Рішення № 112611626, 03.08.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 серпня 2023 року Справа № 280/3598/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 протиправними;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром на підставі довідки Головного управління ДСНС України в Запорізькій області про розмір грошового забезпечення, з урахуванням зазначених у ній складових.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зазначає, що під час проведення перерахунку та виплати пенсії її розмір був протиправно обмежений десятьма прожитковими мінімуми встановленими для осіб, що втратили працездатність. Позивач вважає, що з урахуванням положеньрішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, її пенсія не підлягає обмеженню максимальним розміром, у зв`язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

15.06.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частини четвертоїстатті 63 Закону № 2262-XIIусі призначені за цимЗакономпенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Посилання позивача на те, що для перерахунку пенсії необхідно застосовувати довідку про грошове забезпечення, зазначеного у довідці станом на 05.03.2019 є безпідставним. Така позиція ґрунтується на скасуванні з 05.03.2019 п. 1,2постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Вимога здійснити перерахунок пенсії виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів, ніж ті, які виплачувалися діючим військовослужбовцям року з 01.01.2018 є протиправною. Стосовно позовних вимог щодо виплати перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру, відповідач вважає такі вимоги передчасними та безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступні обставини.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2021 по справі №280/9507/20 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01.04.2019 ОСОБА_1 перерахунок пенсії, відповідно до довідки Головного управління ДСНС України в Запорізькій області про грошове забезпечення для нарахування пенсії.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що пенсія позивачу була перерахована на виконання зазначеногорішеннясуду, але виплата пенсії обмежена максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, не погодившись з правомірністю обмеження виплати пенсії, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначаєЗакон №2262-ХІІ.

Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставіЗакону №2262-XII.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону №2262-XII, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в діюЗаконом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положеньстатті 2 Закону № 3668-VIмаксимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно доМитного кодексу України,законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів",Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України",не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

ВодночасЗаконом №3668-VIвнесено зміни устаттю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакціїЗакону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною)не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), положення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаногоРішенняположення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідаютьстатті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставіЗакону №2262-XII, десятьмапрожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в діюЗаконом №3668-VI, яким внесено зміни устаттю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакціїЗакону №3668-VI.

Тобто, положення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-XIIта положення частини першоїстатті 2 Закону № 3668-VІ(у частині поширення її дії наЗакон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно доЗакону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідаєстатті 17 Конституції Україниположення частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-XII.

При цьому положеннястатті 2 Закону № 3668-VI(у частині поширення її дії наЗакон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомоїстатті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія міжЗаконом № 2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016таЗаконом №3668-VI- у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положеннястатті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд дійшов висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннямистатті 6 КАС Українивстановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають нормиЗакону №2262-XIIз урахуваннямРішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не нормиЗакону №3668-VI.

Аналогічна правова позиція викладена ВЕРХОВНИМ СУДОМ у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, від 17.02.2022 у справі №640/11168/20, яка враховується судом під час ухвалення рішення у даній справі.

Отже, суд дійшов висновку про те, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якої встановленеЗаконом №2262-ХІІ, є протиправним.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії на підставі довідки ГУ ДСНС, оскільки такий перерахунок вже проведений на виконання рішення суду по справі №280/9507/20, а відповідноу суду відсутні підстави для повторного зобов`язання проводити перерахунок пенсії на підставі такої довідки.

Фактично спір у даній справі стосується не розміру пенсії позивача, а саме обмеження перерахованої пенсії десятьма прожитковими мінімумами, а тому захисту підлягають саме порушені права та інтереси позивача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 858,88 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області частково в сумі 429,44 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимогвідмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 429,44 грн. (чотириста двадцять дев`ять гривень 44 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 03.08.2023.

Суддя А.В. Сіпака