Постанова № 11259558, 10.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3986/10/2370 10.09.2010 р. м. Черкаси

09 год. 22 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гричаненко О.М., довіреність від 14.10.2009р.;

від відповідача: Пугач Л.М., довіреність від 11.01.2010р. №24/1-02-1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Канівавтотранс»до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство «Канівавтотранс»(далі за текстом ПП «Канівавтотранс»), в якому поставлено питання щодо скасування постанови начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій від 14.06.2010р. №058000.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що фінансові санкції застосовано до ПП «Канівавтотранс»у звязку із виявленням в ході проведення перевірки порушення вимог ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001р. №2344-ІІІ (далі за текстом Закон №2344-ІІІ), зокрема, щодо наявності квитків у восьми пасажирів та не заповнення квитково-касового листа водієм автобуса. При цьому, позивач стверджує, що ці обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваної постанови спростовуються квитково-касовим листом від 25.04.2010р. серії УБН №702302, де зазначено про реалізацію водієм восьми квитків на загальну суму 267,28грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав викладених в запереченні, та просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, які виникають при переміщенні пасажира та багажу регулюються договором, за яким одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення (ст.910 Цивільного кодексу України). Із визначення поняття договору перевезення пасажира та багажу випливають його характерні риси: по-перше, сторонами договору є пасажир - фізична особа (як при перевезенні пасажира, так і його багажу) та перевізник (транспортна організація, яка відноситься, як правило, до транспорту загального користування); по-друге, договір укладається усно (при купівлі квитка); по-третє, договір є відплатним, однак законодавець може надати право безоплатного, пільгового проїзду окремим категоріям громадян за рахунок підприємств транспорту або відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.

Предметом договору перевезення пасажира та багажу є надання транспортних послуг. До основних транспортних послуг пасажирського автомобільного транспорту загального користування законодавець відносить автобусні, таксі та вантажопасажирські перевезення пасажирів та багажу (ст. 35 Закону №2344-ІІІ). Крім того, населенню можуть надаватися додаткові транспортні послуги з: а) попереднього продажу квитків; б) бронювання місць; в) замовлення квитка по телефону; г) замовлення таксі (звичайного, термінового, нічного); д) замовлення автобуса; е) переоформлення квитка та інші послуги.

ПП «Канівавтотранс»є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим комітетом Канівської міської ради 10.12.2004р., ідентифікаційний код - 33282691. Основним видом діяльності приватного підприємства «Канівавтотранс»є діяльність автомобільного регулярного транспорту.

Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006р. (надалі - Порядок) державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі.

Пунктом 12 Порядку встановлено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Згідно з пунктом 14 Порядку, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою (п. 21 Порядку).

Відповідно до статті 40 Закону №2344-ІІІ, до основних обов'язків водія автобуса, зокрема, віднесено зобовязання стежити за виконанням пасажирами своїх обов'язків. Крім того, цією нормою передбачено право водія не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує громадський порядок у салоні автобуса, забруднює його, пасажирів або їх речі а також право перевіряти наявність квитків на проїзд та перевезення багажу під час посадки в автобус пасажирів на приміському, міжміському або міжнародному маршруті.

Статтею 34 Закону №2344-ІІІ встановлено, що при перевезенні пасажирів автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-ІІІ, документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2010р. співробітниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Київській області була здійснена рейдова перевірка позивача щодо дотримання останнім вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом. В ході вищевказаної перевірки господарської діяльності позивача з питань дотримання правил перевезень пасажирів автомобільним транспортом, в салоні автобуса марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1, яким керував водій ОСОБА_3, було виявлено вісім пасажирів без квитків та неоформлений належним чином квитково-касовий лист, чим порушено вимоги ст.ст. 34, 39 Закону №2344-ІІІ, про що свідчить акт проведення перевірки №003921 від 25.04.2010р. (а.с.26) а також бланк квитково-касового листа серії УБН №702302 на зворотному боці якого контролером-держінспектором проставлено відмітку про відсутність обліку проданих квитків (а.с.10 об.).

Пунктами 25, 27 зазначеного вище Порядку встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням субєкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи субєкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Отже, за результатами розгляду допущеного порушення за місцезнаходженням субєкта господарювання, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області було прийнято постанову №05800 від 14.06.2010р. про застосування фінансових санкцій №058000 від 14.06.2010р., згідно з якою до ПП «Канівавтотранс»застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00грн., що передбачені абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ (а.с.8).

Відповідно до ст. 39 Закону №2344-III перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, вказаною нормою встановлено перелік документів, що є підставою для виконання регулярних пасажирських перевезень:

- для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

- для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

- для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не погодився з висновками перевірки і стверджує, що постанова №058000 від 14.06.2010р. не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. При цьому, позивач зазначає, що порушення ПП «Канівавтотранс»не допускалось і квитково-касовим листком від 25.04.2010р. серії УБН №702302, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.10), підтверджується та обставина, що водієм належним чином здійснювався облік проданих пасажирам квитків. Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що а ні водій, а ні субєкт господарювання - перевізник не можуть нести відповідальності за пасажира, який не виконує свого обовязку щодо збереження квитка.

Спростовуючи твердження позивача, представник відповідача вказала, що наявність квитка у пасажира є обовязковим документом при здійсненні регулярних пасажирських перевезень і за відсутності квитка до автомобільного перевізника передбачено застосування фінансової санкції. Належне оформлення квитково-касового листа передбачає зазначення в ньому відстані на яку здійснюється перевезення кожного з пасажирів, що купує квиток у водія, серію та номер такого квитка а також його ціну. Крім того представник відповідача зазначила, що незаповнений зворотній бік квитково-касового листа не дає можливості встановити на якому з двох здійснених 25.04.2010р. даним автобусом рейсів було продано квитки і за якою ціною, оскільки вартість квитків змінюється в залежності від кілометражу на який перевізником надаються послуги пасажирам. Щодо відповідальності пасажира, то представник відповідача вказала, що законодавцем до повноважень територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті не віднесено право застосування заходів відповідальності стосовно пасажирів.

Під час розгляду справи в якості свідка було допитано водія ОСОБА_3, який здійснював керування автобусом марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1, щодо якого проведено перевірку. Свідок підтвердив обставини встановлені в акті перевірки від 25.04.2010р. та повідомив, що під час здійснення рейсу ним було продано пасажирам 8 квитків, гроші за реалізовані квитки здано до каси підприємства в кінці зміни. Проте, водій вказав, що квитково-касовий лист ним не заповнювався під час продажу квитків, оскільки на його заповнення потребується певний проміжок часу, який завадить вчасному прибуттю автобуса за місцем призначення.

З матеріалів справи, а саме: дорожнього листа від 25.04.2010р., вбачається, що автобусом марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 в цей день здійснено два рейси по маршруту Канів-Київ (а.с.9 об.). Роздруківками з диспетчерського журналу від 25.04.2010р. №398595 та від 25.04.2010р. №623660 засвідчено, що автобусом марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1 було здійснено два рейси. На перший рейс на автостанції продано 1 квиток, вільних місць було 17 (а.с.12), а на вечірній рейс в касі автовокзалу було реалізовано 10 квитків, а вільних місць залишилось 8 (а.с.11).

Згідно з пунктом 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту (далі за текстом Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р. №176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України на час виникнення правовідносин), ці Правила визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Пунктами 115, 146 зазначених Правил передбачено право перевізників на здійснення продажу квитків через автостанції, агентства з продажу квитків та/або самостійно до початку руху автобуса у передбачених законодавством випадках у відповідності з укладеними договорами. Зокрема, передбачено можливість продажу квитків водієм автобусу в разі відсутності у населеному пункті автостанції або агентства з продажу квитків, а також після закриття квитково-касової відомості на автостанції.

Разом з тим, в порушення вимог ст.39 Закону №2344-ІІІ, під час перевірки позивача 25.04.2010р. у водія (автобуса марки Івеко, номерний знак НОМЕР_1) був відсутній належним чином оформлений один з обовязкових документів на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, а саме: квитково-касовий лист, яким має бути підтверджено продаж водієм автобуса квитків пасажирам, що стало підставою для застосування фінансових санкцій до позивача.

Отже, приймаючи до уваги, що водій ОСОБА_3 підтвердив здійснення ним під час рейсу Канів-Київ 25.04.2010р. продажу квитків пасажирам без належного заповнення квитково-касового листа, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваної постанови начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про застосування фінансових санкцій від 14.06.2010р. №058000.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Канівавтотранс»до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Черкаській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.185-187цього Кодексу.

СуддяН.Ю. Гриньковська

повний текст постанови виготовлений 14 вересня 2010р.