Постанова № 11259983, 14.09.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 вересня 2010 року м. Чернівці Справа № 2а-2475/10/2470

13 год. 44 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скакун О.П.

при секретарі судового засідання Пишній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕБНИК»до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі про скасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити дії

за участю:

представників позивача: Савельєва Д.О.

представника відповідача: Коубіш А.П.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «СТЕБНИК»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіцманському районі про скасування податкового повідомлення-рішення №000130/1500/0 від 02.07.2010р. та зобовязання ДПІ у Кіцманському районі прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «СТЕБНИК»належної суми податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що за результатами перевірки підтверджено право на податковий кредит з податку на додану вартість, задекларованому в травні 2010 року в сумі 6012 грн. та відмовлено у відшкодуванні зазначених коштів на рахунок у банку позивача. За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2010 року №000130/1500/0.

Позивач вважає вищезазначену відмову у відшкодуванні коштів на рахунок у банку безпідставною, а податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував. У письмових запереченнях відповідач зазначає, що позивачем безпідставно заявлено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок ПДВ на суму 6011,67 грн., так як платник не мав права в декларації з ПДВ за травень 2010 р. заявляти до відшкодування податковий кредит сформований у листопаді 2009 року, дана податкова накладна повинна брати участь у формуванні податкового кредиту листопада 2009 року. Крім того, включивши вищезгадану податкову накладну до податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2009 року, права на бюджетне відшкодування у TOB «Стебник»не було (платником ПДВ його зареєстровано 25.12.2008 року), оскільки відповідно до п.а) п.п.7.7.11. п.7.7., статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», особа не має права на отримання бюджетного відшкодування, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України).

В частині зобовязання прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «СТЕБНИК»належної суми податку на додану вартість, відповідач просив закрити провадження у справі, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 24.02.1009р.

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Кіцманському районі Чернівецької області проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «СТЕБНИК»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 30 червня 2010 року №153/1500/35800522.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість». В акті перевірки зроблено висновок про зменшення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у сумі 6011,67 грн., збільшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, рядок 26 декларації на 6012 грн.

Водночас, судом встановлено, що у висновку акту перевірки (стор.4 Акту) зазначено про відсутність фактів, за якими платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки зареєстрований як платник ПДВ раніше ніж за 12 місяців, до місяця, в якому подається заява на бюджетне відшкодування, обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців 17160 грн., що більше проти заявленої бюджетного відшкодування 9518 грн., діяльність протягом останніх 12 календарних місяців проводив, не є платником єдиного податку.

Суд встановив, що позивач до складу податкового кредиту за травень 2010 року включив податкову накладну №000042 від 30.11.2009р. отриману від постачальника НАК «Надра України»ДП Західукргеологія Львівська ГРЕ. Вищезазначена податкова накладна включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних травня 2010 року. В судовому засіданні представник позивача зазначив, що податкова накладна не була включена до податкового кредиту в листопаді, у звязку з тим, що була неналежним чином оформлена.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником ПДВ з 25.12.2008року. Позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, в рядку 25.1. якої зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку 9518 грн. До декларації додано заяву від 21.06.2010р. про повернення бюджетного відшкодування в сумі 9518 грн.

Відповідачем за результатами перевірки підтверджено право на податковий кредит з податку на додану вартість, задекларованому у травні 2010 року у сумі 6012 грн. та у сумі 3506 грн., однак бюджетному відшкодуванню, на думку відповідача, підлягає лише сума 3506 грн.

02 липня 2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000130/1500/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ в сумі 6012 грн. на розрахунковий рахунок в банку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Однією з позовних вимог позивача було зобовязання ДПІ у Кіцманському районі прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «СТЕБНИК»належної суми податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн.

Під час судового розгляду справи суд дійшов висновку, що провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає закриттю, у звязку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування з цього податку і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд закриває провадження у справі.

Позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню з наступних підстав.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Правомірність включення позивачем сум ПДВ по податковій накладній №000042 від 30.11.2009р. до складу податкового кредиту підтверджується матеріалами справи та безпосередньо висновками перевірки відповідача.

Порядок визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню регламентується п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно п.п.7.7.1. п. 7.7. ст.7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2. п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктами 7.7.3. та 7.7.4. п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 15.3.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У відповідності до п.п.7.7.11. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не має права на отримання бюджетного відшкодування особа: яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України); мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

З матеріалів справи вбачається, а також встановлено актом перевірки, що позивач не є особою, яка не має права на отримання бюджетного відшкодування. Оскільки, позивач зареєстрований платником ПДВ більше ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (заява про повернення суми бюджетного відшкодування подано за травень 2010 року, а зареєстровано платником ПДВ 25.12.2008р.)., обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців (17160 грн.) більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (9518 грн.), позивач провадив діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

Суд вважає безпідставним твердження відповідача, що відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування зумовлено порушенням п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Зазначеною нормою законодавства позивачу надано право, а не встановлено обовязок у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

На підставі аналізу зазначених вище норм законодавства, суд доходить висновку, що позивач є особою, яка має право на отримання бюджетного відшкодування частини від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, зменшення відповідачем суми такого бюджетного відшкодування є неправомірним.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Кіцманському районі не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

У відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст.ст.2,3,6-12,17,18,71,94,157, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіцманському районі Чернівецької області №000130/1500/0 від 02.07.2010р.

3. В частині зобовязання ДПІ у Кіцманському районі прийняти рішення і висновок про відшкодування ТОВ «СТЕБНИК»належної суми податку на додану вартість в сумі 6012,00 грн. закрити провадження у справі.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «СТЕБНИК»судовий збір у сумі 1,70 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У судовому засіданні 14 вересня 2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 19 вересня 2010 року.

Суддя О.П. Скакун