Постанова № 11259842, 10.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3987/10/2370 10.09.2010 р. м. Черкаси

16 год. 01 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Гайдаш В.А.;

при секретарі Зубалію В.Ю.,

за участю: представників позивача - Майстренко Т.В. та Школьної І.П. (за довіреністю), представника відповідача Симоненко К.О. (за довіреністю); прокурора не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лада»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Уманської ОДПІ Черкаської області від 03.03.2004 № 000452301/0 та № 000462301/0, -

у с т а н о в и в :

15.04.2004 товариство з обмеженою відповідальністю «Лада»(надалі за текстом ТОВ "Лада") звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області (надалі за текстом Уманської ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Уманської ОДПІ від 03.03.2004 №№ 000452301/0, 000462301/0 та 0000472301/0.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, що відповідач:

- в порушення вимог пункту 5 "Методики визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697 (надалі за текстом Методика) застосував непрямі методи для визначення сум податкових зобовязань позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість не на підставі відповідного рішення керівника податкового органу, а на підставі розпорядження від 09.02.2004 № 25;

- в порушення вимог пункту 9 Методики та пункту 8.1 "Методичних рекомендацій визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами", затверджених наказом ДПА України від 05.07.2002 № 213, акт, який був складений за результатами перевірки з використанням непрямих методів визначення сум податкових зобовязань з податку на додану вартість, не був затверджений особою, що прийняла рішення про застосування непрямих методів;

- в порушення вимог підпункту 4.3.4 пункту 4.3 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»непрямі методи визначення сум податкових зобов'язань податку на прибуток та з податку на додану вартість були застосовані відповідачем до позивача за відсутності підстав, передбачених пунктом 4.3 ст.4 цього ж Закону;

- вказаний в акті перевірки факт надання керівником позивача підприємству повторної безпроцентної позики у сумі 94150 грн., на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не є порушенням вимог чинного законодавства і не може бути підставою для визначення сум податкових зобовязань позивача за непрямими методами;

- зроблений в акті перевірки висновок про те, що витрати позивача у сумі 666 грн. 67 коп., понесені ним у 2002 році на телефонізацію, відносяться до основних фондів 2-ї групи, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, є помилковим, оскільки телефонізація є поліпшенням основних фондів групи 1, а тому з урахуванням того, що ці витрати не перевищують 5% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на 01.01.2002, позивач правомірно відніс їх (витрати) в 2002 році на валові витрати;

- в порушення вимог підпункту 3.3 пункту 3 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 з подальшими змінами і доповненнями, відповідач виписав одне податкове повідомленням-рішенням на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного як за прямими, так і за непрямими методами;

- зроблений у акті перевірки висновок про те, що позивач видав під звіт готівку у сумі 7813грн. 81коп. особам, які не відзвітувалися за раніше видані їм під звіт суми, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не відповідає фактичним обставинам, оскільки вказана сума готівки була видана не під звіт, а як тимчасова фінансова допомога.

Заявою від 13.05.2004 позивач зменшив розмір заявленої ним у позові вимоги про визнання повністю недійсним податкового повідомлення-рішення відповідача від 03.03.2004 № 000472301/0. Замість цієї вимоги позивач просить визнати зазначене податкове повідомлення-рішення недійсним лише в частині застосованих до нього штрафних санкцій у сумі 1794 грн. 42 коп. Вказаною заявою позивач збільшив розмір позовних вимог, заявивши в доповнення до раніше заявлених вимоги про визнання повністю недійсними податкових повідомлень-рішень відповідача: від 06.04.2004 №000452301/1, за яким позивачу було визначене за непрямими методами податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21705 грн. 10 коп., у т.ч. 19538 грн. самого податку на прибуток і 2167 грн. 10 коп. штрафних санкцій; від 06.04.2004 № 000462301/1, за яким позивачу було визначене за непрямими методами податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20115 грн. 80 коп., у т. ч. 14511 грн. самого податку на додану вартість і 5604 грн. 80 коп. штрафних санкцій; від 06.04.2004 № 0000182303/1/441/6473, за яким позивачу було визначене податкове зобов'язання зі штрафних санкцій у сумі 1953 грн. 45 коп.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали викладені у адміністративному позові вимоги (з урахуванням змін) та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги, викладені в адміністративному позові (з урахуванням змін) не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях на позов, та просила відмовити у задоволені позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані сторонами документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 21.01.2004 по 01.03.2004 відповідачем проведено комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період діяльності з 01.07.2002 по 31.12.2003, а по прибутковому податку з громадян - за період з 01.03.2002 по 31.12.2003. За результатами цієї перевірки складено акт від 01.03.2004 № 353/23-1-22802616.

Перевіркою Уманської ОДПІ було встановлено, що позивач на давальницьких умовах займався виготовленням з жерсті ВКФ «Авеста»металевої кришки та металевої тари для консервування. Під час проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в орендованому позивачем в Уманського м'ясокомбінату виробничому цеху були виявлені і вилучені товарні накладні на давальницьку жерсть в кількості 24 тонни, складені від імені ВКФ «Авеста», підписані керівником і головним бухгалтером останнього і скріплені відтиском печатки ВКФ «Авеста». Вказана у цих товарних накладних жерсть та послуги з її переробки на металеві кришки чи тару для консервування не були відображені як у бухгалтерському та податковому обліках позивача, так й у бухгалтерському та податковому обліках ВКФ «Авеста».

Перевіркою також було встановлено, що пропускна система орендодавця - Уманського м'ясокомбінату - не забезпечувала фіксацію товарно-матеріальних цінностей, які надходили позивачу. Керівник позивача одночасно був начальником консервного цеху Уманського м'ясокомбінату і при незначній заробітній платі надав позивачу, як фізична особа, поворотну безпроцентну позику у сумі 94150грн.

Вказані вище обставини, згідно з актом перевірки позивача від 01.03.2004 № 353/23-1-22802616, стали підставою для висновку про відсутність у позивача прозорого обліку при придбанні, транспортуванні, переробці, вивезенні сировини та вивезенні готової продукції, виготовленої позивачем із жерсті ВКФ «Авеста»і у зв'язку з цим - про необхідність проведення перевірки позивача із застосуванням непрямих методів.

Згідно акту перевірки та на виконання розпорядження відповідача від 09.02.2004 № 25-о «Про проведення перевірки позивача із застосуванням непрямих методів» відповідачем були визначені валові доходи по податку на прибуток та податкові зобовязання по податку на додану вартість за 2003 рік, при переробці жерсті на давальницьких умовах ВКФ «Авеста», підписані керівником і головним бухгалтером останнього і скріплені печаткою ВКФ «Авеста». При цьому перевіряючими працівниками податкового органу була встановлена відсутність відображення у бухгалтерському та податковому обліках позивача і у ВКФ «Авеста» зазначених у відповідних товарних накладних вартості жерсті та послуг з її переробки на металеві кришки чи тару для консервування.

Під час перевірки також було встановлено, що позивач, в порушення вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включив до валового доходу за 2003 рік 119878 грн. доходу, отриманого від надання ВКФ «Авеста»послуг з переробки давальницької жерсті, у т.ч. 20039 грн. у другому кварталі 2003 року, 27277 грн. у третьому кварталі 2003 року і 72562 грн. у четвертому кварталі 2003 року та в порушення вимог підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» не включив до податкового зобов'язання в 2003 році 14511 грн. податку на додану вартість з наданих ВКФ «Авеста»послуг з переробки давальницької жерсті, у т.ч. 4007 грн. у червні 2003 року, 1447 грн. у серпні 2003 року, 5332 грн. у жовтні 2003 року і 3725 грн. у грудні 2003 року. При цьому, як зазначено в акті перевірки від 01.03.2004 № 353/23-1-22802616, суми доходу позивача і його податкового зобов'язання з податку на додану вартість були визначені за непрямими методами, виходячи з вартості переробки позивачем одного кілограма давальницької жерсті ВКФ «Авеста», розрахованої за документами на переробку жерсті, які були відображені в бухгалтерському та податковому обліках позивача та ВКФ «Авеста».

Крім того, уже без застосування непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань перевіркою встановлено, що позивач, в порушення вимог підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включив до складу валових витрат третього кварталу 2002 року 666 грн. 67 коп. витрат на телефонізацію, які, за твердженням відповідача, відносяться до основних фондів другої групи, а також, що позивач, в порушення підпункту 2.15 пункту 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Національного банку України від 19.02.2001 № 72, видав під звіт готівку у сумі 7813 грн. 81 коп. особам, які не відзвітувалися за раніше видані їм під звіт суми.

Унаслідок вищевказаних порушень вимог чинного законодавства, за результатами перевірки, позивачу було донараховано за непрямими методами 19538 грн. податку на прибуток, у т.ч. 2133 грн. за третій квартал 2003 року і 17405 грн. - за четвертий квартал 2003 року, а також 14511 грн. податку на додану вартість, у т.ч. 4007 грн. - за червень 2003 року, 1447 грн. - за серпень 2003 року, 5332 грн. - за жовтень 2003 року і 3725 грн. - за грудень 2003 року.

На підставі акту перевірки від 01.03.2004 № 353/23-1-22802616 відповідач прийняв і надіслав позивачу спірні податкові повідомлення-рішення від 03.03.2004 № 000452301/0, від 03.03.2004 № 000462301/0 та від 03.03.2004 № 000472301/0.

За податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2004 № 000452301/0 відповідач, посилаючись на підпункт «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначив позивачу за непрямими методами податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21705 грн. 10 коп., у т.ч. 19538 грн. самого податку на прибуток і 2167 грн. 10 коп. штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2004 № 000462301/0 відповідач, посилаючись на підпункт «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначив позивачу за непрямими методами податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20115 грн. 80 коп., у т.ч. 14511 грн. самого податку на додану вартість і 5604 грн. 80 коп. штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2004 № 000472301/0 відповідач, посилаючись на підпункт «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на статтю 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосував до відповідача і визначив йому як податкове зобов'язання штраф у сумі 1953 грн. 45 коп. за видачу готівки у сумі 7813 грн. 81 коп. під звіт без повного звіту за раніше видану суму у розмірі 25 відсотків від виданої під звіт суми.

Позивач в порядку апеляційного узгодження визначених відповідачем сум податкових зобов'язань 15.03.2004 подав відповідачу три скарги на три податкові повідомлення-рішення від 03.03.2004 № 000452301/0, від 03.03.2004 № 000462301/0 і від 03.03.2004 № 000472301/0.

Рішенням відповідача від 25.03.2004 № 5199/10 скарги позивача залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення від 03.03.2004 № 000452301/0, від 03.03.2004 № 000462301/0 і від 03.03.2004 № 000472301/0 - без змін.

6 квітня 2004 р. відповідачем були прийняті та надіслані позивачу такі податкові повідомлення-рішення:

- № 000452301/1, за яким відповідач, посилаючись на підпункт «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», повторно визначив позивачу за непрямими методами податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21705 грн. 10 коп., у т.ч. 19538 грн. самого податку на прибуток і 2167 грн. 10 коп. штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- № 000462301/1, за яким відповідач, посилаючись на підпункт «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», повторно визначив позивачу за непрямими методами податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20115 грн. 80 коп., у т.ч. 14511 грн. самого податку на додану вартість і 5604 грн. 80 коп. штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;

- № 0000182303/1/441/6473, за яким відповідач, посилаючись на підпункт «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та на статтю 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», повторно застосував до відповідача і визначив йому, як податкове зобов'язання, штраф у сумі 1953 грн. 45 коп. за видачу готівки у сумі 7813 грн. 81 коп. під звіт без повного звіту за раніше видану суму у розмірі 25 відсотків від виданої під звіт суми.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 29.06.2004, залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.08.2007, позов задоволено, зокрема: визнані недійсними податкові повідомлення-рішення Уманської ОДПІ від 03.03.2004 № 000452301/0 та від 06.04.2004 № 000452301/1 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Лада" за непрямими методами податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 21705 грн. 10 коп., у т.ч. 19538 грн. самого податку на прибуток і 2167 грн. 10 коп. штрафних санкцій; від 03.03.2004 № 000462301/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Лада" за непрямими методами податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 20115 грн. 80 коп., у т.ч. 14511 грн. самого податку на додану вартість і 5604 грн. 80 коп. штрафних санкцій; від 03.03.2004 № 000472301/0 про зобовязання товариству з обмеженою відповідальністю „Лада" сплатити штраф у сумі 1794 грн. 42 коп., застосований на підставі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»; від 06.04.2004 № 0000182303/1/441/6473 про зобовязання товариства з обмеженою відповідальністю „Лада" сплатити штраф у сумі 1953 грн. 45 коп., застосований з тих же підстав.

Не погоджуючись із такими висновками суду, Уманська обєднана державна податкова інспекція Черкаської області подала касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 08.07.2010 касаційну скаргу Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 29.06.2004, ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.08.2007 у частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 03.03.2004 № 000452301/0 та № 000462301/0, справу в цій частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення господарського суду Черкаської області від 29.06.2004, ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.08.2007 залишено без змін.

Відповідно до п.п. 4.3.1 та п.п. 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з не веденням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

П.п. 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що за непрямим методом податкове зобовязання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобовязання щодо конкретного податку, збору (обовязкового платежу) відповідно до закону.

Неведення платником податків податкового обліку розуміється як неведення обліку взагалі або неповне ведення податкового обліку, що випливає з основних принципів Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-111 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIY. Зокрема, ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIY передбачено, що метою ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності є надання контролюючим органам повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансове становище, результат діяльності, рух грошових коштів підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з неможливістю визначити суму податкового зобовязання унаслідок неведення платником податків обліку, відсутністю прозорого обліку при придбанні, транспортуванні, переробці, ввезенні сировини та вивезенні готової продукції, виготовленої із жерсті, товариством з обмеженою відповідальністю "Лада" на територію Уманського м'ясокомбінату, факт вилучення документів, оригіналів товарних накладних на 24 тони жерсті від ВКФ "Авеста" для переробки на давальницьких умовах, що свідчить про приховування (заниження) обєкта оподаткування, несплату податків, зборів, було написано службову записку на ім'я начальника Уманської обєднаної державної податкової інспекції про необхідність проведення перевірки із застосуванням непрямих методів.

Після розгляду службової записки начальником Уманської обєднаної державної податкової інспекції прийнято рішення про застосування непрямих методів визначення податкового зобовязання платника податків шляхом видання розпорядження по інспекції, в якому було вказано причину та метод, що буде застосовуватись для визначення податкових зобовязань за непрямими методами.

На підставі розпорядження начальника Уманської обєднаної державної податкової інспекції від 09.02.2004 № 25, у звязку з неможливістю визначення податкових зобовязань ТОВ "Лада", у відповідності до п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-111 та п.п. 7, 8 Методики визначення сум податкових зобовязань за непрямими методами, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2002 № 697, відповідачем визначено валові доходи по податку на прибуток та податкові зобовязання по податку на додану вартість за 2003 рік при наданні послуг при переробці жерсті на давальницьких умовах для ВКФ "Авеста" Вінницької області із застосуванням непрямих методів методу аналізу інформації про доходи та витрати платників податків, який базується на підставі відомостей та документів, отриманих унаслідок проведеної оперативно-розшукової діяльності.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення ТОВ "Лада" податкових зобовязань та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно із податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 01.03.2004 № 353/23-1-22802616 про заниження ТОВ "Лада" валового доходу за 2003 рік на суму 72562 грн. 00 коп. унаслідок не включення до валового доходу 18625 грн. 00 коп. доходу від надання послуг з переробки давальницької сировини (жерсті), отриманої від ВКФ "Авеста" за товарними накладними від 22.05.2003 № 218, від 02.06.2003 № № 241, 242, від 26.06.2003 № 288, від 07.07.2003 № 324, від 14.07.2003 № 347, від 28.07.2003 № № 383, 384, від 31.07.2003 № 585, від 26.08.2003 № 662, від 27.11.2003 № 901 та доходу від продажу ВКФ "Авеста" кришки металевої на загальну суму 64725 грн. 44 коп. згідно товарних накладних від 12.06.2003 № 147, від 19.06.2003 № 11, від 01.08.2003 № 194, від 01.10.2003; завищення валових витрат у податковому обліку за ІІІ-й квартал 2002 року на суму 666 грн. 67 коп. унаслідок включення до валових витрат вартості телефонного номеру замість амортизації цих витрат, як витрат на придбання основних фондів 2 групи; заниження податкових зобовязань із податку на додану вартість за червень, серпень, жовтень, грудень 2003 року на загальну суму 14511 грн. 00 коп. унаслідок не оподаткування операцій із надання послуг по виготовленню продукції (кришки металевої) з давальницької сировини та операцій з продажу кришки металевої ВКФ "Авеста" за вищевказаними товарними накладними.

В ході проведення зустрічної перевірки по взаємних розрахунках ТОВ "Лада" з ВКФ "Авеста" м. Гайсин (довідка від 29.01.2004 № 26/13/0060 ) встановлено, що вищезазначені накладні по бухгалтерському та податковому обліку не проведено. Згідно даних журналу обліку виданих та використаних доручень ВКФ "Авеста" доручення серії МАЗ № 514119 від 30.09.2003 з терміном дії до 09.10.2003 виписано на менеджера ВКФ "Авеста" ОСОБА_1 на отримання від ТОВ "Лада" кришки діаметром 99 мм. У восьмій колонці журналу обліку виданих та використаних доручень (відмітка про використання довіреності, номер і дата документа) значиться відмітка про її використання "н. № б/н від 01.10.2003", що підтверджує факт отримання від ТОВ "Лада" кришок. Ксерокопія з книги обліку виданих та використаних довіреностей ВКФ "Авеста" (м. Гайсин) завірена підписом заступника бухгалтера та печаткою даного товариства.

За висновком, викладеним в акті перевірки, ТОВ "Лада" порушило п. 2.5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, видавши 18.07.2002, 04.0.2003, 01.06.2003, 22.06.2003, 29.06.2003 під звіт готівкові кошти у загальній сумі 7813 грн. 81 коп. без повного звіту працівників за використання готівки, виданої під звіт до цього.

В ході розгляду справи Київським міжобласним апеляційним господарським судом було призначено судово-економічну експертизу.

Згідно висновку судово-економічної експертизи від 30.03.2007 № 9260/9261 вищезазначені товарні накладні, які покладені в основу розрахунків, не відповідають вимогам нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку, а саме: вимогам ст. 1 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-XIY; Інструкції по бухгалтерському обліку податку на додану вартість. Таким чином, зазначені обставини підтверджують факт неведення бухгалтерського обліку при взаємовідносинах позивача з ВКФ "Авеста" та підтверджує правомірність застосування Уманською обєднаною державною інспекцією непрямих методів для визначення суми податкових зобовязань по податку на прибуток.

Судом під час розгляду справи досліджено оригінали письмових доказів (копії яких знаходяться у матеріалах справи), на підставі яких ОДПІ встановила розбіжності показників податкових декларацій з даними обліку (не підтвердження розрахунків, наведених у декларації, наявними документами обліку), які були вилучені відповідачем внаслідок оперативно розшукової діяльності та які свідчать про приховування (заниження) обєктів оподаткування, несплату податків.

Таким чином, в ході судового розгляду судом установлено, що при винесенні податкових повідомлень-рішень від 03.03.2004 № 000452301/0 та № 000462301/0 Уманська ОДПІ Черкаської області керувалась Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95, Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 №253, та Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.03.2001 № 110 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за № 268/5459.

За урахуванням зазначених обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, оскільки позивачем допущено заниження валового доходу за 2003 р., внаслідок не включення суми доходу отриманого від надання послуг з переробки давальницької сировини (жесті) отриманої від контрагента за товарними накладними та доходу від продажу кришки металевої, що призвело до завищення валових витрат в податковому періоді за третій квартал 2002 р., заниження податкових зобовязань з ПДВ за червень, серпень, жовтень, грудень 2003 р. та не оподаткування зазначених господарських операцій позивача. адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лада»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Уманської ОДПІ Черкаської області від 03.03.2004 № 000452301/0 та № 000462301/0 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Лада»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Уманської ОДПІ Черкаської області від 03.03.2004 № 000452301/0 та № 000462301/0 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15.09.2010 р.

СуддяВ.А. Гайдаш