Ухвала суду № 112612140, 01.08.2023, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про передачу справи до іншого адміністративного суду

01 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4526/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Головного управління Національної поліції в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, ЄДРПОУ 40108782)

про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати накази начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області №414 від 05.05.2023 року та наказ №211 о/с від 23.05.2023 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" неправомірними та скасувати;

- зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області поновити ОСОБА_1 на службі в Каховському районному відділі поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області на посаді начальника відділу превенції з 05.05.2023 року;

- зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 05.05.2023 року до дня поновлення на роботі.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.07.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду від представника відповідача надійшло клопотання про передачу адміністративної справи до Одеського окружного адміністративного суду.

Клопотання мотивоване тим, що позивач зареєстрований за адресою м. Нова Каховка Херсонської області, а відповідач - в м. Херсон. Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України ОСОБА_1 повинен був звернутися із вказаним адміністративним позовом у встановленому законом порядку за місцем проживання або місцезнаходженням Головного управління Національної поліції в Херсонській області, а саме - до Херсонського окружного адміністративного суду. Представник відповідача вказує, що даний позов не є підсудним Кіровоградському окружному адміністративному суду. Між тим, зазначає, що позивач в позовній заяві вказує, що місце його проживання є м. Мала Виска, Кіровоградська обл. та на підтвердження місця проживання надає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом з тим, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача у розумінні ст.25 КАС України, на думку відповідача, є саме місце реєстрації, а не адреса за якою він тимчасово перемістився як внутрішньо переміщена особа. Окрім того, звертає увагу суду на те, що згідно розпорядження голови Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" територіальна підсудність справ Херсонського окружного адміністративного суду визначена за Одеським окружним адміністративним судом.

Поняття "підсудність" розкривається законодавцем у параграфі 3 глави 2 розділу І КАС України та визначається останнім як територіальна юрисдикція, питання якої врегульовані приписами статей 25-30 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.26 КАС України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).

Відтак, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.

Тобто, такий спір може бути розглянуто адміністративним судом за вибором позивача: за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Отже, стаття 25 КАС України пов`язує підсудність справи за вибором позивача з зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, місцем реєстрації позивача згідно відмітки в його паспорті громадянина України є АДРЕСА_2 .

В той же час місцем фактичного проживання останнього без реєстрації є АДРЕСА_3 , про що свідчить долучена до позовної заяви довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.05.2022 №3512-7001165792.

Суд зазначає, що в даному випадку фактичне місце проживання позивача без реєстрації не може вважатися місцем проживання позивача "зареєстрованим у встановленому законом порядку" для цілей застосування статті 25 КАС України при визначені підсудності такої справи.

Так, відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Наведене вище визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 №1382-ІV (далі - Закон №1382-ІV).

У статті 3 Закону №1382-ІV міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, зокрема:

- місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги;

- місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Механізм декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлення форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.02.2022.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 цього Порядку декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

Пунктом 46 вказаного Порядку визначено, що посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) чи в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг або представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або даних від органу соціального захисту населення:

приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) або про відмову у реєстрації місця проживання (перебування) особи;

вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади відповідно до Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07.02.2022;

формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру відповідно до Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №265 від 07.022022.

Отже, чинним законодавством передбачено чіткі вимоги до реєстрації особою місця свого проживання чи перебування, та передбачено документи, які підтверджують таку реєстрацію.

Відтак, для застосування положень частини 1 статті 25 КАС України, яка визначає можливість визначення підсудності справи за вибором позивача, необхідною умовою є саме наявність зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача. При цьому місце проживання чи перебування фізичної особи має бути зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Наведеною нормою не передбачено можливості звернення до суду з позовом за фактичним місцем проживання позивача, не зареєстрованим у встановленому законом порядку.

Суд констатує, що серед доданих до позову документів позивачем не надано відомостей з реєстру територіальної громади, яка здійснила відповідну реєстраційну дію, щодо декларування/реєстрації місця його проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.

У матеріалах справи відсутній також витяг із реєстру територіальної громади, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) позивача, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання (перебування) позивача.

Враховуючи, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_3 , без реєстрації, така адреса місця проживання не може бути врахована судом в цілях визначення підсудності даної справи згідно статті 25 КАС України.

Врахувавши наведені законодавчі приписи, суд доходить висновку, що надана позивачем довідка від 11.05.2022 №3512-7001165792 про взяття його на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує зареєстроване місце проживання/перебування, а є лише документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до розпорядження Верховного Суду України від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської області)", змінена територіальна підсудність Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

За таких обставин дана справа не підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду, а її розгляд має здійснюватись за правилами територіальної підсудності Одеським окружним адміністративним судом.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч.ч.5, 6, 8, 9 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що даний позов не підсудний Кіровоградському окружному адміністративному суду та вважає за необхідне передати його за територіальною підсудністю до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 29, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Задовольнити клопотання представника відповідача про передачу справи до іншого суду.

Адміністративну справу №3404526/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправними наказів, поновлення на роботі та зобов`язання вчинити певні дії передати до Одеського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів, у порядку встановленому ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА