Ухвала суду № 112611991, 02.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відводу судді

02 серпня 2023 року № 320/19124/23

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши заяву представника Міністерства юстиції України про відвід судді Колеснікової І.С., у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_1 , Департамент захисту національної державності Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_1 , Департамент захисту національної державності Служби безпеки України , у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №478/5 від 06.02.2023 «Про задоволення скарги»;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Мінюсту Мінюсту від 14.04.2023 № 1342/5 «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» в частині додавання відповідного застереження по відношенню до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняється нотаріальні дії щодо цінного майна через невідповідність Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вимозі встановленій абзацу третьому підпункту 9 пункту 1 Постанови КМУ «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №164.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя - Колеснікова І.С.) від 05.06.2023 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду суддя - Колеснікова І.С.) від 05.06.2023 відмовлено в забезпеченні позову в даній справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду суддя - Колеснікова І.С.) від 05.07.2023 заяву Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено повністю. Зупинено дію Наказу Міністерства юстиції України №478/5 від 06.02.2023 «Про задоволення скарги» до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19124/23. Зупинено дію Наказу Міністерства юстиції України від 14.04.2023 № 1342/5 «Про внесення змін до переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна» в частині додавання відповідного застереження по відношенню до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна через невідповідність Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вимозі, встановленій абз.3 п.п.9 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 №164 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/19124/23

31.07.2023 від Міністерства юстиції України до суду надійшла заява про відвід судді Колеснікової І.С. від розгляду справи №320/19124/23.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 (суддя - Колеснікова І.С.) визнати заяву Міністерства юстиції України про відвід судді Колесніковій І.С. у справі №320/19124/23 необґрунтованою та передано матеріали справи №320/19124/23 для вирішення питання про відвід судді Колесніковій І.С. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до ст.31 КАС України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Ознайомившись зі змістом поданої заяви судом встановлено, що заявлений представником відповідача відвід обґрунтовується наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності головуючого судді.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду справи, відповідач зазначає про те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2023 у справі №320/19124/23 залишено без змін ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено повністю.

Відтак, суддею Київського окружного адміністративного суду Колесніковою І.С. за результатами ідентичних заяв винесено ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, кардинально протилежну попередньому судовому рішенню.

Вказане, викликає у відповідача сумніви у об`єктивності судді.

Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

В свою чергу, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11.10.2006, відповідно до яких зазначено, що суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Таким чином, виходячи з аналізу викладених вище обставин, суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При цьому, ч.4 ст.36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що головною метою відводу/самовідводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи; запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

За змістом ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини «Ветштайн проти Швейцарії» викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі «Білуха проти України» зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Доводи позивача побудовані лише на його суб`єктивних припущеннях.

Так, з аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, недоброчесною процесуальною поведінкою судді та не погодження з процесуальними рішеннями.

Так, обґрунтовуючи подану заяву заявник зазначив, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 відмовлено у задоволенні заяви приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в той час, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 заяву приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено повністю.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальним рішенням та діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Міністерства юстиції України про відвід судді Колеснікової І.С., у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, треті особи: громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_1 , Департамент захисту національної державності Служби безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Перепелиця А.М.