Рішення № 112601817, 03.08.2023, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

03 серпня 2023 рокуСправа № 317/2890/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст позовних вимог і рух справи:

з Запорізького районного суду Запорізької області до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивачка в особі свого представника просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення зареєстрований в реєстрі за №46396, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

У травні 2023 року позивачці стало випадково, шляхом отримання повідомлення про арешт рахунку у мобільному застосунку Приват24, стало відомо, що приватним виконавцем Котулою А.М. було відкрито виконавче провадження ВП 38261678 щодо неї за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро». Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис №46396 від 16.12.2021 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди В.О. на суму 24343,00 грн.

Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП №38261678, в тому числі з виконавчим написом ;46396 від 16.12.2021 позивачка вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України і, як наслідок є таким, що не підлягає виконанню.

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими заборгованість проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

З матеріалів виконавчого провадження та з самого виконавчого напису не відомо чи взагалі надавався нотаріусу для вчинення виконавчого напису кредитний договір №AG5524266 від 08.11.2019 з ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та інші необхідні документи щодо розрахунку заборгованості та підтвердження її безспірності.

Таким чином приватним нотаріусом Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не було посвідчено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів», якою до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів було винесено таку форму договору, як кредитний договір.

Отже, кредитний договір зазначений відповідачем під час вчинення виконавчого напису, не відповідає вимогам Переліку документів з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017.

З дослідженого виконавчого напису не можливо встановити чи надавав відповідач якісь виписки з особового рахунку, які б відображали: строк утворення заборгованості, період заборгованості, строки погашенні заборгованості, відомості про платежі боржника у рахунок погашення заборгованості. При цьому при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від відповідача первинні документи щодо видачі позики та здійснення її часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки, квитанції, банківські виписки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивачки перед відповідачем, а також сума процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивачки по кредитному договору та процентах не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог відповідача до боржника.

Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку розміру, складеного одноособово ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивачки.

Отже позивачка вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій.

Представник позивачки посилається на ст.ст.3, 15, 16 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

04.07.2023 представником позивачки подана заява про забезпечення.

Ухвалою суддівід 05.07.2023задоволена заявапро забезпечення позову.

Ухвалою судді від 30.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено для сторін строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30.06.2023 отримана відповідачем відповідно до п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України 07.07.2023.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

Від третьої особи будь-яких пояснень, заяв чи клопотань не надходило.

Згідно з ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст.13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

08.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» та ОСОБА_1 було укладено договір №AG5524266, який нотаріально не посвідчений.

16 грудня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис №46396, відповідно до якого з ОСОБА_1 звернено стягнення заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро».

Вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі ст.87 - 91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Котулою А.М. від 21.01.2022, було відкрито виконавче провадження №68261678 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №46396 від 16.12.2021.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення у зв`язку з наступним.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною четвертою статті 263ЦПКУкраїни визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, під час розгляду цієї справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 по справі №172/1652/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 92811495), та зазначає таке.

За загальним правилом статей 15, 16ЦивільногокодексуУкраїни (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» (далі Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МіністерстваюстиціїУкраїнивід22лютого2012року№296/5 (далі Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року №662«Про внесеннязмін доперелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкунапідставівиконавчихнаписів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадитьсяу безспірномупорядку напідставі виконавчихнаписів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 16 грудня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Як було зазначено, укладений між первинним кредитором та позивачкою кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відтак інші доводи сторін не підлягають перевірці.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1, 2 ст.141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог; іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача;

Згідно зі ст.133 ЦПК України судовівитрати складаютьсяз судовогозбору тавитрат,пов`язаних зрозглядом справи. Розмірсудового збору,порядок йогосплати,повернення ізвільнення відсплати встановлюютьсязаконом. Довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать зокремавитрати на професійну правничу допомогу;

До позовної заяви позивачкою додано квитанції: №32528798800007459928, якою підтверджується сплата нею судового збору в розмірі 1073,60 грн; №32528798800007258352, якою підтверджується сплата нею судового збору в розмірі 536,80 грн.

Отже, сума судових витрат по сплаті судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить: 1073,60 грн + 536,80 грн = 1610,40 грн.

Інших документально підтверджених судових витрат до матеріалів справи не додано.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича №46396 від 16 грудня 2021 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальній сумі 24343,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» на користь ОСОБА_1 1610,40 (одна тисяча шістсот десять гривень 40 копійок) грн витрат по сплаті судового збору.

Реквізити учасників справи:

- позивачка: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро», 03035, м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3А, ідентифікаційний код 41350844;

- третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, 69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 49, прим. А3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складене 3 серпня 2023 року.

Суддя Р.О. Губанов