Рішення № 11260979, 16.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.10                                                                                 Справа № 5/42

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №26, м. Стаханов

до Торгівельно-виробничого підприємства «Еоліс»

про стягнення 907 грн. 24 коп.

суддя Васильченко Т.В.

представники сторін:

від позивача - Шапошнікова О.В. дов. №134 від 12.02.2010р.

від відповідача –не прибув

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В., у зв’язку з поверненням судді Васильченко Т.В. з відрядження справи №№ 5/41, 5/42, 5/43, 5/44, 5/45, 5/46, що призначені до розгляду суддею Мінською Т.М., передано на розгляд судді Васильченко Т.В.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Цеху телекомунікаційних послуг №26 м.Стаханов звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача за неналежне виконання умов договору про надання послуг електрозв`язку №439 від 18.04.2005 в сумі 826 грн. 66 коп., інфляційних нарахувань в сумі 49 грн. 14 коп., 3% річних в сумі 6 грн. 36 коп. та пені в сумі 25 грн. 08 коп.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач у справі в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

18.04.2005 року між позивачем (Підприємство зв’язку) та відповідачем (Споживач) укладено типовий договір №439 про надання послуг електрозв`язку, за умовами якого позивач підприємство зв’язку надає Споживачу послуги електрозв’язку, перераховані в додатку №1, і безплатні послуги, перераховані в додатку №2 (пункт 1 договору), а відповідач, в свою чергу, зобов`язується своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п. 3.2.8 договору).

На підставі даного договору позивач надав відповідачу послуги зв’язку за період з жовтня 2008р. по червень 2009р. на суму 1287,27 грн., що підтверджується наданими позивачем рахунками (а. с. 8-25) та розшифровками по телефонних з’єднаннях відповідача за спірний період.

У відповідності з п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Згідно пункту 4.2 договору Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Пунктом 4.6 договору встановлено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісяця, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим) виходячи з фактично наданих послуг.

За умовами ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Втім, відповідач, в порушення умов договору, своєчасно і в повному обсязі оплату наданих послуг не здійснив, внаслідок чого за період з жовтня 2008 р. по червень 2009р. у нього виникла заборгованість, яка за розрахунком позивача, який перевірений судом, складає 826 грн. 66 коп.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За таких обставин, враховуючи, що факт надання послуг електрозв’язку та факт існування заборгованості за отримані послуги в сумі 826,66 грн. підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

На підставі приписів ст. ст.. 230, 232 Господарського кодексу України, ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” та п. 5.8 договору позивач за порушення відповідачем своїх зобов’язань по оплаті отриманих послуг, нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 25 грн. 08 коп.

Окрім того, оскільки у відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 49 грн. 14 коп. та 3% річних у розмірі 6 грн. 36 коп.

Розрахунок пені та інфляційних нарахувань на суму боргу здійснений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства і є обґрунтованим, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог в частині стягнення 3% річних, то вони підлягають задоволенню частково, оскільки арифметично вірний розмір трьох відсотків річних, обрахованих судом за визначений позивачем період, становить 6 грн. 27 коп.

Відповідач під час судового розгляду справи заперечень на позов не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях у даній справі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Торгівельно-виробничого підприємства «Еоліс», проспект 50 років Жовтня, 15, м.Стаханов Луганської області, код 20173857 на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі цеху телекомунікаційних послуг №26 м.Стаханов, вул..Дзержинського, 16, м.Стаханов, Луганської області код 01182820, заборгованість в сумі 826 грн. 66 коп., пеню в сумі 25 грн. 08 коп., інфляційні нарахування в сумі 49 грн. 14 коп., 3 % річних в сумі 6 грн. 27 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 101 грн. 99 коп. та 235 грн. 98 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення –17.09.2010.

Суддя Т.В.Васильченко