Постанова № 11259540, 13.08.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-3701/10/2370 13.08.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.,

за участю представника позивача управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Волкович Ю.О. за довіреністю № 2390/08 від 19.05.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 587 грн. 08 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 борг по фінансовій санкції на суму 55 грн. 44 коп. та пені на суму 531 грн. 64 коп., загальна сума боргу складає 587 грн.08 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтовуючи їх тим, що до відповідача за несвоєчасну сплату страхових внесків застосовано фінансову санкцію в розмірі 55 грн. 44 коп. та нараховано пеню в сумі 531 грн. 64 коп., про що винесено рішення №438 від 13.04.2010р., направлене на адресу відповідача рекомендованим листом. Станом на 22.07.2010 року заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 587 грн. 08 коп. відповідачем не сплачена.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-IV від 09.07.2003 року (далі за текстом Закон).

Страхувальниками, що згідно статті 17 Закону зобовязані, окрім іншого нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду є:

роботодавці, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 Закону, як то фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;

особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, повязаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності та особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування.

Статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду зазначені вище страхувальники набувають з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Судом встановлено, що відповідач фізична особи-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Соснівської районної ради м. Черкаси 04.02.1999 року (свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи від 04.02.1999 року), ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

З огляду на викладені вище норми Закону відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований згідно поданої останнім заяви від 25.02.1999 року як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за реєстраційним номеромНОМЕР_2.

Обовязок страхувальника (платника страхових внесків) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, визначено, як зазначалось вище, статтею 17 Закону.

Так, згідно з ч. 6 статті 20 Закону страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому базовим звітним періодом для страхувальників-роботодавців, зокрема підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент)), які використовують працю фізичних осіб є календарний місяць;

а для страхувальників-застрахованих осіб, в тому числі фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, з урахуванням тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, повязаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності квартал.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідачем в порушення зазначених вище термінів сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в період з 03.09.2008 року по 19.03.2010 року неодноразово затримувалась сплата страхових внесків у звязку з чим управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, на підставі п. 2 ч.9 статті 106 Закону, яка передбачає за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладення штрафу в розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум та одночасне нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка сум своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій, розрахованої за кожний день прострочення платежу, прийнято рішення № 438 від 13.04.2010 року, яким до відповідача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 55 грн. 44 коп. та нараховано пеню в сумі 531 грн. 64 коп., направлене на адресу відповідача: АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 13 статті 106 Закону суми пені та штрафів, передбачених частинами девятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обовязковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначену в ньому суму пені не сплатив.

Оскільки, суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків (ч. 14 статті 106 Закону), право територіального органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення якої передбачено ч.3 статті 106 Закону, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені в розмірі 587 грн. 08 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м.Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 18000, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м. Черкаси: 18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 (код 21367650) заборгованість зі сплати штрафних санкцій на суму 587 грн. (пятсот вісімдесят сім) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку ст. 186 КАС України.

СуддяП.Г. Паламар