Рішення № 112611946, 02.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року справа №320/7337/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та бездіяльність щодо не виплати доплати до пенсії за період з 01.04.2019р. по 31.10.2022р.;

- зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019р. позивачу перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії без обмеження максимальним розміром та провести виплату донарахованої пенсії за період з 01.04.2019р. по 31.10.2022р. в сумі 233 054,15 грн.

Ухвалою КОАС відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно з 01.04.2019р. обмежено розмір фактично отримуваної пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Також на підтвердження протиправності дій відповідача позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення частини 7 статті 43 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, на підставі якого відповідач обмежує розмір призначеної позивачу пенсії. Разом з тим, позивач стверджує, що в результаті проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача, останньому нараховано, але не виплачено кошти, які становлять різницю між фактично сплаченою пенсією та належним її розміром, за період з квітня 2019р. по жовтень 2022р. в сумі 233 054,15 грн. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною, у зв`язку із чим просить зобов`язати відповідача сплатити позивачу наведену пенсійну заборгованість.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що на момент призначення позивачу пенсії редакція ст. 43 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб передбачала обмеження максимального розміру пенсій. Зазначена норма, на думку відповідача, має застосовуватися не тільки для призначених пенсій, а й щодо перерахованих, відтак, відповідач вважає, що обмеження максимального розміру пенсії, передбачені положеннями ст. 43 ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, мають застосовуватися у спірних правовідносинах.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992p. №2262-XII (далі - Закон №2262).

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2021р. у справі №640/14712/21 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві, тим самим ухвалено:

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити з 01.04.2019р. року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 26.04.2021р. №203-336/201 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019р., з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення до пенсії, починаючи з 05.03.2019р.

На виконання наведеного рішення відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача.

Водночас, з наявних в суду копій матеріалів пенсійної справи позивача слідує, що його пенсію обмежено десятьма прожитковими мінімумами з 01.04.2019р. (14970,00 грн., при підсумковому розмірі пенсії 20 985,91 грн.).

При цьому, що в листі ГУ ПФУ в м. Києві до позивача від 22.11.2022р. №25589-26703/У-02/8-2600/22 стверджується про те, що останньому в результаті проведеного перерахунку нараховано кошти в сумі 233 054,15 грн., однак ця заборгованість не може бути виплачена через відсутність бюджетних коштів. Разом з тим, строки виплати заборгованості у листі не визначено.

Не погоджуючись із діями відповідача, які полягають в обмежені пенсії позивача граничним розміром, а також із бездіяльністю пенсійного органу, яка полягає у не виплаті нарахованих позивачу коштів в результаті проведеного перерахунку його пенсії на виконання рішення ОАСК, позивач звернувся до КОАС за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Відповідно до ст. 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ефективний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивача повинно бути здійснено шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку і виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром - протиправною, та зобов`язати перерахувати і виплати пенсію без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Таким чином, позовні вимоги у частині обмеження пенсії позивача граничним розміром підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині не виплати позивачу 100% підвищення пенсії, перерахованої з 01.04.2019р. на виконання судового рішення, то суд залишає таку вимогу без задоволення, позаяк це право позивача вже захищено та поновлено рішенням ОАСК від 25.11.2021р. за результатами розгляду справи №640/14712/21.

Суд зауважує на тому, що звертаючись до суду із позовною вимогою про виплату коштів, нарахованих позивачу в результаті проведеного перерахунку його пенсії з квітня 2019р. на виконання наведеного рішення ОАСК, позивач фактично стверджує про часткове виконання пенсійним органом такого рішення, що у свою чергу є підставою для звернення до органів ДВС для забезпечення примусового виконання рішення суду у повному обсязі та/або до суду із відповідною заявою в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, згідно якої особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

З урахуванням наведеного, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню у розмірі 1073,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; індекс: НОМЕР_1 ; рнокпп: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; індекс: НОМЕР_1 ; рнокпп: НОМЕР_2 ) пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019р.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) здійснити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; індекс: НОМЕР_1 ; рнокпп: НОМЕР_2 ) з 01.04.2019р. перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії, без обмеження її максимальним розміром, та виплатити різницю з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; індекс: НОМЕР_1 ; рнокпп: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368).

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.