Ухвала суду № 112605435, 03.08.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"03" серпня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1026/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А.,

перевіривши матеріали заяви

ОСОБА_1

про неплатоспроможність боржника,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 через систему "Електронний суд" до Господарського суду Житомирської області звернулася із заявою фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник), в якій просить відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства. До заяви долучено заяву ОСОБА_1 про призначення арбітражного керуючого Белінської Н.О. керуючим реструктуризацією у справі та заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі.

31.07.2023 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність розподілені судді Макаревичу В.А.

Дослідивши матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд встановив, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Згідно із частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Разом з тим, 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.

Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.

Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім`я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв`язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:

1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;

2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;

3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;

4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;

5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;

6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов`язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;

7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

8) відомості про всі наявні рахунки / електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;

9) копія трудової книжки (за наявності);

10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;

11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;

12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;

13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;

14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.

Так, у відповідності із пунктом 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначається виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Пунктом 5 частини 3 статті 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Також, відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на те, що боржник припинила погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Відповідно до даних боржника загальна сума заборгованості на момент звернення до суду становить 746 209,17 грн.

Дослідивши додані до заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність документи, судом встановлено наступне.

Відповідно до заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, конкретизованого списку кредиторів і боржників, інформації Українського бюро кредитних історій заборгованість ОСОБА_1 виникла на підставі відповідних договорів з кредиторами на загальну суму заборгованості боржника (за попередніми розрахунками) перед кредиторами - 746 209,17 грн.

Разом з тим, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано усіх документів (кредитних договорів, укладених між боржником та кредиторами;доказів отримання боржником коштів; вимоги кредиторів про повернення боржником коштів; рішень судів про стягнення з боржника заборгованості; довідок фінансових установ (окрім наданих довідок банків) про розмір заборгованості тощо), які б підтверджували наявність у боржника заборгованості перед усіма зазначеними у заяві кредиторами в розмірі 746 209,17 грн.

Суд звертає увагу, що надання лише договорів, довідок кількох банків та документа про 1 виконавче провадження не підтверджує факт наявності заявленої кредиторської заборгованості, її суми та правової природи, надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із договором.

Отже, наданими заявником документами не підтверджується, що боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Відповідно до пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються декларації про майновий стан боржника.

Згідно з частиною 5 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 №3186/5) форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

При цьому боржником не надано докази звернення до членів сім`ї з метою отримання інформації, необхідної для заповнення декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, та відомості, що інформація про членів сім`ї не може бути отримана ним з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри, тощо).

Боржником взагалі не включено до наданих декларацій батька - ОСОБА_2 , не зазначено підстави не включення.

Господарський суд критично ставиться до ненадання ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020-2023 роки відомостей про колишнього чоловіка та вважає за необхідне зазначити наступне.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає також інші соціальні регулятори (норми моралі, традиції, звичаї), які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права.

Суд зазначає, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При цьому "добросовісність" має трактуватися як категорія моральна, що відображає врахування особою інтересів інших учасників та публічний інтерес, а "розсудливість" - як категорія інтелектуальна, що припускає адекватність оцінки особою цінності певного цивільного або господарського права, яке надає особі правовий та судових захист, доцільності своїх дій, наслідки здійснення або нездійснення цивільного або господарського права або обов`язку.

Також до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником не додано доказів, які підтверджують здійснення авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (пункт 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України «Про судовий збір» не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Тож держава виконує свій позитивний обов`язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.

Кодексом України з питань банкрутства чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено можливості розстрочення, відстрочення чи звільнення ініціатора провадження у справі про неплатоспроможність від авансування винагороди арбітражному керуючому.

Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, та подати до суду разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідне звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) про призначення цього арбітражного керуючого керуючим реструктуризацією у справі про банкрутство фізичної особи. Місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 1 січня 2023 року, що місячний прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684,00 грн.

Отже, при поданні заяви мають бути надані докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі 40260,00 грн (2684,00 х 5 х 3).

Натомість, ОСОБА_1 надано договір з арбітражним керуючим Белінською Н.О. від 27.07.2023 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого; заяву арбітражного керуючого Белінської Н.О. про участь у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Пунктом 1.1. договору від 27.07.2023 про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого закріплено, що його предметом є оплата послуг та відшкодування витрат керуючого реструктуризацією, покладених на нього відповідно до Кодексу та заяви на участь у справі про банкрутство фізичної особи боржника.

Отже, предмет договору є значно ширшим за право, яке має гарантуватися інститутом авансування.

Згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства заявник зобов`язаний здійснити авансування виключно основної винагороди арбітражному керуючому, розмір якої визначено частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Відшкодування витрат арбітражного керуючого відповідно до частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюється при завершенні відповідної судової процедури (процедури реструктуризації боргів боржника) та здійснюється за умови схвалення зборами кредиторів боржника відповідного звіту арбітражного керуючого. Тому, право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного договору від 27.07.2023 оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 40 260,00 грн за весь строк виконання повноважень, починаючи з дати його призначення до моменту прийняття рішення зборами кредиторів про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією та прийняття рішення про виплату винагороди судом.

Згідно з пунктом 3.3. договору ОСОБА_1 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 4 260 грн щомісячно на депозитний рахунок суду в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.

Зазначене положення договору не є погодженням на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та як було зазначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.

При цьому судом встановлено, що згідно бази даних автоматизованої комп`ютерної системи діловодства Господарського суду Житомирської області у провадженні Господарського суду Житомирської області перебували справи №906/1190/21 (суддя Макаревич В.А.), №906/888/22 (суддя Костриця О.О.), №906/615/23 (суддя Гнесюк С.Д.) про відкриття провадження у справі неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

В межах розгляду зазначених справ ОСОБА_1 частково були перераховані на депозитний рахунок Господарського суду Житомирської області для авансування винагороди інших арбітражних керуючих: Білявського В.В., Дейнеки М.І., (та наданням до суду інших договорів щодо оплати винагороди арбітражному керуючому в інших справах) згідно квитанцій: № 0.02325475736.1 від 02.11.2021 - 1800 грн, №0.2429799627.1 від 21.01.2022 - 1800 грн, №0.0.2705362719.1 від 14.10.2022 - 300 грн, №0.0.2936146859.1 від 07.04.2023 - 2139 грн.

Також згідно квитанції №0.0.3116999109 від 25.07.2023 для авансування винагороди перераховано суму 2013 грн.

ВІдтак, загалом ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду згідно з наданими квитанціями сплачено лише 8052 грн.

Крім того, положення договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 27.07.2023 передбачають, що розрахунки (перерахування на депозитний рахунок господарського суду коштів) проводяться за умов надсилання Стороною-1 поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника, що суперечить положенням п.12 ч.3 ст. 116 Кодексу про банкрутство, відповідно до якої до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема, докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що не передбачає будь - яких умов для боржника (при яких саме боржник вирішує чи перераховувати кошти на депозитний рахунок суду для авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень).

Також слід зазначити, що положення зазначеного договору, зокрема п. 5 передбачає звільнення боржника від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо це є наслідком воєнних дій, якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання Договору та передбачена можливість розірвання договору, зокрема, боржником, якщо такі дії тривають більше, ніж шість місяців, що суперечить ст. 116 Кодексу про банкрутство (в частині надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень), який є спеціальною нормою по відношенню до інших актів цивільного законодавства при вирішенні справи про неплатоспроможність боржника.

ОСОБА_1 також не зазначається про джерела отримання грошових коштів, за рахунок яких можливе подальше здійснення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого після сплати 8052 грн, потенційну можливість реалізації будь-якого рухомого або нерухомого майна у справі про неплатоспроможність тощо.

Суд звертає увагу, що сам боржник у своїй заяві від 28.07.2023 та згідно плану реструктуризації повідомив про відсутність будь - яких джерел для сплати авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки відповідно до Розписки від 25.07.2023 роботодавець не сплачує ОСОБА_1 заробітну плату, має загальні доходи (в місяць) - 2998,60 грн та загальні витрати - 2684грн, а сума 314, 60 грн (щомісячно) запланована боржником для погашення вимог кредиторів; не має будь - якого майна, яке б можна було реалізувати для погодження на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та як було зазначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.

Зазначене у сукупності свідчить про невиконання ст.116 Кодексу про банкрутство (в частині надання доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень), оскільки місцевий суд може розглянути подані документи як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).

З огляду на зазначене, суд не приймає договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 27.07.2023, укладений з арбітражним керуючим Белінською Н.О., як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником.

Відповідно до частини 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов`язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).

У доданому до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність проекті плану реструктуризації боргів жодні пропозиції щодо реструктуризації боргів відсутні. Планом реструктуризації боргів боржника не передбачається реалізація майна боржника, інші джерела оплати заборгованості у зв`язку з повідомленням заявника, що роботодавець не сплачує ОСОБА_1 заробітну плату. При цьому, як було зазначено вище згідно наданого проекту плану реструктуризації боргів боржник має загальні щомісячні доходи - 2998,60 грн та загальні витрати - 2684грн, а сума 314,60 грн (щомісячно) запланована боржником для погашення вимог кредиторів не забезпечена відповідними джерелами фінансування.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

Отже, проект плану реструктуризації боргів боржника, повинен містити реальні розгорнуті умови та обґрунтовані пропозиції стосовно відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а також відповідати вимогам чинного законодавства, а саме статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.

Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов`язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.

Боржник повинен повно та всебічно сприяти кредиторам та керуючому реструктуризацією у встановлені свого реального майнового стану, а також запропонувати обґрунтований та виконуваний (реальний) проект плану реструктуризації своїх зобов`язань.

Метою і завданням процедури реструктуризації боргів є забезпечення розгляду кредиторами, розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення боржником такого документу є закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині розгляду, так і в частині фактичного погашення вимог в межах процедури.

У свою чергу, розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема у відповідності до вимог закону щодо форми і змісту проекту плану, що дасть змогу розгляду такого плану реструктуризації зборами кредиторів, можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Відтак, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №925/473/20 від 25.08.2021.

Отже, боржником не подано суду проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вказаним вище вимогам чинного законодавства.

Згідно із частиною 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом на підставі статті 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про залишення зазначеної заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, керуючись статтями 37, 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

Відповідно до ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

2. Встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати:

- належні докази, які свідчать про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- конкретизований список кредиторів і боржників, привівши його у відповідність до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;

- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, привівши їх у відповідність донаказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 (із змінами, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2020 № 3186/5) із зазначенням повної інформації щодо себе та всіх членів сім`ї;

- докази звернення заявника до членів сім`ї та до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна йому була для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність;

- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому за три місяці виконання повноважень, доплативши суму у розмірі 32 208,00 грн;

- проект плану реструктуризації, привівши його у відповідність до вимог статей 124, 125 Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Суд звертає увагу заявника, на те, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась до суду з заявою.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Дата підписання: 03.08.2023

Суддя Макаревич В.А.

Список розсилки:

1 - до справи;

2 - заявнику на адресу згідно заяви - рек. з пов.