Рішення № 112612045, 03.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2023 року № 640/17060/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення №32/2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 18.02.2022;

- визнати протиправним та скасувати повністю рішення №77/2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 27.07.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що спірні рішення КДКА Київської області винесені з порушенням визначеної законодавством процедури їх прийняття, а викладені в оскаржуваних рішеннях висновки про допущені позивачем порушення вимог Правил адвокатської етики, приписів Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є безпідставними та не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

26.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та визначено, що вона буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що порушення правил адвокатської етики є дисциплінарним проступком. З огляду на те, що при розгляді дисциплінарної справи встановлено порушення позивачем Правил адвокатської етики, яке виявилось у наданні провокаційних коментарів у відеосюжеті телеканалу, а також містило в собі ознаки можливого втручання у здійснення правосуддя, то оскаржувані рішення, на думку відповідача, є обґрунтованими, вмотивованими і законними, а поданий позов безпідставним.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.01.2022 до КДКА Київської області надійшла скарга судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 на поведінку адвоката ОСОБА_1, в якій суддя просила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, передбаченої статтею 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 .

11.01.2022 член ДП КДКА Київської області ОСОБА_5 звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань.

09.02.2022 на розгляд ДП КДКА Київської області було подано скаргу про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 , довідку та всі матеріали перевірки.

18.02.2022 до КДКА Київської області надійшов супровідний лист від 17.02.2022 від судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 до якого було додано копію рішення ВРП від 15.02.2022 №129/0/15-22 "Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2".

18.02.2022 КДКА Київської області у складі членів дисциплінарної палати та Голови КДКА прийняла рішення №32/2022, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та призначила її до розгляду на 30.03.2022.

У зв`язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який був продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, в період дії яких робота КДКА Київської області була призупинена, внаслідок чого розгляд дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , призначений на 30.03.2022, не відбувся.

У подальшому, листом від 30.05.2022 №194, КДКА Київської області повідомила сторін про те, що розгляд справи відносно адвоката ОСОБА_1 призначено на 29.06.2022.

Протокольним рішенням КДКА Київської області від 29.06.2022 задоволено клопотання адвоката ОСОБА_1 про відкладення розгляду дисциплінарної справи та призначено наступне засідання на 27.07.2022.

26.07.2022 до КДКА Київської області надійшли письмові пояснення від адвоката ОСОБА_1 разом з доданими до них документами.

Рішенням КДКА Київської області від 27.07.2022 №77/2022 притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктами третім, п`ятим статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов`язків, та застосовано, у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку - дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.

Позивач, вважаючи такі рішення протиправними, звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до частин першої та третьої статті 2 Закону №5076-VI адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

За змістом статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

За приписами частини першої статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі: накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики (частина друга статті 31 Закону № 5076-VI).

Частиною третьої статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбаченого пунктом 3 цієї частини, у триденний строк з дня його прийняття надсилається адвокату та відповідній раді адвокатів регіону. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження такого рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до статті 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку згідно зі статтею 34 Закону № 5076-VI.

Відповідно до статті 37 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно зі статтею 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Згідно зі статтею 40 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Статтею 41 Закону № 5076-VI встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

З аналізу наведених положень вбачається, що перевірка відомостей, викладених у заяві (скарзі), це активна діяльність члена дисциплінарної палати з метою встановлення наявності або відсутності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які можуть стати підставою для порушення дисциплінарної справи. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії після отримання скарги (заяви) на дії адвоката, повинен, зокрема, провести перевірку відомостей щодо наявності ознак дисциплінарного проступку адвоката, викладених у скарзі, у ході якої він наділений правом опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Окрім того, звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ).

Відповідно до Преамбули ПАЕ, правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За положеннями статті 2 ПАЕ, дія Правил поширюється, на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

Відповідно до статті 7 ПАЕ у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.

Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

Статтею 12 вказаних Правил визначено, що всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватися у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.

Адвокат зобов`язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості їх оскарження у встановленому законом порядку.

Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.

Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування.

При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Відповідно до статті 121 ПАЕ адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки.

Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Згідно з нормами статті 25 ПАЕ адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу тощо), використовувати свої особисті зв`язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим Правилам.

За приписами статті 42 ПАЕ представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.

Статтею 59 ПАЕ передбачено, що адвокати при використанні соціальних мереж, інтернет-форумів та інших форм спілкування в мережі Інтернет повинні дотримуватись високих стандартів чесності та пам`ятати про наслідки їх невиконання для їх професійної репутації та авторитету адвокатури в цілому.

При встановленні контактів та спілкуванні у соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах комунікації в мережі Інтернет адвокат повинен проявляти властиву професії стриманість, обережність та коректність, не допускати публічного надання коментарів адвокатами під час здійснення адвокатської діяльності, а так само і в якості особистих суджень, позицій іншого адвоката/представника у справі, в якій вони не беруть участі. Під час надання коментарів адвокатами по конкретним справам необхідно, щоб такі коментарі не порушували положень чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень З`їзду адвокатів України, Ради адвокатів України, а також відповідали вимогам до адвокатів та адвокатської діяльності, що встановлені чинним законодавством, Правилами адвокатської етики, рішеннями З`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України.

Висловлювання адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет не повинні мати притаманний правовий нігілізм, будь-який вид агресії, ворожнечі і нетерпимості. Адвокат зобов`язаний вести себе шанобливо і не допускати образливої поведінки. Будь-які заяви, коментарі адвоката в соціальних мережах, інтернет-форумах та інших формах спілкування в мережі Інтернет, в тому числі під час обговорення і роз`яснення правових норм, особливостей судочинства, дій його учасників, повинні бути відповідальними, достовірними і не вводити в оману.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2022 до КДКА Київської області надійшла скарга судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 на поведінку адвоката ОСОБА_1, в якій суддя просила притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, передбаченої статтею 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

У скарзі зазначається про те, що з червня 2021 року на розгляді Північного апеляційного господарського суду перебувають апеляційні скарги Компаній Trimcroft Services Limited, Emsworth Assets Limited, Calefort Developments Limited, Gilson Investments Limited, поданих на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/15551/20.

Адвокат ОСОБА_1, як вказується у скарзі в межах розглядуваної справи №910/15551/20, являється представником Відповідача-9, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-ціні папери".

Під час розгляду справи в апеляційному господарському суді відбувалася неодноразова зміна складу колегії суддів на підставах, передбачених чинним законодавством України, зокрема Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

Так, зокрема, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 було задоволено заяву про самовідвід колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. та Полякова Б.М., у зв?язку з чим матеріали справи № 910/15551/20 було передано для здійснення визначення складу іншої судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України. У результаті чого, відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021, справу №910/15551/20 було передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.IO., судді Кропивна Л.В., ОСОБА_2.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 зазначеним вище складом колегії суддів було прийнято до розгляду апеляційні скарги у справі № 910/15551/20 до свого провадження, а розгляд справи призначений на 11.01.2022.

Надалі, враховуючи відпустку з 26.01.2021 по 11.01.2022 судді ОСОБА_2., яка не є головуючим суддею у справі №910/15551/20, справу передано на повторний автоматизований розподіл за результатами якого визначено змінений склад колегії суддів: головуючий суддя Пономаренко Є.IO., судді Кропивна Л.В., Євсіков О.О., після чого ухвалою від 22.12.2021, апеляційні скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі №910/15551/20 були прийняті до провадження зазначеним судом.

21.12.2021 о 17:55го, в мережі Інтернет на веб-сайті lb.ua було розміщено статтю під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_4", доступ до якої наявний за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3.

Також, у цей же день, о 18:22 год, на веб-сайт ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю з назвою: "ІНФОРМАЦІЯ_4".

23.12.2021 о 22:00 год, в ефірі телеканалу ЕСПРЕСО відбулася трансляція телепередачі Шустрова LIVE, в ході якої було відображено матеріал ОСОБА_3 , що розпочинався зі слів: "Чергова атака на іноземних інвесторів...».

Крім того, 24.12.2021 о 08:30 год. на веб-сайті за інтернет-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено матеріал під заголовком: "ІНФОРМАЦІЯ_5", до якого прикріплено запис зазначеного вище сюжету Шустрова LIVE.

У зазначених вище - відеосюжеті, поширеному 23.12.2021 на телеканалі ЕСПРЕСО та розміщеному 24.12.2021 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_6, адвокат ОСОБА_1 надав, на думку судді, провокаційний коментар наступного змісту: "Є великі сумніви в тому, що суд в апеляційній інстанції буде об`єктивним, враховуючи те, ким є судді, які розглядають справу, враховуючи те, що у них є певний зв`язок з певними особами, зацікавленими в результаті розгляду справи".

У скарзі звертається увага на те, що після даного адвокатом коментарю у відео сюжеті, журналістами ЕСПРЕСО були допущені вислови наступного змісту: "Це ОСОБА_2 - суддя Північного апеляційного господарського суду. Раніше вона була призначена членом колегії суддів, які розглядали справу людей пов`язаних з ОСОБА_6 проти Ferrexpo".

Приймаючи до уваги той факт, що адвокат ОСОБА_1 здійснював представництво однієї зі сторін у справі №910/15551/20, що перебуває у провадженні Північного апеляційного господарського суду, в його поведінці, що наводиться вище, суддею убачається наявність ознак вчинення дисциплінарного проступку, який полягає в порушенні ПАЕ, оскільки виходячи зі змісту вимог ПАЕ адвокат не повинен допускати публічного надання коментарів під час здійснення своєї професійної діяльності щодо представництва інтересів у певній справі, утримуватись від особистих суджень стосовно ходу розгляду справи, а під час надання коментарів чи висловлювань - не проявляти агресії, ворожнечі та нетерпимості; окрім того Правилами категорично забороняється використання адвокатом при виконання доручень клієнта незаконних та неетичних засобів, зокрема, будь-які методи впливу на суд.

У той же час у відеосюжеті після коментарю адвоката ОСОБА_1: "Є великі сумніви в тому, що суд в апеляційній інстанції буде об`єктивним, враховуючи те, ким є судді, які розглядають справу, враховуючи те, що у них є певний зв`язок з певними особами, зацікавленими в результаті розгляду справи" мову продовжує голос журналістки "Це ОСОБА_2 - суддя Північного апеляційного господарського суду...".

Таким чином, на думку судді, компілювання коментарю адвоката компрометуючого змісту із коментарем журналістки щодо зазначення її імені, прізвища та посади, а також її фото, сприймаються як продовження виразу адвоката ОСОБА_1 з вказівкою саме на скаржницю "ким являються судді, які розглядатимуть справу на користь пов`язаних осіб, це ОСОБА_2 ".

Скарга передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 .

11.01.2022 член ДП КДКА Київської області ОСОБА_5 звернувся до адвоката ОСОБА_1 з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань.

09.02.2022 на розгляд ДП КДКА Київської області було подано скаргу про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 , довідку та всі матеріали перевірки.

18.02.2022 до КДКА Київської області надійшов супровідний лист від 17.02.2022 від судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 до якого було додано копію рішення ВРП від 15.02.2022 №129/0/15-22 "Про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за повідомленням судді Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 ".

18.02.2022 КДКА Київської області у складі членів дисциплінарної палати та Голови КДКА прийняла рішення №32/2022, яким порушила дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та призначила її до розгляду на 30.03.2022.

У зв`язку з розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який був продовжений Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, в період дії яких робота КДКА Київської області була призупинена, внаслідок чого розгляд дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 , призначений на 30.03.2022, не відбувся.

У подальшому, листом від 30.05.2022 №194, КДКА Київської області повідомила сторін про те, що розгляд справи відносно адвоката ОСОБА_1 призначено на 29.06.2022.

Протокольним рішенням КДКА Київської області від 29.06.2022 задоволено клопотання адвоката ОСОБА_1 про відкладення розгляду дисциплінарної справи та призначено наступне засідання на 27.07.2022.

Напередодні засідання, 26.07.2022, адвокатом ОСОБА_1 були надані письмові пояснення з додатками в яких він зазначає, що інформація яка покладена в основу скарги не відповідає дійсності, оскільки такого коментаря із наведеним суддею змістом він не надавав, а зміст його коментаря, який поширено в телесюжеті є іншим, а отже він не може нести відповідальність за зміст цитат, які йому не належать.

У наданому ним коментарі він не зазначив прізвище та / або ім`я по батькові жодного судді.

Та ж обставина, що у відеосюжеті є коментар: "Це - ОСОБА_2 , суддя Північного апеляційного господарського суду", який наводить журналіст, не слугує підставою для прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , оскільки такий коментар йому не належав.

Рішенням КДКА Київської області від 27.07.2022 №77/2022 притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного поступку, передбаченого пунктами третім, п`ятим статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а саме порушення правил адвокатської етики та неналежне виконання професійних обов`язків, та застосовано, у зв`язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку - дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 3 (три) місяці.

Беручи вищевикладене, суд зазначає, що враховуючи положення статті 52 Закону № 5076-VI встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. При цьому рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №826/5980/17 та від 30 жовтня 2019 року у справі №826/12473/17.

Відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI обрання виду дисциплінарного стягнення відноситься до дискреційних повноважень колегіального органу, який при прийнятті відповідного рішення враховує обставини вчинення проступку, його наслідки, особу адвоката та інші обставини.

Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2019 року по справі №1340/3748/18.

Отже, здобувши право на зайняття адвокатською діяльністю, позивач взяв на себе обов`язок неухильно дотримуватися Правил адвокатської етики, порушення яких встановлено уповноваженим органом.

З урахуванням зазначеного, суд не знаходить підстав вважати встановлені оскаржуваним рішенням порушення позивачем вимог Правил адвокатської етики та Закону № 5076-VI такими, що явно не відповідають характеру вчиненого дисциплінарного проступку.

Судом також враховується, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з частиною першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

З урахуванням викладеного, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог зважаючи на їх безпідставність, необґрунтованість та недоведеність під час судового розгляду.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Беручи до уваги вищевикладене, виходячи з предмету адміністративного позову та встановлених обставин під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.