Ухвала суду № 112611101, 03.08.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2023 рокуСправа №160/5789/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву «державного виконавця встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України», що надійшла від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області, за підписом заступника начальника Відділу Міхіної Ольги Іванівни, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

01.08.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області, за підписом заступника начальника Відділу Міхіної Ольги Іванівни, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії надійшла заява «державного виконавця встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України», у якій заявник просить суд:

- змінити спосіб і порядок виконаним рішення суду на підставі якого видано виконавчий №160/5789/22 виданого 22.07.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом Дніпропетровської області про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 року №33/24/С-2573, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням фактично виплачених сум на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань заборгованості в розмірі 235773,98 грн. та виплати ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 235773,98 грн;

- справу №160/5789/22 за заявою державного виконавця про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України розглянути без участі представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Розпорядженням керівника Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 №397д у зв`язку з тим, що суддя Озерянська С.І. не перебуває в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні тривалої відпустки призначено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 вказану заяву передано на розгляд головуючого судді Юхно І.В.

Вирішуючи вищевказану заяву, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

У той же час, суд звертає увагу, що у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини 1 статті 5 Закону №1404-VIIІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

У частинах 1 та 2 статті 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 № 1403-VIII (далі Закон № 1403-VIII) визначено, що державний виконавець, приватний виконавець під час здійснення професійної діяльності є незалежними, керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону. Забороняється втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень.

Частиною 2 статті 7 Закону № 1403-VIII передбачено, що державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

Водночас, положеннями статті 18 Закону №1404-VIIІ встановлені обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців, згідно з положеннями частини 1 якої виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктом 10 частини 3 означеної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення (ч.3 ст.33 КАС України).

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI визначені особливості виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна.

Так, виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що законодавцем надано право виконавцю під час примусового виконання звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. При цьому, частиною 2 статті 7 Закону № 4901-VI передбачено випадки, коли звернення із такою заявою для державного виконавця є обов`язковим.

Водночас, суд звертає увагу, що статтею 167 КАС України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

Відповідно до частини 1 вказаної статті будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частиною 1 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Водночас, пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з частиною 6 статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, будь-яка письмова заява та/або клопотання, що подається до суду в письмовій формі має бути підписана особою, яка має права її підписувати (зокрема, законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб ) та посадове становище якої вказано.

З матеріалів наданої заяви та даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) судом встановлено, що виконавче провадження №70679846 з примусового виконання виконавчого листа №160/5789/22, виданого 22.07.2022 Дніпропетровським окружним адміністративним судом Дніпропетровської області про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.07.2021 року №33/24/С-2573, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням фактично виплачених сум, стягувачем у якому є: ОСОБА_1 перебуває на виконанні у державного виконавця Ус Віти Олегівни.

Проте, заява про встановлення чи зміну способу або порядок виконання судового рішення подана до суду представником Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області заступником начальника Відділу Міхіною Ольгою Іванівною.

Отже, в порушення наведених вимог заява про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення подано посадовою особою представником органу державної виконавчої служби, тоді як законом передбачене виключне право на подання такої заяви державним виконавцем. При цьому, втручання державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця з примусового виконання рішень забороняється.

Суд також зазначає, що заявник помилково ототожнює надані законом права і обов`язки «органу, який здійснює примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а саме: державному виконавцю під час вчинення виконавчих дій з примусового виконання судового рішення про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що заява про встановлення чи зміну способу або порядок виконання судового рішення подана особою, яка не має права її підписувати.

Частиною 2 статті 167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на вищезазначену норму, оскільки заява подана без додержання вимог частини 1 статті 167 КАС України, а саме: подана особою, яка не має права її підписувати, суд приходить до висновку про необхідність повернення вказаної заяви заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 7, 160, 169, 167, 248, 256, 378 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву «державного виконавця встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення в порядку ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України», що надійшла від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в особі Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області, за підписом заступника начальника Відділу Міхіної Ольги Іванівни, в адміністративній справі №160/5789/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали невідкладно направити на адресу заявника разом з матеріалами заяви.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 КАС України.

Суддя І.В. Юхно