Ухвала суду № 112594912, 02.08.2023, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1740/23

Номер провадження 1-кп/289/154/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2023 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря - ОСОБА_2

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Радомишль кримінальне провадження №12023060400001782 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Радомишльського районного суду Житомирської області знаходиться кримінальне провадження №12023060400001782 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

31.07.2023 року через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строки тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчуються - 04 серпня 2023 року.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив суд продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 терміном на 60 діб, оскільки ризики, які стали підставою для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу на даний час не зменшились і продовжують існувати.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 194 КК України. Перебуваючи на волі буде переховуватись від правоохоронних органів. Може вчинити аналогічні кримінальні правопорушення. Міцних соціальних зв`язків не має. Тривалий час проживає будинку де був скоєний злочин та буде впливати на свідків, які є сусідами та його знайомими.

Потерпіла подала до суду заяву в якій просить проводити підготовче судове засідання за її відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечує. Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 при прийнятті рішення, з урахуванням думки обвинуваченого, покладається на розсуд суду.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та захисника, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою судом не встановлено.

Метою і підставою продовження тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Ризики передбачені ст. 177 КПК, які мали місце на час обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, продовжують існувати.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, який визначений ч. 2 ст. 194 КК України, та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, інших осіб, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема існує реальний ризик переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні. Вік підозрюваного ОСОБА_4 , його соціальні зв`язки, стан здоров`я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення, хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також, наявний ризик незаконного впливу на свідків, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде як особисто, так і через інших осіб незаконно впливати на свідків, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню та змусить їх змінити показання в частині непричетності його до інкримінованого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 проживає в одному селі з іншими свідками вказаного кримінального правопорушення і які на даний час не допитані в суді.

Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вбачається доцільним продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 діб.

Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

При визначенні розміру застави, суд враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194 315 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, строком на 60 діб, а саме по 01 жовтня 2023 року, включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до закінчення строку дії цієї ухвали. 3 моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками, іншими особами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до прокурора свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом.

У разі внесення застави обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 03.08.2023 року.

Суддя ОСОБА_1