Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2-а/760/831/23
В справі № 757/6561/23-а
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції Кобзара Максима Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАС № 6509893 від 06 лютого 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Посилається на те, що 06 лютого 2023 року Інспектором Управління патрульної поліції м. Києва Кобзарем М.Ю. було винесено постанову серії ЕАС № 6509893 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1 190, 00 гр.
Зазначає, що з фабули постанови незрозуміло, в чому саме полягає правопорушення та які дії вчинив правопорушник.
Відмічає, що інспектор в постанові вказав, що «всі символи мають бути буквеними, а не цифровими» та посилається на Наказ МВС від 11 березня 2016 року.
Проаналізувавши зазначений наказ, вважає, що висновки інспектора щодо того, що «всі символи мають бути буквеними, а не цифровими» не відповідають дійсності та не можуть складати об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Стверджує, що у п. 4 постанови інспектором невірно ідентифікував його особу, оскільки він ніколи не буз зареєстрований та не проживав за адресою: АДРЕСА_1 .
Наголошує, що відповідно до відомостей з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 запис про номерний знак є тотожним з фактичним номерним знаком на автомобілі, а саме «НОМЕР_2».
Вказав, що беручи у користування транспортний засіб, він не побачив нічого дивного в номерних знаках, інформацією про розбіжності між ДНЗ та ІНЗ він не володів та не міг володіти у зв`язку з тим, що транспортний засіб взяв у користування лише на пів години.
Відмічає, що йому незрозуміло, яким саме чином інспектор «на око» встановив, які символи ДНЗ були цифровими, а які буквеними.
Вважає себе невинним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, оскільки транспортний засіб йому було ввірено на доволі короткий проміжок часу, а за візуальними ознаками д.н.з. повністю відповідав тому, який зазначено в особливих відмітках свідоцтва.
Також зазначає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення з огляду на відсутність суб`єктивної сторони, а саме усвідомлення протиправного характеру своєї дії чи бездіяльності, передбачення настання шкідливих наслідків і бажання їх або свідомого допущення настання цих наслідків.
З огляду на це, просить задовольнити позов.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії Печерського районного суду м. Києва 16 лютого 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Ухвалою суду від 22 лютого 2023 року позовну заяву передано на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду м. Києва.
Позовна заява була зареєстрована в канцелярії Солом`янського районного суду м. Києва та відповідно до ст. 33 ЦПК України 04 квітня 2023 року було визначено склад суду.
Після усунення недоліків ухвалою суду від 04 травня 2023 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст. 162 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву.
26 травня 2023 року до суду надійшов відзив представника Департаменту патрульної поліції, у якому останній проти позову заперечує.
Посилається на те, що 06 лютого 2023 о 20 год. 16 хв. в м. Києві по вул. Великій Васильківській, 59 позивач керував транспортним засобом Фольксваген Таурег з номерним знаком НОМЕР_2 , номерний знак (цифри) не відповідає записам в реєстраційному документі.
Під час перевірки по наявним базам МВС за даним транспортним засобом значиться індивідуальний номерний знак НОМЕР_2 (літери), чим порушив п. 2.9 в ПДР - не відповідають вимогам стандартів.
Відповідно до Таблиці Б (ст. 34 ДСТУ 3650) визначений шрифт літер української та латинської абеток для номерних знаків підтипу 7-1 та підтипу 7-2 і в даному додатку чітко визначена буква «О» і вона має бути виготовлена на іменному номерному знаку з заокругленням в нижній частині і прямим заокругленням в верхній частині, щоб відрізняти букву «О» від цифри «0».
Разом з тим, як вбачається з копії реєстраційного документу долучений позивачем до Позову, видно що в примітках зазначений іменний номерний знак НОМЕР_2 - ЛІТЕРАМИ буква «О», а на номерному знаку на автомобілі позивача зазначені «НОМЕР_2» ЦИФРИ, що не відповідає номерному знаку, визначеному в реєстраційному документі.
Варто зазначити, що ДСТУ 3650:2019 на момент реєстрації транспортного засобу позивача був чинний.
З урахуванням цього вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.
В задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 06 лютого 2023 року Інспектором Управління патрульної поліції м. Києва Кобзарем М.Ю. було винесено постанову серії ЕАC № 6509893 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено штраф в розмірі 1 190, 00 гр.
Зі змісту постанови вбачається, що 06 лютого 2023 року о 20 год. 16 хв. в м. Києві по вул. Великій Васильківській, 59 позивач керував транспортним засобом з ДНЗ «НОМЕР_2», що не відповідають ІНЗ в особливих відмітках свідоцтва про реєстрацію, а саме: «НОМЕР_2», відповідно до яких всі символи мають бути буквеними, а не цифровими, що відображено в наказі МВС від 11 березня 2016 року і є порушенням п.2.9.в ПДР.
Диспозиція частини 1 статті 121-3 КУпАП України передбачає відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Згідно з п. 2.9.в ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що:
не належить цьому засобу;
не відповідає вимогам стандартів;
закріплений не в установленому для цього місці;
закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з Витягом з бази НАІС про дату реєстрації транспортного засобу, наданим відповідачем разом з відзивом, ІНЗ НОМЕР_2.
У свідоцтві про реєстрацію транспорного засобу НОМЕР_1 також міститься відмітка про те, що ІНЗ: НОМЕР_2, в той час, коли з фотографій, долучених до адміністративного позову, вбачається д.н.з. НОМЕР_2 .
До такого висновку суд дійшов, беручи до уваги Таблицю Б (ст. 34 ДСТУ 3650), у якій визначений шрифт літер української та латинської абеток для номерних знаків підтипу 7-1 та підтипу 7-2 і в даному додатку чітко визначена буква «О» і вона має бути виготовлена на іменному номерному знаку з заокругленням в нижній частині і прямим заокругленням в верхній частині, щоб відрізняти букву «О» від цифри «0».
Таким чином, твердження позивача про відсутність розбіжностей в ДНЗ і ІНЗ не знаходять свого підтвердження і повністю спростовані відповідачем.
Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Звертаючись до суду, позивач залучив до участі в справі як відповідача інспектора Управління патрульної поліції в місті Києві Кобзара М.Ю., яким складена оспорювана ним постанова.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580-VIII у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Приписами ст. 222 КУпАП встановлено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч. 1 ст.121-3, покладено на органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ «Про Національну поліцію»).
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.3 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року позов був залишений без руху, позивачу був наданий строк для усунення його недоліків, у тому числі роз`яснено право визначитися, чи дає він згоду на заміну судом залученого ним до участі в справі відповідача на належного - Департамент патрульної поліції, а якщо ні, - чи дає він згоду на залучення Департаменту патрульної поліції у справі як співвідповідача.
Позивач частково усунув недоліки позову, сплативши судовий збір.
Згоди на заміну відповідача на Департамент патрульної поліції або залучення його до участі в справі як співвідповідача, не надав, і з клопотанням про це до суду не звертався.
З точки зору закону саме позивач визначає, до кого пред`явити позов.
Якщо позивач помилиться (неправильно зазначивши сторону) і притягне відповідачем особу, яка не є належним відповідачем або не заявить клопотання про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача, суд у такому позові відмовляє.
З урахуванням цього суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 121-3, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_1 до Інспектора 3 батальйону 6 роти Управління патрульної поліції Кобзара Максима Юрійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А. Шереметьєва
Судове рішення № 112610013, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 03.08.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/6561/23-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: