Рішення № 112605759, 21.07.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/145/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2023 Справа № 908/1475/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче об`єднання Маріленд, 25004, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Олександрійська, буд. 87, оф. 1

до відповідача Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь, 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

02.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче об`єднання Маріленд», Кіровоградська область, м. Кропивницький до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором № 20/2021/5300 від 21.12.2021 в розмірі 332 300,06 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 262 200,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 70 100,06 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023, справу № 908/1475/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 08.05.2023 позовна заява була залишена без руху для усунення недоліків, допущених позивачем.

12.05.2023 на адресу Господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче об`єднання Маріленд, Кіровоградська область, м. Кропивницький про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1475/23 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/145/23. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Запропоновано відповідачу в строк не пізніше 21.06.2023 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 05.07.2023 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 21.07.2023 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 05.07.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позов заявлено з тих підстав, що відповідачем неналежним чином виконано умови договору поставки в частині оплати отриманого товару. Позивач просить стягнути заборгованість за одержаний товар з урахуванням інфляційних втрат.

Відповідач щодо позову заперечив з тих підстав, що на момент укладення спірного договору 21.12.2021 в реквізитах постачальника було зазначено адресу: АДРЕСА_1 . Відповідач фактично не міг здійснити оплату за поставлений товар, оскільки такий переказ коштів суперечив би вимогам Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким заборонено здійснювати переказ коштів юридичним особам, місцем знаходження яких є окупована територія. З урахуванням наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 уся територія Маріупольського району є територією, тимчасово окупованою російською федерацією. У позові просить відмовити повністю.

Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

Відповідно до умов договору від 21.12.2021 року № 20/2021/5300 (договір) Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ МАРІЛЕНД» (постачальник) зобов`язалось передати, а Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (покупець) прийняти та оплатити матеріали згідно специфікацій.

Відповідно до Специфікації № 1 від 21.12.2021 року сторонами було погоджено кількість, найменування та вимоги до обладнання, а саме: металорукав МР 902.1-20-50-7.0-F1/F1-НЖ в кількості 100 одиниць на загальну суму 262 200,00 гривень, в тому числі ПДВ - 20% (товар).

Згідно з п. 3 Специфікації № 1сторонами погоджено умови поставки товару: склад покупця м. Запоріжжя.

13.01.2022 на виконання умов договору позивачем 13.01.2022 було здійснено постачання товару відповідачу, що підтверджується видатковою накладною від 13.01.2022 року № 9, а також підписана сторонами товарно-транспортна накладна від 13.01.2022 року № Р9. З боку відповідача товар було прийнято ОСОБА_1 , повноваження якого на придбання товару підтверджуються довіреністю від 12.01.2022 № 97043555. Під час приймання товару та в подальшому Відповідачем не пред`являлось Позивачеві жодних вимог щодо якості, кількості або комплектності товару.

Пунктом 3.4 договору визначено, що право власності на товар та ризик випадкового знищення або пошкодження товару переходить від позивача до відповідача з дати постачання товару.

Пунктом 5 Специфікації № 1 строк оплати товару: протягом 45 календарних днів з моменту поставки товару, а саме до 28.02.2022.

На час звернення позивача до суду кошти відповідачем не сплачено.

Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи у правлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона

- постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні

- покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати розраховуються шляхом множення суми заборгованості на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка виникла з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу виникла з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 № 01-06/928/2012).

Таким чином, сума інфляційних нарахувань на суму боргу, згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України становить за період з 01.03.2022 по 31.03.2023 індексація на суму 262 200,00 грн: (Сукупний індекс інфляції) = 104,50% х 103,10% х 102,70% х 103,10% х 100,70% х 101,10% х 101,90% х 102,50% х 100,70% х 100,70% х 100,80% х 100,70% х 101,50% - 126,735% (за період березень 2022 року - березень 2023 року).

Загальна сума інфляційних нарахувань дорівнює = 262 200,00 грн (сума боргу) х 126,735% (сукупний індекс інфляції)/ 100% - 262 200,00 грн (сума боргу) = 70 100,06 грн.

Перевіривши розрахунок суд вважає його виконаним правильно.

З приводу заперечень відповідача щодо позову, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 13.01.2022 на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 262 200,00 грн, який прийнято без зауважень та заперечень щодо якості та кількості. Відповідно до Специфікації № 1 від 21.12.2022 строк оплати за товар складає 45 календарних днів з моменту поставки товару, тобто до 28.02.2023.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і є продовженим на час вирішення спору в суді.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи, платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території.

На тимчасово окуповану територію поширюються норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» з урахуванням того, що електронні платіжні засоби, емітовані на тимчасово окупованій території, у тому числі мобільні платіжні інструменти, не можуть використовуватися на іншій території України з метою ініціювання переказу коштів.

Переказ коштів між тимчасово окупованою територією та іншою територією України забороняється, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 22.12.2022 № 309 із змінами, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, уся територія Маріупольського району Донецької області до якого входить смт Мангуш є тимчасово окупованою російською федерацією з 05.03.2022.

Станом на 28.02.2022 місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «МАРІЛЕНД» було визначено як: вул. Пушкіна буд. 11Б, смт Мангуш, Маріупольський район, Донецька область, 87400, Україна, та смт Мангуш офіційно не входило до тимчасово окупованої території, і як наслідок заборона для перерахування коштів була відсутня.

На час звернення позивача до суду з позовом про стягнення коштів місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «МАРІЛЕНД» є: вул. Олександрівська буд. 87, офіс 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004, однак відповідачем кошти за отриманий товар так і не перераховані.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З урахуванням наведених обставин та наданих доказів, заперечення відповідача щодо позову є безпідставними.

Враховуючи вище викладене, суд вважає заявлений позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем у позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок судових втрат, у т.ч. витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Однак у резолютивній частині позову просить судові витрати покласти на відповідача без їх конкретизації та додавання до позову документів, зі змісту яких можливо було б визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які просить позивач стягнути з відповідача.

Розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом не здійснювався.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Південне шосе буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «МАРІЛЕНД» (вул. Олександрівська буд. 87, офіс 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 33244043) суму заборгованості у розмірі 262 200,00 грн (двісті шістдесят дві тисячі двісті гривень 00 коп.), інфляційні втрати у розмірі 70 100,06 грн (сімдесят тисяч 06 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «ЗАПОРІЖСТАЛЬ» (Південне шосе буд. 72, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69008, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «МАРІЛЕНД» (вул. Олександрівська буд. 87, офіс 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25004, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 33244043)судовий збір у розмірі 4981,50 грн (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят одну гривню 50 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2023 року.

Суддя І. С. Горохов