Постанова № 11260170, 16.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2010 року 11:53 № 2а-3885/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості у розмірі 1 315 473,80грн. За участю представників:

позивача:Боровицька О.П. (довіреність №4607/9/10-008 від 13.08.2009р.)

відповідача:не прибув

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.06.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1315473,80 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що СПД фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом в сумі 1315473,80 грн., яка виникла у звязку з несплатою податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 747162,00 грн., податку з доходів фізичних осіб у розмірі 330667,90 грн. та штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 237643,90 грн.

До судового засідання 25.05.2010р. відповідач не прибув, заперечення на позовну заяву не надіслав, про причину та поважність неявки в попереднє засідання суд не повідомив, заяви та клопотання до суд не подавав, в звязку з чим розгляд справи було відкладено на 16.06.2010р.

До судового засідання 16.06.2010р. відповідач повторно не зявився, тому справа, відповідно до ст. 128 КАС України, вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та прокуратури, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (надалі відповідач) зареєстрований Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією 12.10.2004 р. за №2069000 0000 000813 та взятий на податковий облік в Державній податковій інспекції у Оболонському районі м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, СПД фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1315473,80 грн., яка виникла з наступних підстав:

Працівниками ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009 року та складено акт перевірки від 13.10.2009р. №591-17-4-2369216099.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями) в результаті чого донараховано податок на додану вартість ц розмірі 498108,00 грн. за період листопад 2006 р. по грудень 2008 року.

- ст. 13 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92 від 26.12.92р. (із змінами та доповненнями) у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 328627,90 грн.;

- п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР, а саме: встановлено виконання робіт, надання послуг кінцевому споживачу за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі відповідних розрахункових документів на підставі договорів від 11.06.2008р., від 27.06.2008р., від 01.07.2008р. на загальну суму 47528,78 грн. Відповідальність за вказане порушення передбачене п. 1 ст. 17 цього ж Закону №265 у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

За висновками перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва винесені наступні рішення:

- податкове повідомлення рішення №0003461704/0 від 19.10.2009р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 747162,00 грн., у тому числі: 498108,00 грн. основний платіж, 249054,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

- податкове повідомлення рішення №0003451704/0 від 19.10.2009р. про визначення суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, що є субєктами підприємницької діяльності у розмірі 330667,90 грн., у тому числі: 328627,90 грн. основний платіж, 2040,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0003471704 від 19.10.2009р. у розмірі 237643,90 грн.

Вказані рішення були отримані відповідачем 19.10.2009 року особисто.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

У визначений термін сума податкового зобовязання та сума штрафних (фінансових) санкцій не була сплачена, в адміністративному та судовому порядку вказані рішення не оскаржені.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу СПД фізична особа ОСОБА_1 податковим органом було направлено першу податкову вимогу №1/6534 від 02.11.2009р. на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобовязаннями 1077829,90 грн., яка була надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана відповідачем особисто 19.11.09р.

Якщо у платника податків, якому надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

ДПІ у Оболонському районі м. Києва направлено другу податкову вимогу №2/7344 від 17.12.09р. на загальну суму 1077829,90 грн., яка також була вручена відповідачу 22.11.09р.

Сума боргу не сплачена, в адміністративному та судовому порядку податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги не оскаржені.

Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями.

Штрафна (фінансова) санкція у розмірі 237 643,90 грн., застосована відповідачем на підставі рішення №0003471704 від 19.10.2009р. за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не визначена законодавством як податок або збір (обов'язковий платіж), тому до даних правовідносин не застосовуються норми визначені Законом №2181-ІІІ.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, зокрема ст. 239, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Штрафні санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Згідно ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що адміністративно-господарські санкції є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у субєкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна, їх застосування відповідно до ст.41 Конституції України можливе лише за рішенням суду. Враховуючи наведене, звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення сум адміністративних санкцій, в разі відмови субєкта господарювання від їх сплати в добровільному порядку, повинно бути в межах строків, встановлених ст.250 ГК України.

Як свідчать матеріали справи, порушення відповідачем правил здійснення господарювання мало місце у період з 11.06.2008р. по 01.07.2008р., що встановлено актом перевірки від 13.10.2009р. (п. 3.1 акту), а з позовом до суду позивач звернувся 12.03.2010 року.

А відтак, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафних санкцій після закінчення одного року з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності є, на думку суду, неправомірним.

Відповідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість в даному випадку задовольнити позов Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва частково та стягнути з СПД фізичної особи ОСОБА_1 суму заборгованості перед бюджетом у розмірі 1077 829,90 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69, 71, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: 04209, АДРЕСА_1) з будь-яких рахунків та активів, які будуть виявлені виконавцем під час виконання судового рішення заборгованість перед бюджетом у розмірі 1077 829,90 грн. (один мільйон сімдесят сім тисяч вісімсот двадцять девять грн. 90 коп.) на користь державного бюджету в наступному порядку:

- податок на додану вартість у розмірі 747 162,00 грн. (сімсот сорок сім тисяч ) на р/р. №31113029700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 14010100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019;

- податок з доходів фізичних осіб у розмірі 330667,90 грн. (триста тридцять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 90 коп.) на р/р. 33211801700006 УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код платежу 11010200, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.

Стягувач: Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович