Рішення № 112608363, 03.08.2023, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1094/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2023 рокум. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП України в Рівненській області, поліцейського ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерука Святослава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №094286 від 31.05.2023

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ГУНП України в Рівненській області, поліцейського ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерука С.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №094286 від 31.05.2023 звернувся ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначив, що 31.05.2023 інспектор ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерук С.В. постановою по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №094286 притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Вказує, що дана постанова мотивована тим, що 31.05.2023 близько 00 год. 16 хв. в АДРЕСА_2 він керував автомобілем Ford Courier, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку, не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, не увімкнув світлову сигналізацію при зупинці на вимогу працівника поліції, чим порушив пп.9.2 а, 2.1 б, 9.9 б Правил дорожнього руху та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП.

Зазначає, що з вказаними правопорушеннями не згідний, вимог правил дорожнього руху не порушував, оскільки не був водієм транспортного засобу, у зв`язку з чим оскаржувану постанову не підписував.

Вважає, що оскільки він не керував транспортним засобом Ford Courier, реєстраційний номер НОМЕР_1 , то в адміністративних правопорушеннях, які ставляться йому в провину відсутній обов`язковий елемент правопорушень - спеціальний суб`єкт, а саме водій, а отже, відсутній і склад відповідних адміністративних правопорушень.

Ухвалою суду від 20.07.2023 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, поновлено позивачу строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №094286 від 31.05.2023, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у спрощеному порядку без виклику сторін, визначено строки для подання письмових заяв по суті справи. Зазначеною ухвалою строк для подання відзиву, з врахуванням положень ч.1 ст.286 КАС України, за якими адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, було визначено до 28.07.2023.

У визначений строк відповідач - поліцейський ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерук С.В. подав відзив на позов, відповідно до якого він вважає, що постанова винесена з дотриманням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію».

Зазначає, що позивача було зупинено в порядку ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки він порушив правила дорожнього руху, а саме при зміні напрямку руху не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку, при зупинці на вимогу працівника поліції не увімкнув світлову сигналізацію та в подальшому було з`ясовано, що ОСОБА_1 не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, що підтверджується відео, долученим до відзиву.

Відповідач - ГУНП України в Рівненській області правом подати відзив не скористався.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 31.05.2023 щодо ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №094286, в якій зазначено, що «31.05.2023 близько 00 год. 16 хв. в АДРЕСА_2 водій керував транспортним засобом та при зміні напрямку руху не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку, не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, не увімкнув світлову сигналізацію при зупинці на вимогу працівника поліції, чим порушив пп.9.2 а, 2.1 б, (31.4.7 є), 9.9 б Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП», у зв`язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ч.1, 2 ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У своїй позовній заяві позивач вказує на те, що 31.05.2023 інспектор ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерук С.В. притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., мотивовуючи постанову тим, що 31.05.2023 близько 00 год. 16 хв. в АДРЕСА_2 він керував автомобілем Ford Courier, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку, не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, не увімкнув світлову сигналізацію при зупинці на вимогу працівника поліції, чим порушив пп.9.2 а, 2.1 б, 9.9 б Правил дорожнього руху та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП.

Зазначає, що з вказаними правопорушеннями не згідний, вимог правил дорожнього руху не порушував, оскільки не був водієм транспортного засобу, у зв`язку з чим оскаржувану постанову не підписував.

Вважає, що оскільки він не керував транспортним засобом Ford Courier, реєстраційний номер НОМЕР_1 , то в адміністративних правопорушеннях, які ставляться йому в провину відсутній обов`язковий елемент правопорушень - спеціальний суб`єкт, а саме водій. А отже, відсутній і склад відповідних адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким, відповідно до статті 9 КУпАП, є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 ст.122 КУпАП визначено відповідальність, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Відповідно до п.9.2 а ПДР, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед початком руху і зупинкою.

Частиною 1 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2.1 б ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Статтею 125 КУпАП встановлено відповідальність за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу.

Згідно п.9.9 б ПДР, аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Під час розгляду справи встановлено, що 31.05.2023 близько 00 год. 16 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Courier, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не увімкнув світловий показник повороту відповідного напрямку, не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, не увімкнув світлову сигналізацію при зупинці на вимогу працівника поліції, чим порушив пп.9.2 а, 2.1 б, 9.9 б Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачено ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 та ст.125 КУпАП.

При цьому доводи позивача про те, що 31.05.2023 близько 00 год. 16 хв. він водієм транспортного засобу - автомобіля Ford Courier, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не був не заслуговують на увагу, оскільки з відео, наданого відповідачем поліцейським ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндеруком С.В. вбачається протилежне.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач поліцейський ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерук С.В. у встановлений законом строк подав відзив на позов та правомірність свого рішення довів.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі "Бочаров проти України" від 17.06.2011; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі "Огороднік проти України" від 05.05.2015; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15.02.2013).

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В судовому засіданні встановлено, що під час винесення постанови працівником поліції були дотримані норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови було дотримано вимоги КУпАП.

Згідно ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи дії відповідачів, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її було мотивовано та дотримано встановленого законом порядку її винесення, поліцейським при її винесенні було зібрано відповідні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП нічим не доведена, на відео, долученому до відзиву на позов зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбаченого ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП, поліцейським при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача дотримані положення КУпАП, а тому суд вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ст.125 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу винесена правомірно, а тому її слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі ст.222, 258, 265-2, 283, 284, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, поліцейського ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Шиндерука Святослава Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №094286 від 31.05.2023 та закриття провадження у справі відмовити.

Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ),

відповідач - ГУНП України в Рівненській області (місцезнаходження: м.Рівне, вул.Миколи Хвильового, 2, код ЄДРПОУ 40108761),

відповідач - поліцейський Шиндерук Святослав Володимирович (місцезнаходження: м.Острог, пр-кт Незалежності, 48 Рівненської області).

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.