Постанова № 11260502, 17.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 серпня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-1962/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.11.2009р.

за участю представників сторін:

від позивача: Чванова М.М., Рябцевої Я.Г., представників

від відповідача: Піскуна І.О., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж» з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2009р. № 0001012308/0.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

При цьому, позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платниками ПДВ. Також відповідач стверджує про те, що всі податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема, укладення угод, які були кваліфіковані відповідачем, як нікчемні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва було проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будтепломонтаж»(далі позивач) з питань правових відносин з ТОВ «Агротехнології -2007»(код ЄДРПОУ 35481740) та ТОВ «СМУ-17»(код ЄДРПОУ 35140473) за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2008р.

На підставі даного Акту, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 24.11.2009р. № 0001012308/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 4353,00грн., з яких 2902,00 грн. основного платежу та 1451,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняття даного повідомлення - рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що між підприємствами ТОВ "Будтепломонтаж" та ТОВ "СМУ-17", було укладено договір на виконання робіт № 63 від 20.08.2007р., за яким ТОВ "Будтепломонтаж" доручає, а ТОВ "СМУ-17" зобов'язується виконати у відповідності до умов Даного Договору роботу, а ТОВ "Будтепломонтаж" зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Вартість витрат за надані послуги була віднесена підприємством ТОВ "Будтепломонтаж" до складу валових витрат за III кв. 2007 року у сумі - 6371,83 грн., ПДВ 1274,17 грн., оплата за надані послуги проведена ТОВ "Будтепломонтаж" на розрахунковий рахунок в сумі 7645,00 грн.

Також в ході перевірки було встановлено, що за період з 01.07.07р по 31.03.08р. ТОВ «Агротехнології-2007» було поставлено товар ТОВ "Будтепломонтаж", на що виписано податкову накладну №21 від 20.02.2008р., суму податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній включено до складу податкового кредиту за лютий 2008р. в сумі 1047 грн., відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за лютий 2008 року та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за відповідний період, фактичне отримання товару підтверджується видатковою накладною №21 від 20.02.2008р.

Вартість придбаного у ТОВ «Агротехнології-2007»товару була віднесена підприємством ТОВ "Будтепломонтаж" до складу валових витрат за II кв. 2008 року..

Оплата за отриманий товар проведена ТОВ "Будтепломонтаж" на рахунок ТОВ "Агротехнології - 2007" 20.02.2008 року у сумі 6282,00 грн., в т.ч. ПДВ, станом на 05.11.2009р. кредиторська заборгованість по розрахунках відсутня.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до постанови СВ ПМ ДПА у Одеській області від 06.06.2009р. про проведення документальної перевірки, у провадженні СВ ПМ ДПА Одеській області знаходиться кримінальна справа №201200900004 по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що в період з 2005-2008р.р. громадянин ОСОБА_4 створив та придбав низку фіктивних підприємств, в тому числі ТОВ «Агротехнології -2007»та ТОВ «СМУ-17».

Вищезазначені угоди кваліфіковані позивачем як нікчемні правочини, на підставі чого відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для віднесення сплачених за ними позивачем сум, до складу валових витрат.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів поставки з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Судом встановлено, що за вищезазначеними договорами позивачем було придбано продукцію, яку згодом було використано у господарській діяльності, зокрема, реалізовано контрагентам в межах здійснення основної господарської діяльності торгівлі.

Дана продукція (обладнання, інструменти, засоби захисту), придбана позивачем, не є обмеженою в цивільному обороті, отриманою внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі продажу також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріали справи містять докази отримання та продажу позивачем продукції, товарність даної угоди відповідачем не заперечувалася.

З огляду на витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців судом вбачається, що ТОВ «Агротехнології -2007»та ТОВ «СМУ-17» станом на дату розгляду справи зареєстровані в якості юридичних осіб.

Судом витребовувалися у відповідача відомості про стан провадження у кримінальній справі щодо посадових осіб ТОВ «Агротехнології -2007»та ТОВ «СМУ-17». Відповідачем було надано відповідь ДПІ у Печерському районі, з якої вбачається, що кримінальна справа №201200900004 відносно посадових осіб ТОВ «Агротехнології -2007»та ТОВ «СМУ-17» перебуває на розгляді в апеляційному суді Одеської області.

Отже, виходячи з вищенаведеного, на час розгляду справи не було встановлено наявність умислу у директора ТОВ «Агротехнології -2007»та ТОВ «СМУ-17» на укладення угод, спрямованих на ухилення від сплати податків.

З наданих ДПІ у Печерському районі міста Києва податкових декларацій ТОВ «Агротехнології -2007»та ТОВ «СМУ-17»можна зробити висновок, що вказані підприємства задекларували податкові зобовязання, які дозволяють дійти висновків про декларування сум зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток, співставними з обсягом операцій позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бултепломонтаж" задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001012308/0 від 24.11.09р.

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Будтепломонтаж" за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.