Рішення № 112608870, 17.07.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26971/19

Провадження № 2/752/510/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 липня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Палєщук М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, -

в с т а н о в и в:

27 грудня 2019 року представник позивача ТОВ «Теплопостачсервіс» звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за централізоване опалення у розмірі 8145,25 грн, 3% річних - 443,13 грн, інфляційні втрати - 1033,70 грн.; а також заборгованість за постачання гарячої води в сумі 5084,29 грн., 3 % річних - 431,63 грн, інфляційні витрати - 1194,78 грн, а також понесені судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 в зазначеному будинку, та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які постачає позивач. Позивач і відповідач уклали Договір № В5а/149 від 10.11.2016 року про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за зазначеною адресою, у якому погодили всі істотні умови. Однак, відповідач систематично не виконує належним чином своїх зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з централізованого опалення з листопада 2016 року по жовтень 2019 року у розмірі 8145,25 грн, з постачання гарячої води у розмірі 5084,29 грн, на які позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд стягнути вказану заборгованість із відповідача в примусовому порядку, а також судовий збір.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року, у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

У травні 2023 року відповідач надіслав до суду відзив на позов у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що послугою з централізованого гарячого водопостачання не користується, а фактично використані 76 куб. м. гарячої води ним оплачені, а тому заборгованість за цю послугу відсутня. Зазначає, що неодноразово звертався до позивача з заявами про проведення перерахунку. Звертає увагу, що останні роки гаряче водопостачання до будинку зовсім не подається. Заборгованість за послугу з централізованого опалення у розмірі 8145,25 року теж сплачена відповідачем в повному обсязі.

Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповіді на відзив не подав.

Відповідач, надіславши до суду відзив на позов, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не звертався.

Справа неодноразово переносилась у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, товариство з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" є виконавцем послуг з централізованого опалення та надає зазначену послугу в т. ч. відповідачам за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підриємців та громадських формувань ТОВ "Теплопостачсервіс" зареєстровано 01.06.2007 року № 1 068 102 0000 019992 (а.с. 14).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (введений в дію з 01 травня 2019 року, крім: ст. 1, ч. 1 ст. 2, ст. ст. 3-7, 9, 11, 12, ч. 2 ст. 26, ст. 27 та 29 (в частині регулювання послуги з управління багатоквартирним будинком), ч. 2 ст. 2, ч. ч. 3 та 4 ст. 8, ч. ч. 2 та 3 ст. 10, ст. 15, ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 16, ст. 18, ч. 5 ст. 28, які введені в дію 10 червня 2018 року).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII, учасниками правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Виконавцями комунальних послуг є:

1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача;

2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом;

3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;

4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;

5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;

6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;

7) послуг з поводження з побутовими відходами - суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 25.06.2015 управлінням державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с. 13).

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , з 15.07.2015 (а.с. 18), а тому є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які постачає позивач за вказаною адресою.

Згідно з правовою позицією, яка викладена в постановах Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі № 6-1192ц15 та № 6-1706ц15, відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача. Підведення централізованого опалення до точки розподілу, свідчить про виконання послуг постачальником. При самовільному відключенні від центрального теплопостачання, споживач не звільняється від оплати центрального тепло постання в повному розмірі.

Відповідач від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався) та фактично споживав їх.

Відповідно до ст.ст. 19-20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір із виконавцем про надання йому житлово-комунальних послуг.

Обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг визначені статтями 7, 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановленні відповідними договорами (пункт 1 та пункт 5 частина 2 статті 7 Закону), а обов`язком виконавця забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов їх виконання згідно типовим договором ( п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону).

У відповідності до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.11.2016 року між сторонами у справі укладено Договір № В5а/149 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у якому погодили всі істотні умови (а.с. 6).

Згідно з договором в квартирі відповідача встановлені наступні засоби обліку гарячої води і теплової енергії: лічильник ГВП ЛК-15 № 2133593 та лічильник тепла CF-Ultra MaXX № 14928415.

Відповідно до свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки № 24-1-1003019101614 від 24.10.2016 року лічильник води ЛК - 15, зав. № 2133593, відповідає вимогам : ДСТУ 3580. Свідоцтво чинне до 24 жовтня 2020 року (а.с. 41). На момент повірки накопичений об`єм (показники), м3 : 00072.

21.06.2017 року, на підставі заяви відповідача ОСОБА_1 , зазначений вище лічильник гарячої води було опломбовано позивачем ТОВ «Теплопостачсервіс» пломбою № 1970458, що підтвержується актом опломбування засобів обліку гарячої води від 21.06.2017.

В акті станом на 21.06.2017 року показники становлять 00076 м3 .

Відповідно до акту контрольного зйому показників лічильника обліку гарячої води від 07.11.2018 року показники становлять 00076 (а.с. 44).

Частина 2 статті 11 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає, що споживач щомісяця передає показання вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії виконавцю відповідних комунальних послуг або визначеній власником (співвласниками) іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у спосіб, передбачений договором.

Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року (далі - Правила).

Відповідно до п. 11 Правил у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Відповідно до п. 18, 30 Правил, чинних на спірний період правовідносин, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 67 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 156, 162 Житлового кодексу України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Позивач стверджує, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати наданих комунальних послуг у сумі 13229,54 грн та доводить вказану заборгованість довідкою №5А-149Т від 05.11.2019 (а.с. 8). Так, заборгованість за послугу з централізованого опалення становить 8145,25 грн, а послугу з гарячого водопостачання 5084,29 грн.

Разом з тим, як вбачається з листа ТОВ «Теплопостачсервіс» № 970 від 14.08.2020 року, станом на 01.08.2020 року, за відповідачем рахується наявна заборгованість за гаряче водопостачання у розмірі 5027,19 грн, яку ТОВ просить терміново сплатити (а.с. 63).

Як зазначає відповідач у відзиві відповідно до показників індивідуального теплового лічильника CF-Ultra MaXX № 14928415 ним використано 3315 кнт, що відповідає сумі боргу 8145,25 грн.

Ця заборгованість відповідачем повністю оплачена 29.06.2020, що підтвержується квитанцією № 0.0.1752146516.1 та Рахунком о/р 38625 за червень 2020 року (а.с. 50,58 ).

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення за послуги з централізованого опалення у розмірі 8145,25 грн, суд залишає без задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за послугу з постачання гарячої води у розмірі 5027,19 грн суд зазначає наступне.

Як вбачається з довідки позивача від 05.11.2019 року основна заборгованість за постачання гарячої води виникла у відповідача в період з листопада 2016 року по червень 2017 року. Саме в цей період, як наголошує відповідач, нарахування за послугу безпідставно проводилось на підставі середнього споживання води.

Суд не погоджується з доводами відповідача оскільки встановлено, що року лічильник гарячої води ЛК - 15, зав. № 2133593 був повірений 24.10.2016 року, а опломбований представником ТОВ «Теплопостачсервіс» лише 21.06.2017 року.

У зв`язку з цим наведені позивачем нарахування без врахування показників індивідуального лічильника за зазначений період, суд вважає вірними, а тому задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості послугу з гарячого водопостачання в розмірі 5027,19 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача нараховані інфляційні втрати на суму заборгованості за житлово-комунальні послуги заборгованості за централізоване опалення у розмірі 1033,70 грн, з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1194,78 грн; три відсотки річних нарахованих на суму заборгованості за послугу з централізованого опалення у розмірі 443,13 грн, з централізованого постачання гарячої води у розмірі 431,63 грн.

На підтвердження розміру нарахованих сум, стороною позивача було надано суду відповідний розрахунок № 5А-149Т/1 від 05.11.2019 року (а.с. 9).

Перевірячи обґрунтованість позовних вимог суд бере до уваги те, що відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновок Великої Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

З огляду на те, що відповідач, він на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та три проценти річних від прострочених сум.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, а також з огляду на те, заборгованість з постачання централізованого опалення відповідач сплатив після пред`явлення позову до суду, тобто прострочив виконання грошового зобов`язання, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення із відповідача на користь позивача нарахованих інфляційних витрат та трьох відсотків річних нарахованих на суму боргу за надані послуги.

Отже позовні вимоги ТОВ «Теплопостачсервіс» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 15, 16, 509, 526, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Теплопостачсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 58-А, р/р НОМЕР_3 в АТ «Сенс-Банк», МФО 300346) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення у розмірі 5027 (п`ять тисяч двадцять сім) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» (код ЄДРПОУ 35138553, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. № 58-А, р/р НОМЕР_4 в АТ «Сенс-Банк», МФО 300346) інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості з централізованого опалення у розмірі 1033,70 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості з централізованого опалення у розмірі 443,13 грн; інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості з централізованого постачання гарячої води у розмірі 1194,78 грн; 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості з централізованого постачання гарячої води у розмірі 431,63 грн; судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 грн, що становить належну до стягнення суму у розмірі 5 024 (п`ять тисяч двадцять чотири) гривні 24 копійки.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк