Вирок № 112606059, 03.08.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/10226/23

Категорія 93

1-кп/295/1036/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12023060400001775 від 08.06.023 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, неодруженого, немає на утриманні дітей, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого:

07.04.2016 Носівським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч.3 КК України до 6 років позбавлення волі, -

за ст. 185 ч. 4 КК України,

з участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

04.06.2023 близько 22 год. 30 хв. ОСОБА_3 перебував у приміщенні торгівельної зали магазину «Продукти-1034» ТОВ «АТБ-маркет», що розташований за адресою: вул. Покровська, 135 в м. Житомирі.

В цей час, день, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 , з корисливих мотивів, виник злочинний умисел направлений на таємне повторне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, із вищевказаного магазину, що належить ТОВ «АТБ-маркет».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими для інших, шляхом вільного доступу зі стелажу вказаного магазину таємно викрав чуже майно, а саме Текіла 0.7 л. «Tiscaz» 35% ст/пл Франція, вартістю 310,56 грн.

В подальшому, утримуючи викрадене майно при собі ОСОБА_3 місце вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «АТБ-маркет» майнової шкоди на суму 310 гривень 56 копійок.

Умисні дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ст. 185 ч.4 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

31.07.2023 року прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , за згодовю представника потерпілого ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 469,472,473 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у визначеному діянні, відшкодував заподіяну майнову шкоду. Крім того, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ст. 185 ч.4 КК України у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України та звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України, перелік яких встановлює суд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтримав угоду, укладену між ним та прокурором про визнання винуватості.

Захисник в судовому засіданні угоду, укладену між прокурором та його підзахисним підтримав, просить її затвердити.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, просить проводити підготовче судове засідання у його відсутність. Письмово підтвердив свою добровільну згоду на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Будь-яких претензій матеріального характеру до обвинуваченого немає. Суд, за погодженням з учасниками судового провадження, розглядає справу у відсутність представника потерпілого.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди у кримінальному провадженні, у яких беруть участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так суду надано письмову згоду представника потерпілого ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. При цьому, представник потерпілого засвідчив, що надання письмової згоди є добровільним, усвідомленим кроком та не є наслідком вчинення будь-яких протиправних дій щодо нього.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, який згідно ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені п.1-4 ч.4 ст. 474КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.

Також судом з`ясовано, що представник потерпілого ОСОБА_6 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, встановлено фактичні підстави для визнання винуватості.

Процесуальні витрати в провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 375, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 31.07.2023 року між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.4 КК України і призначити йому покарання за цим законом - 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.

Речові докази: ДВД-диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1