Ухвала суду № 112608039, 03.08.2023, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 641/626/22

Провадження № 1-кп/553/142/2023

У Х В А Л А

Іменем України

03.08.2023 року м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника адвоката - ОСОБА_5 ,

перекладача - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві кримінальне провадження № 12021220000000057 від 19.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ленінського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_4

01.02.2022 року до Комінтернівського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт, складений 31.01.2022 року ст. слідчим в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_12 в рамках кримінального провадження № 12021220000000057 від 19.01.2021 року відносно ОСОБА_10 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_11 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України (справа № 641/626/22).

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Строк воєнного стану продовжувався згідно з Указами Президента України№ 133/2022 від 14.03.2022 року, № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року та востаннє Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 року "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 року "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова та Комінтернівського районного суду м. Харкова, визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом м. Полтави.

Згідно з ухвалою від 17.05.2022 року кримінальне провадження № 12021220000000057 від 19.01.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України прийнято до провадження суддею Ленінського районного суду м. Полтави та призначене підготовче судове засідання.

Згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.07.2021 року відносно ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого продовжувався ухвалами 30.08.2021 року, 30.09.2021 року, 03.12.2021 року, 30.12.2021 року та ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.03.2022 року та ухвалами Ленінського районного суду м. Полтави від 17.05.2022 року, від 27.06.2022 року, від 16.08.2022 року, від 13.10.2022 року, від 28.11.2022 року, 24.01.2023 року, 02.03.2023 року, 16.05.2023 року, 09.06.2023 року.

Ухвалою судді від 12.06.2023 року вирішено судове засідання по справі проводити в режимі відеоконференції під час трансляції з ДУ "Харківський слідчий ізолятор" з метою забезпечення участі обвинуваченого та дотримання його прав і інтересів. Відеоконференцію за участю перекладача ОСОБА_6 проводити під час трансляції з Ямпольського районного суду Вінницької області.

Крім того, ухвалою судді від 20.07.2023 року вирішено судове засідання по справі проводити в режимі відеоконференції з під час трансляції з Червонозаводського районного суду м. Харкова з метою забезпечення участі прокурора.

Прокурор звернулася з клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для його застосування, не зменшилися та продовжують існувати. Вказала, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, за вчинення яких законом передбачене покарання у виді позбавлення волі, зокрема ч. 4 ст. 189 КК України на строк до 12 років з конфіскацією майна, не одружений, не працює, не має міцних соціальних зв`язків, є громадянином іншої держави, в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт відносно нього за ч. 4 ст. 152 КК України, що в сукупності обґрунтовано свідчить про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду як на території України, так і виїхати за її межі, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, може незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, з метою зміни ними показань, може продовжити вчинення аналогічних кримінальних правопорушень чи продовжити злочинну діяльність. Вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КГІК України, з огляду на дані про особу обвинуваченого, конкретні обставинним вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень неможливим застосування до нього інших більш м`яких запобіжних заходів, які не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.

17.07.2023 року від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшли клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому наголосив, що вже два роки утримується під вартою, прокурор, звертаючись з клопотанням про продовження тримання під вартою посилається на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані під час обрання до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та які з часом втратили свою актуальність. Наголосив на тому, що основною метою застосування запобіжного заходу є гарантування його участі в судових засіданнях, що може бути забезпечено шляхом застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу у виді застави або визначення при продовженні тримання під вартою альтернативного запобіжного заходу у виді застави, визначивши розмір застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів, частину цих коштів має намір внести на спеціальний рахунок Національного Банку України на оборонні цілі.

Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, підтримали клопотання обвинуваченого. Захисник вказував на недоведеність стороною обвинувачення існування на даний час ризиків, запобіганням яким обґрунтоване клопотання, наголосив на тому, що підзахисний тривалий час утримується під вартою, з часом ризик втечі зменшується, наголосив на тому, що ОСОБА_4 має міцні сімейні стосунки, ряд захворювань, у зв`язку з якими потребує лікування, наміру ухилятись від суду не має, просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, який здатний забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що інший більш м`який запобіжний захід, в тому числі у виді застави, не здатний забезпечити належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, тим паче, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_4 в даному провадженні він вчинив під час застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні, де він обвинувачується за ч. 4 ст. 152 КК України, яке перебуває на розгляді в Дзержинському районному суді м. Харкова, підстав для встановлення альтернативного запобіжного заходу щодо обвинуваченого у виді застави не вбачається, з урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

При вирішенні клопотань прокурора та обвинуваченого суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі "Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень п. "С" ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше, ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.

Як встановлено в ч. 1, 3 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд у відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, враховує той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень в складі організованої групи, які пов`язані з застосуванням погрози насильством і заподіянням фізичних страждань потерпілим, відповідно до положень ст. 12 КК України інкриміновані кримінальні правопорушення віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а також дані про особу обвинуваченого, який офіційно не одружений, не працевлаштований, є громадянином іншої держави, те, що в даний період часу на розгляді в Дзержинському районному суді м. Харкова перебуває інше кримінальне провадження відносно нього за ч. 4 ст. 152 КК України, його вік, репутацію, майновий стан та оцінюючи встановлені обставини у сукупності вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність підстав стверджувати, що він може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, які на даний час не допитані та анкетні дані і місце проживання яких йому відоме з матеріалів справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сам факт перебування обвинуваченого в умовах ізоляції певний період часу, на переконання суду, не свідчить безперечно про таку його зміну, яка дає підстави припускати зменшення суспільної небезпечності інкримінованих діянь і особи обвинуваченого та є приводом до такої істотної зміни обставин, що б виключали можливість реалізації ризиків, необхідність запобігання яким стала підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи сторони захисту щодо наявності у обвинуваченого постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків в м. Харкові, на переконання суду, в будь-якому випадку самі по собі не можуть бути визнані достатніми для висновку про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість ухилення обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні.

Жодних даних, які свідчать про наявність таких обставин, які можуть істотно вплинути на можливість продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , та стати підставою для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу на інший більш м`який, стороною захисту не надано та судом в ході судового розгляду справи не встановлено, у зв`язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Саме з підстав, передбачених п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час вирішення питання про застосування та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не було застосовано альтернативний запобіжний захід у виді застави й підстав для відступу від вказаного висновку стороною захисту не надано, а судом під час вирішення клопотання обвинуваченого не встановлено. А тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання обвинуваченого.

Заслухавши пояснення учасників процесу, враховуючи доведеність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, запобігання яким було підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , та які на теперішній час не зникли, а також те, що, на переконання суду, застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, в тому числі домашнього арешту чи особистого зобов`язання, є неможливим, позаяк з огляду на дані про особу обвинуваченого, зміст пред`явленого обвинувачення та інші конкретні обставини справи не здатне забезпечити належну процесуальну поведінку та реалізацію завдань кримінального провадження, визначених в ст. 2 КПК України, тим паче у зв`язку з військовою агресією проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, з приводу застосування особистої поруки та застави жодна особа у встановленому законом порядку не зверталась, суд приходить до висновку про доведеність підстав для продовження застосування раніше обраного запобіжного заходу та оскільки судовий розгляд справи не завершений, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду даної справи, вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно нього на 60 днів та не знаходить підстав для визначення розміру застави з урахуванням положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів з 03 серпня 2023 року по 01 жовтня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Клопотання ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1