Рішення № 112606971, 21.07.2023, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2023 р. Справа № 911/83/22

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Горбасенка П.В. за участю секретаря судового засідання Андрух Д.В., розглянувши у місті Києві у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1. Державного агентства меліорації та рибного господарства України

2. Іванківської селищної ради

до Фізичної особи - підприємця Буяла Сергія Володимировича

про стягнення 19 046, 95 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Набок Ю.В. (посвідчення № 069103 від 01.03.2023)

від позивача 1: Сергієнко А.О. (представник відповідно до відомостей ЄДРПОУ)

від відповідача: Марків Н.В. (ордер серії АА № 1167993 від 02.02.2022)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - позивач 1) та Іванківської селищної ради (далі - позивач 2) до Фізичної особи - підприємця Буяла Сергія Володимировича (далі - ФОП Буяло С.В./відповідач) про стягнення 19 046, 95 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

В розрізі зазначеного вище, зокрема щодо представництва інтересів держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради, прокурор зазначив, що на виконання п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вказаному органу направлено повідомлення про представництво інтересів в суді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями б/н від 10.01.2022 справу № 911/83/22 передано до розгляду судді Грабець С.Ю.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.01.2022 відкрив провадження в справі № 911/83/22 та призначив підготовче засідання на 09.02.2022.

07.02.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Іванківської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

09.02.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Буяла С.В. надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд продовжити строк на подання відзиву до 16.02.2022 включно.

Господарський суд Київської області ухвалою від 09.02.2022 продовжив відповідачу строк на подання відзиву, відклав підготовче засідання в цій справі на 09.03.2022.

27.04.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Іванківської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та здійснити розгляд справи, призначений на 09.03.2022 без участі представника позивача 2.

16.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Буяла С.В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить суд зобов`язати прокурора надати копії всіх адміністративних матеріалів, отриманих у відповідь на запит № 1-7-9/1880-21 від 06.04.2021 та відмовити у задоволенні позову повністю.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.06.2022 у цій справі призначив підготовче засідання на 15.07.2022.

30.06.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від прокуратури надійшла відповідь на відзив, згідно якого остання просить суд прийняти та долучити до матеріалів справи копії документів та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказану відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи.

04.07.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Іванківської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та здійснити розгляд справи, призначений 15.07.2022 без участі представника позивача 2.

Господарський суд Київської області ухвалою від 15.07.2022 у цій справі продовжив строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 17.08.2022.

05.08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Іванківської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та здійснити розгляд справи, призначений 17.08.2022 без участі представника позивача 2.

17.08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Державного агентства меліорації та рибного господарства України надійшла заява, згідно якої останнє повідомило суд про те, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити та провести підготовче засідання без участі представника позивача 1.

Поряд з тим, .08.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Буяла С.В. надійшло клопотання, згідно якого відповідач просить суд відкласти розгляд справи.

Господарський суд Київської області ухвалою від 17.08.2022 у справі № 911/83/22 задовольнив заяву про самовідвід судді Грабець С.Ю.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями б/н від 26.08.2022 справу № 911/83/22 передано до розгляду судді Горбасенку П.В.

Господарський суд Київської області ухвалою від 30.08.2022 прийняв справу № 911/83/22 до загального позовного провадження, залишив позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради без руху, виявлені недоліки постановив усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

13.09.2022, у встановлені судом строки, через канцелярію Господарського суду Київської області від керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради надійшла заява № 5Г-22 від 09.09.2022, згідно якої прокурор виклав тотожні змісту позовної заяви обставини та доводи щодо порушення відповідачем інтереси держави.

Господарський суд Київської області ухвалою від 19.09.2022 у справі № 911/83/22 повернув позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Буяла Сергія Володимировича про стягнення 19 046, 95 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища з доданими до неї документами та заявою про усунення недоліків.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 07.03.2023 скасував ухвалу Господарського суду Київської області від 19.09.2022 у справі № 911/83/22 та направив матеріали вказаної справи до Господарського суду Київської області для вирішення питання прийняття.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.04.2023 у справі № 911/83/23 прийняв позовну заяву Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради до розгляду та відкрив провадження у справі № 911/83/22, призначив підготовче засідання на 19.05.2023, встановив відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засідання 19.05.2023 прокурор заявив усне клопотання про залучення до справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Господарський суд Київської області ухвалою від 19.05.2023 в цій справі відмовив в задоволенні клопотання Вишгородської окружної прокуратури Київської області про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відклав підготовче засідання на 23.06.2023.

26.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Іванківської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та здійснити розгляд справи, призначений на 19.05.2023 без участі представника позивача 2.

26.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від керівника Вишгородської окружної прокуратури надійшло клопотання про витребування доказів № 5Г/1-21 від 18.05.2023, згідно якого прокурор просив витребувати:

- у відповідача належним чином засвідчені копії суднового білету № 3284 на судно ЯКИ 0344, дозволу № 46 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах від 02.01.2019, акта технічного огляду судна від 27.05.2019 ЯКИ 0344, журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 8, додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 8 від 26.09.2019, наказу № 25 від 08.02.2019;

- у ОСОБА_1. належним чином засвідчену копію посвідчення рибалки № 100 від 07.06.2018, виданого ФОП Буяло С.В.

Поряд з тим, 26.05.2023 через канцелярію господарського суду Київської області від керівника Вишгородської окружної прокуратури надійшли:

- заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, яку вже розглянуто судом та в задоволенні якої судом відмовлено в судовому засідання 19.05.2023;

- пояснення у справі щодо заявленого позову. Вказані пояснення долучено судом до матеріалів справи.

01.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Іванківської селищної ради надійшло клопотання, згідно якого остання просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та здійснити розгляд справи, призначений на 23.06.2023 без участі представника позивача 2.

23.06.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області прокурором подано клопотання, згідно якого останній просить суд поновити строк для подання клопотання про витребування доказів № 5Г/1-21 від 18.05.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.06.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 23.06.2023 у справі № 911/83/23, задовольнив клопотання позивача 2 в частині розгляду справи без участі його представника, повідомив про те, що в частині задоволення позовних вимог клопотання буде вирішуватись за результатами розгляду справи по суті.

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.06.2023 у цій справі, зокрема, задовольнив клопотання Вишгородської окружної прокуратури Київської області про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів; поновив Вишгородській окружній прокуратурі Київської області строк для подання клопотання про витребування доказів; задовольнив клопотання Вишгородської окружної прокуратури Київської області про витребування доказів; зобов`язав відповідача надати суду завірені копії суднового білету № 3284 на судно ЯКИ 0344, дозволу № 46 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах від 02.01.2019, акта технічного огляду судна ЯКИ 0344 від 27.05.2019, журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 8, додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 8 від 26.09.2019, наказу № 25 від 08.02.2019; зобов`язав ОСОБА_1 надати суду належним чином завірену копію посвідчення рибалки № 100 від 07.06.2018, виданого Фізичною особою-підприємцем Буялом Сергієм Володимировичем, зобов`язав надати суду витребувані документи до 07.07.2023 із супровідним листом а також відклав підготовче засідання на 07.07.2023.

07.07.2023 на електрону адресу Господарського суду Київської області від Державного агентства меліорації та рибного господарства України надійшло клопотання, згідно якого останнє просить суд провести підготовче засідання без участі представника позивача 1.

Господарський суд Київської області ухвалою від 07.07.2023 у справі № 911/83/22 залишив без розгляду клопотання позивача 1 про проведення підготовчого засідання без його участі, закрив підготовче провадження у цій справі, призначив справу до судового розгляду по суті на 21.07.2023.

Після проведення підготовчого засідання, 07.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Фізичної особи-підприємця Буяла Сергія Володимировича надійшли витребувані ухвалою Господарського суду київської області від 23.06.2023 документи, а саме: копія суднового білету № 3284 на судно ЯКИ 0344, копія дозволу № 46 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах від 02.01.2019, а також пояснення стосовно відсутності у відповідача акта технічного огляду судна ЯКИ 0344 від 27.05.2019, журналу обліку вилучення водних біоресурсів № 8, додатку до журналу обліку вилучених водних біоресурсів № 8 від 26.09.2019 та неможливості ідентифікувати витребуваний судом документ за реквізитами, а саме: наказ № 25 від 08.02.2019. Означені пояснення долучено судом до матеріалів справи.

Вказані документи та пояснення долучено судом до матеріалів справи.

17.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Державного агентства меліорації та рибного господарства України надійшло клопотання, відповідно до якого останнє просить суд провести підготовче засідання, призначене на 07.07.2023 без його участі.

У судовому засіданні 21.07.2023 після закінчення з`ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

встановив:

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що рибалка ОСОБА_1, перебуваючи в трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем Буялом Сергієм Володимировичем, внаслідок порушення правил рибальства, проводячи промисловий вилов риби, завдав рибному господарству України збитків у розмірі 19046, 95 грн.

Прокурором зауважено, що Іванківський районний суд Київської області постановою від 29.01.2020 у справі № 366/3163/19 визнав винним ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП України.

Як зазначає прокурор, вказаною постановою встановлено, що 01.12.2019 ланковий рибалка Фізичної особи - підприємця Буяла С.В. - ОСОБА_1 на Київському водосховищі, поблизу с. Страхолісся Вишгородського району, орієнтовно біля 52 бакіна, на фарватері здійснював промисловий лов ставними сітками з жилки у кількості 2 штук та виловив риби загальною вагою 36 кілограм, чим порушив п. 14 «Режиму рибальства у рибогосподарських об`єктах України у 2019 році», тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 85 КУпАП, чим заподіяв збитки рибному господарству у розмірі 19 046, 95 грн.

Копія вказаної постанови наявна в матеріалах справи.

На підтвердження обставин вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 прокурором надано суду копії: протоколу № 009658 про адміністративне правопорушення від 01.12.2019; пояснень ОСОБА_1 до вказаного протоколу; протоколу огляду та вилучення речей і документів від 01.12.2019; розписки ОСОБА_1 про передачу на відповідальне зберігання рибальського майна, транспортних засобів, підвісних двигунів, знарядь лову та водних біоресурсів від 10.12.2019; акта огляду водних біоресурсів, вилучених відповідно до протоколу № 009658 від 01.12.2019; довідки про повторне однорідне вчинення адміністративного правопорушення, план-схеми місця скоєння адміністративного правопорушення.

Так, прокурор посилаючись, зокрема, на ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, зазначив, що відшкодувати шкоду, завдану рибному господарству Київського водосховища суспільно-шкідливими діями ОСОБА_1 , повинен роботодавець останнього - Фізична особа-підприємець Буяло Сергій Володимирович, а несплата відповідачем в установленому законом порядку розміру шкоди, заподіяної незаконним виловом рибних ресурсів, не лише безпосередньо зачіпає майнові та економічні інтереси держави, а й вплине на недофінансування державою природоохоронних заходів, спрямованих на забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини, яка є невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.

Прокурором зазначено, що вказані обставини порушують інтереси держави, оскільки місцевим бюджетом недоотримано коштів у розмірі 19 046, 95 грн, які мали б бути отримані, тоді як орган, відповідно уповноважений державою здійснювати контроль за використанням та охороною рибних запасів - Державне агентство меліорації та рибного господарства України та його територіальний орган - Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області належним чином не виконали покладених на них обов`язків щодо захисту відповідних інтересів держави.

В розрізі вказаних обставин та наявності підстав для представництва інтересів держави у суді в особі відповідних органів, прокурор зазначив, що:

- 02.09.2021 Вишгородською окружною прокуратурою на адресу Державного агентства меліорації та рибного господарства України надіслано лист № 54-2025 вих-21, згідно якого прокуратура просила позивача 1 повідомити інформацію щодо того, чи вживалися ним заходи, спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 19 941, 65 грн та чи звертався позивач 1 до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди;

- 21.09.2021 Державне агентство меліорації та рибного господарства України листом № 1-4.2-9/5317-21 надало відповідь Вишгородській окружній прокуратурі, зазначивши, що заходи, спрямовані на відшкодування завданої шкоди рибалками ОСОБА_1 та ФОП Буяло С.В., не вживались та з позовними заявами про відшкодування завданої шкоди до суду позивач 1 не звертався;

- 27.09.2021 Вишгородська окружна прокуратура звернулась листом № 54-2303 вих-21 до Іванківської селищної ради з запитом щодо надання інформації про те, чи вживалися позивачем 2 заходи, спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 19 941, 65 грн та чи звертався позивач 2 до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди;

- 08.10.2021 Іванківська селищна рада листом № 02-31-3215 надала відповідь Вишгородській окружній прокуратурі, зазначивши, що оскільки позивач 2 не був належним чином повідомлений про вчинення будь-яких протиправних дій та про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1., то жодних заходів зі своєї сторони не приймав.

- листами № 5г вих 21 та № 5г/1 вих 21 від 08.11.2021 прокуратура повідомила Державне агентство меліорації та рибного господарства України та Іванківську селищну раду відповідно про намір подати до суду позовну заяву в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2 про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам.

Копії означених листів наявні в матеріалах справи.

За доводами прокурора вказане свідчить, що позивачами 1 та 2 не вжито всіх дієвих заходів претензійного характеру, зокрема звернення до суду з відповідним позовом, а отже останніми не здійснено захисту інтересів держави як суб`єктами, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, що згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Прокурор зазначає, що станом на день звернення прокурора з позовом до суду, відповідачем у добровільному порядку збитки, завдані навколишньому природному середовищу, не відшкодовані.

Не погоджуючись з доводами прокурора, відповідач зазначив, що з огляду на те, що інтереси держави у цій справі порушуються саме у вигляді недоотримання коштів Іванківською селищною радою, Державне агентство меліорації та рибного господарства України є неналежним позивачем у цій справі, а отже підстави звернення прокурора в інтересах держави, в особі саме позивача 1 є необґрунтованими, до того ж позивач 2 наділений всіма повноваженнями для самостійного звернення до суду у разі порушень його інтересів.

Поряд з тим, відповідачем зазначено, що прокурор не звертався до Іванківської селищної ради, як органу місцевого самоврядування, щодо надання інформації з приводу того, чи вживались заходи відшкодування завданої шкоди перед поданням цього позову.

В розрізі вказаного відповідачем, прокурор зазначив, що оскільки на Державне агентство меліорації та рибного господарства України державою покладено обов`язок здійснювати державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, то відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», позивач 1 має право, зокрема, визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками та подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

До того ж, прокурор зауважив, що твердження відповідача щодо незвернення прокурора до позивача 2 перед поданням позовної заяви до суду з запитом щодо надання інформації з приводу того, чи вживались Іванківською селищною радою заходи відшкодування шкоди, є безпідставним оскільки прокуратурою направлявся такий запит 27.09.2021 за № 54-2303 вих 21, копія якого та відповідь на нього наявні в матеріалах справи.

Щодо доводів відповідача, що позивач 2 міг самостійно звернутись до суду, прокурор зазначив, що обставини незвернення до суду Іванківською селищною радою з позовом в інтересах територіальної громади як отримувачем коштів, свідчить про те, що вказаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів територіальної громади в особі позивача 2 та для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства.

Поряд з тим у відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що на момент вчинення адміністративного правопорушення, а саме на 01.12.2019, трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_1 не існувало, прокурором не надано доказів на підтвердження існування таких трудових відносин, як-то звіти з Вишгородської об`єднаної Державної податкової інспекції, а відтак відсутні підстави для стягнення шкоди, заданої останнім, з відповідача.

Не погоджуючись з вказаним твердженням відповідача, прокурор наголосив на тому, що при складанні протоколу № 009658 про адміністративне правопорушення від 01.12.2019, ОСОБА_1 надано посвідчення рибалки № 100 від 07.06.2018, яке видано ФОП Буялом С.В., у нього було виявлено сейнер ЯКИ 0344, промисловий журнал № 8 від 03.08.2018, промислові сітки, а промисловий вилов ОСОБА_1 проводив на човні, який належить відповідачу. Отже, ОСОБА_1 діяв з відома ФОП Буяла С.В., а відомості про звернення відповідача до правоохоронних органів стосовно викрадення його човна та/або сіток відсутні.

Також відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що прокурором не подано до суду у повному обсязі матеріали про адміністративне правопорушення, а саме, з показань технічних приладів та технічних засобів, за допомогою яких складена схема позиціонування місця скоєння адміністративного правопорушення, надано тільки сторінку № 2, відповідно до якої неможливо встановити всі обставини. До того ж, його дата не збігається з датою протоколу про адміністративне правопорушення, що ставить під сумнів достовірність показань технічних приладів та технічних засобів як доказу у справі про вчинення адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені відповідачем доводи, останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

В розрізі вказаного відповідачем, прокурор зазначив, що такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки всі наявні у прокурора матеріали надані суду та сторонам, а місце скоєння адміністративного правопорушення підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

Враховуючи викладене, прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача 19 046, 95 грн шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено таку правову позицію:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк;

- звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення;

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу;

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Підставою для представництва інтересів держави є об`єктивна обставина порушення інтересів держави у зв`язку з бездіяльністю позивача, яка полягає у відсутності активних дій (підготовка проекту позову, сплата судового збору тощо), спрямованих на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земель, їх самовільного зайняття та нецільового використання з відповідача.

Вказане свідчить про те, що з боку позивача має місце усвідомлена пасивна поведінка, результатом чого є не здійснення саме суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави, а тому у розумінні ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Прокурором у позовній заяві зазначено позивачем 1 - Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Так, за ствердженням прокурора, відповідно до листа № 1-3-9/1905-21 від 08.04.2021, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області обмежилось лише наданням Вишгородській окружній прокуратурі копій матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4, 7 Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 895 від 30.09.2015, Держрибагенство, відповідно до покладених на нього завдань, окрім іншого, здійснює державний нагляд (контроль) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України.

Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).

Поряд з тим, відповідно до п. 1, 7 Положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 229 від 15.07.2016 (у редакції наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 504 від 27.11.2019), Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (далі - Київський рибоохоронний патруль) є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства України, діє у складі Держрибагентства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Київський рибоохоронний патруль має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Як зазначає прокурор, оскільки, в силу наведених норм, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області не може виступати самостійною стороною спору, адже не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 02.09.2021 Вишгородською окружною прокуратурою на адресу Державного агентства меліорації та рибного господарства України надіслано лист № 54-2025 вих-21, згідно якого прокуратура повідомила позивача 1 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, просила позивача 1 повідомити інформацію щодо того, чи вживалися ним заходи, спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 19 941, 65 грн та чи звертався позивач 1 до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди.

Поряд з тим, Державне агентство меліорації та рибного господарства України листом № 1-4.2-9/5317-21 від 21.09.2021 повідомило, що заходи, спрямовані на відшкодування завданої шкоди рибалками ОСОБА_1 та ФОП Буялом С.В., не вживались та з позовними заявами про відшкодування завданої шкоди до суду позивач 1 не звертався, що за доводами прокурора свідчить про бездіяльність уповноваженого органу щодо захисту інтересів держави у сфері охорони водних біоресурсів.

Копії вказаних листів наявні в матеріалах справи.

Отже, з матеріалів цієї справи, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, в якому зазначено, що такий орган є компетентним органом, до правомочностей якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, адже саме Державне агентство меліорації та рибного господарства України забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, внутрішніх водоймах України та у водах за межами юрисдикції України щодо рибальських суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України.

Враховуючи викладене, а також наявні в матеріалах справи листи прокуратури № 54-2025 вих-21 від 02.09.2021, № 5г вих 21 від 08.11.2021 та Державного агентства меліорації та рибного господарства України № 1-4.2-9/5317-21 від 21.09.2021, судом перевірено дійсність дотримання прокурором вказаного порядку повідомлення позивача 1 про здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді.

Поряд з тим, прокурором у позовній заяві зазначено позивачем 2 - Іванківську селищну раду.

Відповідно до п. б) ч. 2 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У розділі 4 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 43 від 29.01.2013, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.

Відповідно до підпункту 1 пункту б) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до делегованих повноважень місцевих рад належить, зокрема, здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

27.09.2021 Вишгородська окружна прокуратура звернулась листом № 54-2303 вих-21 до Іванківської селищної ради з запитом щодо надання інформації про те, чи вживалися позивачем 2 заходи, спрямовані на відшкодування шкоди, заподіяної ОСОБА_1 внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 19 941, 65 грн та чи звертався позивач 2 до суду з позовною заявою про відшкодування завданої шкоди;

08.10.2021 Іванківська селищна рада листом № 02-31-3215 надала відповідь Вишгородській окружній прокуратурі, зазначивши, що оскільки позивач 2 не був належним чином повідомлений про вчинення будь-яких протиправних дій та про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , то жодних заходів зі своєї сторони не приймав. Вказані листи наявні в матеріалах справи.

Листами № 5г вих 21 та № 5г/1 вих 21 від 08.11.2021 прокуратура повідомила Державне агентство меліорації та рибного господарства України та Іванківську селищну раду відповідно про намір подати до суду позовну заяву в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2 про відшкодування шкоди, завданої рибним запасам.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню,зокрема, до фонду охорони навколишнього природного середовища Іванківської селищної ради. Порушення інтересів держави в цьому випадку полягають у ненадходженні протягом тривалого часу до спеціального фонду місцевого бюджету грошових стягнень за шкоду, заподіяну відповідачем державі внаслідок порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів. Забезпечення наповнюваності фондів охорони навколишнього природного середовища складає передумову та спроможність, зокрема, ліквідації наслідків екологічної шкоди, відновлення природних ресурсів до стану, що існував до її заподіяння, та покриття ним витрат на проведені заходи.

Враховуючи викладене, а також наявні в матеріалах справи листи прокуратури № 54-2303 вих-21 від 27.09.2021, № 5г вих 21 від 08.11.2021 та Іванківської селищної ради № 02-31-3215 від 08.10.2021, судом перевірено дійсність дотримання прокурором вказаного порядку повідомлення позивача 2 про здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах та обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді.

Враховуючи викладене та наявні в матеріалах справи докази, судом спростовуються доводи відповідача про відсутність підстав звернення прокуратури в інтересах держави в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України, та про незвернення прокуратури до Іванківської селищної ради, як органу місцевого самоврядування, щодо надання інформації з приводу того, чи вживались заходи відшкодування завданої шкоди перед поданням позову.

Відповідно до ст. 1, 34, ч. 1, 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Частиною 1 ст. 17, 25, ч. 1 ст. 26, 27 Закону України «Про тваринний світ» визначено, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.

На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.

Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підприємствам, установам, організаціям і громадянам у порядку спеціального використання об`єктів тваринного світу надається право ведення промислового рибальства, включаючи промисел водних безхребетних на промислових ділянках рибогосподарських водних об`єктів та континентальному шельфі України.

У порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.

В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Згідно з приписами пунктів 2, 4, 6.1.1, 9.5 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 (далі - Правила), чинних на момент скоєння адміністративного правопорушення, користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, а також громадяни України та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси.

Контроль за використанням водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України здійснюється державними органами рибоохорони та іншими уповноваженими на це державними органами.

При здійсненні промислу водних живих ресурсів зобов`язані здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

Забороняється вилучення заборонених, незаконно встановлених знарядь лову та незаконно вилучених водних живих ресурсів без відповідного запису в судновому журналі і без оповіщення державних органів рибоохорони.

Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.

Зазначені норми кореспондують з частиною першою статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв`язок між ними, а також вина.

Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.

Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Поряд з цим саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Отже, відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди.

Збитки ж, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166, ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

З урахуванням вимог статей 1166 та 1172 Цивільного кодексу України у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.

З урахуванням викладеного та вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України щодо складу цивільного правопорушення, який необхідний для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, прокурор зазначає таке.

Неправомірність (протиправність) поведінки відповідача полягає в тому, що його ланковий рибалка ОСОБА_1 01.12.2019, в порушення «Режиму рибальства у рибогосподарських об`єктах України у 2019 році», на Київському водосховищі, поблизу с. Страхолісся Вишгородського району, орієнтовно біля 52 бакіна, на фарватері здійснював промисловий лов ставними сітками з жилки у кількості 2 штук, що підтверджується постановою Іванківського районного суду Київської області від 29.01.2020 у справі № 366/3163/19, якою ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП України.

Означена постанова є чинною, у встановленому законодавством порядку не скасована.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 16.12.2021 у справі № 916/495/21, від 03.11.2020 у справі № 909/948/18).

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта. Лише згадувані, але такі, що не одержали оцінку суду, обставини не можуть розглядатися як встановлені судом і не набувають властивості преюдиціальності.

Іванківським районним судом Київської області встановлено обставину скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП України.

У цій справі суд розглядає спір про стягнення шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища ФОП Буялом С.В. як роботодавцем ланкового рибалки ОСОБА_1 , внаслідок вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП України.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що встановлена постановою Іванківського районного суду Київської області від 29.01.2020 у справі № 366/3163/19 обставина скоєння ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, є прєюдиційними при розгляді зазначеної справи у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України та повторному доказуванню не підлягають.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність обставин заподіяння шкоди рибному господарству Київського водосховища ОСОБА_1

Враховуючи викладене, крім загальних підстав, відповідальність особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією особою, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Як вбачається з протоколу № 009658 про адміністративне правопорушення від 01.12.2019, ОСОБА_1 надано посвідчення рибалки № 100 від 07.06.2018, яке видано ФОП Буяло С.В., у нього було виявлено риболовні сітки, промисловий журнал № 8 від 03.08.2018 ФОП Буяло С.В., а промисловий вилов ОСОБА_1 проводив на човні ЯКИ 0344, який належить відповідачу, що підтверджується наявним в матеріалах справ судновим білетом № 3284, а відомості про звернення відповідача до правоохоронних органів стосовно викрадення його човна та сіток в матеріалах справи відсутні.

Отже, на момент вчинення адміністративного правопорушення між ОСОБА_1 та ФОП Буяло С.В. існували трудові відносини, а ОСОБА_1 діяв від імені відповідача під час виконання службових обов`язків, а тому прокурором правильно визначено відповідача у даній справі, а саме ФОП Буяло С.В., як роботодавця ОСОБА_1.

Натомість наданий відповідачем звіт про суми нарахування заробітної плати за грудень 2019 року не підтверджує обставин існування та припинення трудових відносин між ФОП Буялом С.В. та ОСОБА_1. Поряд з тим, матеріали справи не містять наказу про звільнення ОСОБА_1 на момент скоєння ним адміністративного правопорушення. Інших належних та допустимих доказів відсутності між ними трудових відносин матеріали справи не містять.

Вказане спростовує доводи відповідача про відсутність трудових відносин між відповідачем та ОСОБА_1 та не надання прокурором доказів на підтвердження вказаного.

З огляду на викладене, вина відповідача полягає у завданню збитків рибному господарству під час виконання своїх трудових обов`язків його працівником ОСОБА_1

Збитки внаслідок протиправної поведінки відповідача полягають в погіршенні якості природних ресурсів заподіяний вказаним виловом, внаслідок чого державі завдано збитків від втрати потомства у розмірі 19 046, 95 грн, що підтверджується розрахунком збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 009658 від 01.12.2019;

Поряд з тим, як свідчать матеріали справи, розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 009658 від 01.12.2019, проводився відповідно до Методики розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 248/273 від 12.07.2004, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.11.2004 за № 1446/10045 (далі - методика).

Відповідно до п. 1.2, 1.3, 1.4, 3.1-3.3 методики остання призначена для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству України юридичними та фізичними особами (підприємцями), у тому числі іноземними, унаслідок незаконного (з порушенням правил рибальства і охорони водних живих ресурсів) добування або знищення запасів водних живих ресурсів у територіальних та внутрішніх водах, на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні України.

Підставою та основними вихідними даними для розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству порушенням правил рибальства та охорони водних живих ресурсів, можуть бути акти, рапорти, повідомлення, службові записки, фотографії та інші документи, складені посадовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства та посадовими особами їх територіальних органів, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що здійснюють охорону, використання і відтворення тваринного світу, та громадськими інспекторами у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, та особами, що безпосередньо спостерігали ті або інші вияви спричинення збитків, прямі підрахунки і виміри, результати контрольних ловів, а також офіційні відомості науково-дослідних установ та організацій про стан сировинних запасів даного об`єкта промислу та інші аспекти спричинення збитків.

Збитки відшкодовуються у разі: загибелі риби (на всіх стадіях розвитку), інших водних живих ресурсів, а також їх незаконного вилучення з водних об`єктів; зменшення запасів риби, інших водних живих ресурсів при погіршенні умов їх існування і відтворення.

Визначення заподіяних збитків підраховується послідовно. Спочатку підраховується розмір прямих збитків у вартісному виразі, а потім збитки від утрати потомства. Сума величин безпосередніх збитків та від утрати потомства приймається за загальний збиток, завданий рибному господарству внаслідок загибелі або незаконного вилучення водних живих ресурсів з водних об`єктів.

Здійснивши дослідження розрахунку збитків до протоколу про адміністративне правопорушення № 009658 від 01.12.2019, з урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що розрахунок включає суму прямих збитків від втрати риби: білизни - 2 шт., плітки - 14 шт., плоскирки - 22 шт., синця - 2 шт., ляща - 39 шт. та становить загалом 894, 70 грн.

Розрахунок збитків від утрати потомства, проведений за формулою для риб, водних безхребетних і водних живих ресурсів «сидячих» видів та становить 19 046, 95 грн.

Відповідно до п. 4.2.1 методики, збитки, заподіяні рибному господарству внаслідок загибелі чи незаконного вилучення риби, інших водних живих ресурсів (на всіх стадіях розвитку), підраховуються: збитки від втрати потомства для риб, водних безхребетних і водних живих ресурсів «сидячих» видів за формулою:

N2= n* Q* k* p* r* c/10000* Z

де N2 - розмір збитків, заподіяних втратою потомства (грн.);

n - кількість загиблих або незаконно добутих статевозрілих особин (шт.);

Q - середня плодючість ікринок, личинок (шт.);

k - коефіцієнт промислового повернення від ікри (личинок) (у відсотках);

p - середня маса статевозрілої особини (кг);

r - відносна частина (або доля) самок у стаді (у відсотках);

c - кратність нересту (раз);

Z - вартість продукції, виготовленої з 1 кг сировини, за діючими роздрібними ринковими цінами регіону на момент проведення розрахунку збитків (грн.).

Здійснивши перерахунок збитків від утрати потомства за методикою, судом встановлено, що розмір вказаних збитків є арифметично правильним і складає 19 046, 95 грн.

Отже, загальний розмір збитків, завданий рибному господарству від утрати потомства в розмірі 19 046, 95 грн є обґрунтованим та підтверджений матеріалами справи.

Доказів, що спростовують застосовані вихідні дані на момент проведення розрахунку збитків, та які б свідчили про невідповідність вказаного розрахунку відповідачем суду не надано.

Поряд з тим, причинно-наслідковим зв`язком є здійснення відповідачем промислового вилову водних біоресурсів на Київському водосховищі, поблизу с. Страхолісся Вишгородського району в порушення «Режиму рибальства у рибогосподарських об`єктах України у 2019 році», який спричинив шкоду у вигляді збитків від втрати потомства.

Згідно з ч. 5 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил здійснення інших видів спеціального використання об`єктів тваринного світу - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об`єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно до п. 14 «Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України у 2019 році», забороняється постановка знарядь добування (вилову) водних біоресурсів на фарватері (судновому ході), за винятком періоду від льодоставу до скресання криги, поза межами зимувальних ям.

Як вбачається із матеріалів справи, Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Ковалем І.П. складено протокол № 009658 від 01.12.2019 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 85 КУпАП та встановлено, що відповідальний за вилов ФОП Буяло С.В. гр. ОСОБА_1 на фарватері, ланкового судна ЯКИ - 0344, здійснював промисловий лов ставними сітками з жилки у кількості 2 штук та виловив риби загальною вагою 36 кілограм, чим порушив п. 14 «Режиму рибальства у рибогосподарських об`єктах України у 2019 році», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Громадянин ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення № 009658 від 01.12.2019 ознайомлений, враховуючи наявність у відповідних графах його особистого підпису, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд вважає, що протоколом про вчинення адміністративного правопорушення № 009658 від 01.12.2019 з додатками до нього, постановою Іванківського районного суду Київської області від 29.01.2020 у справі № 366/3163/19, розрахунком завданих збитків, який є додатком до протоколу, підтверджується обставина незаконного вилову ОСОБА_1 риби, що тягне за собою обов`язок з відшкодування збитків.

Поряд з тим, судом не беруться до уваги доводи відповідача щодо неподання до суду у повному обсязі матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки обставина вчинення адміністративного правопорушення ланковим рибалкою відповідача встановлена постановою Іванківського районного суду Київської області від 29.01.2020 у справі № 366/3163/19 та не доказується при розгляді цієї справи.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи доведеність наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, суд дійшов висновку, що вимога прокурора в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України та Іванківської селищної ради про стягнення з відповідача 19 046, 95 грн майнової шкоди підлягає задоволенню як така, що доведена належними та допустимими доказами.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається судом на відповідача повністю.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Буяла Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Іванківської селищної ради (07201, Київська обл., Вишгородський р-н, смт Іванків, вул. Проскури Івана, буд. 7, ідентифікаційний код 04358000) 19 046 (дев`ятнадцять тисяч сорок шість) грн 95 коп. шкоди, заподіяної рибному господарству Київського водосховища.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Буяла Сергія Володимировича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури (01601, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 27/2) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; ідентифікаційний код 02909996; банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО - 820172; розрахунковий рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

4. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.08.2023.

Суддя П.В.Горбасенко