,81грн. та пеню у розмірі 348,46грн.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 19.05.2010р. В судове засідання представники не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

07.11.2008р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Приватним підприємством "ЛІЗІНГ АЛКО" (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №3/53, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові підвальні приміщення загальною площею 99,3кв.м, які розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Канатна, 81, під розміщення майстерні з ремонту взуття.

Пунктом 1.3 договору оренди строк оренди встановлено з 07.11.2008р. по 06.11.2009р.

Відповідно до п.2.2 цього договору за орендоване приміщення орендар зобов’язався сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 800грн, та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.

Пунктом 2.4 вказаного договору визначено, що орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно п.5.1 договору за невиконання або неналежне виконання обов’язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

05.06.09р. між сторонами підписане додаткове погодження, згідно якого договір №3/53 від 07.11.08р. вважається розірваним до закінчення строку оренди за погодженням обох сторін, відповідно до ст.26 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” з 05.06.09р.; договір припинив свою дію з 05.06.09р.; відповідно до ст.27 Закону України ”Про оренду державного та комунального майна” Орендар здав Орендодавцю орендовані приміщення за актом прийому-передачі, підписаному обома сторонами.

Враховуючи несплату орендарем орендної плати, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, звернулось на адресу Орендаря з претензією від 22.02.2010р. за №01-15/151 з вимогою в строк до 28.02.10р. сплатити заборгованість з орендної плати у сумі 3394,81грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, наявну заборгованість не сплатив.

Враховуючи несплату відповідачем орендної плати, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду з позовом та уточненням до нього до Приватного підприємства "ЛІЗІНГ АЛКО" про стягнення заборгованості з орендної плати станом на 05.06.2009р. у сумі 3394,81грн. та пені у сумі 348,46грн. станом на 15.12.2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі з листопада 2008р. у зв'язку з чим за Приватним підприємством "ЛІЗІНГ АЛКО" станом на 05.06.2009р. залишилася заборгованість з орендної плати у сумі 3394,81грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожний день прострочення виконання.

Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, уточнені позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради є правомірними, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з Приватного підприємства "ЛІЗІНГ АЛКО" 3394,81грн. заборгованості з орендної плати та 348,46грн. пені.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті держмита на суму 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛІЗІНГ АЛКО" (65012, м.Одеса, вул.М.Арнаутська, 59, код 36154382, р/р 26009311681101, МФО 328209 в АБ”Південний”) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 3394(три тисячі триста дев’яносто чотири)грн.81коп., пеню у розмірі 348(триста сорок вісім)грн.46коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102(сто дві)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя