Рішення № 11260702, 16.09.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 р. Справа № 8/48

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А.

при секретарі Треф"янчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:          Приватного малого підприємства "Вікторія",

                    вул. Морозенка, 5-А, м.Тернопіль, 46000;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім",

          вул. С.Стрільців,23, м.Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення заборгованості в сумі 48510,62грн. за отримані товарно-матеріальні цінності

За участю представників сторін:

від позивача: Стахов О.В. - представник, довіреність №1 від 30.08.10

від відповідача: Деренько В.Д. - представник, довіреність №146 від 16.06.10

ВСТАНОВИВ: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов ПМП "Вікторія" до ТзОВ Фірми "Екстім" про стягнення заборгованості в сумі 48510,62грн., з яких 40288,08грн. - борг за отриманий товар, 5345,41грн. - пеня, 2937,13грн. - збитки, завдані інфляцією та 3% річних.

          Ухвалою суду від 16.08.2010р. порушено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 31.08.2010р.

          Ухвалою суду від 31.08.2010р. розгляд справи відкладено на 16.09.2010р.

          Представник позивача, 16.09.2010р. подав суду заяву про зміну позовних вимог № 7268 (вх.), відповідно до яких розмір позовних вимог склав: 40288,08грн. - основного боргу, 2126,97грн. - збитки, завдані інфляцією та 3% річних, 2559,41грн. - пеня; крім того заявлена вимога про повернення державного мита в сумі 485,07 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно. Заява прийнята судом до розгляду в частині стягнення основного боргу, збитків завданих інфляцією та 3% річних, пені та повернення судових витрат. Стосовно вимоги про зміну способу виконання рішення, суд звертає увагу позивача на ст.121 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої зміна порядку або способу виконання рішення можлива після з"ясування обставин, пов"язаних з виконанням рішення щодо стягнення грошових сум.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору, в частині оплати за отриманий товар, в результаті чого утворилася заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, проти нарахування інфляційних, 3% річних та пені заперечив.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що 18.03.2009р. між Приватним малим підприємством "Вікторія" та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Екстім" укладено договір № 7.

          Відповідно до п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов"язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець прийняти та оплатити вартість переданого йому товару згідно накладних, в яких конкретизуються асортимент і ціни товару. Кожна накладна та специфікація, якщо така додається, отримані покупцем вважається наданими на умовах цього договору і є його невід"ємною частиною.

          Пунктом 3.1 Договору встановлено, що оплата вартості продукції проводиться на протязі 20 календарних днів від дати отримання товару покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника повної суми вартості переданого у власність покупця товару.

          На виконання умов договору № 7 від 18.03.2009р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар на зальну суму 58861,16грн, що підтверджується накладними:

- № 0349 від 28.10.2009р. (згідно доручення № 3483 від 21.10.2009р.) на суму 18820,80грн.;

- № 0372 від 12.11.2009р. (згідно доручення № 3611 від 11.11.2009р.) на суму 288,04грн.;

- № 0387 від 24.11.2009р. (згідно доручення № 3690 від 23.11.2009р.) на суму 18547,20грн.;

- № 0390 від 24.11.2009р. (згідно доручення № 3696 від 24.11.2009р.) на суму 533,52грн.;

- № 0406 від 15.12.2009р. (згідно доручення № 3845 від 14.12.2009р.) на суму 20671,60грн.

          Відповідач за поставлений товар оплатив частково, зокрема в сумі 18633,08грн.

          Станом на 16.09.2010р. борг відповідача за отриманий товар становить 40288,08грн., Даний факт підтверджують і акти звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2009р. по 22.01.2010р., з 01.10.2009р. по 16.02.2010р., підписані та скріплені печатками сторін.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогами про сплату заборгованості за поставлений товар з урахуванням інфляційних, 3% річних та пені, що підтверджується: претензією № 28 від 16.02.2010р. (відповідачем отримано 20.02.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 00268498), претензією-попередженням № 29 від 15.03.2010р. (відповідачем отримано 18.03.2010р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №280056). В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату (п.3.1 або п.3.2 Договору) покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (згідно чинного законодавства) від неоплаченої суми за кожний день затримки оплати до моменту повного виконання покупцем свого зобов"язання щодо оплати. Нарахування пені проводиться постачальником у формі претензії і подається покупцю на протязі дії цього договору.

          За несвоєчасну оплату за поставлений товар, позивач нарахував ТзОВ Фірмі "Екстім" пеню в сумі 2559,41грн. ( на підставі п.4.2 Договору), 1752,42грн. - інфляційних втрат та 374,55грн. - 3% річних (на підставі ст.625 Цивільного кодексу України).

          Суд вважає позовні вимоги Приватного малого підприємства "Вікторія" обґрунтованими.

          В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми заборгованості у визначені договором строки. Наведені правові підстави дозволяють зробити висновок про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 40288,08грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасником господарських відносин, до нього застосовуються штрафні санкції (штраф, пеня)

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на порушення відповідачем строку виконання обов'язку щодо оплати за поставлений товар, нараховані позивачем 1752,42грн. - інфляційних втрат та 374,55грн. - 3% річних та 2559,41грн.- пені підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім".

Враховуючи викладене суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного малого підприємства "Вікторія" (вул. Морозенка, 5-А, м.Тернопіль, 46000) про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім" (вул. С.Стрільців,23, м.Івано-Франківськ, 76018) заборгованості в сумі 40288,08грн. - основного боргу, 2126,97грн. - збитків, завданих інфляцією, 3% річних та 2559,41грн. - пені - задовольнити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Екстім", вул. С.Стрільців,23, м.Івано-Франківськ, 76018 (р/р 2600310095 в ОД Райфайзен Банк Аваль МФО 336462, код 22187849, інд. податковий номер 221878409156, номер свідоцтва 100094752) на користь Приватного малого підприємства "Вікторія", вул. Морозенка, 5-А, м.Тернопіль, 46000 (р/р 26000301682796 в ЦВ ПІБ м.Тернопіль, МФО 338426, код 22604081, інд. податковий номер 226040819186, номер свідоцтва 26727570) - 40288,08грн. (сорок тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 08коп.) - основного боргу, 2126,97грн. (дві тисячі сто двадцять шість грн. 97коп.)- інфляційних нарахувань та 3% річних, 2559,41грн. (дві тисячі п"ятсот п"ятдесят дев"ять грн. 41коп.)- пені, 485,07грн. (чотириста вісімдесят п"ять грн. 07коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                            Шіляк М.А.

                                                             Повне рішення складено 20.09.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______І.В.Григорчук

20.09.2010р.