Ухвала суду № 112611926, 01.08.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

01 серпня 2023 року м. Київ №640/8082/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового утримання,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового утримання.

Ухвалою від 03.06.2022 Окружний адміністративний суду м. Києва залишив позовну заяву у даній справі без руху у зв`язку з невиконанням позивачем вимог ч.1 та п.4 ч.5 ст.160 КАС України, оскільки в прохальній частині позову містяться не зрозумілі, вимоги, які не конкретизовані відносно кожного відповідача, з урахуванням їх функцій та повноважень.

14.06.2022 позивач подав до Окружного адміністративного суду м. Києва заяву про відвід судді, у провадженні якого перебувала дана справа.

15.06.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва було винесено ухвалу про повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України через не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку було залишено без руху ухвалою від 03.06.2022.

21.09.2022 Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2022 про повернення позовної заяви було залишено без задоволення.

05.04.2023 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу позивача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 було задоволено, скасовані оскаржувані судові рішення, а справа направлена до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Однак, у своїй постанові суд касаційної інстанції, як підставу для скасування судових рішень вказав винятково невірне застосування судом першої інстанції ст.39 КАС України, в наслідок чого ухвала про повернення позовної заяви від 15.06.2022 була винесена суддею, якому було заявлено відвід і до розгляду в передбаченому процесуальному порядку такої заяви, що порушило вимоги принципу незалежного і неупередженого суду, встановленого законом.

При цьому суд касаційної інстанції підтвердив наявність недоліків позовної заяви відповідно до вимог ст.160 КАС України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху. Так у зазначеній постанові Верховний Суд вказав: "Водночас у прохальній частині позовної заяви позивач не зазначив відповідний орган державної влади, через який держава діє у спірних правовідносинах (представника держави у спірних правовідносинах) та не навів обґрунтування щодо відповідного органу державної влади, зобов`язаного виплатити грошового утримання. Тому суд першої інстанції мав підстави залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху з підстави її невідповідності вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України".

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

13.04.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 13.04.2023 справа розподілена судді Терлецькій О.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 відповідно до ст. 169 КАС України (суддя Терлецька О.О.) залишено без руху з підстав невідповідності останньої ст. 160, ст. 161 КАС України, визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви та вказано строки їх усунення, а саме шляхом подання до суду протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

27.04.2023 позивач подав до Київського окружного адміністративного суду заяву про відвід судді, у провадженні якого перебувала дана справа.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.05.2023 заяву про відвід судді Терлецької О.О. задоволено.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 дану справу розподілено судді Лиска І.Г..

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 прийнято до провадження дану справу та продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №640/8082/22 на десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

12.06.2023 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Лиска І.Г. та передачі справи на розгляд іншому судді.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 від 12.06.2023 про відвід суді ОСОБА_2 . Матеріали адміністративної справи №640/8082/22 передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 (суддя Журавель В.О.) у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г. в адміністративній справі №640/8082/22 - відмовлено.

14.06.2023 суддя Лиска І.Г. подав заяву про самовідвід.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 заяву про самовідвід судді Лиска І.Г., - задоволено, а матеріали адміністративної справи №640/8082/22 за ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошового утримання, - передано для визначення іншого складу суду Київського окружного адміністративного суду згідно з вимогами статей 31 та 18 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 дану справу розподілено судді Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/8082/22 та продовжено позивачу - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви по справі №640/8082/22 на десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

До суду від позивача надійшло клопотання/заява, у якій позивач, зокрема, зазначив, що його позовна заява немає недоліків та вважає, що суд на стадії відкриття провадження у справі не має повноважень аналізувати предмет позову, зміст позовних вимог і того, хто має бути відповідачем по справі.

Проте, як вбачаться із клопотання/заяви позивача вимог ухвали суду від 30.06.2023 він не виконав.

Як вбачається із тексту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 у ній зазначено, що відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ст. 6 Конституції України, - державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені норми Конституції України передбачають, що Держава Україна, до якої звернений позов реалізує свої владні управлінські функції через урегульовану законодавством роботу органів державної влади.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, - є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до визначень термінів у ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Таким чином, відповідач-суб`єкт владних повноважень в адміністративній справі в розумінні ст. 160 КАС України та адміністративного судочинства в цілому, - є визначений позивачем конкретний орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій.

Пунктом 4 ч. 5 ст.160 КАС України вимагає як обов`язкову складову форми позовної заяви зазначення позивачем опису правопорушень кожного з відповідачів з огляду на визначені законодавством повноваження кожного такого відповідача і визначення позовної вимоги чи вимог відносно кожного відповідача.

Не виконання вимог п. 4 ч. 5 ст.160 КАС України вказує на відсутність чи недоліки у визначенні саме предмету позову, що унеможливлює відкриття провадження у справі та розгляд справи по суті.

Окрім того п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України вимагає від позивача вказати у позовній заяві обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю кожного відповідача прав, свобод, інтересів позивача.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Отже, вказані недоліки позивач повинен був усунути шляхом подання нової редакції позовної заяви з описом на виконання вимог п. 4, п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та з врахуванням пояснень суду в ухвалі від 30.06.2023.

Однак, позивач обмежився лише подачею до суду клопотання/заяви, у якому, зокрема, стверджував про відповідність своєї позовної заяви.

Враховуючи вищевказане, суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Нормами ч. 6 ст. 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Таким чином, з метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, суддя вважає за доцільне продовжити позивачу процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання нової редакції позовної заяви з описом на виконання вимог п.4, п.9 ч.5 ст. 160 КАС України та з врахуванням пояснень суду в даній ухвалі.

Керуючись ст. 118, 121, 161, 169, 171 КАС України

у х в а л и в:

1. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду.

2. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.