Ухвала суду № 112602531, 07.07.2023, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа № 478/775/23 Провадження № 2/478/183/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року смт. Казанка

Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Іщенко Х.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності земельної ділянки в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Казанківського районного суду Миколаївської області з вказаною позовною заявою до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ЦПК України, звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи здійснюється шляхом пред`явлення позову, у якій позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.

За змістом ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зіст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України). Обов`язок доказування у спірній категорії справ покладається на позивача.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК Українита має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких грунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Так, виходячі із змісту позовних вимог, позивачем обрано такий спосіб захисту порушених прав як визнання права власності земельної ділянки в порядку спадкування за законом.

На підтвердження своїх порушених прав позивач посилається на постанову приватного нотаріуса Баштанського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. про відмову у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Підстава для відмови - відсутність документа що підтверджує право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4823655100:31:000:0016.

Як вбачається з наданого до матеріалів позовної заяви Витягу з ДЗК документом що посвідчує право власності на земельну ділянку є Державний акт на право власності на землю від 22.07.2008 року серії ЯЕ № 929344, а також зазначено документ, який є підставою реєстрації права власності на землю та землевпорядна організація - розробник документації із землеустрою.

За вказаних обставин, як на підставу своїх вимог позивачу слід надати до суду: копію Державного акту на право власності на землю від 22.07.2008 року, серії ЯЕ № 929344; копію рішення органу виконавчої влади (про затвердження технічної документації та передачу земельну ділянку у власність) за № 366 від 27.06.2008 року та копію технічної документації із землеустрою від 2008 року, розробником якої була ФОП ОСОБА_2 .

З метою підтвердження факту реєстрації вказаної земельної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно позивачу також слід надати оновлений витяг (інформаційну довідку), станом на час подання позову) на земельну ділянку з кадастровим номером 4823655100:31:000:0016.

Суд зазначає, що згідно ст. ст. 42, 48 ЦПК України, у справах позовного провадження в цивільному процесі учасниками справи є сторони, треті особи. Позовні вимоги стосуються визнання права власності на землю в порядку спадкування за законом. Відповідно до Постанови приватного нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії, крім позивача іншими спадкоємцями майна померлого є також його діти: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що може вплинути на її законні права та інтереси. З урахуванням вище означеного необхідно уточнити питання в частині залучення вказаних осіб (спадкоємців) в якості третіх осіб.

Зазначені недоліки позбавляють суд можливості перевірити законність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на землю в порядку спадкування за законом та позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою.

В силу вимог ЦПК України, суд не може самостійно усунути недоліки, в частині уточнення позовних вимог позивача.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Згідно із ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175,177 ЦПК України, позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з метою надання позивачу строку, що не перевищує десяти днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених у мотивувальній частині ухвали недоліків.

Керуючись ст. ст.175,177,185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності земельної ділянки в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених в мотивувальній частині рішення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Іщенко Х.В.